18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
17 жовтня 2025 року Справа № 925/228/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р.,
за участі представників сторін:
від позивача - Прядка В.М. - адвокат,
від відповідача - Головчак О.В.- адвокат,
від відповідача - Юхимець В.М.- за дорученням,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу
за позовом фізичної особи-підприємця Таран Людмили Василівни,
м. Черкаси
до акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі
відокремленого структурного підрозділу «Золотоніські
енергетичні мережі» акціонерного товариства
«Черкасиобленерго», м. Золотоноша, Черкаської області
про визнання протиправним та скасування рішення
До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулась фізична особа-підприємець Таран Людмила Василівна до відокремленого структурного підрозділу «Золотоніські енергетичні мережі» публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про визнання протиправним та скасування рішення комісії Відокремленого структурного підрозділу «Золотоніські Енергетичні мережі» публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» відносно споживача фізичної особи-підприємця Таран Людмили Василівни, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення №5 від 19 вересня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10 год. 00 хв. 15 квітня 2025 року.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 15 квітня 2025 року оголошено перерву в підготовчому засіданні до 10 год. 30 хв. 15 травня 2025 року.
Ухвалою суду від 15 травня 2025 року клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем задоволено.
Здійснено заміну первісного відповідача - відокремленого структурного підрозділу «Золотоніські енергетичні мережі» публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» належним відповідачем - публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Золотоніські енергетичні мережі» публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго».
Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 10 год. 30 хв. 18 червня 2025 року.
Ухвалою суду від 18 червня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд відклав розгляд справи в підготовчому засіданні на 10 год. 30 хв. 16 липня 2025 року.
Однак, судове засідання призначене на 10 год. 30 хв. 16 липня 2025 року не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючого судді по даній справі на лікарняному.
Ухвалою суду від 21 липня 2025 року розгляд справи в підготовчому засіданні призначено на 10 год. 00 хв. 08 вересня 2025 року.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 08 вересня 2025 року, суд оголосив перерву до 10 год. 30 хв. 24 вересня 2025 року.
Проте, судове засідання призначене на 10 год. 30 хв. 24 вересня 2025 року не відбулося, у зв'язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 24 вересня 2025 року розгляд справи в підготовчому засіданні призначено на 10 год. 00 хв. 17 жовтня 2025 року.
Від позивача надійшло клопотання про призначення комплексної судової електротехнічної та судової трасологічної експертизи, проведення якої позивач просив доручити Незалежному інституту судових експертиз, на вирішення якої поставити наступні питання:
- Чи перепломбувалася пломба №10946785 на клемній кришці лічильника електричної енергії типу NIK2303ART.1000.MC.11 №13157408?
- Чи забезпечує пломба №10946785 на клемній кришці лічильника електричної енергії типу NIK2303ART.1000.MC.11 №13157408 пломбувальну дію?
- Чи пошкоджено корпус лічильника електричної енергії типу NIK2303ART.1000.MC.11 №13157408?
- Чи можливо перепломбувати пломбу №10946785 на клемній кришці лічильника електричної енергії типу NIK2303ART.1000.MC.11 №13157408 без пошкодження лічильника електричної енергії?
- Чи виявлено у лічильнику електричної енергії типу NIK2303ART.1000.MC.11 №13157408 сторонні елементи, не характерні конструкції даного типу лічильника, які можуть вплинути на правильність обліку електричної енергії?
Представник позивача в судовому засіданні клопотання про призначення експертизи підтримав. Відповідач надав заперечення щодо клопотання позивача про призначення експертизи.
В своєму заперечені відповідач зазначав, що на підставі п. 5.16.2. лічильники мають бути опломбовані на затискній клемній кришці пломбою оператора системи.
Пошкоджена пломба на клемній кришці, надає споживачу доступ до дооблікових кіл лічильника, обов'язку оператора ОСР проводити експертизу лічильника електричної енергії за даних умов немає необхідності, оскільки пломба на ККЛ захищає від втручання не корпус лічильника, а його дооблікові кола (контакти, клеми). Отже, відсутня необхідність у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, для з'ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки всі фактичні обставини справи підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи, в тому числі висновком експертного дослідження № ЕД-19/124-24/9692-ТР від 17 липня 2024 року.
Відповідач вважає, що висновок експертного дослідження №ЕД-19/124-24/9692-ТР від 17 липня 2024 року є належним та допустимим доказом, який в сукупності з іншими обставинами став достатньою підставою для прийняття рішення на засіданні комісії з розгляду актів про порушення щодо проведення розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії. З урахуванням наведеного, відповідач просив суд відмовити в задоволенні клопотання позивача.
В судовому засіданні, що відбулося 17 жовтня 2025 року було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали зі справи №925/228/25.
Розглянувши клопотання позивача про призначення судової експертизи судом враховано наступне: В обґрунтування своїх вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії Відокремленого структурного підрозділу «Золотоніські Енергетичні мережі» публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», оформленого протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення №5 від 19 вересня 2024 року позивач, зокрема, зазначає, що актом про порушення встановлено порушення цілісності пломби на клемній кришці лічильника, а тому, окрім пломби, на експертне дослідження має бути направлений лічильник. Крім того, позивач зазначав, що у висновку експертного дослідження №ЕД-19/124-24/9692-ТР від 17 липня 2024 року, складеному Черкаським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, відсутні відомості про попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України або за відмову від надання висновку за ст. 385 цього Кодексу.
Отже, висновок експертного дослідження №ЕД-19/124-24/9692-ТР від 17 липня 2024 року, складений Черкаським науково-дослідним експертно- криміналістичним центром МВС України, на думку позивача, є неналежним та недопустимим доказом.
Судом встановлено, що в матеріалах справи знаходиться висновок експертного дослідження ЕД-19/124-24/9692-ТР від 17 липня 2024 року виданий Черкаським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.
Згідно вказаного висновку експертного дослідження пломба №А10946785, що була надана на дослідження, перепломбовувалась. Крім того згідно висновку експертного дослідження пломба №А10946785, що була надана на дослідження, не забезпечує пломбувальну дію. У висновку експертного дослідження відсутні відомості про те, що експерт був повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Судом враховано, що ч. 6 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Згідно з ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів. Частиною 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Відповідно до ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушення в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування електричної енергією. НКРЕКП постановами від 14.03.2018 №311 і №312 затвердила відповідно Кодекс комерційного обліку електричної енергії та ПРРЕЕ, які набрали чинності з 19.04.2018. Пунктом 5.5.1 глави 5.5 розділу V Кодексу комерційного обліку електричної енергії (тут і в подальшому в редакції, чинній на дату складання акта про порушення від 29 травня 2024 року №007726), передбачено, що власники (користувачі) електроустановок, об'єктів або окремих елементів об'єкта, території (приміщення), де встановлені засоби комерційного обліку (ЗКО), пломби та індикатори впливу (зокрема електричного/магнітного поля) на ЗКО, а також інше обладнання вузлів обліку, відповідають за їх збереження і цілісність (зокрема дотримання обумовлених проектом параметрів зовнішнього середовища, захист від пошкоджень та зовнішнього втручання) відповідно до акта пломбування (документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів). Глава 5.16 розділу V Кодексу комерційного обліку електричної енергії містить, зокрема, такі пункти: 5.16.1. З метою запобігання несанкціонованому втручанню та доступу до елементів або функції настроювання ЗВТ у складі вузла обліку за результатами технічної перевірки такі ЗВТ та вузол обліку пломбують. 5.16.2. ЗВТ мають бути опломбовані на затискній кришці пломбою оператора системи. 5.16.3. Пломби з тавром оператора системи мають бути встановлені також на пристроях вузла обліку, що закривають: 1) первинні і вторинні кола живлення ЗВТ;
2) кришки важелів і кнопок управління комутаційних апаратів та захисних автоматичних вимикачів, встановлених у цих колах;
3) двері комірок трансформаторів напруги;
4) кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, апаратних інтерфейсах зв'язку ЗВТ;
5) всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до відкритих струмоведучих та сигнальних частин ЗВТ.
5.16.15. Після пломбування/розпломбування ЗВТ та пристроїв ВОЕ на об'єкті складається акт пломбування/розпломбування, що підтверджує факт установлення/зняття пломб та індикаторів на/у ЗВТ (зокрема передбачених виробником ЗВТ), відповідність їх стану (неспрацьований/спрацьований), а також передачі встановлених ЗВТ та інших складових ВОЕ, пломб та індикаторів на збереження. Акт пломбування/розпломбування має також містити інформацію про місце кожної пломби/індикатора, найменування суб'єкта, який встановлює/знімає пломбу/індикатор, і суб'єкта, відповідального за збереження та цілісність пломби/індикатора.
5.16.16. Акт пломбування/розпломбування складається в необхідній кількості примірників представниками оператора системи у присутності замовника (учасника ринку/споживача) та власника електроустановки, об'єкта або окремого елемента об'єкта, території, приміщення, де встановлюється/встановлений вузол обліку, або уповноважених ними осіб.
5.16.17. Акт пломбування/розпломбування підписується представниками сторін, які брали участь у процедурі пломбування/розпломбування. Кожному підписанту надається по одному примірнику акта пломбування/розпломбування.
Відповідно до пп. 53 п. 1.2.1 глави 1.2 розділу І Кодексу комерційного обліку електричної енергії пошкодження пломб (індикаторів) - це відсутність чи пошкодження цілісності пломб та/або індикаторів, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, зокрема відсутність чи пошкодження пломб з відбитками тавр про повірку, чи підтверджений факт підробки (фальсифікації) пломби за умови наявності акта про пломбування (іншого документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).
Згідно з п. 6.5.4 глави 6.5 розділу VІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії технічна перевірка вузлів обліку у споживачів здійснюється оператором системи у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), та відповідного ППКО (за рішенням споживача).
Пунктом 6.5.13 глави 6.5 розділу VІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, мережами якого передається/розподіляється електрична енергія споживачу, порушень цього Кодексу або Правил роздрібного ринку, зокрема фактів безоблікового споживання електричної енергії, пошкодження чи зриву пломб, пломбувального матеріалу та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, або пошкодження відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження ЗКО, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення відповідно до Правил роздрібного ринку.
Відповідно до п. 2.3.4 глави 2.3 розділу ІІ ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Згідно з пп. 8 п. 5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Відповідно до п. 8.2.4 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Пунктом 8.2.5 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото - та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
Відповідно до п. 8.2.6 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ встановлено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну. Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.
Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. За рішенням оператора системи у зв'язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Згідно з п. 8.4.1 глави 8.4 розділу VІІІ ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.
Відповідно до пп. 2 п. 8.4.2 глави 8.4 розділу VІІІ ПРРЕЕ у разі виявлення такого порушення як пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії), визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами.
Пунктом 8.4.4 глави 8.4 розділу VІІІ ПРРЕЕ передбачено, що факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом. Для забезпечення проведення експертизи оператор системи має зняти, упакувати, опломбувати та направити на експертизу пломби та/або засоби вимірювальної техніки, а також інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності). Якщо оператором системи до моменту передачі засобів вимірювальної техніки, індикаторів та/або пломб на експертизу пошкоджено упаковку та/або пломби, встановлені на ній, положення цієї глави не застосовуються.
Колегія суддів суду касаційної інстанції вирішуючи скаргу по справі № 925/423/22, на підставі положень ч.4 ст. 236 ГПК України, звернулася до висновків про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року по справі №918/863/20, відповідно до яких:
«Згідно з п. 4.23 Інструкції про порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції, чинній на час здійснення експертного дослідження), у висновку експертного дослідження опускається запис, який стосується відповідальності особи, що проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку.
У пункті 6 розділу 6 Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.07.2017 №591 «Особливості оформлення висновку експертного дослідження» зазначено, що відомості про попередження судового експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до Кримінального кодексу України не зазначаються.
Отже, суд касаційної інстанції вказав, що відсутність у зазначеному експертному дослідженні попередження експерта про кримінальну відповідальність пояснюється відмінністю між висновком експерта та висновком експертного дослідження.
Про таку відмінність в оформленні та оцінці висновку експерта від експертного дослідження зазначав Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 916/1375/18».
Зокрема, Верховний Суду у своїй постанові зі справи № 916/1375/18 вказав, що відсутність у висновку експертного дослідження попередження експерта про кримінальну відповідальність пояснюється відмінністю між висновком експерта та висновком експертного дослідження, що не виключає можливість прийняття висновку експертного дослідження як належного доказу та здійснення його оцінки.
Тобто, висновок експертного дослідження оцінюється судом як і будь-який інший належний письмовий доказ.
Водночас судом враховано, що на момент проведення експертного дослідження та складення висновку від 17 липня 2024 року пункт 4.23 Інструкції про порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 викладено в іншій редакції, а саме: оформлення клопотання експерта, висновку експерта (експертів), додатків до нього та повідомлення про неможливість надання висновку в електронній формі здійснюється з накладанням кваліфікованого електронного підпису експерта із засвідченням його кваліфікованою електронною печаткою експертної установи (одноразово на кожному файлі).
Пункт 6 розділу 6 Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.07.2017 №591 «Особливості оформлення висновку експертного дослідження» наразі є чинним, проте, судом враховано, що пунктом 8.4.4 глави 8.4 розділу VІІІ ПРРЕЕ передбачено, що факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений саме експертизою, а не експертним дослідженням.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до п.1.1. Інструкції про порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України «Про судову експертизу», «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією..
Відповідно до ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Суд вважає, що в даному випадку Господарський процесуальний кодекс України має вищу юридичну силу відносно наведених вище положень Інструкцій з приводу правил оформлення висновків експертів.
Отже, висновок експертного дослідження, який міститься в матеріалах справи не є висновком експерта в розумінні ст.98 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Як вже зазначалося вище, з урахуванням умов пункту 8.4.4 глави 8.4 розділу VІІІ ПРРЕЕ для підтвердження факту пошкодження пломб (пломби) має бути проведено експертизу.
Тобто, суду необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
При цьому судом враховано, що наявний у справі висновок експертного дослідження позивачем не визнається, як допустимий доказ.
Водночас, висновку експерта в розумінні ст.98 ГПК України, матеріали справи не містять.
Раніше отримати необхідні для проведення експертизи матеріали, зокрема, полімерну пломбу за №А10946785 позивач не мав можливості, оскільки вказаний речовий доказ після проведення перевірки та його вилучення знаходився у відповідача.
Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5 ст. 99 ГПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, питань суду не запропонував.
Згідно ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Отже, суд вважає, що в даному випадку слід задовольнити клопотання позивача та призначити судову експертизу, оскільки для з'ясування вказаних вище обставин, які мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право та без яких встановити відповідні обставини неможливо і жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань.
Водночас перелік питань, з яких експерт має надати суду висновок, за рішенням суду, має бути аналогічними тим питанням, які раніше ставилися для проведення експертного дослідження.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України встановлено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
В зв'язку з призначенням судової експертизи, суд вважає за необхідне провадження у справі зупинити.
Також суд вирішив доручити проведення експертизи Черкаському відділенню Київського науково - дослідного інституту судових експертиз.
Водночас, оскільки судова експертиза призначається судом за клопотанням позивача, то суд вважає за необхідне оплату витрат, пов'язаних з відповідною процесуальною дією покласти на позивача.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 99, 100, п.2 ч. 1 ст. 228, ст. ст. 229, 234, 235 ГПК України, суд
1. Клопотання позивача про призначення судової експертизи задовольнити.
2. Призначити судову експертизу, проведення якої доручити експерту Черкаського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз.
3. Зобов'язати керівника Черкаського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз під розписку попередити призначеного експерта про відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
4. На вирішення експерту поставити наступні питання:
- Чи перепломбовувалася надана на дослідження полімерна пломба за №А10946785?
- Чи забезпечує пломба №А10946785 пломбувальну дію?
5. Зобов'язати експерта після закінчення експертизи надати суду письмовий висновок про результати проведеної експертизи, надати розрахунок її вартості, а також повернути за належність до Господарського суду Черкаської області матеріали, що надавалися для дослідження (полімерна пломба за №А10946785).
6. Оплату витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи покласти на позивача.
7. Направити Черкаському відділенню Київського науково - дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи наданий відповідачем суду речовий доказ, а саме: полімерну пломбу за №А10946785 упаковану в конверт та опечатану Черкаським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України за підписом судового експерта Тертичного О.В.
8. Зобов'язати позивача попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з призначенням експертизи на підставі рахунку експертної установи.
9. Провадження у справі №925/228/25 зупинити до надання суду письмового висновку експерта про результати проведеної експертизи.
10. Копію ухвали надіслати сторонам та Черкаському відділенню Київського науково - дослідного інституту судових експертиз.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 22 жовтня 2025 року.
Суддя А.В.Васянович