490/8601/25
нп 3/490/2959/2025
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА
вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08
e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua
Код ЄДРПОУ 02892528
23 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Демінська О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як викладено у протоколі про адмініістративне правопорушення серії ВАБ № 201741 від 03.10.2025 року, ОСОБА_1 03.10.2025 року о 16:20 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме погрожував словесно про фізичну розправу, виражався нецензурними словами, чим завдав шкоди психологічному здоров'ю, тим самим вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Також вказав, що його дружина ОСОБА_2 має психічні розлади, в зв'язку із чим у неї пропав сон та 03.10.2025 року стався приступ, під час якого вона побила посуд, обірвала штори, розбила скло. Він намагався її заспокоїти, проте нічого не допомагало, тому ОСОБА_1 був вимушений підвищити на неї голос, щоб його дружина заспокоїлась, про що дуже шкодує.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, окрім того, в своїй заяві підтвердила, що дійсно 03.10.2025 року перебувала у стресі, що був спричинений її хворобою, не керувала своїми діями та шкодує, що викликала поліцію. Також зазначила, що зі сторони її чоловіка відносно неї домашнього насильств, а ні психологічного, а ні фізичного характеру вчинено не було та будь якої шкоди її здоров'ю не завдано.
Дослідивши матеріали справи, письмові пояснення учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, в тому числі, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, не встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Стаття 173-2 КУпАП має бланкетний характер, тому для повного розкриття суті адміністративного правопорушення в протоколі необхідно зазначити конкретні дії, вчинені особою, спосіб прояву насильства у її діях, а у разі вчинення кількох дій - кожну з них із зазначенням виду насильства та його наслідків для потерпілої особи.
Водночас, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями державної політики у цій сфері, а також заходи щодо захисту прав і законних інтересів потерпілих визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до частин 2, 3 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2)колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Стаття 1 цього Закону визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Отже, домашнє насильство, зокрема психологічного та фізичного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілого.
Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: - умисність (з наміром досягнення бажаного результату); - спричинення шкоди; - порушення прав і свобод людини; - значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктами можуть виступати як члени однієї сім'ї згідно з визначенням цього поняття у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», так і інші родичі чи особи, які спільно проживають, ведуть спільне господарство та мають взаємні права й обов'язки.
Конфлікти та непорозуміння між особами, спричинені майновими чи побутовими питаннями, свідчать про розбіжності в їхніх поглядах на певні життєві аспекти, проте самі по собі не є доказом вчинення домашнього насильства.
Домашнє насильство має низку характерних ознак, серед яких: повторюваність насильницьких епізодів у часі; систематичність таких дій; прагнення кривдника встановити повний контроль і владу над постраждалою особою; вчинення насильства у відносинах між людьми, пов'язаними родинними чи іншими близькими зв'язками; а також взаємозв'язок різних форм насильства - наявність однієї з них часто свідчить про ризик появи інших.
Домашнє насильство, у розумінні ст. 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Для сімейного насильства має бути виражена, безсумнівна жертва і такий же виражений, безсумнівний агресор. Якщо такої визначеності немає, обидві сторони демонструють невміння вирішувати конфлікти цивілізовано, гідно, з дотриманням моральних норм, є не домашнім насильством насильство, а конфліктом.
Проте, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність подій, викладених у протоколі по адміністративне правопорушення, а відповідно і винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Так, ОСОБА_1 в своїх поясненнях вказав, що його дружина ОСОБА_2 хворіє в зв'язку із чим у неї пропав сон, а саме 03.10.2025 року стався приступ в ході якого вона побила посуд, обірвала штори, розбила скло. Він намагався її заспокоїти, проте нічого не допомагало, тому ОСОБА_1 був вимушений підвищити на неї голос, щоб його дружина заспокоїлась, про що дуже шкодує.
Такі пояснення ОСОБА_1 узгоджуються з поясненнями його дружини ОСОБА_2 .
Факт психічного розладу ОСОБА_2 підтверджений документально.
Під час складання протоколу про адміністартивне правопорушення ОСОБА_1 обставини у ньому викладені не підтверджував.
Враховуючи письмові пояснення, надані до суду, учасниками справи, які спростовують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 201741 від 03.10.2025 року, підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33-35, 221, 247, 252, 280, 283, п.1ч.1ст.284, 285 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 201741 від 03.10.2025 року.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду особою
Суддя О.І. Демінська