22 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 909/473/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В. (головуючий), Власова Ю.Л., Колос І.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу касаційну скаргу приватного виконавця Витвицького Володимира Васильовича
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 (головуючий суддя Зварич О.В., судді Кравчук Н.М., Панова І.Ю.)
за заявою приватного виконавця Витвицького Володимира Васильовича (далі - приватного виконавця Витвицького В.В.)
про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Комунальному підприємству "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради (далі - КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради), яке має заборгованість перед боржником - Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім"
у справі №909/473/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Складське господарство" (далі - ТОВ "Складське господарство")
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (далі - ТОВ "Карпатнафтохім")
про стягнення заборгованості.
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів попередніх інстанцій
20.05.2024 року ТОВ "Складське господарство" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТзОВ "Карпатнафтохім" про стягнення заборгованості.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 07.08.2024 у справі №909/473/24 частково задоволено позов ТОВ "Складське господарство". Стягнуто з ТОВ "Карпатнафтохім" на користь ТОВ "Складське господарство" 2 135 319,77 грн - основного боргу, 23 938, 25 грн - інфляційних втрат, 19 181,19 грн - 3% річних, 134 619,19 грн - пені та 34 695,87 грн - судового збору.
06.09.2024 року Господарський судом Івано-Франківської області видано Наказ про примусове виконання рішення наступного змісту:
"Стягувач: ТОВ "Складське господарство", код ЄДРПОУ 43399187, вул. Промислова, буд. 4, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77306
Боржник: ТОВ "Карпатнафтохім", код ЄДРПО 33129683, вул. Промислова, буд. 4, м.Калуш, Івано-Франківська обл., 77306
Стягнути з ТОВ "Карпатнафтохім" (код ЄДРПОУ 33129683, вул. Промислова, буд. 4, м.Калуш, Івано-Франківська обл., 77306) на користь ТОВ "Складське господарство" (код ЄДРПОУ 43399187, вул. Промислова, буд. 4, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77306) - 2135319,77 грн - основного боргу, 23938, 25 грн - інфляційних втрат, 19181,19 грн - 3% річних, 134619,19 грн - пені та 34695,87 грн - судового збору.
Набрання рішенням законної сили 05.09.2024.
Строк пред'явлення наказу до виконання з 06.09.2024 до 06.09.2027".
Приватний виконавець Витвицький В.В. 07.02.2025 звернувся до суду першої інстанції із заявою б/н від 07.02.2025 про звернення стягнення на грошові кошти КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради, яке не є учасником виконавчого провадження №76218059.
Заява обґрунтована тим, що на виконанні у приватного виконавця Витвицького В.В. знаходиться виконавче провадження №76218059 з примусового виконання наказу №909/473/24, виданого Господарським судом Івано-Франківської області 06.09.2024 року про стягнення з ТОВ "Карпатнафтохім" на користь ТОВ "Складське господарство" заборгованості, проте боржник ухиляється від виконання рішення суду. Вказує на те, що грошові кошти на рахунках боржника для виконання рішення суду відсутні. Виконавець зазначає, що згідно рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.12.2023 року у справі №909/914/23 стягнуто з КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради на користь ТОВ "Карпатнафтохім" заборгованість, та це рішення суду не перебуває на виконанні у органах, які здійснюють примусове виконання рішень. Покликаючись на статтю 53 Закону України "Про виконавче провадження" і статтю 336 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить звернути стягнення на належні КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради грошові кошти, яке має заборгованість перед боржником ТОВ "Карпатнафтохім" у розмірі 2 582 730,61 грн, яка підтверджена рішенням, що винесено 19.12.2023 у справі №909/914/23, на користь ТОВ "Складське господарство" заборгованість у виконавчому провадженні №76218059 з примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Івано-Франківської області 06.09.2024.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.2025 (суддя Скапровська І.М.) у справі №909/473/24 заяву приватного виконавця Витвицького В.В. задоволено та звернуто стягнення на грошові кошти в розмірі 2 582 730,61 грн, які належать КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради, що має підтверджену рішенням суду від 19.12.2023, винесеним у справі №909/914/23, заборгованість перед ТОВ "Карпатнафтохім", яке є боржником у виконавчому провадженні № 76218059, з примусового виконання наказу виданого Господарським судом Івано-Франківської області 06.09.2024 у справі №909/473/24 про стягнення з ТОВ "Карпатнафтохім" на користь ТОВ "Складське господарство" - заборгованості .
Ухвала суду мотивована тим, що враховуючи вимоги статті 336 ГПК України, якими передбачено право суду, що розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою, зокрема, приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, що підтверджується судовим рішенням, яке набрало законної сили та те, що КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради має підтверджену рішенням суду від 19.12.2023, винесеним у справі №909/914/23, заборгованість перед ТОВ "Карпатнафтохім", яке є боржником у виконавчому провадженні №76218059, з примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Івано-Франківської області 06.09.2024 у справі №909/473/24 про стягнення заборгованості з ТОВ "Карпатнафтохім" на користь ТОВ "Складське господарство", заява виконавця, яка подана в порядку зазначеної норми, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 апеляційну скаргу КП "Калуська енергетична компанія "Калуської міської ради задоволено. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.2025 у справі №909/473/24 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви приватного виконавця Витвицького В. В. від 07.02.2025 про звернення стягнення на грошові кошти, які належать КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради, яке має заборгованість перед боржником: ТОВ "Карпатнафтохім", у розмірі 2 582 730,61 грн, яка підтверджена рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.12.2023 у справі №909/914/23, у виконавчому провадженні №76218059 з примусового виконання наказу №909/473/24, виданого Господарським судом Івано-Франківської області 06.09.2024 року, про стягнення з ТОВ "Карпатнафтохім" на користь ТОВ "Складське господарство" заборгованості.
Судове рішення мотивоване тим, що в матеріалах судової справи № 909/473/24 відсутні докази про те, чи відбулась заміна боржника у виконавчому провадженні №76218059 з примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Івано-Франківської області 06.09.2024 у цій справі, як того вимагають положення статті 334 ГПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому апеляційний господарський суд зазначив, що судом першої інстанції не досліджувалось питання про те, чи дійсно існувала в КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради заборгованість перед ТОВ "Карпатнафтохім" станом на момент звернення приватного виконавця до суду у цій справі із заявою в порядку статті 336 ГПК України, та чи була ця заборгованість погашена в добровільному порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі приватний виконавець Витвицький В.В. з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025, і залишити в силі ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.2025.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Скаржник у касаційній скарзі посилається зокрема на таке.
Судом апеляційної інстанції помилково застосовано статтю 334 ГПК України, яка не підлягала застосуванню, а тому суд зробив помилковий висновок про те, що відсутність доказів заміни боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу у справі №909/473/24 є перешкодою для задоволення заяви приватного виконавця Витвицького В.В. у порядку статті 336 ГПК України.
Західний апеляційний господарський суд помилково зазначив про те, що наявність рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.12.2023 у справі №909/914/23 є недостатнім доказом наявності грошових коштів боржника у іншої особи, а також те, що фактичний розмір боргу за цим рішенням потребував додаткової перевірки і встановлення місцевим господарським судом при розгляду заяви приватного виконавця Витвицького В.В. у порядку статті 336 ГПК України.
Доводи інших учасників справи
Від КП "Калуська енергетична компанія "Калуської міської ради через систему "Електронний суд" 10.10.2025 надійшов відзив на касаційну скаргу з проханням відмовити у задоволенні касаційної скарги приватного виконавця Витвицького В.В. та залишення в силі постанови Західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 у справі №909/473/24.
Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Згідно із статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України).
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13 грудня 2012 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25 квітня 2012 року).
Порядок звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, визначений у статті 53 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частин першої - четвертої статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.
Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому порядку, визначений у статті 336 ГПК України, відповідно до частин 1, 5, 6 та 8 якої суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
За заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах), електронних гаманцях чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Одночасно суд вирішує питання про зустрічне забезпечення та про заборону такій особі вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед боржником та (або) зупиняє виконання судового рішення, згідно з яким з такої особи на користь боржника стягуються грошові кошти в межах загальної суми стягнення, до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти.
У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником.
Водночас наразі існує стала судова практика щодо застосування положень статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 336 ГПК України, підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2020 року у справі № 910/5300/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 925/1048/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 902/1260/15, від 01 серпня 2019 року у справі № 927/313/18, від 06 лютого 2020 року у справі № 913/381/18, від 13 серпня 2021 року у справі № 910/20504/16.
Верховний Суд у зазначених постановах дійшов висновку про те, що системний аналіз положень статей 53, 56 Закону України "При виконавче провадження" та статті 336 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем для неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.
При розгляді заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 ГПК України предметом дослідження суду має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватися доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 ГПК України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення.
Водночас остаточне рішення за результатами розгляду заяви, поданої в порядку, передбаченому статтею 336 ГПК України, має бути прийняте з урахуванням усіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20.
Частина друга статті 336 ГПК України не встановлює виключних підстав для відмови в задоволенні такої заяви, а тому суд, встановивши обставини, за яких звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, неможливе, може відмовити в задоволенні відповідної заяви з дотриманням норм процесуального законодавства (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.01.2024 у справі № 908/1276/21 (908/921/22).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 06.09.2024 у справі, що переглядається, позовні вимоги задоволено частково, Стягнуто з ТОВ "Карпатнафтохім" на користь ТОВ "Складське господарство" 2 135 319,77 грн - основного боргу, 23 938, 25 грн - інфляційних втрат, 19 181,19 грн - 3% річних, 134 619,19 грн - пені та 34 695,87 грн - судового збору.
06.09.2024 року Господарським судом Івано-Франківської області видано Наказ про примусове виконання рішення наступного змісту:
"Стягувач: ТОВ "Складське господарство", код ЄДРПОУ 43399187, вул. Промислова, буд. 4, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77306
Боржник: ТОВ "Карпатнафтохім", код ЄДРПО 33129683, вул. Промислова, буд. 4, м.Калуш, Івано-Франківська обл., 77306
Стягнути з ТОВ "Карпатнафтохім" (код ЄДРПОУ 33129683, вул. Промислова, буд. 4, м.Калуш, Івано-Франківська обл., 77306) на користь ТОВ "Складське господарство" (код ЄДРПОУ 43399187, вул. Промислова, буд. 4, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77306) - 2135319,77 грн - основного боргу, 23938, 25 грн - інфляційних втрат, 19181,19 грн - 3% річних, 134619,19 грн - пені та 34695,87 грн - судового збору.
Набрання рішенням законної сили 05.09.2024.
Строк пред'явлення наказу до виконання з 06.09.2024 до 06.09.2027".
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради має підтверджену рішенням суду від 19.12.2023, винесеним у справі №909/914/23, заборгованість перед ТОВ "Карпатнафтохім", яке є боржником у виконавчому провадженні №76218059, з примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Івано-Франківської області 06.09.2024 у справі №909/473/24 про стягнення заборгованості з ТОВ "Карпатнафтохім" на користь ТОВ "Складське господарство".
Разом з тим, суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах судової справи № 909/473/24 відсутні докази про те, чи відбулась заміна боржника у виконавчому провадженні №76218059 з примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Івано-Франківської області 06.09.2024 у цій справі, як того вимагають положення статті 334 ГПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", а також те, що судом першої інстанції не досліджувалось питання про те, чи дійсно існувала в КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради заборгованість перед ТОВ "Карпатнафтохім" станом на момент звернення приватного виконавця до суду у цій справі із заявою в порядку статті 336 ГПК України, та чи була ця заборгованість погашена в добровільному порядку.
Проте, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі № 910/7023/19 зазначила, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.
У виконавчому провадженні особа, яка має заборгованість перед боржником і у випадку задоволення заяви стягувача набуває статусу боржника, має права та обов'язки боржника, визначені Законом України "Про виконавче провадження", зокрема має право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження.
Реалізуючи ці права у виконавчому провадженні, особа, яка має заборгованість перед боржником, вже як боржник може заперечувати проти стягнення з неї коштів, зокрема якщо рішення вже виконано.
Відтак Західний апеляційний суд помилково послався на статтю 334 ГПК України та визначив підставою для відмови у задоволенні заяви приватного виконавця Витвицького В.В. відсутність доказів заміни боржника у виконавчому провадженні №76218059 з примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Івано-Франківської області 06.09.2024 у цій справі.
Отже суд першої інстанції встановивши наявність заборгованості КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради заборгованість перед ТОВ "Карпатнафтохім" за рішенням суду у справі №909/914/23 та за відсутності інших доказів на спростування даної обставини дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення заяви приватного виконавця Витвицького В.В. про звернення стягнення на належні КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради грошові кошти, яке має заборгованість перед боржником ТОВ "Карпатнафтохім" у розмірі 2 582 730,61 грн, яка підтверджена рішенням, що винесено 19.12.2023 у справі №909/914/23, на користь ТОВ "Складське господарство" заборгованість у виконавчому провадженні №76218059 з примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Івано-Франківської області 06.09.2024.
При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
Довід КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради про те, що звернення стягнення на вже арештовані кошти підприємства не забезпечить ефективного виконання судового рішення і не відповідає засадам виконавчого провадження, не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частини друга, п'ята статті 236 ГПК України).
На відміну від ухвали суду першої інстанції, оскаржувана постанова апеляційного суду наведеним вимогам не відповідає, а доводи касаційних скарг Компанії та Приватного виконавця знайшли своє підтвердження за результатами їх перегляду в касаційному порядку.
За змістом пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Згідно з частиною першою статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права, що є підставою для її скасування та залишення в силі ухвали суду першої інстанції.
Судовий збір в сумі 2 422,40 грн за подання касаційної скарги приватного виконавця Витвицького В.В. в порядку ст. 129 ГПК України покладається на КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради, розмір якого розраховується з урахуванням положень статті 4 Закону України "Про судовий збір" щодо пониження сплаченого позивачем розміру ставки судового збору за подання касаційної скарги в електронній формі на коефіцієнт 0,8.
Також у касаційній скарзі приватний виконавець Витвицький В.В. просить вирішити питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн, понесених приватним виконавцем у суді касаційної інстанції.
Розглянувши заяву приватного виконавця Витвицького В.В., Верховний Суд зазначає про те, що ця заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
За змістом частини першої та третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частин першої та абзацу першого частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення учасником справи витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих учасниками справи доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частинами п'ятою та шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно до частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, керуючись при цьому критеріями, що визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) може з власної ініціативи або за наявності заперечення іншої сторони відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 910/10334/21.
До касаційної скарги на обґрунтування клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу надано договір від 08.08.2025 № 580, укладений між приватним виконавцем Витвицьким В.В. та Адвокатським бюро "Якубовський та партнери", відповідно до пункту 7.3 якого сторонами погодженого гонорар визначається погодинною ставкою, фіксованою сумою або в інший спосіб згідно встановлених Бюро Тарифів на правову допомогу (додаток №2).
У Додатку №2 до Договору №580 про надання правової допомоги від 08.08.2025 тарифи на правову (правничу) допомогу визначено за:
-надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань 1 200,00 грн за 1 годину роботи;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру 1 200,00 грн за 1 годину роботи;
- представництво інтересів у судах 1 200,00 грн за 1 годину роботи.
Також до касаційної скарги додано детальний опис виконаних робіт відповідно до якого складання проєкту касаційної скарги від 08.08.2025 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 складало 5 год на загальну суму 6 000,00 грн та платіжну інструкцію №33262 від 11.08.2025 про сплату Витвицьким В.В. 6 000,00 грн гонорару за складання проєкту касаційної скарги у справі №909/473/24
Верховний Суд зазначає про те, що матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатом Якубовським О.О. у цій справі послуг з підготовки проєкту касаційної скарги приватного виконавця Витвицького В.В. на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 у справі № 909/473/24 .
Клопотання про зменшення розміру заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу від учасників справи не надходило.
З огляду на викладене заявлений приватним виконавцем до стягнення в порядку розподілу розмір його витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у сумі 6 000,00 грн за підготовку проєкту касаційної скарги відповідає критеріям співмірності (є неспівмірним зі складністю справи та обсягом і складністю виконаних робіт), обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру.
Отже, Верховний Суд, керуючись критеріями, визначеними частиною п'ятою статті 129 ГПК України, вважає обґрунтованою вимогу приватного виконавця про розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з касаційним розглядом цієї справи у розмірі 6 000,00 грн, який є доведеним, відповідає критеріям розумності та співмірності, є обґрунтованим та співмірним зі складністю справи та обсягом наданих послуг з професійної правничої допомоги.
Водночас оскільки постанова Західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 ухвалена за наслідками розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради, то вартість професійної правничої допомогу в суді касаційної інстанції у сумі 6 000,00 грн за підготовку проєкту касаційної скарги на таку постанову підлягає стягненню з Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради.
Керуючись статтею 129, 308, 312, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу приватного виконавця Витвицького Володимира Васильовича задовольнити.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 у справі № 909/473/24 скасувати
3. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.2025 у справі № 909/473/24 залишити в силі.
4. Стягнути з Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради на користь приватного виконавця Витвицького Володимира Васильовича 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
5. Заяву приватного виконавця Витвицького Володимира Васильовича про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.
6. Стягнути з Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради на користь приватного виконавця Витвицького Володимира Васильовича витрати на правничу допомогу в суді касаційної інстанції у розмірі 6 000,00 (шість тисяч) грн.
7. Доручити Господарському суду Івано-Франківської області видати наказ на виконання цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов
Суддя І. Колос