Справа № 489/999/24
кримінальне провадження
№1-кп/489/479/25
24 жовтня 2025 р. м. Миколаїв
Інгульський районній суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №62023150010001063 від 30.08.2023 на підставі обвинувального акту за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, раніше неодноразово судимого, останній раз 11.03.2025 Заводським районним судом м. Миколаєва до 6 років 3 місяців позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за мобілізацією на посаді стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат»,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,
Громадянин України ОСОБА_6 , на виконання Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» та у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, 27.07.2022 призваний на військову службу за мобілізацією на період воєнного стану ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 211 (по стройовій частині) від 27.07.2022 солдата ОСОБА_6 призначено на посаду стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 . Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Відтак, з 27.07.2022, тобто з моменту відправлення ОСОБА_6 у військову частину НОМЕР_1 із ІНФОРМАЦІЯ_3 , він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Статтею 1 Закону України «Про оборону України» надається визначення терміну воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб зазначенням строку дії цих обмежень. 13 3 моменту видання Президентом України Указу «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти воєнний стан, який триває дотепер. Згідно п. п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, Якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника). Про запроваджений в країні воєнний стан та порядок проходження військової солдату ОСОБА_6 достеменно було відомо і до часу нез'явлення на службу останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання. Проходячи військову службу, солдату ОСОБА_8 відповідно до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Однак, солдат ОСОБА_6 , 07.08.2023 близько 08 год. 00 хв., будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; ст.ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не з'явився вчасно на службу без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 та незаконно перебував поза її межами, понад три доби, проводячи час на власний розсуд, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який не з'явився вчасно на службу, до 18.01.2024
З урахуванням вищевикладеного суд визнає ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, а саме у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Обвинувачений в ході судового розгляду свою вину визнав повністю, та суду показав, що за обставин, викладених в обвинувальному акті, самовільно залишив військову частини, а саме не з'явився на службу після відпустки. 18.01.2024 був затриманий працівниками поліції за скоєння іншого кримінального правопорушення. Приїхав слідчий з ДБР. У вчиненому щиро кається.
Вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, дослідженими судом.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 437 від 07.08.2023 було призначено службове розслідування за фактом нез'явлення вчасно на військову службу стрільця відділення охорони взводу охорони ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 .
Згідно акту службового розслідування від 15.08.2023 відповідно до рапорту командира роти охорони військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_9 , 07.08.2023 о 08:20 під час перевірки особового складу виявлено відсутність солдата ОСОБА_10 . Не повернувся у військову частину після відпустки, у який перебував за станом здоров'я на підставі довідки ВЛК № 1550 від 07.07.2023. Було організовано пошук, місцезнаходження встановити не вдалося, телефон вимкнений.
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 15.08.2023 за № 258 службове розслідування слід вважати завершеним, звернутись до правоохоронних органів у зв'язку із наявністю ознак кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, не виплачувати ОСОБА_11 грошове забезпечення з 07.08.2023, додаткову винагороду та премію.
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 07.08.2023 за № 228 припинено виплату грошового забезпечення ОСОБА_11 у зв'зку із неприбуттям на службу без поважних причин.
Згідно відповіді ВЧ НОМЕР_3 від 02.11.2023 за № 3926 ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні не перебував.
Відповідно до відповіді ОЦМСЕ МОР від 18.07.2023 за № 374 ОСОБА_6 не звертався до їх закладу.
З наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 від 27.07.2022 за № 155 вбачається, що ОСОБА_6 призваний на військову службу за мобілізацією на період воєнного стану та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Згідно із наказом командира ВЧ НОМЕР_2 від 08.07.2023 №198 ОСОБА_6 було надано відпусткуна 30 діб з 08.07.2023 по 06.08.2023 та знято з котлового забезпечення.
Аналізуючи досліджені докази, суд вважає, що вина обвинуваченого за вказаним обвинуваченням, доведена сукупністю досліджених вище доказів, яку суд вважає такою, що поза розумним сумнівом доводить вину обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення в обсязі, встановленому судом. Дослідженні судом докази повністю узгоджуються між собою та показами, які були надані обвинуваченим.
Вивченням особистості обвинуваченого встановлено, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався, перебував на стаціонарному лікуванні у лікаря-нарколога з 02.11.2017 по 07.11.2017. Діагноз «РПП внаслідок вживання опіоїдів, канабіноїдів, синдром залежності», неодноразово направлявся до МОЦПЗ (виявлено 22.02.2023, 23.05.2023 метадон, дімедрол), з 24.05.2023 по 01.06.2023 знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «ООМЦПЗ» з діагнозом Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіатів (метадон), за місцем служби характеризується негативно, займаній посаді не відповідає.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, сукупність усіх обставин, що характеризують дане кримінальне правопорушення, особистість обвинуваченого.
Обставинами, що пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Враховуючи вищезазначене та з метою виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 532 КПК України, суд,
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим, за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.03.2025, остаточно призначити покарання у вигляді 6 (шести) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з 30.04.2024.
На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_6 строк попереднього ув'язнення з 20.02.2025 (дата ухвали суду про залишення в СІЗО) по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, з моменту отримання ним копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя