24 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 207/5795/14
провадження № 61-2700ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс»
про заміну сторони у виконавчому провадженні та видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
01 березня 2025 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку, звернувся
до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 червня 2024 року
та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2025 року касаційну скаргу залишено
без руху та запропоновано заявнику звернутися до суду касаційної інстанції
із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави
для поновлення строку, подавши відповідні докази, зокрема надати суду докази на підтвердження дати отримання його адвокатом Пипою А. О. копії постанови суду апеляційної інстанції та докази сплати судового збору.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги
без руху ОСОБА_1. надіслав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 червня 2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року та докази сплати судового збору
за подання касаційної скарги.
Дослідивши зміст заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та наданні на її підтвердження докази, касаційний суд дійшов такого.
Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну
та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений
в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Причиною пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 червня 2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року ОСОБА_1 зазначає, що копія постанови апеляційного суду засобами поштового зв'язку йому не надсилалася, тому, не знаючи про результат розгляду справи апеляційним судом, він звернувся до суду першої інстанції із заявою
про отримання копії постанови, яку отримав 31 січня 2025 року в суді першої інстанції, що підтверджується доданими до касаційної скарги доказами.
У заяві на усунення недоліків касаційної скарги вказує, що його представник
Пипа А. О. участі у судовому засіданні 09 жовтня 2024 року в суді апеляційної інстанції не брала, заяв про отримання копії постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року не надавала та копії такої постанови Єне отримувала, що підтверджується листом Баглійського районного суду
м. Дніпродзержинська від 18 квітня 2025 року.
Крім того вказує, що між ним та адвокатом Пипою А. О. 07 жовтня 2024 року укладено угоду про припинення договору про надання правової допомоги
від 16 листопада 2023 року № 35/23 у зв'язку з тяжким матеріальним становищем клієнта та неможливістю сплачувати у подальшому гонорар адвокату (пункт 1 угоди), що підтверджується копією такої угоди, доданою до заяви про усунення недоліків.
Особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, у тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції,
а так само наявністю інших об'єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення.
Касаційна скарга подана до Верховного Суду після закінчення строків, установлених законодавцем, і підстави, наведені у заяві про поновлення строку
на касаційне оскарження судових рішень у справі, не можна визнати поважними,
з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнанні судом неповажними.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень у справі
№ 207/5795/14 Дніпровський апеляційний суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пипа А. О., відхилив, а ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
від 04 червня 2024 року залишив без змін.
Встановлено, що повний текст постанови Дніпровського апеляційного суду
від 09 жовтня 2024 року надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 10 жовтня 2024 року, зареєстровано - 11 жовтня 2024 року та забезпечено надання загального доступу - 14 жовтня 2024 року.
Отже, заявнику було відомо, що в апеляційному суді розглядається його апеляційна скарга у справі № 207/5795/14.
13 листопада 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла адвокат Пипа А. О., через підсистему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 09 жовтня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду 22 листопада 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 ,
в інтересах якого діяла адвокат Пипа А. О., залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. В ухвалі вказано, що у клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, особа, яка подала касаційну скаргу, зазначає, що оскаржену постанову апеляційного суду ОСОБА_1 не отримував, а про існування оскаржуваного рішення апеляційного суду дізнався із сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, яка була оприлюднена 14 жовтня 2024 року, проте будь-яких належних доказів порушення апеляційним судом направлення/отримання оскаржуваної постанови (конверт, довідка суду, тощо) заявником не додано, тому заявнику запропоновано звернутися до суду касаційної інстанції зі заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку
та подавши відповідні докази та надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Оскільки станом на 19 грудня 2024 року ухвала Верховного Суду 22 листопада
2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла адвокат Пипа А. О., не виконана, тому ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2024 року касаційну скаргу на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
від 04 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 09 жовтня 2024 року повернуто заявнику (касаційне провадження
№ 61-15155ск24).
Тобто ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2024 року встановлено,
що вперше звернувшись з касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла адвокат Пипа А. О., пропустив встановлений статтею 390 ЦПК України строк
на касаційне оскарження.
З повторною касаційною скаргою ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду самостійно лише 01 березня 2025 року також з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 390 ЦПК України.
При цьому ОСОБА_1 не згадував та не зазначав, що звертається до Верховного Суду з повторною касаційною скаргою на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 червня 2024 року
та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року.
Таким чином, спростовуються доводи заявника про те, що він не знав про розгляд апеляційним судом його апеляційної скарги і, не отримавши від апеляційного суду копії оскаржуваної постанови, звернувся до суду першої інстанції із заявою
про отримання копії постанови, яку отримав 31 січня 2025 року, оскільки
як встановлено ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2024 року (касаційне провадження № 61-15155ск24) ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла адвокат
Пипа А. О., 13 листопада 2024 року через електронний кабінет адвоката подана касаційна скарга. Тому суд виснує, що ОСОБА_1 намагається ввести суд в оману щодо причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Враховуючи обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтував поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, надані ним докази, касаційний суд дійшов висновку про спростування твердження заявника про невручення йому постанови апеляційного суду і, відповідно, не доведення поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, що є наслідком відмови у відкритті касаційного провадження (пункт 4 частини другої статті 394 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34,).
Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року у справі за заявою Товариства
з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс» про заміну сторони
у виконавчому провадженні та видачу дубліката виконавчого листа у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська