Рішення від 23.10.2025 по справі 139/620/25

Справа № 139/620/25

Провадження № 2/139/358/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2025 року селище Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого - судді Ліщини Т.П.,

з участю секретаря судових засідань Погорної В.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (у тексті - ТОВ «Бізнес позика», кредитодавець) до відповідача ОСОБА_1 (у тексті - ОСОБА_1 , позичальник) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

04.09.2025 представник ТОВ «Бізнес позика» Дармограй А.Т. через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (у тексті - підсистема «Електронний суд» ЄСІТС) звернулася з цим позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 17.05.2021 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 309043-КС-001, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику грошові кошти в розмірі 10000,00 грн строком на 16 тижнів, на умовах сплати процентів за користування кредитом за фіксованою ставкою 1,16395000 % в день, та на засадах строковості, поворотності, платності, який відповідач зобов'язався повернути, сплатити проценти у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів.

17.07.2021 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору № 309043-КС-001 про надання кредиту. Відповідно до умов цієї угоди ТОВ «Бізнес позика» додатково надало позичальнику кошти в розмірі 7000,00 грн.

Позивач свої зобов'язання за договором кредиту та додатковою угодою до договору кредиту виконав, надавши відповідачеві грошові кошти в сумі 17000,00 грн шляхом перерахування на її банківську картку. Однак відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв'язку із чим у неї виникла заборгованість в сумі 33330,16 грн, яка складається з прострочених платежів за: тілом кредиту - 13512,88 грн, відсотками - 19817,28 грн. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача на його користь вищезазначену суму боргу, а також витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою від 16.09.2025 позовну заяву судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а. с. 19, 20). Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачеві встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов чи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачеві і представникові позивача копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надіслано та доставлено в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 17.09.2025, що підтверджується відповідними довідками, складеними відповідальним працівником суду (а. с. 22, зворот а. с. 22).

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, яка 16.09.2025 надіслана відповідачеві за її останнім відомим місцем проживання, 23.09.2025 повернулась до суду без вручення (а. с. 23, 24).

24.09.2025 судом прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін, про що постановлено відповідну ухвалу (а. с. 25). Судове засідання призначено на 23.10.2025 (зворот а. с. 25).

Позивачеві і представникові позивача копію ухвали про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін від і судову повістку про виклик до суду в цивільній справі доставлено в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 25.09.2025, що підтверджується відповідною довідкою, складеною відповідальним працівником суду (а. с. 28, зворот а. с. 28).

Копії ухвал про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 16.09.2025 і про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін від 24.09.2025, та судова повістка про виклик до суду в цивільній справі, які надіслані відповідачеві за її останнім відомим місцем проживання, повернулись до суду без вручення 30.09.2025 (а. с. 30, 31).

24.09.2025 на офіційному веб-порталі «Судова влада України» розміщено оголошення про виклик ОСОБА_1 до суду (а. с. 27).

Представник позивача в судове засідання 23.10.2025 не з'явився; у пункті 6 прохальної частини позовної заяви просить суд розгляд справи здійснювати за його відсутності (зворот а. с. 9).

Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи; про причини неявки суд не повідомила; клопотання про відкладення розгляду справи не подала. Відзив на позов або інші заяви по суті справи від відповідача до суду не надійшли.

Відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України) днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За наведених обставин, в силу приписів зазначеної норми ЦПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 275 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки сторони не з'явилися у судове засідання, в силу приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.05.2021 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Бізнес позика» договір про надання кредиту № 309043-КС-001 (у тексті - договір, кредитний договір) в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитора, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-5471.

Відповідно до п. 1. договору кредитодавець надає позичальнику кошти в розмірі 10000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика» (у тексті - Правила).

Кредит надається на таких умовах: строк кредиту - 16 тижнів; стандартна процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та незмінною протягом усього строку (терміну) договору і становить 1,16395000 % в день; комісія за надання кредиту становить 1500,00 грн, розмір якої залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору та не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку; дата повернення кредиту - 06.09.2021.

У п. 3 договору сторони погодили Графік платежів, у якому зокрема визначено розмір та дату внесення позичальником платежів.

До договору додані: пропозиція (оферта) укласти договір № 309043-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) та прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір № 309043-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма).

До матеріалів справи також долучено паспорт споживчого кредиту, який містить аналогічні договору умови щодо суми, строку кредитування, розміру комісії, графіку платежів.

Надана представником позивача візуальна форма послідовності дій клієнта відображає процес укладення кредитного договору.

Приймаючи умови договору і підписуючи його відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з договором та Правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно їх дотримуватися (п. 6 договору).

17.05.2021 позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачеві грошові кошти в розмірі 10000,00 грн шляхом перерахування на її банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ТаcPay» та наданою на виконання ухвали суду Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» випискою по рахунку НОМЕР_2 у валюті UAH, до якого відкрита банківська картка № НОМЕР_3 , за період з 17.05.2021 до 28.12.2021.

13.07.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 309043-КС-001 про надання кредиту від 17.05.2021 року, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписана у порядку, встановленому ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». ОСОБА_1 підписала дану угоду електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-0141.

Згідно з п/п 2.1., 2.2. п. 2 та п. 5 додаткової угоди до договору № 309043-КС-001 про надання кредиту від 17.05.2021 кредитодавець, на умовах викладених в договорі, додатково надає, а позичальник додатково отримує та зобов'язується повернути додатковий кредит в сумі 7000,00 грн. Після надання додаткового кредиту загальний розмір отриманого та неповернутого кредиту складатиме 14316,18 грн (п. 1 та п/п 2.1. цієї додаткової угоди).

Відповідно до п. 3, 4 додаткової угоди строк кредиту продовжено на 113 днів. термін дії договору продовжено до 28.12.2021.

13.07.2021 позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачеві додаткові грошові кошти в розмірі 7000,00 грн шляхом перерахування на її банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ТаcPay» та наданою на виконання ухвали суду Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» випискою по рахунку НОМЕР_2 у валюті UAH, до якого відкрита банківська картка № НОМЕР_3 , за період з 17.05.2021 до 28.12.2021.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України (у тексті - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Тому акцентувавши пропозицію ТОВ «Бізнес позика» Москалюк С.Б. електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-5741 підписала договір, а електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-0141 - додаткову угоду до договору, отже визнала та погодилася з їх умовами.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в справі № 561/77/19 (провадження № 61-20799 св 19) від 16.12.2020 зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Спірний договір № 309043-КС-001 про надання кредиту від 17.05.2021 підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-5741, а додаткова угода до нього - електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-0141, тому наявність електронних підписів ОСОБА_1 підтверджує її волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує її ідентифікацію та цілісність документів, в яких втілюється воля останньої.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з нормами ст. ст. 526, 530, 536 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, а саме в порядку, передбаченому договором і додатковою угодою до нього, перерахував відповідачеві кредитні кошти в сумі 17000,00 грн. на її платіжну картку № НОМЕР_3 . В той же час відповідач, порушуючи умови договору, свої зобов'язання в частині погашення заборгованості за кредитом, процентами і комісією, належним чином не виконала, здійснивши лише часткову сплату заборгованості в сумі 19483,10 грн, з яких 3487,12 грн - за кредитом, 13445,98 грн - за процентами та 2550,00 грн - за комісією.

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором і додатковою угодою до нього. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в п. 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), де зазначено, що «Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами». У постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц зазначено, що «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».

Розрахунком заборгованості за кредитом у гривні і довідкою про стан заборгованості підтверджується, що ОСОБА_1 станом на 01.09.2025 має заборгованість у сумі 33330,00 грн, яка складається з: прострочених платежів за тілом кредиту - 13512,88 грн, прострочених платежів за процентами - 19817,28 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи наведене, під час розгляду справи судом встановлено, що в даному випадку знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 309043-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 17.05.2021 і додаткової угоди № 1 до договору № 309043-КС-001 про надання кредиту від 17.05.2021 року щодо повернення кредитних коштів, нарахованих за користування ними процентів і комісії за надання кредиту, а тому заборгованість з відповідача на користь позивача підлягає примусовому стягненню.

Таким чином, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимога позивача ТОВ «Бізнес позика» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитом в сумі 33330 гривень 16 копійок.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 12958 від 03.09.2025 (а. с. 11). У зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, витрати, понесені позивачем на оплату судового збору, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 204, 536, 625 - 627, 629, 638 - 642, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 5, 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263 - 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором № 309043-КС-001 про надання кредиту від 17 травня 2021 року в розмірі 33330 (тридцять три тисячі триста тридцять) гривень 16 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» 2422 гривні (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Тарас ЛІЩИНА

Попередній документ
131242706
Наступний документ
131242708
Інформація про рішення:
№ рішення: 131242707
№ справи: 139/620/25
Дата рішення: 23.10.2025
Дата публікації: 27.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (27.11.2025)
Дата надходження: 04.09.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованоті за кредитним договором
Розклад засідань:
23.10.2025 10:00 Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області