Справа № 484/5703/25
Провадження № 2-а/484/72/25
24.10.2025 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Панькова Д.А.
секретаря судового засідання - Заволенковської Д.П.
розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця,
13.10.2025 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 12.09.2025 року Головним державним виконавцем Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві Лемещенко А.П. було відкрито виконавче провадження №79089442 щодо примусового виконання постанови №484/5751/24 від 23.04.2025 року.
Про відкриття вказаного виконавчого провадження йому стало відомо 20.09.2025 року з повідомлення банку про арешт та блокування рахунку.
28.09.2025 року він звернувся до виконавчої служби із заявою про закриття виконавчого провадження зв'язку із погашенням штрафу, проте 07.10.2025 року отримав відмову.
Згідно з законодавством, строк оскарження рішень виконавця становить 10 днів з дня отримання відмови (ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»).
Позов подано 10 жовтня в строк визначений законом
Штраф за цією постановою був сплачений ним 19.08.2025 року, тобто до відкриття виконавчого провадження. Підтвердження сплати було надіслано до суду.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь- які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Нормами ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст. 75 КАС України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).
Постанову по справі він не отримував, так як проходить військову службу та не буває за місцем реєстрації.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф мав бути сплачений не пізніше 15 днів з дня вручення постанови.
Оскільки постанову він не отримував, але штраф сплатив одразу після отримання інформації про необхідність його сплати, підстав для подвоєння штрафу немає.
Відповідно до принципу презумпції правомірності дій особи та сумніву, який тлумачиться на користь громадянина, усі неясності та неповнота доказів мають оцінюватися на користь позивача.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №520/6006/21 від 19.01.2023 року вказано, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Також відповідно до ч.1 ст. 303 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення не підлягає виконанню, якщо її не було звернено до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а строк давності зупиняється лише у разі оскарження або відстрочки виконання постанови. Постанова апеляційним судом винесена 23.04.2025 року, а виконавче провадження відкрито 12.09.2025 року, тобто через понад 4 місяці.
Постановою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Шикеря І.А. у справі № 484/5751/24 від 20.02.2025 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Вказана постанова набрала законної сили 09.04.2025 року після відмови Миколаївського апеляційного суду у задоволенні апеляційної скарги.
Постанову суду було направлено до виконання та отримано виконавчою службою 11.09.2025 року, що підтверджується інформацією, наявною в матеріалах виконавчого провадження ВП № 79089442.
Таким чином, дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження № 79089442 є протиправними, а виконавче провадження підлягає закриттю як таке, що відкрито без правових підстав.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання надав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог вказуючи, що на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Відділ) перебувало виконавче провадження № 79089442 з примусового виконання постанови № 484/5751/24 виданої 23.04.2025 Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області про: стягнути з ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) на користь держави штраф в розмірі 34000 грн.
Відповідно до вимог ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», головним державним виконавцем Відділу Лемещенко Анастасією Павлівною (далі - головним державним виконавцем Лемещенко А.П.) 12.09.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
17.09.2025 на адресу Відділу надійшло повідомлення з Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28.08.2025 згідно якого повідомлялось, що боржником було сплачено 17000,00 грн. про що свідчила відповідна квитанція яка була додана до повідомлення.
Вказана сума була врахована як сплата частини штрафу напряму на користь державного бюджету.
Оскільки постанова № 484/5751/24 видана 23.04.2025 Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області була оскаржена в апеляційному порядку, і постанова Миколаївського апеляційного суду про відмову у задоволення апеляційної скарги набрала чинності 10.04.2025 то 15ти денний строк був продовжений. Однак, частина штрафу в розмірі 17000,00 грн. була сплачена згідно наданої квитанції 19.08.2025 тобто через 4 місяці. Документальних підтверджень дати отримання боржником постанови Миколаївського апеляційного суду від 10.04.2025 надано не було, а тому, 15ти денний термін було пропущено боржником і штраф підлягає стягненню в подвійному розмірі. Крім цього, позивач зазначає, що позивачем пропущено строк для оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця.
Звертає увагу суду, що станом на 17.10.2025 виконавче провадження № 79089442 завершене з підстав визначених п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки з арештованих рахунків боржника було списано суму коштів достатню для погашення другої половини штрафу, виконавчого збору в розмірі пропорційному сумі яка фактично підлягає стягнення у відповідності до вимог ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» та витрати виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.02.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн., на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10.04.2025, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.02.2025 залишено без змін.
Відомості про отримання позивачем копії постанови в матеріалах справи відсутні.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказувала, що оскільки постанова № 484/5751/24 видана 23.04.2025 Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області була оскаржена в апеляційному порядку, і постанова Миколаївського апеляційного суду про відмову у задоволення апеляційної скарги набрала чинності 10.04.2025 то 15ти денний строк був продовжений. Однак, частина штрафу в розмірі 17000,00 грн. була сплачена згідно наданої квитанції 19.08.2025 тобто через 4 місяці. Документальних підтверджень дати отримання боржником постанови Миколаївського апеляційного суду від 10.04.2025 надано не було, а тому, 15ти денний термін було пропущено боржником і штраф підлягає стягненню в подвійному розмірі
Однак, дане твердження представника відповідача не відповідає дійсності та суперечить вимогам чинного законодавства виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.
При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву, а також за адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно із ч. 1 ст. 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Статтею 308 КУпАП визначено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.02.2025 набрала законної сили 10.04.2025.
З матеріалів справи вбачається, що вказана постанова була направлена на виконання до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 23.04.2025.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Разом з тим, постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена головним державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 12.09.2025, тобто більше ніж через 4 місяці з дня направлення копії постанови.
Згідно листа Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) № 151653 від 07.10.2025 постанова Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.02.2025 надійшла до відділу на виконання 11.09.2025, однак жодних доказів належних доказів на підтвердження зазначених обставин представником відповідача надано не було та в матеріалах справи відсутні.
При цьому, штраф в розмірі 17 000,00грн., накладений постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.02.2025, був сплачений ОСОБА_1 19.08.2025, що підтверджується копією квитанції №0.0.4507440229.1.
Про оплату штрафу Центральний відділ Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було повідомлено листом Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області 28.08.2025.
Отже, ОСОБА_1 сплатив накладений на нього штраф в розмірі 17 000,00грн. до відкриття виконавчого провадження, про що одразу було повідомлено відповідача.
Посилання відповідача на те, що зазначене повідомлення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28.08.2025 було отримано ним лише 17.09.2025 не заслуговує на увагу, оскільки будь - яких доказів на підтвердження вказаних обставин ним надано не було.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не довів належними доказами, що відкрив виконавче провадження наступного дня, після отримання постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.02.2025, а встановлений законом тьохмісячний строк пройшов, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже слід стягнути з Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на користь позивача сплачений ним при подачі позову судовий збір.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 242, 286 КАС України, ст. 303, 307, 308 КУпАП, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , наявний електронний кабінет в ЄСІТС, РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Артилерійська, 18/оф.5, м. Миколаїв, наявний електронний кабінет в ЄСІТС, код ЄДРПОУ 35065742) про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лемещенко Анастасії Павлівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 79089442 від 12.09.2025 по примусовому виконанню постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.02.2025 по справі № 484/5751/24, провадження 3/484/29/25
Скасувати постанову Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лемещенко Анастасії Павлівни про відкриття виконавчого провадження № 79089442 від 12.09.2025.
Стягнути з Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: