Справа № 138/1595/25
Провадження №:2/138/871/25
29 вересня 2025 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області,
в складі: головуючого судді Цибульського О.Є.,
за участю секретаря Спічко А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Грабара Сергія Анатолійовича до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих коштів (аліментів), -
Позивач звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення безпідставно отриманих коштів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду від 31.03.2023 р. у справі №138/163/23, з позивача на користь його доньки ОСОБА_3 стягнуто аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно з 23.01.2023 до 30.06.2025 на період навчання у Південноукраїнському національному педагогічному університеті імені К.Д. Ушинського, але не більш ніж до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку.
16.05.2024 рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду у справі №123/351/24 було змінено розмір аліментів на утримання повнолітньої дитини - ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, а саме зменшено розмір аліментів на 1/10 частину з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, які стягуватимуться на період навчання в університеті.
02.04.2025 представником позивача було надіслано адвокатський запит до Південноукраїнсього національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. З відповіді на адвокатський запит позивач дізнався, що відповідно до наказу №708-ст від 26.12.2023 ОСОБА_3 була відрахована з Державного закладу «Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського».
Враховуючи те, що ОСОБА_3 є повнолітньою, з 26.12.2023 відрахована з Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» згідно наказу №708-ст, де навчалася та у зв'язку з чим потребувала матеріальної допомоги батька, позивач вважає припиненим обов'язок батька утиримувати свою повнолітню дитину, яка продовжує навчання. Позивач повідомив відділ ДВС про обставину припинення навчання доньки та стягнення аліментів припинилось.
Такі утримання здійснювались без відома та згоди позивача, що фактично призвело до безпідставного обмеження його майнових прав, адже підстава для стягнення аліментів - навчання повнолітньої дитини - припинилась з моменту її відрахування з університету.
Відповідно до довідок № 129 та № 130 від 24.04.2025 виданою Могилів-Подільським відділом державної виконавчої служби, загальна сума сплачених ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 у 2024 р. та 2025 р. становить 204357,74 грн.
Тобто, аліменти, які були виплачені після дати відрахування ОСОБА_3 , з навчального закладу, а саме починаючи з січня місяця 2024 р., підлягають поверненню позивачу, адже їхнє стягнення здійснювалося за відсутності правової підстави та при наявності недобросовісної поведінки з боку отримувача.
Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти в розмірі 204357,74 грн, а також покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 20.06.2025 було відкрите спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін та роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися. Представник позивача подав до суду заяву, де зазначив, що просить судовий розгляд здійснювати у його та позивача відсутність, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяву, де зазначили, що просять розгляд справи проводити у їх відсутність, щодо задоволення позовних вимог заперечують.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16.05.2024 року, було задоволено позов та зменшено розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 31.03.2023 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як повнолітньої дитини, яка навчається в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів), щомісячно, на період навчання у Південноукраїнському національному педагогічному університеті імені К.Д. Ушинського, починаючи з 23 січня 2023 року та по 30 червня 2025 року включно, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як повнолітньої дитини, яка навчається в розмірі 1/10 частину з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, на період навчання у Південноукраїнському національному педагогічному університеті імені К.Д. Ушинського, по 30 червня 2025 року включно, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років (а.с. 8-9).
Відповідно до довідки Могилів-Подільського ВДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) про сплачені аліменти № 129 від 24.04.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сплачував аліменти на користь ОСОБА_2 , за період з 01 міс. 2024 р. по 12 міс. 2024 р. та відповідно до довідки Могилів-Подільського ВДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) про сплачені аліменти № 130 від 24.04.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сплачував аліменти на користь ОСОБА_2 , за період з 01 міс. 2025 р. по 04 міс. 2025 р у загальній сумі 204 357,74 грн. ( а.с. 12,13).
Як вбачається з довідки Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» від 04.04.2025 № 672/13, що ОСОБА_3 відрахована з Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» з 26.12.2023 за невиконання індивідуального навчального плану (не повернулася з академічної відпустки). Наказ №708-ст від 26 грудня 2023 р. (а.с. 11).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходить з того, що статтею 199 СК України встановлено, що у разі, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23-х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Вказана норма закону розповсюджує обов'язок батьків надавати утримання повнолітнім дітям на випадки, коли дитина продовжує навчання та вимагає у зв'язку з цим матеріальної допомоги. Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі.
Оскільки з 26 грудня 2023 року ОСОБА_3 припинила навчання у ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» та після цього навчання в іншому закладі не продовжила, тому право на утримання у вигляді аліментів припинилося, а відтак правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 аліментів були відсутні.
Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Аналіз ст.1212 ЦК України і цього інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов'язання з безпідставного набуття ,збереження майна виникають за наявності трьох умов: набуття або збереження майна; набуття або збереження за рахунок іншої особи; відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК України). Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Згідно зі ст.1215 ЦПК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Механізм повернення надмірно сплачених коштів передбачає стягнення таких сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини набувача, а саме, через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або ненадання інформації, обов'язковість подання якої передбачена законодавством. Закон встановлює два виключення з цього правила: 1) якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; 2) у разі недобросовісності з боку набувача.
Категорія добросовісності визначається через етичні та моральні категорії. Категорія "добросовісність" закріплена в документах міжнародної уніфікації права: добросовісність здійснення прав і виконання обов'язків проголошується принципом міжнародного договірного права. ЦК України закріплює презумпцію добросовісності і розумності дій особи, яка здійснює власне право (ч.5 ст.12 ЦК України). Ця презумпція діє, поки інше не буде встановлено рішенням суду. Добросовісне здійснення особою свого цивільного права передбачає реалізацію правомочностей відповідного права з урахуванням інтересів інших учасників відносин, публічних інтересів держави тощо. Добросовісність здійснення цивільного права завжди проявляється в такій поведінці особи-носія такого права, яка знаючи (повинна була знати), що здійснення нею прав або виконання обов'язків може призвести до негативних наслідків, не вжила доступних їй заходів для їх усунення. В іншому випадку така особа має вважатися недобросовісною з настанням для неї тих чи інших правових наслідків.
З положень закону випливає, що обов'язок спростування презумпції добросовісності покладається на суб'єкта, який відповідні дії (правочин) ставить під сумнів.
Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки навчання дочки сторін припинилося, а ОСОБА_2 свідомо не надала таку інформацію ні до виконавчої служби, ні позивачу, що потягло безпідставне стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь ОСОБА_2 , то відповідач повинна відшкодувати безпідставно отримані кошти на користь позивача у розмірі 204357,74 грн.
При цьому, будь-якої вини з боку державного виконавця у даному випадку, на переконання суду, немає, зважаючи на те, що відповідно до ч.4, ч.8 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», саме сторони виконавчого провадження (стягувач та боржник) зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій. При цьому, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч.8 ст.19 Закону). Натомість дії та поведінка відповідача як стягувача у рамках виконавчого провадження вочевидь були недобросовісними та несумлінними, а відтак свідчили про порушення цих приписів Закону України «Про виконавче провадження».
Зважаючи на те, що державний виконавець виконував судове рішення відповідно до чітких вказівок про стягнення аліментів, зазначених у виконавчому листі «до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку», в той час як кінцевої дати стягнення аліментів ні у судовому рішенні, ні у виконавчому документі не було, а на момент вчинення виконавчих дій ОСОБА_3 не досягла 23-річного віку, а відомостей про закінчення нею навчання стягувач своєчасно не надала, тому безпідставне стягнення аліментів в результаті допущення у даному випадку рахункової помилки або протиправності з боку державного виконавця є виключеним.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору в сумі 2043 грн. 58 коп. стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180, 182, 183, 192 СК України, ст. ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , безпідставно набуті кошти у вигляді аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 204357 (двісті чотири тисячі триста п'ятдесят сім) гривень 74 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , судові витрати у виді судового збору у сумі 2043 (дві тисячі сорок три) гривні 58 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 .
Представник позивача: адвокат Грабар Сергій Анатолійович, місце здійснення адвокатської діяльності: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Суддя: О.Є.ЦИБУЛЬСЬКИЙ