22 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 372/4569/23
провадження № 61-5997св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ліфлянчик Станіслав Ігорович, на постанову Львівського апеляційного судувід 11 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту батьківства,
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), у якому просила:
- встановити факт батьківства ОСОБА_5 стосовно сина
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві;
- зобов'язати Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану
у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Київ) внести зміни в актовий запис № 4182 від 17 серпня 2018 року, який складений Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, змінивши в графі «батько» ОСОБА_7 на ОСОБА_5 ;
- присвоїти дитині прізвище батька « ОСОБА_8 »;
- видати повторно нове свідоцтво про народження дитини з урахуванням внесених змін.
Яворівський районний суд Львівської області рішення від 30 вересня
2024 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Визнав батьківство ОСОБА_5 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , зниклого безвісти, уродженця с. Любині Яворівського району Львівської області, щодо дитини ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, про що зроблений актовий запис № 4182.
Вирішив внести зміни в актовий запис № 4182 від 17 серпня 2018 року, складений Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції
(м. Київ), про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказано прізвище дитини « ОСОБА_8 » і в графі батько - громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та видати свідоцтво про народження дитини.
У решті позовні вимоги залишив без задоволення.
Львівський апеляційний суд постановою від 11 квітня 2025 року рішення Яворівського районного суду Львівської області від 30 вересня 2024 року скасував та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову.
09 травня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат
Ліфлянчик С. І., через підсистем «Електронний суд», звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду
від 11 квітня 2025 року у цій справі, у якій представник заявниці, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 11 квітня 2025 року і залишити в силі рішення Яворівського районного суду Львівської області від 30 вересня 2024 року.
Верховний Суд ухвалою від 30 травня 2025 року відкрив касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
У серпні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання
про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно із частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК Українирозгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК Українипередбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну
від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам
статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть
якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції
не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні.
За таких обставин розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними
у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі
п'яти суддів.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту батьківства, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ліфлянчик Станіслав Ігорович, на постанову Львівського апеляційного суду від 11 квітня 2025 року призначити до судового розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська