8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
24 жовтня 2025 року Справа № 922/74/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву Керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області (вх. № 24407 від 21.10.2025) про вжиття заходів забезпечення позову, подану у справі
за позовом Керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області (адреса: 61001, м. Харків, м.-н Героїв Небесної Сотні, буд. 4; код ЄДРПОУ 02910108)
до 1) Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків м.-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243); 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412); 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Медея М" (адреса: 61036, м. Харків, вул. Морозова, буд. 13; код ЄДРПОУ 39067345); 4) ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про визнання недійсними договорів іпотеки та купівлі-продажу, скасування рішень та повернення майна
Керівник Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3) ОСОБА_1 та 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Медея-М", в якій просить суд:
1) визнати незаконним та скасувати п. 79 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 06.07.2016 № 283/16;
2) визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 05.08.2016 № 5367-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю МЕДЕЯ-М», посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрованого в реєстрі за № 1307, скасувавши його державну реєстрацію;
3) скасувати рішення державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Радіонова Олександра Сергійовича № 39634853 від 12.02.2018 про закриття об'єкта нерухомого майна 828024463101 на підставі поділу об'єкта нерухомого майна;
4) визнати недійсним договір іпотеки (майнової поруки) від 28.10.2016, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С. та зареєстрованого в реєстрі № 1435, скасувавши його державну реєстрацію;
5) зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Медея-М» (м. Харків, вул. Морозова, 13, код ЄДРПОУ: 34954741) повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвальної частини № 23-:-36 площею 178, 7 кв. м., 1-го поверху № 52-:-64, 72-:-74 площею 176, 3 кв. м. в будівлі літ. “А-9» та нежитлові приміщення 1-поверху № 49-51 , 65-71, 75-80 площею 247, 2 кв. м. в нежитловій прибудові літ. “А 1 -1» загальною площею 602, 2 кв. м., а Харківську міську раду Харківської області прийняти вказані приміщення.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.01.2021 повернуто позовну заяву Керівнику Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області без розгляду на підставі ст. 173 ГПК України.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 ухвалу господарського суду Харківської області від 11.01.2021 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.08.2021 ухвалу господарського суду Харківської області від 11.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 у справі № 922/74/21 скасовано. Зазначену справу направлено до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.09.2021 прийнято справу до розгляду та вирішено здійснювати такий розгляд за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у даній справі призначено на 04.10.2021.
Підготовче засідання неодноразово відкладалось.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.11.2024 зупинено провадження у справі № 922/74/21 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи № 925/1133/18 та оприлюднення повного тексту постанови.
Шляхом моніторингу відомостей, які містить Єдиний державний реєстр судових рішень, судом встановлено, що за результатами розгляду справи № 925/1133/18 Великою палатою Верховного Суду винесено постанову від 11.06.2024, повний текст якої оприлюднено 17.07.2024. Зазначена постанова є такою, що набрала законної сили.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 провадження у справі № 922/74/21 поновлено та призначено підготовче засідання у справі на 25.12.2024.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.12.2024 зупинено провадження у справі № 922/74/21 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та оприлюднення повного тексту постанови у справі № 922/1137/20.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.09.2025 провадження у справі № 922/74/21 поновлено та підготовче засідання призначено на 06.10.2025.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.10.2025 зупинено провадження у справі № 922/74/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/1414/20 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
Керівник Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області звернувся до суду з заявою (вх. № 24407 від 21.10.2025), в якій просить суд:
1) вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна 1483344863101 (номер запису про право власності № 24792862), а саме: нежитлові приміщення підвальної частини № 23-:-36 площею 178,7 кв. м., 1-го поверху № 52-:-64, 72-:-74 площею 176,3 кв. м. в нежитловій будівлі літ. «А-9» загальною площею 355 кв. м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка (раніше - Плеханівська), 18 із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії з цим майном;
2) вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна 1483383963101 (номер запису про право власності № : 24793456), а саме: нежитлова будівля літ. «А1-1» загальною площею 247,2 кв. м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка (раніше - Плеханівська), 18 із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії з цим майном.
