23.10.25 Справа №469/686/25 2/469/549/25
23 жовтня 2025 року селище Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді - Тавлуя В.В.,
за участі секретаря судових засідань - Надич В.В., учасники справи:
позивач ОСОБА_1 - не з'явилась,
відповідач ОСОБА_2 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,- в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 11 червня 2025 року звернулась до суду з вказаним позовом, у якому зазначала, що на підставі судового наказу №469/642/23 (2-н/469/141/23), виданого Березанським районним судом Миколаївської області 17 травня 2023 року, відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 16 травня 2023 року і до повноліття дитини.
Відповідач свої обов"язки по сплаті аліментів не виконує, відповідно до розрахунку державного Березанського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області станом на 21 травня 2025 року розмір заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів склав 80872,27 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань зі сплати аліментів за рішенням суду позивач просила стягнути з відповідача на свою користь пеню за прострочення сплати аліментів у сумі 80872,27 грн. за період з травня 2023 року по травень 2025 року.
20 червня 2025 року судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
У судове засідання позивачка не з'явилася, надала заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за її відсутності (а.с.33).
Відповідач повторно у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином через оголошення на офіційній сторінці Березанського районного суду Миколаївської області веб-порталу судової влади України та шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, відзив на позовну заяву суду не надав (а.с.38,32).
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с.12).
На підставі судового наказу Березанського районного суду Миколаївської області від 17 травня 2023 року у справі № 469/642/23 (2-н/469/141/23) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), до досягнення дитиною повноліття (а.с.13); за вказаним судовим наказом Березанським відділом державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відкрито виконавче провадження № 71980986 (а.с.15).
За вказаним виконавчим провадженням станом на 21 травня 2025 року існує заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 80872,27 грн., розрахунок якої надано відділом ДВС (а.с.18).
Частиною п'ятою статті 124 Конституції України, частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з ч.2 ст.18 ЦПК України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом частини першої статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Оскільки відповідачем сплата аліментів своєчасно та у повному обсязі не здійснювалась, посилання позивача на обов"язок відповідача сплатити пеню за прострочення сплати аліментів є обгрунтованими.
Згідно із ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 572/1762/15-ц, у статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:
?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Так, позивачкою у позові наведено розрахунок пені за несвоєчасну сплату аліментів. Відповідно до розрахунку позивача, неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини за період з 01 травня 2023 року по 31 травня 2025 року становить 534769,86 грн., однак позивачка просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 100 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів, яка станом на 21 травня 2025 року складає 80872,27 рн.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату аліментів у сумі 80872,27 грн.
Вимоги позивачки про стягнення заборгованості по аліментах задоволенню не підлягають з таких підстав.
Порядок стягнення аліментів на утримання дітей визначається ст.ст.79-91, 194-197 СК України та статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження».
У разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати чи інших доходів боржника протягом трьох місяців підряд, якщо боржник не працює і не одержує доходів, стягнення звертається на майно боржника.
Розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості по аліментах і повідомити про нього стягувача і боржника.
Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику: у разі якщо виконавчий документ уперше надійшов для виконання; за заявою сторін виконавчого провадження; у разі надсилання постанови до адміністрації підприємства, установи, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця для проведення відрахування із заробітної плати (доходів), пенсії та стипендії боржника; у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку з надходженням виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; за власною ініціативою; в інших передбачених законом випадках.
Спір щодо розміру заборгованості (не спір про стягнення заборгованості) із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до розділу VII ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи (ст. 447 ЦПК).
Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувались у зв'язку з розшуком платника аліментів, вони мають бути сплачені за весь минулий час.
Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття (ч.2, 4 ст.194 СК України).
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а в разі спору - судом (ч.4 ст. 195 СК України).
Виходячи зі змісту наведених законодавчих норм, спір щодо розміру заборгованості за аліментами виникає між стороною виконавчого провадження (стягувачем та/чи боржником) і державним виконавцем, до компетенції якого законодавець відніс обчислення розміру заборгованості за аліментами.
Стягнення заборгованості за аліментами за рішенням суду сімейне законодавство (ч.3 ст.194 СК України) передбачає лише у випадку відрахування аліментів на дитину за ініціативою платника (ст. 187 СК України).
У даному випадку стягнення аліментів на утримання дитини відбувалося за рішенням суду. Дані про оспорювання відповідачем розміру заборгованості по аліментах у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, для стягнення заборгованості за аліментами, які стягуються за рішенням суду, законодавець не вимагає окремого рішення суду про стягнення такої заборгованості, а встановлює порядок її стягнення в межах виконавчого провадження за рішенням суду про стягнення аліментів.
У даній справі заявлені вимоги про стягнення заборгованості по сплаті аліментів, а не про обчислення розміру заборгованості по сплаті аліментів. Дії державного виконавця, пов'язані із обчисленням розміру заборгованості із сплати аліментів та складенням відповідного розрахунку, позивачем не оскаржені.
За таких обставин, сам факт наявності у відповідача заборгованості по аліментах за вказаний період, обчисленої згідно з довідкою-розрахунком державного виконавця, розмір якої на час ухвалення цього рішення не оспорений ні стягувачем, ні боржником у порядку, встановленому законом, не може бути прийнятий судом в якості підстав для стягнення цієї заборгованості у судовому порядку за окремим рішенням суду, оскільки за відсутності спору про ромір заборгованості вона стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.
Тому у суду немає підстав вважати порушеним право позивача на отримання заборгованості по аліментах у порядку, визначеному ст.ст.194-195 СК України, ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», а тому правові підстави для задоволення цієї частини позовних вимог відсутні.
Згідно зі ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача (п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України).
Так як позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір в розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у сумі 80872 (вісімдесят тисяч вісімсот сімдесят дві) гривні 27 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у сумі 1211,20 грн.
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за аліментами відмовити.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: