Справа № 489/3226/23
Провадження № 4-с/489/41/25
Ухвала
Іменем України
24 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Костюченка Г.С.,
із секретарем судових засідань Савковою К.А.,
за участі: представника скаржника - адвоката Приземного С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльності,
встановив:
У вересні 2025 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Приземного С.С. звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сергія Ширко про визнання протиправною бездіяльності.
В обґрунтування скарги посилався на те, що у Головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сергія Ширко (далі Особа, бездіяльність якої оскаржується) на примусовому виконанні знаходиться виконавчий лист № 489/3226/23, провадження № 2/489/1490/23, виданий Ленінським районним судом м. Миколаєва, Виконавче провадження № 73454969 про стягнення з ОСОБА_1 (далі Скаржник) на користь ОСОБА_2 (далі Стягувач) аліменти на його утримання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів (заробітку) щомісячно, починаючи з 23 червня 2023 року, і до закінчення сином навчання, але не більше ніж до досягнення 23 (двадцяти трьох) років.
08 вересня 2025 року на електронну пошту адвоката надійшла відповідь від 08.09.2025 року за вих. № 119260 та Розрахунок заборгованості за сплати аліментів станом на 08 вересня 2025 рік. В даному розрахунку вказано, що боржник ОСОБА_1 станом на 22 липня 2025 рік має заборгованість в сумі 4276,70 гривень по виконавчому провадженню № 73454969. Розрахунок заборгованості здійснювався виходячи із середньої заробітної плати працівника для місцевості в розмірі 15033,00 гривень.
Якщо порівнювати розрахунок заборгованості станом на 31 серпня 2024 рік, та розрахунок заборгованості станом на 08 вересня 2025 рік і 15 вересня 2025 рік, то існує розбіжність в розмірі середньої заробітної плати працівника для місцевості, в одній довідці розмір середньої заробітної плати працівника для місцевості складає - в розмірі 14382,00 гривень, в іншій Довідці розмір середньої заробітної плати працівника для місцевості складає - в розмірі 15033,00 гривень, відповідно не зрозуміло, чому одна один відділ ДВС, а розмір середньої заробітної плати працівника для місцевості береться різний, що впливає: По-перше, на правильність визначення розміру середньої заробітної плати працівника для місцевості.
З урахуванням вищевикладеного скаржник просив суд: визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сергія Ширко щодо визначення розміру середньої заробітної плати працівника для місцевості м. Миколаєва в розмірі 15033,00 гривень за період з червня 2023 року по червень 2025 рік для здійснення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 73454969.
Зобов'язати Головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сергія Ширко здійснити новий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 73454969 обчислюючи розмір доходу за період червень 2023 року - червень 2025 року, виходячи із середнього заробітку по місту Миколаєву, з урахуванням вимог частини другої статті 195 СК України.
Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 16.09.2025 скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання у справі; 03.10.2025 на адресу суду від Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на скаргу.
Згідно із змісту відзиву представник ДВС просить суд відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі.
В судовому засіданні представник скаржника вимоги підтримав.
Представник суб'єкта оскарження в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Вислухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали скарги, цивільної справи суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Положеннями ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду».
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) суд зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції. Державі належить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права.
Крім того, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система договірної держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід'ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).
На виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 73454969 з примусового виконання виконавчого листа № 2/489/1490/23 (489/3226/23) виданого 14.11.2023 Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на його утримання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів (заробітку) щомісячно, починаючи з 23 червня 2023 року, і до закінчення сином навчання, але не більше ніж до досягнення 23 (двадцяти трьох) років. 29.11.2023, відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження» головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чмих Л.В. (далі - державний виконавець Чмих Л.В.) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження. Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів станом на 15.09.2025 заборгованість становить 4234,95 грн.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.
На вебсайті Головного управління статистики у Миколаївській області (https://www.mk.ukrstat.gov.ua/ розділ «Оголошення») розміщено повідомлення про те, що ураховуючи ситуацію, що склалася у зв'язку з військовою агресією росії проти України за підтримки білорусі, наведену нижче інформацію буде оприлюднено після завершення терміну для подання статистичної та фінансової звітності, встановленого Законом України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни». Відповідно, дані про середньомісячну номінальну заробітну плату по районам Миколаївської області не оновлюються на вебсайті Головного управління статистики у Миколаївській області з IV кварталу 2021 року.
З огляду на наведене, за відсутності іншої офіційної інформації про розмір середньої заробітної плати для даної місцевості, для визначення заборгованості за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу на наступні періоди після 2021 року використовуються дані про середню заробітну плату за IV квартал 2021 року, яка зазначена у розмірі 15033,00 грн. Нарахування заборгованості зі сплати аліментів за період червень 2023 року по вересень 2025 року здійснено згідно даних Головного управління статистики у Миколаївській області за посиланням https://www.mk.ukrstat.gov.ua. за IV квартал 2021 року, оскільки дані за 2022-2025 на сайті Головного управління статистики у Миколаївській області - відсутні і після оновлення даних та отримання інформації про середню заробітну плату для даної місцевості за 2023-2025 роки буде здійснено перерахунок заборгованості зі сплати аліментів.
У попередніх розрахунках заборгованості зі сплати аліментів які складені до 15.09.2025 використані данні для обчислення бралися із розділу «Середня місячна зарплата по регіонах України» з офіційного сайту Мінфіну за посиланням https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/average/2022/ , яка зазначена у розмірі 14382,00 грн., що відповідно до сталої судової практики не є коректним.
Таким чином, скаржник довів що державний виконавець визначив розмір середньої заробітної плати працівника для місцевості не у відповідності до статті 195 Сімейного кодексу України. Головним державним виконавцем Ширко С.Л. складено розрахунок з урахуванням даних Головного управління статистики у Миколаївській області. Аналізуючи наведені доводи викладені у скарзі, суд вважає, що скаржником доведено неправомірність дій головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ширко С.Л., та як наслідок необхідність зобов'язати головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ширко С.Л, здійснити новий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 73454969.
За таких обставин, скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 258-260, 447-1, 452 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сергія Ширко щодо визначення розміру середньої заробітної плати працівника для місцевості м. Миколаєва в розмірі 15033,00 гривень за період з червня 2023 року по червень 2025 рік для здійснення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 73454969.
Зобов'язати Головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сергія Ширко здійснити новий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 73454969 обчислюючи розмір доходу за період червень 2023 року - червень 2025 року, виходячи із середнього заробітку по місту Миколаєву, з урахуванням вимог частини другої статті 195 СК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 24.10.2025.
Суддя: Г.С. Костюченко