Cправа № 127/32762/25
Провадження № 1-кс/127/12872/25
Іменем України
17 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильстві ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження № 12025020000000480 внесеного до ЄРДР 25.03.2025, про продовження строку дії покладених обов'язків відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, -
Слідчому судді надійшло клопотання прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильстві ОСОБА_3 , про продовження строку дії покладених обов'язків відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що органом досудового розслідування провадилося досудове розслідування кримінального провадження № 12025020000000480, відомості про яке 25.03.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що у зв'язку із повномасштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжено.
Так, 20 березня 2025 року, в другій половині дня (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебуваючи за адресою фактичного місця проживання ОСОБА_8 : АДРЕСА_1 , маючи єдиний злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном, переслідуючи мету одержати чуже майно, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, будучи впевненими, що мають фізичний та психологічний вплив на неповнолітнього ОСОБА_9 , викликали його за місцем проживання ОСОБА_8 . Під час розмови, ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , застосовуючи психологічний вплив, висловили вимогу, а саме словесну погрозу фізичною розправою у випадку не виплати їм неіснуючого боргу в сумі 50 000 гривень.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_10 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перевезли ОСОБА_9 на околицю м. Ямпіль, Вінницької області, де використовуючи фізичну перевагу над неповнолітнім ОСОБА_9 та те, що діють групою осіб, продовжили вимагати у нього грошові кошти, що супроводжувалося погрозою насильства шляхом заподіяння тілесних ушкоджень та погрозою вбивства, де із застосуванням предмету, ззовні схожого на пістолет, який неповнолітній потерпілий ОСОБА_9 сприймав як дійсний та реальний, продовжили вимагати з нього 50 000 гривень.
Потерпілий ОСОБА_9 , побоюючись за своє життя та здоров'я, погодився виконати протиправну вимогу та надати грошові кошти.
У подальшому, ОСОБА_9 , усвідомлюючи кримінально-протиправні наміри ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою захисту свого життя та здоров'я, звернувся до правоохоронних органів та повідомив про протиправні дії останніх.
Не зупиняючись на вчиненому, група осіб, ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою, в умовах воєнного стану, під час телефонних розмов та особистих зустрічей з ОСОБА_9 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, усвідомлюючи суспільно небезпечний, протиправний характер своїх дій, розуміючи відсутність правових підстав, продовжували вимагати грошові кошти, висловлюючи погрози насильства шляхом заподіяння тілесних ушкоджень та погрози вбивства, які сприймались ним як реальні, неодноразово висували ОСОБА_9 вимогу про повернення неіснуючого боргу на суму 50 000 гривень.
Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на вимагання грошових коштів у ОСОБА_9 , 20.05.2025 ОСОБА_8 , близько 15 год. 45 хв., зустрівшись із потерпілим ОСОБА_9 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, на території західного автовокзалу який розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 107, поряд із платформою № 5, усвідомлюючи суспільно небезпечний, протиправний характер своїх дій, висунув вимогу неповнолітньому потерпілому ОСОБА_9 про передачу грошових коштів.
У подальшому, ОСОБА_9 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів, у ході контролю за вчиненням злочину передав грошові кошти в сумі 50 000 гривень, після чого ОСОБА_8 був затриманий працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, тобто вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою насильства над потерпілим та погрозою вбивства, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінченім строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Підготовче судове засідання, на даний час, не призначено. Обвинувальний акт скеровано до суду 16.10.2025.
Так як ОСОБА_12 продовжено строк дії обов'язків до 20.10.2025, виникла необхідність у їх продовженні.
Слідчим суддею Вінницькго міського суду ОСОБА_12 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави.
У зв'язку із внесенням застави ОСОБА_11 звільнено з-під варти.
Беручи до уваги, що визначений судом строк обраного запобіжного заходу закінчується, а підстави для зміни йому запобіжного заходу на більш м'який відсутні - строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_11 необхідно продовжити.
Необхідність у продовженні запобіжного заходу викликана тим, що під час досудового розслідування зібрано докази для обґрунтованого оювинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Обставинами, що дають підстави обвинувачувати ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованому йому злочині повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду від
04.09.2025, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 25.03.2025, протоколом допиту неповнолітнього потерпілого від
26.03.2025, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.03.2025, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.07.2025, додатковим протоколом допиту неповнолітнього потерпілого від 18.07.2025, протоколом огляду речового доказу від 05.06.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 10.04.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.04.2025.
На підставі викладеного, сторона обвинувачення вважає, що зазначені докази є вагомими та дають підстави обвинувачувати ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення.
На дату розгляду вказаного клопотання у суді ризики визначені ст. 177 КПК України враховані судом під час обрання ОСОБА_12 запобіжного заходу не втратили своєї актуальності та обставини визначені ст. 178 КПК України не змінилися, відповідно продовження вищевказаного запобіжного заходу буде співрозмірним особі обвинуваченого та суспільній небезпечності вчиненого діяння.
Так, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності, можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), сторона обвинувачення вважає такі дії цілком вірогідними, беручи до уваги покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях (у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна).
З огляду на те, що санкція інкримінованої статті кримінального правопорушення є такою, що спроможна в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, тому думки останнього з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань закритого типу сприятимуть наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про існування у цьому провадженні ризику переховування обвинуваченого від суду.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався.
Внаслідок збройної агресії російської федерації, Україною з 24.02.2022 року, згідно відкритих даних, не контролюється орієнтовно 20 відсотків власної території, що створює додаткові можливості для залишення території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Існують способи виїзду за кордон громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов'язаних, і через офіційні пункти пропуску, до прикладу, у зв'язку із наявністю інвалідності, або з волонтерською місією тощо. А тому стверджувати, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, у тому числі, за кордоном нівельовано повністю, неможливо.
Також існують реальні можливості переховування обвинуваченого і на тимчасово окупованих територіях України.
Крім того, існує ризик того, що ОСОБА_10 може незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні теж існує враховуючи те, що обвинувачений знайомий із матеріалами кримінального провадження та здійснювати тиск на них, будучи обізнаним про їх адреси місця проживання.
Керуючись вимогами ст. 36, 131, 132, 176 - 178, 183 - 184, 194, 197, 199 КПК України, прокурор просила слідчого суддю клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала за обставин викладених у ньому, просила слідчого суддю продовжити строк покладених на обвинуваченого обов'язків, оскільки підготовче судове засідання не проведено.
В судовому засіданні обвинувачений та його захисник заперечили проти клопотання прокурора про продовження покладених обов'язків.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України - обов'язки, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувальний акт по кримінальному провадженню перебуває в суді, проте підготовче судове засідання не проведено, а строк дії обов'язків покладених на обвинуваченого спливає, тому прокурор на підставі ч. 6 ст. 199 КПК України звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку обов'язків обвинуваченому ОСОБА_4 ..
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, і в обґрунтування продовження застосування обов'язків до обвинуваченого ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, а також вчинити інше кримінальне правопорушення
Вирішуючи питання про продовження покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язків, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення. Зокрема те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, у зв'язку з чим ризики не зменшилися, тривають, та ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 слід продовжити строк застосування обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в судовому засіданні ризики, є достатніми для переконання, про необхідність продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 покладених обов'язків.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що досудове розслідування завершене, обвинувальний акт по кримінальному провадженні перебуває в суді, а підготовче судове засідання не проведено, при цьому, ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, тривають, тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про продовження покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язків є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 183, 193, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступних обов'язків:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків продовжити на 60 (шістдесят) днів, тобто до 15 грудня 2025 року.
Строк дії ухвали суду визначити в межах дії покладених на обвинуваченого обов'язків, тобто до 15 грудня 2025 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_15