23 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 824/76/25
провадження № 61-10776ав25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
за участю секретаря судового засідання Каракохи В. О.,
учасники справи:
позивач в арбітражному спорі (стягувач) - Акціонерне товаристве «АНТОНОВ» (Україна),
відповідач в арбітражному спорі (заявник, боржник) - Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci (Чеська Республіка),
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (проспект Повітряних Сил, 28, м. Київ) апеляційну скаргу представника Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci (Компанія «Техніко-комерційний центр» в ліквідації) - адвоката Суткевича Олексія Олександровича на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 липня 2025 року у складі судді Писаної Т. О. у справі за заявами Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci (Компанія «Техніко-комерційний центр» в ліквідації) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 23 травня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «АНТОНОВ» (Україна) до Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci (Чеська Республіка) про стягнення 3 063 649,98 дол. США неустойки, зобов'язання здійснити повернення суми 100 % передоплати у розмірі 3 336 517,00 дол. США, зобов'язання здійснити повернення виробів, зазначених у пункті 2.1.3 прохальної частини арбітражного позову, стягнення арбітражних витрат,
Короткий зміст заяв
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Україні (далі - МКАС при ТПП України) від 23 травня 2025 року у справі № 306/2024 стягнуто з Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci (Чеська Республіка) на користь Акціонерного товариства «АНТОНОВ» (Україна) (далі - АТ «АНТОНОВ») 1 021 216,66 дол. США неустойки і 23 653,09 дол. США на відшкодування витрат позивача зі сплати арбітражного збору, а всього 1 044 869,75 дол. США. Зобов'язано Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci здійснити повернення АТ «АНТОНОВ» суми 100 % передоплати у розмірі 3 336 517,00 дол. США. Зобов'язано Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci здійснити повернення АТ «АНТОНОВ» таких виробів:
регулятор палива 4015Т СІ (доопрацьованого у категорію «СІ») №549123703С1;
регулятор палива 4015Т СІ (доопрацьованого у категорію «СІ») №549123704С1;
регулятор палива 4015Т СІ (доопрацьованого у категорію «СІ2) №13470104С1;
регулятор палива 4015Т СІ (доробка системою «Багато-Бідно1-Бідно2») доопрацьованого до категорії «СІ») № 54912305720р47С1;
блок насосів 4016Т С2 (доопрацьованого в серію «С2») № 42450101С2;
регулятор палива 4015Т СІ (доопрацьованого у категорію «СІ») № 38430115С1;
регулятор палива 4015Т СІ (доопрацьованого в категорію «СІ») № 3843010947С1;
регулятор палива 4015Т СІ (доопрацьованого в категорію «СІ») № 3743010147С1;
регулятор палива 4015Т СІ (доопрацьованого в категорію «СІ») № 3843010547С1;
регулятор палива 4015Т СІ (доопрацьованого в категорію «СІ») № 23470104С1;
регулятор палива 4015Т СІ (доопрацьованого в категорію «СІ») № 3641011443С1;
регулятор палива 4015Т СІ (доопрацьованого у категорію «СІ») № 54908305512Р47С1;
блок насосів 4016Т С2 (доопрацьованого у категорію «С2») №36410 108С2;
блок насосів 4016Т С2 (доопрацьованого в категорію «С2») № 25410105Р45С2.
В іншій частині вимог позову відмовлено. Арбітражний збір у сумі 10 871,93 дол. США покладено на позивача.
30 червня 2025 року представник Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci (Компанія «Техніко-комерційний центр» в ліквідації) - Суткевич О. О. звернувся до апеляційного суду як до суду першої інстанції із заявою про скасування рішення МКАС при ТПП Українивід 23 травня 2025 року у справі за позовом АТ «АНТОНОВ» (Україна) до Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci (Чеська Республіка) про стягнення 3 063 649,98 дол. США неустойки, зобов'язання відповідача здійснити повернення суми 100 % передоплати у розмірі 3 336 517,00 дол. США, зобов'язання відповідача здійснити повернення виробів, зазначених у пункті 2.1.3 прохальної частини арбітражного позову, а також стягнення арбітражних витрат.
Обґрунтовуючи вимоги заяви від 30 червня 2025 року, Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci (Компанія «Техніко-комерційний центр» в ліквідації) посилалася на те, що арбітражний спір між сторонами виник щодо контракту № 02.09/2016, укладеного між АТ «АНТОНОВ»та нею 29 вересня 2016 року (з урахуванням додаткових угод до нього), предметом якого є послуги з організації проведення дефектації, дослідження, ремонту авіаційних запчастин для літаків цивільної авіації Ан-124-100, Ан-225, Ан-148-100В, Ан-158, що належать замовнику (далі - Контракт). Укладаючи Контракт, сторони передбачили розділ про форс-мажор, згідно з яким сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим договором, якщо воно стало наслідком обставин непереборної сили або перешкодою поза контролем сторін [пункт 6.1 Контракту].
Звертає увагу, що 24 лютого 2022 року відбулося повномасштабне вторгнення збройних сил російської федерації на територію України, після чого світова спільнота ухвалила низку санкційних пакетів, відповідно до яких, зокрема, було заборонено імпорт авіаційного майна з території російської федерації на територію країн - членів Європейського Союзу, що безпосередньо стосується Чеської Республіки. Також згідно з указом президента російської федерації було, зокрема, заборонено експорт авіаційного майна з території російської федерації на адресу компаній, розташованих на території так званих недружніх країн, до списку яких входить також Чеська Республіка. З 28 березня 2022 року стало неможливим використовувати будь-які винятки із заборон, накладених на постачання товарів і технологій, придатних для використання в авіаційній та космічній промисловості, відповідно до списку, що міститься в Додатку XI до Розпорядження Євросоюзу № 833/2014, а також на послуги з ремонту, нагляду, необхідної технічної допомоги, на посередницькі та інші послуги, на фінансування і надання фінансової допомоги, що також підтверджується офіційною заявою фінансового аналітичного органу та випливає із застосування індивідуальних санкцій, зокрема на підставі Розпорядження Ради Євросоюзу від 25 лютого 2022 року № 2022/328 та статті 3с, яка за своїм формулюванням стосується також виконання договорів, укладених до 26 лютого 2022 року. Також указом президента російської федерації від 08 березня 2022 року № 100 «Про застосування з метою забезпечення безпеки російської федерації спеціальних економічних заходів у сфері зовнішньоекономічної діяльності» ухвалено рішення про застосування спеціальних економічних заходів, а саме: заборону на вивезення за межі території російської федерації та/або ввезення на територію російської федерації продукції та/або сировини відповідно до переліків, визначених урядом російської федерації. Згодом постановою уряду російської федерації від 09 березня 2022 року № 311 «Про заходи щодо реалізації Указу президента російської федерації від 8 березня 2022 року № 100» з 10 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року (з подальшим продовженням до теперішнього часу) введено заборону на вивезення за межі території російської федерації окремих видів товарів, відповідно до додатка, до яких належить авіаційне майно, включно з видами виробів, які були передані позивачем для проведення ремонту за Контрактом.
Вищевказані обставини безумовно є форс-мажорними, які у формі юридичної неможливості (заборони) перешкоджають відповідачу виконати зобов'язання за Контрактом.
У спірному випадку санкції, запроваджені проти російської федерації з початком повномасштабного вторгнення в Україну, а також заходи у відповідь, застосовані владою російської федерації, є надзвичайними і невідворотними, оскільки відповідач не мав можливості вплинути на їх уведення чи уникнути їх наслідків.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, арбітражний суд зобов'язав відповідача вчинити дії, які в принципі не можуть бути ним виконані, допоки діють міжнародні санкційні обмеження щодо російської федерації, а також «заходи у відповідь», застосовані владою російської федерації, що безумовно є порушенням фундаментальних принципів (засад) цивільного права - справедливості та розумності (закріплених в статті 3 ЦК України), які є складовою публічного порядку України.
Як на підставу порушення публічного порядку України заявник, зокрема, вказував, що рішенням арбітражного суду порушено, засадничі, фундаментальні принципи (засади) українського права, у свою чергу конституційні основи правопорядку України.
14 липня 2025 року представник Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci (Компанія «Техніко-комерційний центр» в ліквідації) - Суткевич О. О. подав ще одну заяву про скасування рішення МКАС при ТПП Українивід 23 травня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «АНТОНОВ» (Україна) до Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci (Чеська Республіка). Також у заяві представник заявника просив об'єднати справу № 824/79/25 (провадження № 22-ск/824/36/2025) та (провадження 22-ск/824/36/2025).
Обґрунтовуючи вимоги заяви, Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci (Компанія «Техніко-комерційний центр» в ліквідації) посилалася на те, що контракт з однієї сторони був підписаний Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci в особі генерального директора Романа Шорейса, який діяв на підставі статуту, з другої сторони - Державного підприємства «Антонов» в особі директора з логістики Корбана В. П., який діяв на підставі довіреності від 01 грудня 2015 року № 35/8580.
Заявник вважає, що директор з логістики Корбан В. П. не був уповноважений на укладання та підписування від імені ДП «Антонов» арбітражної угоди у виді арбітражного застереження в Контракті, що є безумовною підставою для скасування рішення МКАС при ТПП України від 23 травня 2025 року у справі № 306/2024.
Арбітражна угода у виді арбітражного застереження в Контракті була підписана особою, що на момент вчинення правочину не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, така угода вважається укладеною особою без належних повноважень, а отже, є недійсною.
Оскільки вимоги в заявах про скасування рішення МКАС при ТПП України є пов'язаними між собою, а також з метою забезпечення повноти судового розгляду вважає, що є підстави для об'єднання двох справ в одне провадження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 липня 2025 року справу № 824/81/25 (провадження № 22-ск/824/38/2025) об'єднано в одне провадження зі справою № 824/76/25 (провадження № 22-ск/824/36/2025).
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Київський апеляційний суд ухвалою від 24 липня 2025 року в задоволенні заяви представника Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci (Компанія «Техніко-комерційний центр» в ліквідації) - Суткевича О. О про скасування рішення МКАС при ТПП Українивід 23 травня 2025 року, що прийняте у місті Києві у складі одноособового арбітра Олександра Чирича, у справі № 306/2024 за позовом АТ «АНТОНОВ» (Україна) до Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci (Чеська Республіка) про стягнення 3 063 649,98 дол. США неустойки, зобов'язання відповідача здійснити повернення суми 100 % передоплати у розмірі 3 336 517,00 дол. США, зобов'язання відповідача здійснити повернення виробів, зазначених у пункті 2.1.3 прохальної частини арбітражного позову, а також стягнення арбітражних витрат відмовив. Рішення МКАС при ТПП України від 23 травня 2025 року залишив без змін.
Ухвала суду мотивована тим, що відповідач не надав жодних доказів оспорення у встановленому порядку дійсності арбітражного застереження у Контракті та не навів жодного посилання на норми законодавства, які б прямо вказували на те, що підписавши Контракт із арбітражним застереженням, директор з логістики Корбан В. П. вийшов за межі повноважень, наданих йому довіреністю від 01 грудня 2015 року № 35/8580. Суд дійшов висновку, що немає підстав вважати спростованою презумпцію дійсності та автономності арбітражної угоди у виді арбітражного застереження в Контракті.
Доводи заявника з приводу того, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України, не можуть бути взяті до уваги, оскільки заявник не надав суду доказів на підтвердження того, що оскаржуване арбітражне рішення впливає на суспільні, економічні та соціальні основи діяльності держави Україна або таке рішення заподіє шкоду суверенітету чи безпеці держави Україна. Обставини, встановлені оскаржуваним рішенням МКАС при ТПП України, не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ держави Україна, рішення ухвалено у спорі, передбаченому арбітражною угодою, та тільки стосовно боржника як окремої юридичної особи і самостійного учасника господарського обороту, тому виконання зазначеного рішення не суперечить публічному порядку України, не загрожує її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканності, не порушує конституційні права, свободи, гарантії, що спростовує доводи заяви у цій частині.
Посилання заявника на істотне, на його думку, порушення при ухваленні арбітражного рішення матеріальних та процесуальних норм, відсутність можливості виконати зобов'язання за контрактом, внаслідок непереборної сили не є підставами для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Короткий зміст апеляційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У серпні 2025 року представник Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci (Компанія «Техніко-комерційний центр» в ліквідації) - адвокат Суткевич О. О. подав до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 24 липня 2025 року й ухвалити нове рішення, яким скасувати рішення МКАС при ТПП України від 23 травня 2025 року.
Апеляційна скарга мотивована тим, що, постановляючи оскаржувану ухвалу апеляційний суд, досліджуючи питання порушення публічного порядку, виходив лише з того, чи зачіпає рішення міжнародного арбітражного суду інтереси самої держави (щодо її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканності тощо) та повністю проігнорував ті обставини, що рішення арбітражного суду зобов'язує відповідача вчинити дії, які в принципі не можуть бути ним виконані, допоки діють міжнародні санкційні обмеження щодо російської федерації, а також «заходи у відповідь», застосовані владою російської федерації, що безумовно є порушенням фундаментальних принципів (засад) цивільного права України - справедливості та розумності, які і є складовою публічного порядку держави Україна.
У вересні 2025 року АТ «АНТОНОВ» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Рух справи в суді
Верховний Суд ухвалою від 20 серпня 2025 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою і надав сторонам строк для подання відзиву. Витребував справу з Київського апеляційного суду.
04 вересня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 18 вересня 2025 року закінчив підготовчі дії за апеляційною скаргою та призначив справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09 жовтня 2025 року з повідомленням учасників справи.
Позиція осіб, які брали участь у розгляді справи
Представник Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci (Компанія «Техніко-комерційний центр» в ліквідації) - адвокат Суткевич О. О. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Представник АТ «АНТОНОВ» - адвокат Парубець Є. О. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що рішенням МКАС при ТПП України від 23 травня 2025 року у справі № 306/2024 стягнено з Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci на користь АТ «АНТОНОВ» 1 021 216,66 дол. США неустойки і 23 653,09 дол. США на відшкодування витрат позивача зі сплати арбітражного збору, а всього 1 044 869,75 дол. США.
Зобов'язано Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci здійснити повернення АТ «АНТОНОВ» суми 100 % передоплати у розмірі 3 336 517,00 дол. США. Зобов'язано Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci здійснити повернення АТ «АНТОНОВ» таких виробів:
регулятор палива 4015Т СІ (доопрацьованого у категорію «СІ») № 549123703С1;
регулятор палива 4015Т СІ (доопрацьованого у категорію «СІ») № 549123704С1;
регулятор палива 4015Т СІ (доопрацьованого у категорію «СІ2) № 13470104С1;
регулятор палива 4015Т СІ (доробка системою «Багато-Бідно1-Бідно2») доопрацьованого до категорії «СІ») № 54912305720р47С1;
блок насосів 4016Т С2 (доопрацьованого в серію «С2») № 42450101С2;
регулятор палива 4015Т СІ (доопрацьованого у категорію «СІ») № 38430115С1;
регулятор палива 4015Т СІ (доопрацьованого в категорію «СІ») № 3843010947С1;
регулятор палива 4015Т СІ (доопрацьованого в категорію «СІ») № 3743010147С1;
регулятор палива 4015Т СІ (доопрацьованого в категорію «СІ») № 3843010547С1;
регулятор палива 4015Т СІ (доопрацьованого в категорію «СІ») № 23470104С1;
регулятор палива 4015Т СІ (доопрацьованого в категорію «СІ») № 3641011443С1;
регулятор палива 4015Т СІ (доопрацьованого у категорію «СІ») № 54908305512Р47С1;
блок насосів 4016Т С2 (доопрацьованого у категорію «С2») №36410 108С2;
блок насосів 4016Т С2 (доопрацьованого в категорію «С2») № 25410105Р45С2.
В іншій частині вимог позову відмовлено. Арбітражний збір у сумі 10 871,93 дол. США покладено на позивача.
Заявник Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci (Компанія «Техніко-комерційний центр» в ліквідації), звертаючись до суду з цими заявами, посилався на те, що рішення МКАС при ТПП України підлягає скасуванню, оскільки:
арбітражне рішення суперечить публічному порядку України;
під час розгляду арбітражного спору відповідач обґрунтував та довів належними доказами (відповідно до Контракту) наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили виконання зобов'язань за Контрактом;
арбітражна угода у виді арбітражного застереження в Контракті була підписана особою, що на момент вчинення правочину не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, тому така угода вважається укладеною особою без належних повноважень, а отже, є недійсною.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду як суду апеляційної інстанції
Згідно з частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
У частині першій статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла таких висновків.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 454 ЦПК України сторони мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу. Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України. Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного загального суду за місцезнаходженням арбітражу.
Згідно з частиною першою статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Відповідно до частини другої статті 459 ЦПК України, яка узгоджується з частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо: 1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; 2) суд визначить, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
Тлумачення статті 459 ЦПК України свідчить, що тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення.
Державні суди і міжнародний комерційний арбітраж як юрисдикційні форми захисту цивільних прав є незалежними один від одного.
Передумовою цього є визнання обов'язковості арбітражної угоди (стаття 3 Нью-Йоркської Конвенції 1958 року, стаття 5 Конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж, статті 7 і 8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», пункт 6 частини першої статті 257 ЦПК України).
Водночас арбітражний розгляд справи як інститут приватного вирішення спору не виключає взаємодії із державними судами.
Згідно із законодавством України державні суди виконують щодо міжнародного комерційного арбітражу дві функції: функцію сприяння і функцію контролю.
Остання передбачає, у тому числі перевірку законності арбітражного рішення, що здійснюється під час розгляду заяви про скасування арбітражного рішення або про визнання і надання дозволу на виконання арбітражного рішення.
Рішення національного суду про скасування арбітражного рішення може бути винесено лише за наявності (доведеності) однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», частиною другою статті 459 ЦПК України.
Отже, законодавство України, допускаючи оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу шляхом подання заяви про його скасування, визначає вичерпний перелік підстав, за наявності однієї з яких арбітражне рішення може бути скасоване.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачено в цьому Законі.
Таким чином, під час розгляду справ про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу повноваження національного суду є обмеженими, оскільки національний суд не має повноважень з перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, вдаватися в його повну перевірку чи переоцінку.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітраж - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. У разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.
Згідно зі статтею 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» питання про компетенцію МКАС при ТПП України у кожній конкретній справі вирішує склад арбітражного суду, який розглядає спір (The principle of «competence-competence»).
Отже, на практиці наведений принцип реалізується таким чином, що сам арбітражний суд має тлумачити зміст арбітражної угоди з метою визначення наявності чи відсутності у нього (суду) компетенції на розгляд конкретної справи.
Звертаючись до суду із заявою про скасування рішення арбітражного суду, заявник посилався на те, що арбітражна угода у виді арбітражного застереження в Контракті була підписана особою, що на момент вчинення правочину не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.
Перевіряючи вказані доводи, суд зазначив, що до заяви про скасування арбітражного рішення, яка є предметом цього розгляду, заявник не надав жодних доказів того, що директор з логістики Корбан В. П. був обмежений у праві на підписання Контракту разом із арбітражним застереженням, яке містилося в розділі 5 «Відповідальність сторін. Арбітраж».
Крім того, АТ «АНТОНОВ» не заперечувало і не заперечує повноважень свого представника - директора з логістики Корбана В. П. укласти арбітражну угоду у виді арбітражного застереження у Контракті та вказувало, що така арбітражна угода жодним чином не суперечить інтересам позивача і не порушує його прав.
При цьому заявник не надав жодних доказів оспорення у встановленому порядку дійсності арбітражного застереження у Контракті та не навів жодного посилання на норми законодавства, які прямо б вказували на те, що, підписавши Контракт із арбітражним застереженням, директор з логістики Корбан В. П. вийшов за межі повноважень, наданих йому довіреністю від 01 грудня 2015 року № 35/8580.
За таких обставин, суд дійшов правильного висновку, що немає підстав уважати спростованою презумпцію дійсності та автономності арбітражної угоди у виді арбітражного застереження в Контракті.
При цьому суд також враховує, що відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» (в редакції, чинній як на момент укладення Контракту, так і на час розгляду справи арбітражним судом) арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона, зокрема, укладена шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, у яких одна із сторін стверджує наявність угоди, а інша проти цього не заперечує.
З матеріалів справи відомо, що позивач у позовній заяві обґрунтував компетенцію МКАС при ТПП України з посиланням на пункт 5.5 Контракту, про що також зазначено в оскаржуваному рішенні. Водночас відповідач під час усього розгляду справи арбітражним судом не заперечував проти наявності арбітражної угоди. Зокрема, ні під час розгляду справи арбітражним судом, ні протягом майже дев'яти років з моменту підписання Контракту відповідач жодного разу не порушував питання цивільної дієздатності директора з логістики ДП «АНТОНОВ» Корбана В. П .
Таким чином, суд дійшов правильного висновку про недоведеність вимог заяви про скасування рішення арбітражного суду із вказаних підстав.
Аргументи апеляційної скарги про те, що оспорюване рішення МКАС при ТПП України суперечить публічному порядку держави України, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.
Відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо суд визначить, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
Публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов'язок держави з дотримання своїх зобов'язань перед іншими державами та міжнародними організаціями.
Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи, у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, забезпечення територіальної цілісності тощо.
Застереження про порушення публічного порядку як підстава для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них. Тобто правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують чинні в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр на шляху рішень, ухвалених всупереч фундаментальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок.
Згідно з частиною першою статті 47 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що застосовується до договору згідно з положеннями цього розділу, охоплює дійсність договору, тлумачення договору, права та обов'язки сторін, виконання договору, наслідки невиконання або неналежного виконання договору, припинення договору, наслідки недійсності договору, відступлення права вимоги та переведення боргу згідно з договором.
Застереження про публічний порядок у загальному вигляді сформульоване у міжнародних конвенціях. Зокрема, у статті 6 Конвенції ООН про право, що застосовується до міжнародної купівлі-продажу товарів, від 15 червня 1995 року встановлено, що в кожній із держав, які домовляються, застосування права, визначеного цією Конвенцією, може бути виключено з мотивів публічного порядку.
Таке ж правило встановлене у статті 18 Конвенції ООН про право, що застосовується до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів від 22 грудня 1986 року.
Основною метою застереження про публічний порядок у міжнародному праві є вирішення правових колізій різних країн.
Об'єктом застереження про публічний порядок є міжнародні приватноправові відносини, а предметом - незастосування іноземного права, яке обране для регулювання цивільно-правових відносин з іноземним елементом, якщо його застосування порушує публічний порядок держави. У цьому разі застереження про публічний порядок врегульовує самостійну сферу суспільних відносин, яка не залежить від сфери міждержавних відносин.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Посилання заявника на істотне, на його думку, порушення при ухваленні арбітражного рішення матеріальних і процесуальних норм, відсутність можливості виконати зобов'язання за контрактом, внаслідок непереборної сили не є підставами для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Рішення міжнародних комерційних арбітражів, якими вирішено спір у приватних господарських правовідносинах шляхом встановлення обставин, які стосуються порядку виконання зобов'язань, що виникли між їх учасниками, не суперечать публічному порядку України.
У цій справі арбітражний суд встановив, що Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci (Компанія «Техніко-комерційний центр») не виконала умов Контракту.
МКАС при ТПП України при ухваленні рішення від 23 травня 2025 року надав правову оцінку запереченням відповідача з цього приводу та зазначив, що у Контракті було врегульовано сторонами питання, пов'язані з форс-мажорними обставинами, у тому числі підстави для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань.
Арбітражний суд також надав оцінку наявним у справі доказам, на підставі яких дійшов висновку про недоведеність підстав для звільнення боржника від виконання зобов'язань та від відповідальності за невиконання зобов'язань за Контрактом.
Обставини, встановлені рішенням МКАС при ТПП України, не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ держави України, вказане рішення ухвалено у спорі, передбаченому арбітражною угодою, та суто щодо боржника як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, тому виконання зазначеного рішення не суперечить публічному порядку України, не загрожує її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканності, не порушує конституційні права, свободи, гарантії, що спростовує доводи заяви у цій частині.
Разом з цим факт невиконання Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci (Компанія «Техніко-комерційний центр» в ліквідації) договірних зобов'язань перед АТ «АНТОНОВ» у період військової агресії російської федерації проти України навпаки завдає шкоди національній безпеці, обороні та суспільним інтересам.
Отже, суд дійшов правильного висновку про те, що заявник не довів, що оскаржуване рішення арбітражного суду впливає на суспільні, економічні та соціальні основи діяльності держави Україна, або що вказане рішення завдасть шкоди суверенітету чи безпеці держави Україна, а отже, порушує публічний порядок України.
Аргументи апеляційної скарги з урахуванням змісту оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала суду - без змін.
Керуючись статтями 24, 259, 351, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Апеляційну скаргу представника Technicko-komercni centrum a.s. v likvidaci (Компанія «Техніко-комерційний центр» в ліквідації) - адвоката Суткевича Олексія Олександровича залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 24 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений 24 жовтня 2025 року.
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов