24 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/9507/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульський Г. М. - головуючий, Краснов Є. В., Рогач Л. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ?П'ята Вежа?
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 (колегія суддів у складі: Ткаченко Б. О. - головуючий, Гаврилюк О. М., Сулім В. В.) та рішення Господарського суду Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 (суддя Маринченко Я. В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Газопостачальна компанія ?Нафтогаз України?
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ?П'ята Вежа?
про стягнення суми
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю ?Газопостачальна компанія ?Нафтогаз України? (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ?П'ята Вежа? (далі - відповідач), у якому просило стягнути з відповідача 92 455,01 грн заборгованості, 11 195,93 грн пені за період з 01.01.2022 по 30.06.2022, 6464,26 грн три відсотки річних та 32 277,45 грн інфляційних втрат за період з 01.01.2022 по 30.04.2024.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив отриманий від позивача як постачальника "останньої надії" природний газ у листопаді 2021 року в строки, що визначені умовами типового договору, що стало підставою для нарахування пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2025, позов задоволено повністю.
2.2 Судові рішення мотивовані тим, що відповідач не виконав обов'язку з оплати отриманого газу у листопаді 2021 року у визначений строк, що стало підставою для нарахування заявлених до стягнення сум, які були перевірені судами та визнані обґрунтованими.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі, з урахуванням її уточнення, відповідач просить скасувати вище вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким зменшити суму заборгованості до 19 887,30 грн, пеню до 966,02 грн, три відсотки річних до 157,00 грн, інфляційні втрати до 703,68 грн.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладено у постанові Верховного Суду від 27.05.2025 у справі № 916/2778/24 та відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
3.3 Подані позивачем письмові пояснення від 15.10.2025 не можуть бути прийняті до розгляду виходячи із наступного.
3.4 Частиною першою статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
3.5 У даній справі ухвалою Верховного Суду від 16.09.2025 учасникам справи було встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10.10.2025. Проте письмові пояснення, які за своєю суттю є відзивом, надіслані засобами електронного зв'язку 15.10.2025, тобто поза межами зазначеного строку.
3.6 Згідно частини 4 статті 13 цього Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
3.7 Відповідно до положень частини 1 статті 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
3.8 Отже поза межами вказаного строку право на подачу письмових пояснень відсутнє.
3.9 На підставі викладеного, письмові пояснення залишені судом без розгляду, оскільки вони були подані після закінчення строку, наданого для їх подання, без наявності поважних причин.
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - постачальник, постачальник "останньої надії") відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
4.2 За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р позивач визначений постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
4.3 У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого відповідачем (Споживач) у листопаді 2021 року, автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
4.4 Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується: листом оператора ГТС від 19.04.2024 № ТОВВИХ-24-6041 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом НОМЕР_1; інформацією щодо споживача, який був зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" з ЕІС-кодом НОМЕР_1 від Оператора ГРМ.
4.5 Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501, і відповідно до пункту 4.2 договору, об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора ГТС та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
4.6 Пунктом 4.1 договору визначено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.
4.7 Згідно з абзацом другим пункту 4.5 договору, у разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
4.8 Відповідно до підпункту 1 пункту 5.2 договору, на споживача покладено обов'язок забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.
4.9 Суди встановили, що на виконання умов договору, позивач поставив відповідачу з 08.11.2021 по 13.11.2021 природний газ в об'ємі 2,68023 куб.м на суму 92 455,01 грн, про що свідчить акт від 30.11.2021 № 21312 приймання-передачі природного газу, з урахуванням коригуючого акта від 23.12.2021 № 29068.
4.10 Суди констатували, що зазначені вище документи були направлені засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, про що свідчать наявні в матеріалах справи роздруківки списків згрупованих відправлень та відповідні фіскальні чеки АТ "Укрпошта". Натомість відповідач не здійснив оплату за поставлений газ.
4.11 Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.12 Предметом касаційного оскарження є незгода відповідача з судовими рішеннями, оскільки за доводами касаційної скарги, позивач неправильно застосував ціну за 1 куб.м за спірний період у більшому розмірі, ніж ціна, яка визначена для колективних споживачів та згідно абзацу 3 пункту 1 розділу ІІ ?Прикінцеві та перехідні положення? Закону України від 29.07.2022 № 2479-ІХ ?Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування?, який набрав законної сили 19.08.2022, заборгованість за спожитий у листопаді 2021 року природний газ в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних, підлягає списанню, оскільки відповідач здійснює управління багатоквартирним будинком та купує природний газ з метою виробництва теплової енергії для населення. При цьому скаржник вказує на заборону, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 ?Деякі питання оплати житлово - комунальних послуг в період воєнного стану? щодо нарахування та стягнення неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних.
4.13 Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що у позивача відсутні підстави для здійснення постачання природного газу за ціною, відмінною від тієї, що оприлюднена на офіційному сайті постачальника в силу вимог пункту 4.1 Типового договору для непобутових споживачів. При цьому апеляційний суд відхилив доводи відповідача про те, що заборгованість має бути зменшена до 19 887,30 грн, а розрахунки пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд визнав арифметично вірними.
4.14 Утім, колегія суддів не може погодитися з такими висновками апеляційного суду у повній мірі та вважає їх передчасними, виходячи з наступного.
4.15 Верховний Суд у пункті 9.61.2 постанови від 27.05.2025 у справі № 916/2778/24, на яку посилається заявник у касаційній скарзі, виснував, що ОСББ є колективним побутовим споживачем.
4.16 Проте, із матеріалів справи вбачається, що позивач до позовної заяви долучив роздруківку архіву ціни для непобутових споживачів (а.с. 38-40), згідно з якою, він здійснив розрахунок заборгованості за спожитий відповідачем природний газ за спірний період.
4.17 Наведена неузгодженість щодо визначення ціни за якою постачався відповідачу природний газ у спірний період, призвела до помилковості висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
4.18 При цьому, відповідно до абзацу 3 пункту 1 розділу ІІ ?Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 29.07.2022 № 2479-ІХ ?Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування?, який набрав законної сили 19.08.2022, непогашена на день набрання чинності цим Законом кредиторська заборгованість об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку або іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку, за природний газ, спожитий у жовтні-листопаді 2021 року з ресурсу постачальника «останньої надії», підлягає списанню в обліку такого постачальника з дня набрання чинності цим Законом в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних.
4.19 Відтак умовою застосування вказаного Закону у контексті до спірних правовідносин у цій справі є наявність у ОСББ заборгованості перед постачальником «останньої надії».
4.20 Верховний Суд зазначає, що схожий правовий висновок щодо застосування абзацу 3 пункту 1 розділу ІІ ?Прикінцеві та перехідні положення? Закону України від 29.07.2022 № 2479-ІХ ?Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування?, який набрав законної сили 19.08.2022 викладений Верховний Судом у постановах від 22.01.2025 у справі № 916/1071/24, від 09.04.2025 у справі № 916/847/24, від 03.04.2025 у справі № 916/1530/24 та у постанові Верховного Суду від 27.05.2025 у справі № 916/2778/24, на яку посилається заявник у касаційній скарзі.
4.21 Як встановлено судами попередніх інстанцій, на момент набранням чинності Законом № 2479-ІХ за відповідачем обліковувалася заборгованість за спожитий впродовж листопада 2021 року природний газ.
4.22 Відтак, з огляду на положення наведеного Закону, суди обох інстанцій помилково не застосували до спірних правовідносин Закон № 2479-ІХ та не врахували зазначені правові висновки Верховного Суду щодо питання застосування цього закону у подібних правовідносинах.
4.23 Отже, доводи, які викладені заявником у касаційній скарзі знайшли своє підтвердження.
4.24 За таких обставин, висновки судів про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за спірний період, не можна визнати обґрунтованими та законними, оскільки допущені ними процесуальні порушення унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
4.25 В той же час, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 11 195,93 грн пені за період з 01.01.2022 по 30.06.2022, 6464,26 грн трьох відсотків річних та 32 277,45 грн інфляційних втрат за період з 01.01.2022 по 30.04.2024, тобто за період дії воєнного стану в Україні.
4.26 Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 ?Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану? передбачено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси).
4.27 Відтак, висновки судів про стягнення з відповідача пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат за період дії воєнного стану в Україні, є передчасними та такими, що не узгоджуються з наведеною постановою уряду.
4.28 Крім того, апеляційний суд не з'ясував такої обставини та не перевірив її відповідними доказами, як отримання відповідачем надісланих позивачем засобами поштового зв'язку акта від 30.11.2021 № 21312 приймання-передачі природного газу, з урахуванням коригуючого акта від 23.12.2021 № 29068, рахунку на оплату 92 455,01 грн, вимоги від 28.09.2023 про сплату заборгованості (а.с. 35).
4.29 При цьому колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково послався на постанову Верховного Суду від 17.04.2025 у справі № 904/2061/24, оскільки у вказаній справі Верховний Суд виходив із поданих сторонами доказів та встановлених фактичних обставин справи, що є відмінними від обставин цієї справи.
4.30 Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили усіх обставин справи, не дослідили правову природу спірних правовідносин на підставі наявних у справі доказів, колегія суддів, з огляду на повноваження, передбачені статтею 300 ГПК України не може самостійно встановлювати відповідні обставини.
4.31 Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236- 238, 282 ГПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які (який) містяться (міститься) у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв'язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства та встановити наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог.
4.32 Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
4.33 Згідно із пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
4.34 Зважаючи на викладене, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
4.35 Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення учасників справи, надати належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам та аргументам учасників справи, і в залежності від встановлених обставин, вирішити спір відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
4.36 Оскільки судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд, розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 ГПК України, не здійснюється.
Керуючись статтями 240, 300, 308, 310, 315, 317 ГПК України,
Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ?П'ята Вежа? задовольнити частково.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 та рішення Господарського суду Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 у справі № 910/9507/24, скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Є. В. Краснов
Л. І. Рогач