Справа №127/32860/25
Провадження №1-кс/127/12918/25
22 жовтня 2025 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , про арешт майна,-
Старший слідчий в особливо важливих справах Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про арешт майна.
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024020000000096 від 01.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.
В ході досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено, що у ході здійснення моніторингу та аналізу інформаційного простору у засобах масової інформації, з метою встановлення підстав для вжиття заходів прокурорського реагування, встановлено факти вчинення кримінальних правопорушень службовими особами навчального закладу спеціальної освіти, призначеного для підготовки водіїв з метою отримання посвідчення водія.
Зокрема, період з 2022 по 2024 року директор приватного закладу з підготовки водіїв - автошколи ТОВ «АВТОПЛЮС-К», маючи офіційно наданий йому у зв'язку з посадовими обов'язками доступ до автоматизованої інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України (далі - АІС МВС), діючи умисно, за попередньою змовою з іншими особами, з корисливою метою, вчинив несанкціоновані дії з інформацією, що обробляється в АІС МВС, які спричинили її зміну.
Зокрема, діючи всупереч інтересам служби та встановленому порядку внесення відомостей до реєстрів МВС, директор особисто ініціював виготовлення та придбав завідомо підроблені документи, які мали підтверджувати професійну підготовку, кваліфікацію та наявність дозвільних документів на викладання для осіб, які фактично в даний період не працювали інструкторами в автошколі та не мали права на здійснення освітньої діяльності у сфері підготовки водіїв.
Надалі, з метою створення передумов для незаконної видачі посвідчень водія, було внесено до АІС МВС недостовірні відомості щодо проходження підготовки кандидатами у водії, у тому числі неправдиву інформацію про призначення інструкторами осіб, які насправді не перебували у трудових відносинах із автошколою, не проводили відповідних занять та не мали передбаченої законом кваліфікації.
Таким чином, директор автошколи, зловживаючи правом доступу до захищеної інформації в автоматизованій системі МВС, особисто вносив неправдиві дані про осіб, які нібито працювали інструкторами та брали участь у підготовці водіїв, що спотворювало офіційну інформацію в АІС МВС та у подальшому створювало підстави для незаконної видачі посвідчень водія особам, які не проходили навчання та іспити належним чином.
В ході розслідування отримано оперативну інформацію, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетний директор автошколи «Автоплюс К» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
16.10.2025 старшим слідчим в ОВС ТУ ДБР у м. Хмельницькому ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_5 від 23.09.2025 (справа №127/29978/25, провадження №1-кс/127/11869/25), проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час обшуку виявлено та вилучено наступні об'єкти: блокнот коричневого кольору з наявними у ньому чорновими записами, графік підготовки керування транспортним засобом В, мобільний телефон IPhone 13 синього кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
16.10.2025 вилученні речі під час обшуку (квартири) за адресою: АДРЕСА_1 мобільний телефон та документи постановою слідчого визнано речовим доказом та документами у вказаному провадженні.
Арешт вказаних речових доказів та документів, необхідний для попередження зміни чи знищення їх властивостей в результаті використання третіми особами, що може призвести до втрати ними значення речового доказу та документами і перешкодить встановленню істини у провадженні, тому слідчий просив клопотання задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, однак останнім подано заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
На підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Встановлені на даний час досудовим розслідуванням обставини кримінального провадження містять об'єктивні дані, які вказують на те, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 170 КПК України, має істотне значення для кримінального провадження, оскільки безпосередньо містить відомості щодо обставин злочину та може бути використане під час проведення судових експертиз.
Зважаючи на вищевикладене, з метою забезпечення збереження речових доказів, враховуючи, що вилучене майно містить відомості щодо обставин, які досліджуються в ході кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено необхідність накладення арешту на майно, яке вилучено в ході проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_4 , при цьому слідчим доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування, на речові докази та документи вилучені під час обшуку (квартири) за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон марки IPhone 13 синього кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який поміщено до спеціального пакету Державного бюро розслідувань S1012098;
- блокнот коричневого кольору з наявними у ньому чорновими записами, графік підготовки керування транспортним засобом В, які поміщені до спеціального пакету Державного бюро розслідувань М1003701.
Виконання ухвали про арешт майна доручити старшому слідчому в особливо важливих справах Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 .
На ухвалу судді може бути подана апеляція протягом п'яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Слідчий суддя