В обгрунтування заяви Керівник Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області посилається на те, що незастосування заходів забезпечення позову у даній справі з високою ймовірністю призведе до виникнення необхідності у прокуратури у подальшому звертатися до суду щодо повернення у комунальну власність спірного майна, яке протягом розгляду даної справи може бути вільно відчужене відповідачем у будь-який момент, визнання недійсними правочинів тощо. Вказане, на думку заявника, істотно ускладнить можливість виконання рішення та захист порушених прав позивача, змусить його вживати додаткові заходи щодо поновлення власних прав.
З метою вирішення питання щодо забезпечення позову на підставі заяви (вх. № 24407 від 21.10.2025), суд ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.10.2025 поновив провадження у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Медея М" подало до суду заперечення (вх. № 24582 від 22.10.2025), в яких просить суд відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову з посиланням на те, що дана позовна заява подана до суду 06.01.2021 і відповідач жодних дій, спрямованих на відчуження спірного майна не вчиняв; прокурор не надав жодних доказів чи доводів щодо дій зі спірним майном, спрямованих на ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у майбутньому; бажання прокурора поновити провадження у справі не відповідає вимогам ст. 230 ГПК України, оскільки, провадження у справі № 922/74/21 зупинено на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 06.10.2025.
Розглянувши заяву Керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області (вх. № 24407 від 21.10.2025) про вжиття заходів забезпечення позову суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною 1 ст. 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд констатує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19, від 10.09.2020 у справі № 922/3502/19).
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Згідно з ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 30.03.2018 Верховного Суду у справі № 905/2130/17 та від 13.02.2018 у справі № 911/2930/17.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у цій справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому, обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На цьому акцентовано увагу, зокрема, і у п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 N 15-рп/2004у справі N 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 N 3-рп/2003 у справі N 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Статтею 140 ГПК України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
Як зазначалось, в мажах даної справи Керівник Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області звернулось з позовом до ) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3) ОСОБА_1 та 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Медея-М" з приводу спірного майна, а саме: нежитлових приміщень підвальної частини № 23-:-36 площею 178, 7 кв. м., 1-го поверху № 52-:-64, 72-:-74 площею 176, 3 кв. м. в будівлі літ. “А-9» та нежитлові приміщення 1-поверху № 49-51 , 65-71, 75-80 площею 247, 2 кв. м. в нежитловій прибудові літ. “А 1 -1» загальною площею 602, 2 кв. м.
Свої вимоги прокурор обгрунтовує за посиланням на те, що законним власником спірного нерухомого майна є саме територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради, однак, відчуження спірного майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медея-М" та подальші реєстраційні дії відбулись з порушенням вимог чинного законодавства.
Окремо прокурор звертає увагу суду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Медея-М" поділило спірне майно, що підлягає поверненню у власність територіальної громади.
Таким чином, очевидним є те, що навіть у випадку подання позову можливість відповідача у будь-який момент відчужити спірне майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (Схожого правового висновку дійшла Об'єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
Тобто, незастосування заходів забезпечення позову у даній справі з високою ймовірністю може призвести до виникнення необхідності у прокурора, у випадку задоволення поданого ним позову, у подальшому звертатись до суду щодо повернення у власність територіальної громади міста Харкова спірного майна, яке протягом розгляду даної справи може бути вільно відчужене відповідачем у будь-який момент.. Вказане відповідно, може істотно ускладнити можливість виконання рішення, у випадку його винесення на користь прокурора та позивача, та захист порушених прав позивача, змусить його вживати додаткові заходи щодо поновлення власних прав.
Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Медея М" на те, що в процесі розгляду даної справи, який триває вже понад 4 роки, ним не вчинялося жодних дій стосовно спірного майна, суд вважає такими, що не спростовують вищенаведених обставин.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку що заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, а саме: на нежитлове приміщення підвальної частини № 23-:-36 площею 178,7 кв. м., 1-го поверху № 52-:-64, 72-:-74 площею 176,3 кв. м. в нежитловій будівлі літ. «А-9» загальною площею 355 кв. м. та нежитлову будівлю літ. «А1-1» загальною площею 247,2 кв. м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка (раніше - Плеханівська), 18, на вжитті яких наполягає прокурор, є адекватними та співмірними з предметом спору, пропорційними щодо тих наслідків, які може викликати їх невжиття, є такими, що дозволяють досягти збалансованості інтересів сторін даного спору, в змозі ефективно захистити права та інтереси територіальної громади міста Харкова, у випадку задоволення позовних вимог у повному обсязі.
У випадку ж невжиття таких заходів існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, можливе понесення позивачем збитків або додаткових витрат, а позивач в свою чергу, буде позбавлений можливості здійснити захист або поновлення своїх прав у межах одного судового провадження.
Суд також зазначає та враховує, що обрані заходи забезпечення позову на період розгляду судом спору, не будуть перешкоджати діяльності відповідача, оскільки не позбавляють останнього його прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, а лише тимчасово обмежують право відповідача розпоряджатись вказаним об'єктом нерухомого майна та вчиняти дії, спрямовані на зміну об'єкта нерухомого майна. Отже, вказаний захід має наслідком лише збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
Необхідність збереження правового статусу та стану спріного нерухомого майна відповідає умовам вжиття заходів забезпечення позову та застосуванню правил ч. 2 ст. 136 ГПК України
До того ж, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, не порушують права та інтереси сторін і третіх осіб, оскільки у випадку прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову відповідач (новий власник спірного майна) і надалі зможе вільно розпоряджатись майном щодо якого прокурор просить суд вжити заходів забезпечення позову.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення поданої Керівником Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області заяви (вх. № 24407 від 21.10.2025) та вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне майно.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
З огляду на характер спірних правовідносин, враховуючи висловлені Керівником Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області доводи, відсутність в матеріалах справи доказів того, що вжиття заходів забезпечення позову може порушити права та інтереси інших учасників даного спору, станом на момент постановлення даної ухвали суд не вбачає підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення.
Крім того, у зв'язку з вирішенням питання про забезпечення позову, та відсутністю в ЄДРСР повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи № 922/1414/20 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду (до розгляду якої ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.10.2025 провадження у справі було зупинено), провадження у справі № 922/74/21 підлягає зупиненню.
В зв'язку з періодичним повним або частковим знеструмленням приміщення Господарського суду та відсутністю в приміщенні доступу до мережі інтернет 22.10.2025 та 23.10.2025 (про що складені відповідні акти від 22.10.2025 та від 23.10.2025) при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд був вимушений вийти за межі строку, передбаченого ст. 140 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234-235 ГПК України, суд -
1. Задовольнити заяву Керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області (вх. № 24407 від 21.10.2025) про вжиття заходів забезпечення позову.
2. Вжити такі заходи забезпечення позову:
- накласти арешт на об'єкт нерухомого майна 1483344863101 (номер запису про право власності № 24792862), а саме: нежитлові приміщення підвальної частини № 23-:-36 площею 178,7 кв. м., 1-го поверху № 52-:-64, 72-:-74 площею 176,3 кв. м. в нежитловій будівлі літ. «А-9» загальною площею 355 кв. м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка (раніше - Плеханівська), 18 із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії з цим майном;
- накласти арешт на об'єкт нерухомого майна 1483383963101 (номер запису про право власності № : 24793456), а саме: нежитлова будівля літ. «А1-1» загальною площею 247,2 кв. м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка (раніше - Плеханівська), 18 із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії з цим майном.
Ухвала набирає чинності негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в строки та порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України з урахуванням п. 4 Прикінцевих положень ГПК України та п. 17.5перехідних положень ГПК України.
Ухвала з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження має статус виконавчого документа. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
В силу ст. 124 Конституції України та ГПК України ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.
Стягувачем за даною ухвалою є: Слобідська окружна прокуратура м. Харкова Харківської області (адреса: 61001, м. Харків, м.-н Героїв Небесної Сотні, буд. 4; код ЄДРПОУ 02910108).
Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Медея М" (адреса: 61036, м. Харків, вул. Морозова, буд. 13; код ЄДРПОУ 39067345).
3. Зупинити провадження у справі № 922/74/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/1414/20 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
4. Зобов'язати сторін повідомити Господарський суд Харківської області про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.
Суддя О.І. Байбак
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.