Рішення від 24.10.2025 по справі 924/875/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"24" жовтня 2025 р. Справа № 924/875/25

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця Українця Сергія Володимировича

до товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр"

про стягнення 49563,83 грн

встановив: фізична особа-підприємець Українець Сергій Володимирович звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр" 49563,83 грн, з яких: 9018,59 грн 3% річних, 40545,24 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем умов договору №221221 про виконання робіт, надання послуг від 22.12.2021 щодо своєчасної оплати виконаних робіт. Повідомляє, що Господарським судом Хмельницької області 11.06.2024 було видано судовий наказ по справі №924/548/24 про стягнення з ТОВ "Полонський спецкар'єр" 285896,58 грн. - заборгованості та 302,80 грн. судового збору. Стягнена заборгованість в розмірі 285896,58 грн. включає: основну заборгованість в розмірі 269131,20 грн, 3% річних в розмірі 8088,74 грн. за період з 01.05.2023 по 30.04.2024, інфляційні втрат у розмірі 8676,64 грн за період з 01.05.2023 по 30.04.2024. Однак, після видачі судового наказу ТОВ "Полонський спецкар'єр" обумовлену вартість виконаних робіт оплатив частково на суму 263531,60 грн. лише у 2025 році, згідно платіжної інструкції №10761 від 27.05.2025.

Як на правові підстави позову посилається на положення ст.ст. 525, 526, 598, 599, 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 29.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у відзиві на позов (від 16.09.2025) вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні.

Стверджує, що оскільки в рахунку-фактурі №86 від 22.12.2021, акті здачі-прийомки виконаних робіт від 31.03.2023, копії платіжної інструкції №10781 від 27.05.2025 відсутнє посилання на договір №221221, тому ці документи, на які посилається позивач, не мають жодного відношення до договору №221221. Та окрім того, ТОВ "Полонський спецкар'єр" та ФОП Українець С.В. взагалі не мали господарських відносин за договором №221221. Натомість, вважає, що правовідносини між ТОВ "Полонський спецкар'єр" та ФОП Українець С.В. виникли відповідно до правочину вчиненого сторонами згідно з ч.1 ст.207 ЦК України шляхом викладення умов договору (змісту правочину) в одному або декількох документах, зокрема в рахунку-фактурі №86, акті здачі-прийомки виконаних робіт складений 31 березня 2023 року та у платіжних інструкціях, за якими здійснювались оплати з посиланням саме на рахунок-фактуру №86 від 22.12.2021. За таких обставин позивач безпідставно надав договір №221221 як доказ виникнення правовідносин між сторонами та підставу позовних вимог.

Звертає увагу, що оплату згідно рахунка-фактури №86 від 22.12.2021 було здійснено частинами: 30000,00 грн. було сплачено 23 липня 2024 року, 39131,20 грн. було сплачено 27 вересня 2024 року, 200 000,00 грн. було сплачено 27 травня 2025 року, що підтверджується банківськими виписками з посиланням саме на рахунок-фактуру№86, а не на договір №221221.

Вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр" не прострочило виконання грошового зобов'язання, тому відсутні підстави для застосування ч.2 ст.625 ЦК України

Позивач у відповіді на відзив (від 22.09.2025) вважає твердження відповідача про існування господарських відносин між ТОВ "Полонський спецкар'єр" та ФОП Українець С.В. поза межами договору від 22.12.2021 про виконання робіт, надання послуг №221221 безпідставним. Зазначає, що позивачем 23.04.2024 на адресу відповідача було надіслано претензію №1 від 23.04.2024, в якій було посилання на договір від 22.12.2021 про виконання робіт, надання послуг №221221, внаслідок невиконання якого виникла заборгованість за ремонт двигуна та паливного насосу автомобіля "БелАЗ" на суму 269131,20 грн. Оскільки відповідачем відповіді на претензію не було надано, вважає, що у відповідача не було підстав для заперечення вимог або відсутність заперечень щодо вимог по стягненню заборгованості в межах укладеного договору.

Також повідомляє, що 29.05.2024 звертався до Господарського суду Хмельницької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в розмірі 269131,20 грн, 3% річних в розмірі 8088,74 грн, інфляційних втрат у розмірі 8676,64 грн та судового збору в розмірі 302,80 грн з посиланням на невиконання умов договору №221221. За результатами розгляду заяви Господарським судом Хмельницької області було видано судовий наказ по справі №924/548/24 про стягнення з ТОВ "Полонський спецкар'єр" 285896,58 грн заборгованості та 302,80 грн. судового збору, який набрав законної сили та не оскаржувався відповідачем, що на думку позивача є підтвердженням обґрунтованості вимог про стягнення заборгованості в межах укладеного договору.

