Справа № 467/1316/25
3/467/547/25
22.10.2025 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Явіца І.В., з участю секретаря судового засідання - Рожкової Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, за даними протоколу ЕПР1 №45717 від 18.09.2025 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше до адміністративної відповідальності притягувався постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 лютого 2025 року за ч.1ст.130 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,
за ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним
18 вересня 2025 року о 00 год. 15 хв. на провулку Костянтинівському в с-щі Арбузинка ОСОБА_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами на підставі постанови суду від 18 вересня 2025 року, керував автомобілем марки «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, як то, різкий запах алкоголю з порожнини рота і невиразна мова, однак, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так у КНП «ЮМБЛ», відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР України і тим самим учинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і її процесуальна поведінка щодо справи
ОСОБА_1 , будучи повідомленим поліцією при складанні протоколу про дату, час в місце судового розгляду, на слухання справи не прибув, причин цьому не повідомляв, заяв і клопотань, які б свідчили про його наміри бути в судовому засіданні, не направляв.
Суд повторно здійснив виклик ОСОБА_1 в судове засідання шляхом направлення судової повістки за вказаною у протоколі адресою, але остання була повернута до суду без вручення адресату через його відсутність за цією адресою.
За місцем реєстрації здійснити виклик ОСОБА_1 суд змоги не мав через його зняття за відповідною адресою з 31 серпня 2020 року.
Інформація про це судове провадження була розміщена на сторінці Арбузинського районного суду Миколаївської області на веб - порталі Судової влади України.
Номерів належних ОСОБА_1 засобів зв'язку матеріали справи у собі не містять. Тим самим суд учинив усі доступні йому заходи для поінформованості ОСОБА_1 про цей судовий розгляд.
Тому, враховуючи положення ст.268 КУпАП, за яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді такого роду справи, не є обов'язковою, суд вважав за можливе завершити це провадження прийняттям рішення по суті справи за відсутності такої особи.
У свою чергу, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ураховуючи положення ст.ст. 245, 251, 280 цього ж Кодексу, аналізував наступні питання.
Чи було вчинено адміністративне правопорушення
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно ж вимог п. водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
У свою чергу, стаття 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за:
1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
3) відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У цій справі установлено, що ОСОБА_1 не дотримався указаних положень ПДР України, щонайменше, вимог п.2.5 ПДР України, бо відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння за наявності у нього відповідних ознак і тим самим повторно протягом року учинив порушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, бо був притягнутий до відповідальності за цією нормою на підставі постанови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 лютого 2025 року.
Тим самим, було учинене правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП і його кваліфікація уповноваженою особою поліції, у тому числі й за ознакою повторності, є правильною.
Чи винна ця особа у вчиненні адміністративного правопорушення
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, підтверджується, перш за все, даними протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №457178 від 18 вересня 2025 року щодо часу, місця та способу учинення правопорушення, у тому числі й даних, що свідчать про дійсність ознаки повторності.
У цілому протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо свого змісту, зокрема, і суті викладеного у ньому правопорушення, а тому підстав вважати, що поліція висунула ОСОБА_1 звинувачення із порушенням вимог закону у частині формулювання обвинувачення немає,бо було зазначено дані щодо повторного учинення правопорушення.
Звідси, вважати, що протокол належить до недопустимих доказів і через це підлягає виключенню з доказової бази не можна.
Обставини, що відображені у протоколі, до цього ж, підтверджуються й відеозаписом з нагрудної камери поліції, зокрема, у частині факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом і його відмови від проходження огляду як на місці зупинки транспортного засобу поліцією, так і у найближчому закладі охорони здоров'я - КНП «ЮМБЛ».
Поведінка ОСОБА_1 і його фактичні дії при неодноразовій пропозиції з боку поліції пройти огляд однозначно вказують на його відмову від цього.
Так само відеозапис підтверджує, що складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 мало місце із дотриманням поліцією приписів ст.ст. 254-256, 266 КУпАП, вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України за №1395 від 07.11.2025 року та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України за №1452/35 від 09.11.2025 року.
Принаймні, протилежного судом не установлено і ніким не доведено.
А наявне у справі направлення на медичний огляд водія від 18 вересня 2025 року, від ознайомлення із яким ОСОБА_1 відмовився, лише підтверджує обставини, що відображені у протоколі.
Тим самим, ця справа забезпечена доказами у їх розумінні згідно із ст. 251 КУпАП.
Крім цього,суд робить висновок, що правопорушення було учинено умисно, бо порушник є повнолітньою особою, а тому усвідомлював протиправний характер своїх дій, передбачав їх шкідливі наслідки і свідомо допускав настання цих наслідків.
При цьому, ОСОБА_1 є водієм, проходив спеціальну підготовку на знання ПДР України і має знати вимоги щодо заборони керування транспортним засобом у стані сп'яніння, у тому числі й вимогу про обов'язок пройти огляд на такий стан у разі, якщо поліція висуває відповідну пропозицію.
Тому у ракурсі установлених фактичних обставин справи, підтверджених доказами, шляхом встановлення юридично значущих ознак, визначення правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненої дії інкримінованому складу правопорушення (кваліфікації порушення), суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.
Чи підлягає порушник адміністративній відповідальності
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, передбачених ст.ст. 18-20 КУпАП, суд не встановив.
Підстав для застосування положень ст. 22 КУпАП також немає, бо правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП, не може вважатись малозначним, у тому числі й з огляду на його санкцію та дію прямої заборони звільняти від відповідальності за учинення такого роду порушення (ч.2 ст. 22 КУпАП).
Тому ОСОБА_1 підлягає відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП і застосуванням її санкції.
Мотиви накладення стягнення
З огляду на викладене, суд приймає рішення про накладення на порушника стягнення згідно із санкцією ч.2 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, суд застосовує положення ч.3 ст.30 КУпАП, згідно яких якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Невідбута частина стягнення за постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 лютого 2025 року становить 3 місяці 26 днів.
Відповідно, вона має бути приєднана до стягнення за вчинення цього адміністративного правопорушення.
На підставі ч.2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, як то, значно високий ступінь його суспільної небезпеки; особу порушника, який є водієм і повинен знати і неухильно дотримуватись вимог ПДР України, ступінь його вини, зокрема, відсутність обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, ураховуючи, що повторне учинення правопорушення вже кваліфіковане за цією ознакою.
Адміністративне стягнення накладається у межах строку, визначеного ч.6 ст. 38 КУпАП.
Інші питання, що вирішуються судом при винесенні постанови
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню й судовий збір у розмірі 605,60 грн., як те передбачено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
З цих мотивів, керуючись ст.ст.30, 283-284 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, і піддати його адміністративному стягненню у виді двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення цієї постанови становить 34 000 (тридцять чотири) тисячі грн.00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ч.3 ст. 30 КУпАП до цього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами приєднати відбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 лютого 2025 року і остаточно позбавити ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 3 (три) місяці 26 (двадцять шість) днів.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: 1) подвійний розмір штрафу, визначеного у відповіднійстатті цього Кодексута зазначеного у постанові про стягнення штрафу; 2) витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.(ч.1ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на неї.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя Ірина Явіца