Cправа № 127/33266/25
Провадження № 1-кс/127/13032/25
Іменем України
21 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 62025240040004327 внесеного до ЄРДР 16.10.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, народився в с. Журава, Липовецького району, Вінницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 382, ч. 5 ст. 407 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло вищевказане клопотання старшого слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 62025240040004327 від 16.10.2025, за ознаками за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 382, ч. 5 ст. 407 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що солдат ОСОБА_4 , 15.08.2024 близько 11:30 самовільно залишив лікувальний заклад КНП «Бершадська ОЛІЛ Бершадської міської ради», яка знаходиться за адресою: Вінницька обл., Гайсинський р-н, м. Бершадь, вул. Будкевича, буд. 2, та ухилявся від проходження військової служби по 03.07.2025, доки не прибув до Четвертого СВ ТУ ДБР у м. Хмельницькому, чим фактично припинив вчинення ним кримінального правопорушення.
У подальшому 03.07.2025 за вищевказаним фактом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025240040002719 від 26.06.2025, ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
18.08.2025 до Бершадського районного суду Вінницької області, скеровано клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Так, 10.09.2025 року ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області у справі №126/1902/25, провадження №1-кп/126/274/2025, постановлено про звільнення ОСОБА_4 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби, запобіжний захід скасовано, звільнено з - під варти у залі судового засідання та зобов'язано, невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби.
Відповідно до ст. 532 КПК України, вбачається, що ухвала суду першої інстанції, набирає законну силу, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.395 КПК України, вбачається, що апеляційна скарга, може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення.
Підозрюваним ОСОБА_4 та його захисником, апеляційна скарга не подавалась, отже вищезазначена ухвала суду, набрала законної сили 18.09.2025 та ОСОБА_4 , зобов'язаний був прибути для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , протягом 72 годин, однак не пізніше 21.09.2025.
Відповідно до ч.2 ст. 369 КПК України вбачається, що судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, окрім обвинувачення по суті, викладається у формі ухвали.
Відповідно до частини 5 статті 124 та пункту 9 частини 1 статті 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України, ОСОБА_4 , скоїв злочин проти правосуддя за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, із особистих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без поважних причин, достеменно знаючи про необхідність виконання ухвали Бершадського районного суду Вінницької області від 10.09.2025 у справі №126/1902/25, провадження №1-кп/126/274/2025, маючи реальну можливість її виконати, 21.09.2025 не виконав вищезазначену ухвалу суду та протягом 72 годин не прибув, після набрання ухвалою законної сили до військової частини НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , тим самим, умисно не виконав ухвалу суду.
Він же, будучи військовослужбовцем військової служби призваним по мобілізації, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 121, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно й чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки й додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), а також у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Згідно до ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України, солдат ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, солдат ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без поважних причин, в умовах воєнного стану, будучи ознайомленим зі змістом ухвали Бершадського районного суду Вінницької області від 10.09.2025 у справі №126/1902/25, провадження №1-кп/126/274/2025, якою останнього зобов'язано невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання законної сили ухвали суду, прибути до військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 для продовження військової служби, 21.09.2025 не з'явився вчасно на службу до вказаної військової частини для продовження проходження військової служби, та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби до 21.10.2025, коли добровільно прибув у супроводі співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 до Четвертого СВ ТУ ДБР у м. Хмельницькому.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
21.10.2025 ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 382, ч. 5 ст. 407 КК України обґрунтовується наступними доказами: повідомленням про виявлення ознак кримінального правопорушення; матеріалами службового розслідування проведеного у військовій частині з додатками; протоколом допиту свідка; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупноті.
При цьому, жодного разу військовослужбовець ОСОБА_4 до органу досудового розслідування не з'явився та про причини неповернення на військову службу не пояснив.
Оскільки в даному кримінальному провадженні виникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є достатні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_4 під вартою.
ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема останній може знищити паспорт громадянина України, військовий квиток та інші документи, які підтверджують приналежність останнього до громадянства України та проходження військової служби в Збройних Силах України.
Питання щодо обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України не ставиться, оскільки лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить в подальшому виконання підозрюваного ОСОБА_4 усіх процесуальних рішень та унеможливить спроби останнього перешкоджати законній діяльності органів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 4 п. 3 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_4 , жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПКУ не забезпечить належну поведінку підозрюваного, виконання з ним процесуальних дій та спробам останнього перешкоджати досудовому розслідуванню.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи суспільний резонанс дій ОСОБА_4 в умовах сьогодення, суспільний осуд, а також враховуючи те, що у зв'язку із тяжкістю вчиненого злочину, підозрюваний ОСОБА_4 переховувався від органів досудового розслідування, а також може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, керуючись ст. 40, 131, 132, 177, 183 КПК України, слідчий просила слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, не одружений, дітей на утриманні не має, військовослужбовець.
Органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382, ч. 5 ст. 407 КК України - обґрунтована.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, тому, з урахуванням того, що підозрюваний ОСОБА_4 будучи звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення ч. 5 ст. 407 КК України, через короткий проміжок часу повторно залишив військову частину, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення підозрюваному розміру застави.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 12 години 03 хвилин 19 грудня 2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 19 грудня 2025 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_7