490/7907/25 24.10.2025
нп 1-кс/490/4289/2025
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА
вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08
e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua
Код ЄДРПОУ 02892528
23 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Миколаївській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Сосьва Сіровського району Свердловської області, РФ, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого на посаді начальника зміни ТЦ-2 Філії «ВП «ПАЕС», зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч. 4 ст.111-1, ч.1 ст.332-1 КК України, -
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч. 4 ст.111-1, ч.1 ст.332-1 КК України, за наступних обставин.
Так, згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагськими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент російської федерації володимир путін, а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням представники влади російської федерації, всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв'язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів ЗС РФ на території України.
Відповідно до статті 1 Резолюції 3314 Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року (далі - Резолюція 3314) - «Використання збройної сили державою першою в порушення Устава є prima facie свідченням акту агресії».
Таким чином, з 24.02.2022 і по цей день дії російської федерації проти України підпадають під пункти, передбачені ст. 3 Резолюції 3314, а тому такі дії слід кваліфікувати саме як акт агресії російської федерації проти України.
Збройна агресія російської федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України.
Беручи до уваги, що російська федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань російської федерації, що складаються з регулярних з'єднань і підрозділів, підпорядкованих міністерству оборони російської федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам російської федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні російській федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався, таЗаконом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України за № 4524-IX від 15.07.2025, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб до 07.11.2025 року включно.
Так, 24.02.2022 військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській, Миколаївській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі село Залізний Порт, Скадовського району, Херсонської області.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 19.05.2024, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.
За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючиземельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
Відповідно до п. 6 ст.1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російської федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Згідно з п. 7 ст.1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована російської федерації територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що починаючи з 24.02.2024 військовослужбовці збройних сил рф незаконно захопили та фактично здійснили окупацію села Залізний Порт, Скадовського району, Херсонської області, шляхом зосередження навколо вказаного населеного пункту, та безпосередньо в ньому, збройних підрозділів рф та встановлення контрольно-пропускного режиму в'їзду та виїзду з вказаного населеного пункту, тощо, якатриває й на теперішній час.
Відтак, Наказом Міністерства розвитку громад на території України №376 від 28.02.2025 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» село Залізний Порт, Скадовського району, Херсонської області починаючи з 24.02.2022 відноситься до території, на якій ведуться бойові дії та яка знаходиться у тимчасовій окупації Російською Федерацією.
При цьому, з початку військової агресії РФ, на територіях, які опинилися в окупації, серед яких було село Залізний Порт Скадовського району Херсонської області, яке залишається окупованим і на даний час, представники держави-агресора, з метою встановлення контролю на таких тимчасово окупованих територіях, а також, з метою створення більш лояльного відношення місцевого населення до їх діяльності, здійснювали пошук осіб, які б надали згоду на співпрацю із ними на підтримку та реалізацію рішень та дій держави-агресора.
Як встановлено, одним з осіб, який вирішив піти на співпрацю з представниками держави-агресора в утриманні тимчасово окупованої території села Залізний Порт Скадовського району Херсонської області, шляхом легалізації нерухомого майна на такій території за законами рф та подальшої передачі у використання невстановленим на даний час представникам рф таких матеріальних ресурсів для їх потреб, є мешканець м. Южноукраїнська Миколаївської області ОСОБА_4 .
Так, до 24.02.2022 року, ОСОБА_4 , як фізична особа підприємець, разом зі своєю дочкою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснювали підприємницьку діяльністьу селі Залізний Порт Скадовського району Херсонської області, будучи фактичними володільцями бази відпочинку «Оранж», розташованої за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , шляхом отримання прибутку від передачі в оренду окремих приміщень фізичним чи юридичним особам.
