Справа № 467/1217/25
Провадження № 3/467/487/25
24.10.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Кологривої Т.М.
за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,
прокурора Пахомова О.С.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Арбузинка справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Семенівка Арбузинського району Миколаївської області, проживає: АДРЕСА_1 , працевлаштованого в ФГ «АСО», депутата Благодатненської сільської ради
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи депутатом 8-го скликання Благодатненської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, відповідно до підп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» порушив вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» щодо несвоєчасного подання без поважних на те причин щорічних декларацій за 2021,2022, 2024 роки. ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 та 2022 роки подав 16.07.2025 року, за 2024 рік подав лише 11.07.2025 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Постановою суду від 24 жовтня 2025 року відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП адміністративні матеріалипро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП об'єднанні в одне провадження.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судовому засіданні провину визнав та пояснив, що дійсно несвоєчасно подав декларації за 2021, 2022, 2024 роки, через власну неуважність, оскільки завжди декларації подавав завчасно.
Прокурор зазначив, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КпАП України доведена, прохав суд застосувати до відношенню до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки ОСОБА_1 допустив тричі порушення строків подачі декларацій.
Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, думку прокурора, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно рішення № 1 від 20.11.2020 року «Про початок повноважень депутатів Благодатненської сільської ради» визнано повноваження новообраних депутатів 8-го скликання вказаної сільської ради, до списку яких увійшов ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».
Таким чином, відповідно до підп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені в п. 1 ст. 3 цього ж Закону (підпункт Б - депутати місцевих рад), зобов'язані щорічно до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Указом Президента України від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації на території України введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу.
У зв'язку з чим, НАЗК відповідно до роз'яснень від 07.03.2022 року «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю в умовах воєнного стану (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, проведення перевірок)», які розроблені з урахуванням положень Закону України від 03.03.2022 року № 2115-ІХ «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» - відтерміновано обов'язок подання декларації.
Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» № 3384-ІХ, який набрав чинності 12.10.2023 року - відновлено обов'язок декларування.
Так, прикінцевими положеннями Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31.01.2024 року.
Відповідно до роз'яснення НАЗК «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» від 13.11.2023 року № 4 визначено, що щорічну декларації за 2023 рік потрібно подати до - 31.03.2024 року.
У відповідності до ч. 2 ст. 8 КУпАП Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Згідно з ст. 58 Конституції України «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
У зв'язку з вище викладеним, щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021-2022 роки зобов'язаний був подати до 31.01.2024 року, а щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік зобов'язаний був подати до 31.03.2025 року.
Відповідно до інформації наданої Благодатненською сільською радою встановлено, що депутатів сільської ради кожного року на засіданнях сесії попереджають про необхідність подання декларацій та ознайомлюють їх з Законом України «Про запобігання корупції».
При цьому відповідно постанови великої палати Верховного суду від 24.01.2021 року у справі № 800/30/17(990/1/1328/18) суд встановив, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строків.
Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до абз. 9 підп. 1 п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 року № 223-943/0/4-17 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.
На підставі викладеної Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 року за № 223-943/0/4-17 позиції слід зазначити, що невжиття заходів суб'єктом декларування щодо своєчасності отримання електронного ключа, відомостей про склад сім'ї, їх доходи та інших необхідних даних для заповнення декларації, не може визнаватися реабілітуючою обставиною та поважною причиною для несвоєчасного подання декларації.
Так, з моменту відновлення етапу декларування 12.10.2023 року до кінцевого терміну подачі щорічної декларації за 2021-2022 роки - 31.01.2024 року, а за 2024 рік - 31.03.2025 року, законодавцем надано достатньо часу для збору всіх необхідних даних та подачі декларації в установлений Законом термін.
Відповідно листа Національного агентства з питань запобігання корупції, де вказані дати некоректної роботи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в якому чітко вказано, через збій у роботі програмного забезпечення інформаційно- комунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - Реєстр), помилки у роботі Реєстру спостерігались у період з 23.10.2023 року по 14.11.2023 року, 23.12.2023 року та частково в інші дні які зазначені в листі.
За результатами огляду публічної сторінки Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 та 2022 роки подав 16.07.2025 року, за 2024 рік подав лише 11.07.2025 року, чим допустив порушення встановленого строку подання щорічної декларації.
Згідно скрін-шотів подачі декларації суб'єкта декларування ОСОБА_1 подав декларації 16.07.2025 року о 16:43 год., 17:18 год. та 11.07.2025 року о 21:45 год.
В дні необхідності подання ОСОБА_1 декларацій Реєстр працював в належному режимі.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не мав поважних причин несвоєчасного подання декларацій.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
За змістом ст.1 Закону корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
Аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що суб'єктивна сторона корупційного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Частина 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за порушення вимог фінансового контролю, що виразилося в несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
На підставі викладеного, суд вважає повністю доведеною провину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що підтверджується протоколами № 441, 442, 443 від 15 серпня 2025 року, матеріалами справи- рапортами працівників поліції, інформацією з сайту подачі декларацій.
Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив кілька адміністративних правопорушень, згідно зі ст. 36 КпАП України, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно ст.ст. 23, 33 КУпАП при призначенні покарання суд враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Враховуючи особу ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про застосування щодо нього стягнення у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією частини першої статті 172-6 КпАП України.
Крім того, відповідно до статті 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст. 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення і призначити йому стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 1360 (одна тисяча триста шістдесят) грн.
ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Суд, також роз'яснює, що згідно ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Відповідно до ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти діб з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області.
Суддя Т.М. Кологрива