23 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 911/1436/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульський Г. М. - головуючий, Краснов Є. В., Рогач Л. І.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ?Патріот - Снайпер?
про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Патріот - Снайпер?
до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Громадська організація ?Товариство сприяння обороні України?
про визнання протиправним та скасування рішення
Постановою Верховного Суду від 15.10.2025 касаційне провадження за касаційною скаргою Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області за виключним випадком, передбаченим пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 у справі № 911/1436/24, закрито, а в решті касаційну скаргу залишено без задоволення, а постанову - без змін.
16.10.2025 засобами електронного зв'язку ?Електронний суд? Товариством з обмеженою відповідальністю ?Патріот - Снайпер? надіслано до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції.
Заява обґрунтована тим, що у суді касаційної інстанції позивач поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 49 609,08 грн, що підтверджується копіями договору про надання правничої допомоги від 09.09.2025, рахунком - фактурою № 07/10/2025-02 від 07.10.2025, платіжної інструкції № K3A5-X61H-EH7E-97H2 від 08.10.2025, актом приймання-передачі наданих послуг від 16.10.2025 № 16/10/2025-01.
При цьому, у відзиві на касаційну скаргу позивач зазначив, що він очікує понести під час касаційного розгляду справи судові витрати у розмірі 50 000,00 грн., вказавши, що ця сума є орієнтовним розрахунком.
Відповідно до частини 8 статі 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Статтею 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (ч.1). Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч.2). Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч.3).
З аналізу приписів статті 129 ГПК України вбачається, що докази про розмір судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Водночас, на відміну від розгляду справи в порядку загального провадження в суді першої інстанції (стаття 218 ГПК України), та в суді апеляційної інстанцій у порядку спрощеного позовного провадження, але із наданням можливості учасникам справи виступити у судових дебатах (частини перша та сьома статті 270 ГПК України), судове засідання в яких передбачає стадію судових дебатів, розгляд справи в судовому засіданні в суді касаційної інстанції за змістом статті 301 ГПК України не передбачає проведення судових дебатів, що є очевидним враховуючи вказані норми права.
При цьому також слід зазначити, що відповідно до положень частини восьмої статті 252 ГПК України, при розгляді справи судом першої інстанції у порядку спрощеного провадження судові дебати також не проводяться.
Отже, наведені положення статті 129 ГПК України належить розуміти у системному зв'язку із іншими вище вказаними положеннями цього Кодексу, тому у випадку розгляду справи у порядку спрощеного провадження у суді касаційної інстанції подання доказів про розмір судових витрат після ухвалення рішення суду можливе лише у разі, коли учасник судового процесу подав відповідну заяву до закінчення розгляду справи по суті, після закінчення такого розгляду право на подачу такої заяви втрачається. При цьому такі докази мають бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (подібний правовий висновок міститься в ухвалах Верховного Суду від 26.10.2021 у справі № 911/3039/19, від 18.08.2021 у справі № 924/199/20).
У матеріалах справи, зокрема, у відзиві на касаційну скаргу, відсутні будь - які заяви позивача, в яких би містилося повідомлення про подання до суду протягом п'яти днів після ухвалення касаційним судом рішення доказів на підтвердження понесених судових витрат.
Також зі змісту протоколу судового засідання від 15.10.2025, додатку до протоколу - технічного запису судового засідання, здійсненого за допомогою звукозаписувального технічного засобу, вбачається, що позивач у судовому засіданні не робив таку заяву.
Звідси висновується, що оскільки позивачем у судовому засіданні не було заявлено про подання після ухвалення касаційним судом рішення до суду доказів на підтвердження понесених судових витрат, правові підстави для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правничу допомогу, відсутні (подібна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 25.07.2025 у справі № 910/5478/23).
Згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому, частиною першою статті 124 ГПК України регламентовано, що кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення по справі) здійснювати розподіл судових витрат.
Частиною третьою статті 126 ГПК України регламентовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З огляду на те, що позивачем не зазначений детальний опис робіт (наданих послуг), відсутні підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених заявником у суді касаційної інстанції.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 295/190/20, який в силу вимог частини четвертої статті 236 ГПК України враховується колегією суддів під час ухвалення судового рішення у даній справі.
Отже, вищевикладене у своїй сукупності свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді касаційної інстанції у справі № 911/1436/24.
Керуючись статтями 126, 129, 234, 235, 244 ГПК України, Суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю ?Патріот - Снайпер? у прийняті додаткової постанови про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 911/1436/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Є. В. Краснов
Л. І. Рогач