Справа № 127/15431/25
Провадження 2/127/3049/25
16 жовтня 2025 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.
розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/15431/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнноваФінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
позов зареєстрований судом 19.05.2025 року і мотивований тим, що 08.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання грошових коштів у кредит № 6635340125 в сумі 12 000 грн. на 360 днів, із сплатою процентів кожні 30 днів, який із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 17.11.2024 року складають єдиний договір, в якому визначаються всі істотні умови та з яким позичальник ознайомлений.
Договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, визначених ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідач грошові кошти отримав, зобов'язався повернути кошти та сплатити відсотки виконати інші обов'язки, передбачені договором, однак, умов договору не виконав.
Станом на дату підготовки позовної заяви заборгованість відповідача загалом становить 28 680 грн. Дана сума складається з: 12 000 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 14 880 грн. - заборгованості за процентами, 1 800 - комісії за надання кредиту відповідно до п. 2.7 договору.
На підставі ст.ст. 526, 530, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України ТОВ «Іннова Фінанс» просило стягнути з відповідача заборгованість за договором від 08.01.2025 року в загальному розмірі 28 680 грн. та судові витрати - сплачений судовий збір.
Представник позивача - Шведка Д.І. в судове засідання не з'явилась, в позовній заяві зазначила, що не заперечує проти розгляду справи у її відсутності і ухвалення судом заочного рішення.
В судові засідання 28.07.2025 року, 18.09.2025 року, 16.10.2025 року відповідач ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся завчасно, належним чином. Відзиву на позов, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутності не надавав. Про причини неявки суд не повідомив.
18.09.2025 року представник відповідача - адвокат Дмитрійчук А.А. (ордер АВ № 1219684 від 27.07.2025 року, виданий на підставі договору про надання правничої допомоги № 36 від 02.07.2025 року, яким повноваження адвоката не обмежуються), звернулась до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи в паперовому вигляді та відкласти розгляд справи на іншу дату із наданням їй можливості підготувати правову позицію по справі.
Станом на 16.10.2025 року відзив у справі не надходив, в судові засідання представник відповідача також не з'являлась.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явились в судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 08.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання грошових коштів у кредит № 6635340125 в сумі 12 000 грн. на 360 днів, із сплатою процентів кожні 30 днів, який із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 17.11.2024 року складають єдиний договір, в якому визначаються всі істотні умови та з яким позичальник ознайомлений.
Договір відповідач підписав одноразовим ідентифікатором 6834 08.01.2025 року о 23.38 год.
Звертаючись із анкетою-заявою ОСОБА_1 надав особисті дані, повідомив свій РНОКПП, адресу, електронну адресу, номер телефона НОМЕР_1 , номер електронного платіжного засобу НОМЕР_2 .
Сторонами погоджено детальні терміни (дати) повернення кредиту, сплати комісії та процентів - в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів).
Процентна ставка - фіксована. Реальна річна процентна ставка - 3195.29 %. Кредит наданий на споживчі потреби.
За користування кредитом нараховуються проценти за стандартною процентною ставкою (п.2.6.1), що застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 та становить: 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календ.днів з дати укладення цього договору. 0, 87 % - за кожен день користування кредитом, яка застосовується в період, починаючи з 181 календ. Дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.
Згідно п.2.7 договору, комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту.
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 54 192, 00 грн. (п.2.10.1), за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом- 42 192, 00 грн. (п.2.11.2.1).
Кошти кредиту - 12 000 грн. надані ТОВ у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, згідно реквізитів платіжної картки НОМЕР_2 .
Перед укладенням договору ТОВ була здійснена електронна ідентифікація позичальника для входу в особистий кабінет. Номер транзакції 1539123844, 12 000 грн. на картку НОМЕР_2 ОСОБА_1 .
Договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, визначених ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Позивач виконав свої зобов'язання за договором та надав кошти у позику, однак, відповідач, який грошові кошти отримав, зобов'язався повернути кошти та сплатити відсотки виконати інші обов'язки, передбачені договором, умов договору не виконав.
Станом на дату підготовки позовної заяви заборгованість відповідача загалом становить 28 680 грн. Дана сума складається з: 12 000 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 14 880 грн. - заборгованості за процентами, 1 800 - комісії за надання кредиту відповідно до п. 2.7 договору.
За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує у вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Отже, судом було встановлено, що позивач надав належні і допустимі докази укладення 08.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 договору надання грошових коштів у кредит № 6635340125 та отримання позичальником грошових коштів в сумі 12 000 грн.
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, за договором № 6635340125 від 08.01.2025 року, який відповідач не оспорив, станом на 12.05.2025 року заборгованість відповідача загалом становить 28 680 грн.
Заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена, тому підлягає стягненню з повному обсязі.
При зверненні до суду з позовом позивач сплатив із застосуванням коефіцієнту 0,8 судовий збір згідно платіжної інструкції № 65 від 06.05.2025 року в сумі 2 422,50 грн., тому згідно ст. 141 ЦПК України дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 203, 204, 207, 526, 625, 629, 638, 1050, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 223, 247, 263-265ЦПК України, суд,
позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнноваФінанс» (ЄДРПОУ 44127243) заборгованість за кредитним договором № 6635340125 від 08.01.2025 року в загальному розмірі 28 680 (двадцять вісім тисяч шістсот вісімдесят) грн. 00 коп., а також судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складене 16 жовтня 2025 року.
Суддя: