23 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/8760/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В.(головуючої), Власова Ю. Л. та Колос І. Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "JKX Ukraїne B.V." (далі- Компанія)
на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2025 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025
за позовом Компанії
до Антимонопольного комітету України
про зобов'язання вчинити дії,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача : 1) Публічне акціонерне товариство "Укрнафта";
2) Приватне акціонерне товариство "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння";
3) Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,
Компанія 23.09.2025 (через систему "Електронний суд") звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс), та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Верховний Суд ухвалою від 01.10.2025 касаційну скаргу Компанії залишив без руху у зв'язку з тим, що до скарги не додано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку із зазначенням обов'язкових реквізитів у призначенні платежу (зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дати прийняття оскаржуваного судового рішення).
Ухвала Верховного Суду від 01.10.2025 про залишення скарги без руху надіслана в електронний кабінет скаржника 01.10.2025 о 17:04, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду, сформованою з автоматизованої системи документообігу суду.
Від Компанії 03.10.2025 (через систему "Електронний суд") на виконання вимог вказаної ухвали від 01.10.2025 надійшла до Суду заява про усунення недоліків касаційної скарги.
Перевіривши матеріали поданої заяви, Суд встановив, що до неї не додано належних доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку з урахуванням вимог ухвали суду.
При цьому скаржник, звертаючись із заявою про усунення недоліків, зазначає про те, що останній при подачі касаційної скарги скористався можливістю сплати судового збору за допомогою сервісу підсистеми "Електронний суд", в якій розмір судового збору розраховується автоматично, а можливість змінити або зазначити такі реквізити як призначення платежу на цьому кроці підсистеми взагалі відсутня, з огляду на що останній зазначає про те, що такий недолік не залажав від скаржника, а виник внаслідок недосконалої роботи системи.
Так, Верховний Суд в ухвалі від 01.10.2025 визнав додану скаржником квитанцію від 23.09.2025 №5088-6642-2990-5976 неналежним доказом сплати судового збору, оскільки остання не містила інформації про номер судової справи, у межах якої подається відповідна скарга, а також дати прийняття судового акта (постанови), що оскаржується в касаційному порядку, з огляду на що з останнього не вбачається, яка саме касаційна скарга оплачується судовим збором.
Як було також зазначено у вказаній ухвалі від 01.10.2025 про залишення скарги без руху, сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов'язкові реквізити касового документа.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу. Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі. Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов'язкові реквізити касового документа.
При цьому одним із реквізитів платіжного документа про сплату судового збору є "Призначення платежу", який заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу і який має містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Тобто, необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а у даному випадку касаційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої подається відповідна касаційна скарга, а також дата судового рішення апеляційного господарського суду, яке оскаржується.
Суд звертає увагу скаржника, що на офіційному вебсайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.Слід зауважити, що на офіційному вебсайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.
Однак додана скаржником до касаційної скарги квитанція не містить реквізитів, за якими можна встановити, що судовий збір у розмірі 4 844,80 грн був сплачений Компанією за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 і саме у справі № 910/8760/24.
Крім того, суд зауважує, що вибір способу оплати судового збору залежить виключно від скаржника, результат якого в цьому випадку не спростовує факт відсутності можливості у Суду встановити ту обставину, що судовий збір у вказаному розмірі сплачений скаржником саме у цій справі.
При цьому інших доказів, які свідчили б про те, що судовий збір у розмірі 4 844,80 грн сплачений скаржником саме у межах справи №910/8760/24 скаржником до заяви про усунення недоліків також не додано.
Отже, розглянувши наведені доводи скаржника щодо неможливості сплати судового збору із зазначенням необхідних реквізитів у призначенні платежу, Суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, оскільки вибір способу оплати судового збору залежить саме від скаржника (платника), а тому невчинення скаржником дій для оформлення та надання належних доказів сплати судового збору свідчить лише про невиконання останнім вимог ухвали суду про залишення його скарги без руху.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Частиною п'ятою статті 292 ГПК України визначено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З урахуванням викладеного Суд дійшов висновку, що скаржник не усунув недоліки касаційної скарги та не надав належних доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку із зазначенням обов'язкових реквізитів щодо інформації про номер справи, у межах якої подається касаційна скарга, з огляду на що касаційна скарга вважається неподаною та підлягає поверненню.
При цьому Суд звертає увагу скаржника, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, зокрема: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії встановлена Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 234, 292 ГПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "JKX Ukraїne B.V." на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 зі справи № 910/8760/24 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов
Суддя І. Колос