Справа № 127/32636/25
Провадження № 1-кс/127/12841/25
Іменем України
17 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання старшого дізнавача сектору дізнання Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Старший дізнавач сектору дізнання Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні сектору дізнання Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025025010000216 від 14.10.2025, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, в ході здійснення якого виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке було вилучено 14.10.2025 в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 1.
Дізнавач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Власник майна в судове засідання також не з'явився.
Відповідно до частини першої статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні сектору дізнання Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2025025010000216 від 14.10.2025, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.10.2025 до Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення про те, що працівниками Управління патрульної поліції у Вінницькій області по вул. 600-річчя, 1 у м. Вінниці було зупинено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який під час спілкування повідомив, що зберігає при собі заборонену в обігу речовину.
Під час проведення огляду місця події 14.10.2025 в період часу з 22:51 до 23:05, ОСОБА_5 добровільно видав два поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною, які було вилучено та поміщено до спеціального пакета «Національна поліція України» № PSP 1448721. Як пояснив ОСОБА_5 , зазначену речовину він зберігав для власного вживання, без мети збуту.
Крім того, у ході проведення огляду місця події, на підставі постанови про відібрання зразків для експертного дослідження, у ОСОБА_5 було проведено змиви з поверхні долонь та пальців рук, які разом із контрольним зразком серветки було поміщено до спеціального пакета «Національна поліція України» № PSP 1448722, PSP 1448720.
Наведені обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №12025025010000216 від 14.10.2025 та іншими документами доданими на обґрунтування клопотання.
Постановою дізнавача від 15.10.2025 тимчасово вилучені речі (майно) визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вищевказані речі, які було вилучено під час огляду є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дані речі слід накласти арешт.
Окрім того, вказані речі мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки безпосередньо містять сліди злочину та можуть бути використані під час проведення судових експертиз, інших слідчих дій для з'ясування дійсних обставин події.
Таким чином, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження речей на час досудового розслідування та забезпечення їх схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання дізнавача про накладення арешту на вищевказані речі, підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 40-1, 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання дізнавача задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 14.10.2025 під час проведення огляду місця події за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 1, а саме на два поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною, які поміщено до спеціального пакета «Національна поліція України» № PSP 1448721, а також на змиви з поверхні долонь та пальців рук ОСОБА_5 , які разом із контрольним зразком серветки поміщено до спеціальних пакетів «Національна поліція України» № PSP 1448722, PSP 1448720.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого дізнавача сектору дізнання Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати старшого дізнавача сектору дізнання Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя