Справа №490/5129/25
Провадження №1-кп/490/1437/2025
про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
24 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця м. Запоріжжя, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
На розгляді Центрального районного суду м.Миколаєва знаходиться кримінальне провадження внесене 15.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152020000520, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.
Від прокурора ОСОБА_6 надійшло клопотання про продовження обраного строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України, терміном на 60 днів, без визначення розміру застави.
Прокурор обґрунтовує клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 наявністю ризиків, передбачених п. 1, п.3, та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Тобто, є всі підстави продовжити застосування відносно ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив суд продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без можливості внесення застави, оскільки наявний ризики зазначені в клопотанні та кримінальне провопорушення вчинене із застосуванням насильства.
Потерпіла ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_5 заперечували, щодо продовження запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, надали клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. В обґрунтування клопотання зазначили, що обвинувачений не вчиняв жодного правопорушення в період перебування під вартою, а наявність судимостей не може бути безумовною підставою яка вказує що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення. Впливати на потерпілу чи свідків також ніяким чином не може, оскільки потерпіла вже допитана, а свідки є військовими та обвинувачений впливу на них немає. Ризик переховуватися не доведено, оскільки обвинувачений має місце проживання. Просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який, а вразі відмови, зменшити розмір застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки попередньо визначений розмір застави в сумі 242240 гривень є непомірним для обвинуваченого.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, дослідивши докази при розгляді цього клопотання, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 199 КПК України суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики, враховані при застосуванні запобіжного заходу, не зменшилися.
Відповідно до п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 30.04.2025 року обрано ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 13.06.2025 року включно, без права несення застави.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.06.2025р. продовжено ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 16.07.2025 року, з можливістю внесення застави у розмірі 242240 грн.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 14.07.2025 року продовжено ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 11.09.2025 року, з можливістю внесення застави у розмірі 242240 грн.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 08.09.2025 року продовжено ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 06.11.2025 року, з можливістю внесення застави у розмірі 242240 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При вирішення питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує, що обставини у справі з часу обрання запобіжного заходу не змінилися, ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України не зменшились.
Суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, за яке законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років. Тобто, у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому, в разі визнання винуватим у його вчиненні, обвинувачений може переховуватись від суду.
Також обвинувачений ОСОБА_4 стало відомо повні анкетні дані та місце фактичного проживання свідків, а тому є можливість вплинути на надання ними хибних показів, в тому числі через їх родичів які проживають за вказаними адресами.
14.06.2019 року ОСОБА_4 був засуджений вироком Чернігівського районного суду Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання із застосуванням ст. 71 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років. 14.05.2024 року звільнений після відбуття строку покарання.
Будь - яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу - не встановлено.
Так, згідно вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 13.06.2025 року, розмір застави, визначений для обвинуваченого ОСОБА_4 становить 242240 грн. Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 08.09.2025 року продовжено ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 06.11.2025 року, з можливістю внесення застави у розмірі 242240 грн.
Керуючись вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи суму застави як альтернативного запобіжного заходу враховуються обставини кримінального правопорушення, його мотив та тяжкість, особу та матеріальний стан обвинуваченого, за такого суд вважає, що застава в сумі 242 240 грн. здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, гарантуватиме належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не є для нього завідомо непомірною.
З огляду на це суд вважає за необхідне залишити розмір вказаної застави, визначений раніше в ухвалі суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Щодо твердження обвинуваченого, що клопотання не може бути задоволено також за обставини того, що в абзаці першому клопотання зазначеного інша стаття кримінального закону по якій йому не висунуто обвинувачення, суд зазначає наступне.
Клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою подано відносно ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження за №12025152020000520, згідно якого останній обвинувачується за ч. 4 ст. 187 КК України, по тексту клопотання зазначається, що ОСОБА_4 обвинувачується за ч. 4 ст. 187 КК України, отже посилання в першому абзаці на ст. 185 КК України суд розцінює як допущення прокурором описки, що не впливає на зміст і суть самого клопотання.
Керуючись ст.ст. 110, 131, 176-178, 182-183, 194, 196-197, 315, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обрану обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження за № 12025152020000520, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.04.2025 року, на 60 днів, до 22 грудня 2025 року включно.
Розмір застави визначений ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.06.2025 року у розмірі 242240 гривень залишити без змін з покладенням відповідних обов'язків вразі внесення застави.
В задоволені клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою - відмовити.
Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення.
Суддя ОСОБА_1