Разом з цим, не пізніше червня 2025 року (точного періоду часу не встановлено) у ОСОБА_4 , який перебував на той момент у м. Південноукраїнськ, Миколаївської області (більш точне місцезнаходження в ході досудового розслідування не встановлено), будучи достеменно проінформованим та розуміючи факт захоплення вказаного населеного пунктузбройними силами рф, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаним про те, що Херсонська область є невід'ємною складовою частиною України, починаючи не пізніше червня 2025 (точного часу органом досудового розслідування не встановлено), діючи в інтересах та на користь російської федерації, достовірно усвідомлюючи та передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, перебуваючи на території України (точне місце в ході досудового розслідування не встановлено) виник злочинний умисел, направлений на передачу вищевказаних, наявних в його власності та розпорядженні матеріальних ресурсів, а саме земельної ділянкиз кадастровим номером: 6522384300:02:065:0320, площею - 0,125 га.та розташованого на ній майнового комплексу бази відпочинку «Оранж», за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с. Залізний Порт, вул. Шкільна, 2/20, загальною площею - 1046,8 м2, воєнізованим формуванням держави-агресора, які окупували вищевказаний населений пункт, яка ними використовувались для вирішення матеріальних та військових потреб, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , з метою реалізації вищезазначеного умислу, 01.06.2025 о 00 год. 29 хв. здійснив виїзд з території України в пункті пропуску Старокозаче Білгород-Дністровського району Одеської області в напрямку Республіки Молдова. В подальшому, ОСОБА_4 за невстановлених обставин здійснив авіаційний переліт з Республіки Молдова до Турецької республіки, а в подальшому, в цей же день, з Турецької республіки до м. Москва, рф.
Перебуваючи на території м. Москва, рф., не пізніше 03.06.2025, ОСОБА_4 з власної ініціативи, з метою реалізації вищезазначеного умислу направленого на передачу матеріальних ресурсів воєнізованим формуванням держави-агресора, особисто звернувсяпро правову допомогу до Московської колегії адвокатів «Екс Ледж» (м.Москва, вул. Великі Каменщики,2), а саме до адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з метою укладання з останніми довіреності на право представництва його інтересів в органах влади рф, як громадянина російської федерації на підставі наявного в ОСОБА_4 паспорту серії НОМЕР_1 , виданий 15.06.2007 (далі мовою оригіналу) - «отделением №3 ОУФМС России по Ханты-Мансийскому автономному округу - Югра в городе Сургуте» та подальшого юридичного супроводу процесу передачі земельної ділянкиз кадастровим номером: 6522384300:02:065:0320, площею - 0,125 га (із зазначенням кадастрового номера, який було заздалегідь незаконно присвоєно за законодавством рф, а саме: 94:01:8430006:1833), на якій розташований майновий комплекс бази відпочинку «Оранж», за адресою: АДРЕСА_3 , який складається із житлового будинку загальною площею - 1046,8 м2, (із зазначенням кадастрового номеру житлового будинку, який було заздалегідь незаконно присвоєно за законодавством рф, а саме: 94:01:8430006:179), представникам воєнізованого формування держави-агресора т. зв. «Главного Управления МЧС по Херсонской области» (мовою оригіналу).
В подальшому, не пізніше 09.06.2025 ОСОБА_4 з метою організації передачі матеріальних ресурсів представникам воєнізованого формування держави-агресора т. зв. «Главного Управления МЧС по Херсонской области», на невстановленому транспортному засобі мостом через Керченську протоку (Керченський міст, Кримський міст, ділянка міжнародного автошляху А-290 сполученням м. Керч Україна - м. Новоросійськ, РФ, перетнув державний кордон України з Російською Федерацією та в'їхав на тимчасову окуповану територію Автономної Республіки Крим з РФ з метою подальшого прямування до села Залізний Порт, Скадовського району, Херсонської області,куди прибув не пізніше 09.06.2025.
Так, не пізніше 09.06.2025 (точного часу органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи за розташуванням майнового комплексу бази відпочинку «Оранж», за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с. Залізний Порт, вул. Шкільна, 2/20, з власної ініціативи, достовірно знаючи про перебування воєнізованих формувань держави-агресорана території села Залізний Порт Скадовського району Херсонської області, діючи умисно, з особистих корисливих та інших міркувань, добровільно вступив в контактз невстановленими на даний час представникамивоєнізованого формування держави-агресора, а саме т.зв. «Главного Управления МЧС по Херсонской области» (мовою оригіналу) з пропозицією передачі майнового комплексу бази відпочинку «Оранж», за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с. Залізний Порт, вул. Шкільна, 2/20 останнім у тимчасове користування строком на 11 місяців.
В подальшому, не пізніше 07.07.2025, представниками Московської колегії адвокатів «Екс Ледж» (м.Москва, вул. Великі Каменщики,2), а саме адвокатами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які діяли на підставі довіреності наданої раніше ОСОБА_4
підготовлено та складено заяву та проект договору про безоплатну передачу земельної ділянки, зміст яких був погоджений ОСОБА_4 , який на момент погодження перебував у м. Південноукраїнськ, Миколаївської області (більш точне місцезнаходження в ході досудового розслідування не встановлено), в яких визначено умови передачі представникам воєнізованого формування держави-агресорат. зв. «Главного Управления МЧС по Херсонской области» (мовою оригіналу) вищевказанихземельної ділянкиз кадастровим номером: 6522384300:02:065:0320, площею - 0,125 га (із зазначенням кадастрового номера, який було заздалегідь незаконно присвоєно за законодавством рф, а саме: 94:01:8430006:1833) на якій розташований майновий комплекс бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за адресою: АДРЕСА_3 , який складається із житлового будинку загальною площею - 1046,8 м2, (із зазначенням кадастрового номеру житлового будинку, який було заздалегідь незаконно присвоєно за законодавством рф, а саме: 94:01:8430006:179).
При цьому, за досягнутою домовленістю з вищевказаними адвокатами, договір безоплатної передачі ОСОБА_4 мав підписати після прибуття на територію рф, після оформлення одноособового права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 , відповідно до діючого законодавства рф, яку ОСОБА_4 мав незаконно отримати у дарунок від своєї ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі фіктивного договору дарування.
Разом з цим, завершити свої злочинні наміри ОСОБА_4 не вдалося оскільки останній був затриманий 27.08.2025 співробітниками СБ України за місцем свого мешкання.
Таким, чином ОСОБА_4 з причин, що не залежали від його волі, не зміг вчинити усі дії направлені на підготовку до передачі представникам воєнізованого формування держави-агресора т.зв. «Главного Управления МЧС по Херсонской области» (мовою оригіналу) матеріальних ресурсів, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером: 6522384300:02:065:0320, площею - 0,125 га (із зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки, який було заздалегідь незаконно присвоєно за законодавством рф: 94:01:8430006:1833) на якій розташований майновий комплекс бази відпочинку «Оранж» за адресою: АДРЕСА_3 , який складається із житлового будинку загальною площею - 1046,8 м2, (із зазначенням кадастрового номеру житлового будинку, який було заздалегідь незаконно присвоєно за законодавством рф: 94:01:8430006:179), строком на 11 місяців починаючи з 07.07.2025 року.
Вказані дії підозрюваного ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.15 ч.4 ст. 111-1 КК України, як незакінчений замах на вчинення колабораційної діяльності, а саме не закінчений замах на передачу матеріальних ресурсів воєнізованим формуванням держави-агресора.
Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 24.10.1945 набув чинності Статут Організації Об'єднаних Націй, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено дану організацію. До складу ООН входять Україна, російська федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН, усі члени зазначеної організації утримуються у своїх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об'єднаних Націй.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09.12.1981 про неприпустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (ХХ) від 21.12.1965, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24.10.1970, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (ХХV) від 16.12.1970, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки та № 3314 (ХХІХ) від 14.12.1974, що містить визначення агресії, встановлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію або втручання будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплені обов'язки держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення або підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербування найманців або посилання таких найманців на територію іншої держави.
Крім того, у ст.ст. 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 3314 (ХХІХ) від 14.12.1974 серед іншого визначено, що ознаками агресії є:
- застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;
- застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:
- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, хоч би який тимчасовий характер вона не мала, що є результатом такого вторгнення або нападу або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини;
- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
- напад збройними силами держави на сухопутні, морські чи повітряні сили чи морські та повітряні флоти іншої держави;
- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з державою, що приймає, порушуючи умови, передбачені в угоді або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;
- дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала у розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;
- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що мають настільки серйозний характер, що це рівносильно наведеним вище актам, або її значну участь у них.
Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового або іншого характеру не можуть бути виправданням агресії.
Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили або загрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання суперечок та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництву у Європі від 01.08.1975, який був підписаний СРСР, правонаступником якого є російська федерація.
У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 (далі - Декларація) зазначено, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту та неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Відповідно до зазначеного документу, територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави світу, серед яких і російська федерація.
Відповідно до п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від
05.12.1994 російська федерація, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні свої зобов'язання згідно з принципами Заключного акту Наради з безпеки та співробітництву у Європі від 01.08.1975 поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України, зобов'язалися утримуватися від загрози силою або її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що жодна їхня зброя ніколи не використовуватиметься проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
Відповідно до п.п. 3, 8 Меморандуму про підтримання миру та стабільності у Співдружності Незалежних Держав від 10.02.1995, укладеного між державами СНД, серед яких є Україна та російська федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів одна одної та зобов'язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їх непорушність, а також вирішувати всі суперечки, що виникають з питань кордонів та територій, лише мирними засобами. Держави також зобов'язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо вони виникнуть; не встановлювати із нею політичних, економічних та інших зв'язків; не допускати використання ними територій та комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічну, фінансову, військову та іншу допомогу.
Згідно до положень Статуту ООН та зобов'язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки та співробітництву в Європі, Україна та російська федерація 31.05.1997 уклали Договір про дружбу, співпрацю та партнерство між Україною та російською федерацією (ратифікований Законом України № 13/98-ВР від 14.01.1998 та Федеральним Законом російської федерації № 42-ФЗ від 02.03.1999). Відповідно до ст. ст. 2-3 зазначеного Договору, російська федерація зобов'язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів і зобов'язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, не застосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, дотримання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов'язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
Відповідно до опису та карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та російською федерацією про українсько-російський державний кордон від 28.01.2003 (ратифікований російською федерацією 22.04.2004), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей належить до території України.
Статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною та незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною.
Згідно ст. 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати та змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народу і не може бути узурповане державою, її органами чи посадовими особами.
Згідно статті 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Стаття 69 Конституції України зазначає, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, не посягати на права та свободи, честь та гідність інших людей.
Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
Відповідно до статті 85 Конституції України, призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цієї Конституції, належить до повноважень Верховної Ради України.
Відповідно до ст. ст. 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, АР Крим є невід'ємною складовою України та в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її ведення.
Незважаючи на викладене, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення зазначених вище міжнародних нормативно-правових актів, у березні - квітні 2014 року в Луганській та Донецькій областях Україна розпочалася збройна агресія російської федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Луганської та Донецької областей та порушення територіальної цілісності України.
За поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, 07.04.2014 на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції.
Через посилення сепаратистських виступів та захоплення державних установ на сході України 13.04.2014 виконуючий обов'язки Президента України Указом від 14.04.2014 № 405/2014 затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та Україною розпочато на території Донецької та Луганської областей широкомасштабну антитерористичну операцію із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань.
Відповідно до Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу «Про визнання РФ державою-агресором», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII, Верховною Радою України визнано російську федерацію державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку.
Надалі, 22.02.2022 президент російської федерації, реалізуючи злочинний план, направлений на насильницьку зміну меж території та кордонів України, порушення порядку, встановленого Конституцією України, направив до Ради Федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.
В подальшому, Російська федерація 24.02.2022 відкрито вторглася в Україну, коли її збройні сили о 03 год 40 хв перетнули державний кордон у Луганській області.
Того ж дня, 24.02.2022, о 04 год 30 хв за київським часом президент російської федерації, виступаючи на центральних телеканалах російського телебачення, оголосив про проведення на території України так званої «спеціальної воєнної операції» з метою нібито «демілітаризації та денацифікації України». Відразу після цього збройні сили російської федерації, що діяли за наказом керівництва російської федерації та збройних сил російської федерації, почали наносити ракетні удари по всій території України.
При цьому підрозділи збройний сил та інших військових формувань російської федерації здійснили окупацію ряду населених пунктів на території України, що супроводжувалось застосуванням бойової авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об'єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.
У зв'язку з цим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, та вподальшому воєнний стан неодноразово продовжувався, та Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України за № 4524-IX від 15.07.2025, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб до 07.11.2025 року включно.
Так, до 24.02.2022 року, ОСОБА_4 , як фізична особа підприємець, разом зі своєю дочкою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснювали підприємницьку діяльність у селі Залізний Порт Скадовського району Херсонської області, будучи фактичними володільцями бази відпочинку «Оранж», розташованої за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , шляхом отримання прибутку від передачі в оренду окремих приміщень фізичним чи юридичним особам.
Разом з цим, не пізніше червня 2025 року (точного періоду часу не встановлено) у ОСОБА_4 , який будучи достеменно проінформованим та розуміючи факт захоплення вказаного населеного пункту збройними силами рф, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаним про те, що Херсонська область є невід'ємною складовою частиною України, починаючи не пізніше червня 2025 (точного часу органом досудового розслідування не встановлено), діючи в інтересах та на користь російської федерації, достовірно усвідомлюючи та передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, виник злочинний умисел, направлений на передачу вищевказаних, наявних в його власності та розпорядженні матеріальних ресурсів, а саме земельної ділянки з кадастровим номером: 6522384300:02:065:0320, площею - 0,125 га.та розташованого на ній майнового комплексу бази відпочинку «Оранж», за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с. Залізний Порт, вул. Шкільна, 2/20, загальною площею - 1046,8 м2, воєнізованим формуванням держави-агресора, які окупували вищевказаний населений пункт, яка ними використовувались для вирішення матеріальних та військових потреб, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , з метою реалізації вищезазначеного умислу, 01.06.2025 о 00 год. 29 хв. здійснив виїзд з території України в пункті пропуску Старокозаче Білгород-Дністровського району Одеської області в напрямку Республіки Молдова. В подальшому, ОСОБА_4 за невстановлених обставин здійснив авіаційний переліт з Республіки Молдова до Турецької республіки, а в подальшому, в цей же день, з Турецької республіки до м. Москва, рф.
В подальшому, не пізніше 09.06.2025 ОСОБА_4 у порушення порядку в'їзду на тимчасово окупованої території України з метою готування до передачі матеріальних ресурсів представникам воєнізованого формування держави-агресора т. зв. «Главного Управления МЧС по Херсонской области», тобто з метою заподіяння шкоди інтересам держави,в умовах військової агресії з боку РФ та анексії АР Крим, шляхом публічного потурання міжнародного і національного законодавства, невстановленому транспортному засобі мостом через Керченську протоку (Керченський міст, Кримський міст, ділянка міжнародного автошляху А-290 сполученням м. Керч Україна - м. Новоросійськ, РФ, перетнув державний кордон України з Російською Федерацією та в'їхав на тимчасову окуповану територію Автономної Республіки Крим з РФ з метою подальшого прямування до села Залізний Порт, Скадовського району, Херсонської області,куди прибув не пізніше 09.06.2025.
В подальшому, ОСОБА_4 не пізніше 22.06.2025 порушення порядку виїзду з тимчасово окупованої території України до російської федерації, здійснивши всі дії, направлені на підготовку до передачі матеріальних ресурсів представникам воєнізованого формування держави-агресора т. зв. «Главного Управления МЧС по Херсонской области», в умовах військової агресії з боку рф, шляхом публічного потурання міжнародного і національного законодавства, в порушення положень закону Українислідуючи із окупованого на теперішній час села Залізний Порт Скадовського району Херсонської областічерез окуповану територію Автономної Республіки Крим автотранспортним мостом через Керченську протоку (Керченський міст, Кримський міст, ділянка міжнародного автошляху А-290 сполученням м. Керч Україна - м. Новоросійськ, РФ, перетнув державний кордон України з Російською Федерацією та виїхав з тимчасової окупованої території Автономної Республіки Крим до РФ.
Вказані дії підозрюваного ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст. 332-1 КК України, як порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави.
27.08.2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст.ст.208, 615 КК України та 28.08.2025 року йому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст. 111-1, ч.1 ст.332-1 КК України.
29.08.2025 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.10.2025 р. включно.
21.10.2025 р. ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст.111-1, ч.1 ст.332-1 КК України.
23.10.2025 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025150000000263 від 10.09.2025 р. за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст.111-1, ч.1 ст.332-1 КК України, продовжено до чотирьох місяців, до 28.12.2025 року включно.
В обґрунтування клопотання вказано, що завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою не представляється можливим, оскільки є необхідність у проведенні наступних слідчих процесуальних дій: встановити та допитати свідків, стосовно злочинної діяльності ОСОБА_4 та можливо інших осіб, зокрема отримати матеріали виконаних постанов про проведення слідчих дій на іншій території, відповідно до яких доручено проведення слідчих дій на території Київської та Дніпропетровської областей, з метою встановлення місцезнаходження та проведення допиту приватного нотаріуса ОСОБА_12 ( АДРЕСА_5 ), з приводу можливого нотаріального посвідчення 30.11.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 договорів дарування земельної ділянки та об'єкту нерухомості, а також видачі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на земельну ділянку та об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 , а також допиту ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (м. Київ), з приводу можливого надання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 допомоги у виготовлені фіктивного (підробленого) договору дарування земельної ділянки та об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 від 30.11.2021 за №НРТ 346861; за результатами отриманих в ході досудового розслідування відомостей провести допит підозрюваного ОСОБА_14 , з метою з'ясування обставин вчиненням ним злочинів; отримати в порядку ст.40,93 КПК України відомості від Державної прикордонної служби про перетин кордону України ОСОБА_4 із зазначенням місця перетину, транспорту та інших даних; отримати відповіді на запити в порядку ст.40, 93 КПК України стосовно характеризуючих матеріалів щодо особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; здійснити розсекречування процесуальних документів, які стали підставами для проведення негласних слідчих розшукових дій; провести інші слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення об'єктивних обставин вчиненого кримінального правопорушення, необхідність у яких може виникнути за наслідками проведення вищезазначених процесуальних дій; виконати вимоги ст.ст. 290, 291, 293 КПК України з підозрюваним і захисником та надати їм достатньо часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, та хоча строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження згідно ч. 5 ст. 219 КПК України не включається у строки, передбачені цією статтею, однак наступний строк для виконання вимог ст.ст. 291, 293 КПК України є строком досудового розслідування, оскільки згідно ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється до дня звернення до суду з обвинувальним актом; скласти та направити завчасно до суду обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, та на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав у ньому викладених.
Підозрюваний ОСОБА_4 , який свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав частково, від надання пояснень відмовився, та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, пославшись на недоведеність ризиків, просили відмовити у задоволенні клопотання або визначити розмір застави.
Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
27.08.2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст.ст.208, 615 КК України та 28.08.2025 року йому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст. 111-1, ч.1 ст.332-1 КК України.
29.08.2025 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.10.2025 р. включно.
21.10.2025 р. ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст.111-1, ч.1 ст.332-1 КК України.
23.10.2025 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025150000000263 від 10.09.2025 р. за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст.111-1, ч.1 ст.332-1 КК України, продовжено до чотирьох місяців, до 28.12.2025 року включно.
Слідчим суддею під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 29.08.2025 р. встановлено обґрунтованість підозри у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, визначених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст.111-1, ч.1 ст.332-1 КК України, підтверджується даними:
- протоколу про результати зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) №64\21-789 від 23.07.2025 відповідно до якого зафіксовано телефонні розмови, що підтверджують наміри та дії ОСОБА_4 на передачу земельної ділянки та розташованого на ній майнового комплексу бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за адресою: АДРЕСА_3 ;
- протоколу про результати зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) №64\21-790 від 23.07.2025 відповідно до якого зафіксовано телефонні розмови, що підтверджують наміри та дії ОСОБА_4 на передачу земельної ділянки та розташованого на ній майнового комплексу бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за адресою: АДРЕСА_3 ;
- протоколу про результати зняття інформації з електронних-інформаційних систем №64/21-757 від 14.07.2025, в якому зафіксовано листування в месенджері «Телеграм» що підтверджують наміри та дії ОСОБА_4 на передачу земельної ділянки та розташованого на ній майнового комплексу бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за адресою: АДРЕСА_3 ;
- протоколу обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено мобільні телефони та документи, які підтверджують наміри та дії ОСОБА_4 на передачу земельної ділянки та розташованого на ній майнового комплексу бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за адресою: АДРЕСА_3 ;
- протоколу обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_6 , в ході якого виявлено та вилучено документи та паспорти громадянина РФ на ім'я ОСОБА_4 ;
- протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 28.08.2025;
- протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_4 від 09.09.2025.
Для закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні органу досудового розслідуванні необхідновстановити та допитати свідків, стосовно злочинної діяльності ОСОБА_4 та можливо інших осіб, зокрема отримати матеріали виконаних постанов про проведення слідчих дій на іншій території, відповідно до яких доручено проведення слідчих дій на території Київської та Дніпропетровської областей, з метою встановлення місцезнаходження та проведення допиту приватного нотаріуса ОСОБА_12 ( АДРЕСА_5 ), з приводу можливого нотаріального посвідчення 30.11.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 договорів дарування земельної ділянки та об'єкту нерухомості, а також видачі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на земельну ділянку та об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 , а також допиту ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (м. Київ), з приводу можливого надання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 допомоги у виготовлені фіктивного (підробленого) договору дарування земельної ділянки та об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 від 30.11.2021 за №НРТ 346861; за результатами отриманих в ході досудового розслідування відомостей провести допит підозрюваного ОСОБА_14 , з метою з'ясування обставин вчиненням ним злочинів; отримати в порядку ст.40,93 КПК України відомості від Державної прикордонної служби про перетин кордону України ОСОБА_4 із зазначенням місця перетину, транспорту та інших даних; отримати відповіді на запити в порядку ст.40, 93 КПК України стосовно характеризуючих матеріалів щодо особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; здійснити розсекречування процесуальних документів, які стали підставами для проведення негласних слідчих розшукових дій; провести інші слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення об'єктивних обставин вчиненого кримінального правопорушення, необхідність у яких може виникнути за наслідками проведення вищезазначених процесуальних дій; виконати вимоги ст.ст. 290, 291, 293 КПК України з підозрюваним і захисником та надати їм достатньо часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, та хоча строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження згідно ч. 5 ст. 219 КПК України не включається у строки, передбачені цією статтею, однак наступний строк для виконання вимог ст.ст. 291, 293 КПК України є строком досудового розслідування, оскільки згідно ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється до дня звернення до суду з обвинувальним актом; скласти та направити завчасно до суду обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 , який хоча і офіційно працевлаштований, до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне зареєстроване місце проживання, проте неодружений, утриманців не має, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.15 ч.4 ст. 111-1 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді штрафу до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна, та у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.332-1 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк, має паспорт громадянина РФ, що свідчить про продовження існування ризику втечі як на тимчасово непідконтрольну Україні територію, так і за межі України. Також на даній стадії досудового розслідування не встановлено повне коло осіб, які можуть надати показання щодо обставин ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, що свідчить про існування ризику незаконного впливу на свідків.
Зважаючи на той факт, що рф продовжує на території України повномасштабну збройну агресію, злочинна діяльність підозрюваного була припинена лише за втручання правоохоронних органів, шляхом затримання останнього, за такого перебуваючи на волі останній може продовжити вчинення кримінального правопорушення.
Хід досудового розслідування потребує проведення подальших слідчих процесуальних дій, і саме ці обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
З урахуванням наведеного, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст.111-1, ч.1 ст.332-1 КК України, тяжкість покарання, що може бути призначене підозрюваному в разі притягнення до кримінальної відповідальності, особу підозрюваного, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні не тяжких злочинів, характер та спосіб ймовірно вчиненого кримінального правопорушення проти держави Україна, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, є обґрунтованою і, застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та не є можливим відповідно до імперативних вимог положень ч.6 ст. 176 КПК України, згідно з якими під час дії воєнного стану до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.4 ст.111-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, застосовується лише запобіжний захід, визначений п.5 ч.1 ст.176 КПК України - тримання під вартою.
Підстави вважати, що визначення розміру застави зменшить існуючі на даний час ризики немає.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою, строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч. 4 ст.111-1, ч.1 ст.332-1 КК України, ОСОБА_15 , строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали до 21 грудня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1