Крім того, зазначає, що договір і рахунок-фактура були узгоджені сторонами в один день - 22 грудня 2021, тому вважає, що твердження відповідача про існування договору на ремонт вузлів та агрегатів автомобіля "БелАЗ" який нібито не виконувався та наявність рахунку-фактури та акту виконаних робіт на такий ремонт на суму 269131,20 грн. поза межами укладеного договору є безпідставними.

Також позивач не погоджується з твердженням відповідача стосовно переліку платіжних документів по погашенню заборгованості. В обґрунтування вищезазначеного позивач посилається на матеріалам справи №924/482/25, де відповідачем у змісті заяви про скасування судового наказу було підтверджено факт сплати заборгованості 23.07.2024 в сумі 30000,00 грн. та 27.09.2024 в сумі 39131,20 грн. в межах іншого договору (договір купівлі-продажу №У010321 від 01.03.2021р.), що відповідає даним бухгалтерського обліку позивача.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

22.12.2021 між фізичною особою-підприємцем Українцем С.В. (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр" (Замовник) було укладено договір про виконання робіт, надання послуг №221221 (надалі Договір), відповідно до п. 1.1 якого Замовник в порядку та на умовах, визначених у договорі, доручає Виконавцеві, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати наступну роботу, а саме ремонт вузлів та агрегатів автомобіля "БеЛАЗ".

Пунктами 1.2 та 1.3 Договору визначено, що Замовник зобов'язаний своєчасно прийняти і оплатити роботу. Замовник підтверджує, що йому було надано Виконавцем повну інформацію про вартість та кількість матеріалів необхідну для виконання робіт за цим Договором, її особливості та інші відомості, що стосуються цього Договору.

Відповідно до п. 1.4 Договору гарантія на виконані ремонти складає 6 (шість) місяців з дня підписання Акту здавання-приймання виконаної роботи при умові дотримування правил належного зберігання, монтажу та правил експлуатації.

У межах строку, визначеного Договором, Виконавець зобов'язується завершити виконання роботи і подати Замовникові для підписання Акт здавання-приймання виконаної роботи, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконану роботу і в разі відсутності допущених у роботі відступів від умов цього Договору або інших недоліків підписати Акт здавання-приймання виконаної роботи в день закінчення робіт Виконавцем і подання акту на підпис. (п.п. 2.1, 2.2 договору).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору, ціна робіт за цим Договором включає в себе відшкодування витрат Виконавця на вартість наданого ним матеріалу (а саме запасних частин та паливно-мастильних матеріалів) та плату за виконану ним роботу відповідно наданого Виконавцем рахунку; оплата виконується з поточного рахунку Замовника, а саме попередня оплата за ремонтні роботи в розмірі 30%, кінцевий розрахунок за надані послати виконується Замовником після отримання предмета ремонтних робіт в 10 - денний термін.

Сторони у п.п. 4.1, 4.2 Договору узгодили, що у випадку порушення зобов'язання, що виникає з Договору, сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Крім того, п. 4.4 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань по оплаті за фактично проведений ремонт за договором, замовник зобов'язаний сплатити на користь виконавця пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2022 року або до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань, визначених договором. Якщо за один місяць до закінчення строку дії даного договору ні одна зі Сторін не заявляє про його розірвання, договір автоматично є продовженим на наступний календарний рік (п. 5.1 договору).

Позивачем виставлено відповідачу до оплати рахунок-фактуру №86 від 22.12.2021 на виконання робіт з ремонту двигуна ЯМЗ-240НМ2 та паливного насосу високого тиску на суму 269131,20 грн.

Відповідно до акту приймання виконаних робіт №2 від 31.03.2023 відповідачем було виконано, а позивачем прийнято роботи з ремонту двигуна ЯМЗ-240НМ2 та паливного насосу високого тиску на загальну суму 269131,20 грн. Акт містить відомості про затвердження, підписи представників сторін, скріплених відтисками печаток.

Позивач звернувся до відповідача із претензією від 23.04.2024 про сплату 26269131,20 грн заборгованості за виконані відповідно до договору №221221 від 22.12.2021 роботи.

У подальшому позивач звернувся до Господарського суду Хмельницької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ "Полонський спецкар'єр" заборгованості, яка виникла в результаті невиконання умов договору про виконання робіт, надання послуг №221221 від 22.12.2021 щодо оплати робіт в сумі 285896,58 грн, з яких 269131,20 грн основного боргу, 8088,74 грн 3% річних (за період 01.05.2023 по 30.04.2024 згідно доданого розрахунку), 8676,64 грн інфляційних втрат (за період травень 2023 - квітень 2024 згідно доданого розрахунку) та судового збору в розмірі 302,80 грн.

За результатами розгляду зазначеної заяви позивача Господарським судом Хмельницької області видано судовий наказ у справі №924/548/24 від 11.06.2024 про стягнення з відповідача на користь позивача 285896,58 грн заборгованості.

Відповідно до платіжної інструкції №10761 від 27.05.2025 відповідачем було сплачено позивачу 263531,60 грн із зазначенням призначення платежу: "оплата за запчастини, послуги зг. рах.№ 86 від 22.12.2021, 11 від 25.01.2022, 37 від 09.06.2023".

Відповідачем в матеріали справи надано копії виписок з особового рахунку, в яких відображено перерахування відповідачем на рахунок ФОП Українця С.В. 23 липня 2024 року-30000,00 грн. як оплата за запчастини згідно рахунка-фактури №86 від 22.12.2021, 27 вересня 2024 року-39131,20 грн як оплата за запчастини згідно рахунка-фактури №86 від 22.12.2021, 27 травня 2025 року -263531,60 грн як оплата за запчастини, послуги зг. рах. № 86 від 22.12.2021, №11 від 25.01.2022, № 37 від 09.06.2023".

Позивачем в матеріали справи надано копію заяви ТОВ "Полонський спецкар'єр" про скасування судового наказу у справі № 924/482/25, в якому заявник повідомив про сплату ним заборгованості згідно договору купівлі - продажу №У010321 від 01.03.2021, в тому числі 23 липня 2024 року - 30000,00 грн, 27 вересня 2024 року-39131,20 грн.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23.12.2025 у справі №924/482/25 (згідно Єдиного державного реєстру судових рішень) судовий наказ скасована з огляду на заяву відповідача.

Позивач, у зв'язку із несвоєчасною оплатою відповідачем вартості виконаних робіт, звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 9018,59 грн 3% річних (за період з 01.05.2014 по 31.07.2025) та 40545,24 грн інфляційних втрат.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно зі ст. ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем як виконавцем та відповідачем як замовником 22.12.2021 укладено договір №221221 про виконання робіт, надання послуг, за умовами п. 1.1 якого замовник доручає виконавцеві, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи щодо ремонту вузлів та агрегатів автомобіля "БеЛАЗ".

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи слідує, що позивачем було виставлено до оплати відповідачу рахунок - фактуру №86 від 22.12.2021 на суму 269131,20 грн за ремонтні роботи двигуна ЯМЗ-240НМ2 та паливного насосу високого тиску.

Відповідно до акту №2 здачі-приймання виконаних робіт від 03.03.2023, який підписаний, затверджений представниками сторін, скріплений відтисками печаток, відповідачем було виконано, а позивачем прийнято роботи з ремонту двигуна ЯМЗ-240НМ2 та паливного насосу високого тиску на загальну суму 269131,20 грн.

У п. 3.2 Договору сторони узгодили, що оплата здійснюється з поточного рахунку Замовника, а саме попередня оплата за ремонтні роботи в розмірі 30%, кінцевий розрахунок за надані послати виконується Замовником після отримання предмета ремонтних робіт в 10 - денний термін.

Позивач звертався до відповідача із претензією від 23.04.2024 про сплату 26269131,20 грн заборгованості за виконані відповідно до договору №221221 від 22.12.2021 роботи.

У зв'язку із несплатою коштів за виконані роботи, позивач звернувся до Господарського суду Хмельницької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ "Полонський спецкар'єр" заборгованості, яка виникла в результаті невиконання умов договору про виконання робіт, надання послуг №221221 від 22.12.2021 щодо оплати робіт у сумі 285896,58 грн, з яких 269131,20 грн основного боргу, 8088,74 грн 3% річних (за період 01.05.2023 по 30.04.2024 згідно доданого розрахунку), 8676,64 грн інфляційних втрат (за період травень 2023 року - квітень 2024 року згідно доданого розрахунку).

За результатами розгляду зазначеної заяви позивача, Господарським судом Хмельницької області видано судовий наказ у справі №924/548/24 від 11.06.2024 про стягнення з відповідача на користь позивача 285896,58 грн заборгованості.

Судом враховується, що відповідно до ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Доказів про скасування вищезазначеного судового наказу та доказів сплати стягнутих згідно наказу коштів суду не подано.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 9018,59 грн 3% річних (за період з 01.05.2014 по 31.07.2025), 40545,24 грн інфляційних втрат (травень 2024 року- липень 2025 року).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або Законом.

Приписами ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 20.08.2025 у справі № 910/15292/24).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанови Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, 27.08.2025 у справі №920/1114/24).

Суд, перевіривши з використанням ІПС "Законодавство" розрахунок нарахованих 9018,59 грн 3% річних, з врахуванням сум заборгованості та періодів нарахувань, зазначає, що правомірним буде нарахування 3% річних в сумі 8664,63 грн, оскільки позивачем помилково взято до розрахунку за період з 27.05.2025 по 31. 07.2025 151 день замість вірних - 66 днів. Тому, нарахування 3% річних у сумі 353,96 грн є безпідставними.

Щодо стягнення з відповідача 40545,24 грн інфляційних втрат (травень 2024 року - липень 2025 року), суд враховує, що Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд з використанням ІПС "Законодавство", враховуючи періоди існування та суми заборгованості наведені позивачем, з огляду на вищенаведену позицію Верховного Суду щодо методики нарахування інфляційних втрат, зазначає, що незважаючи на безпідставність нарахування інфляційних втрат за травень 2025 року на суму 5599,60 грн (зазначена сума входила у суму боргу 269131,20 грн на яку вже здійснено нарахування інфляційних втрат), позивачем заявлено 40545,24 грн інфляційних втрат в межах можливих нарахувань.

При цьому судом зважається, що відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Доводи відповідача, що спірні правовідносини виникли не на підставі договору про виконання робіт, надання послуг №221221 від 22.12.2021 та про відсутність заборгованості за виконані роботи з огляду на здійснення оплат спростовуються вищенаведеними обставинами, наявністю судового наказу у справі №924/548/24 від 11.06.2024 про стягнення з відповідача на користь позивача 285896,58 грн заборгованості, який не оскаржувався відповідачем та не скасований судом та в силу, зокрема, положень ст. ст. 147, 326 ГПК України є обов'язковим до виконання.

Окрім того, судом звертається увага на суперечливу, непослідовну поведінку відповідача у правовідносинах з позивачем щодо здійснення оплат 23 липня 2024 року - 30000,00 грн, 27 вересня 2024 року - 39131,20 грн як оплати отриманого товару згідно договору купівлі - продажу №У010321 від 01.03.2021, що заявлялось ним у заяві про скасування судового наказу Господарського суду Хмельницької області від 13.05.2024 у справі № 924/482/25 та про здійснення цих же платежів щодо погашення заборгованості за виконані роботи по ремонту двигуна. Водночас, відповідачем не надавалось таких заперечень з приводу сплати коштів за виконані роботи щодо видачі судового наказу у справі №924/548/24 від 11.06.2024 про стягнення з відповідача на користь позивача 285896,58 грн.

Також звертається увага, що право на нарахування 3% річних, інфляційних втрат не залежить від того у якому вигляді зафіксований зміст правочину, одним документом, чи в декількох документах.

Судом враховується, що згідно зі ст. 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства віднесено, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Положеннями статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відтак, суд враховуючи вищенаведене, положення законодавства, обставини справи, доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 49209,87 грн, з яких 8664,63 грн 3% річних, 40545,24 грн інфляційних нарахувань. В решті позову - стягнення 353,96 грн суд відмовляє.

Судом зважається на те, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З огляду на те, що спір виник з неправомірних дій відповідача, позивач як ветеран війни - учасник бойових дій, інвалід (згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 10.07.2025, посвідчення серії НОМЕР_2 від 08.11.2022, пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 від 17.01.2024) звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (аналогічні висновки Верховного Суду у постанові від 13.05.2021 у справі №300/2690/19), враховуючи ціну позову, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн, відповідно до п. п. 2, 9 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача шляхом стягнення в дохід бюджету.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця Українця Сергія Володимировича до товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр" про стягнення 49563,83 грн, з яких 9018,59 грн 3% річних, 40545,24 грн інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр" (вул. Академіка Герасимчука, буд.190В, м. Полонне, Шепетівський район, Хмельницька область, код 39121538) на користь фізичної особи - підприємця Українця Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 8664,63 грн (вісім тисяч шістсот шістдесят чотири гривні 63 коп.) 3% річних, 40545,24 грн (сорок тисяч п'ятсот сорок п'ять гривень 24 коп.) інфляційних нарахувань.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр" (вул. Академіка Герасимчука, буд.190В, м. Полонне, Шепетівський район, Хмельницька область, код 39121538) в дохід державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача -UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя В.В. Виноградова

Попередній документ
131243006
Наступний документ
131243008
Інформація про рішення:
№ рішення: 131243007
№ справи: 924/875/25
Дата рішення: 24.10.2025
Дата публікації: 27.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.02.2026)
Дата надходження: 18.11.2025
Предмет позову: стягнення 49563,83 грн.