Справа № 132/1426/25
Провадження №1-кп/132/376/25
Вирок
Іменем України
21 жовтня 2025 року місто КАЛИНІВКА
КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020220000105 від 27 березня 2025 року, за обвинувальним актом, складеним у відношенні:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Грим'ячка Віньковецького району Хмельницької області, українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, одруженого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, старшого солдата, старшого навідника 1 гармати 1 самохідного артилерійського взводу 3 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_3 - будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи військову службу на посаді старшого навідника 1 гармати 1 самохідного артилерійського взводу 3 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, у порушення вимог ст.ст.11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.3, 4, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.3 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ст.ст.6, 12, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, за наступних обставин. Так, старший солдат ОСОБА_3 маючи умисел на незаконне придбання наркотичних речовин, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 27 березня 2025 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав для власного вживання без мети збуту у невстановленої органом досудового розслідування особи, поліетиленовий пакет із наркотичною речовиною, обіг якої обмежений - канабісом, загальною масою 25,0г., який розпочав зберігати при собі, достовірно розуміючи, що всередині знаходиться наркотична речовина. Вподальшому, незаконно зберігаючи при собі вказану наркотичну речовину, ОСОБА_3 , перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, рухаючись 27 березня 2025 року близько 10год.00хв. на транспортному засобі марки (моделі) «Mitsubishi Pajero», номерний знак « НОМЕР_2 », по автомобільній дорозі М-21 сполученням «Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський», неподалік села Корделівка Хмільницького району Вінницької області, був зупинений працівниками Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції. Під час проведення огляду транспортного засобу, працівниками зазначеного органу Національної поліції у підлокітнику було виявлено та вилучено пластикову ємність із поліетиленовим пакетом із наркотичною речовиною, обіг якої обмежений - канабісом, масою 25,0г.
Частиною першою статті 302 КПК України передбачено, що встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Як свідчать матеріали кримінального провадження № 12025020220000105 від 27 березня 2025 року, під час досудового розслідування, ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у зв'язку із чим, прокурором у порядку, передбаченому частиною першою статті 302 КПК України, надісланий до суду обвинувальний акт, в якому викладене клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
На підтвердження даних обставин, до обвинувального акта в передбаченому законом порядку додані:
заяву підозрюваного, складену в присутності захисника, щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні;
матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
Відповідно до частини другої статті 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Згідно частини третьої статті 381 КПК України, спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
У зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, беручи до уваги, що прокурором надісланий до суду обвинувальний акт, в якому викладене клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
За положеннями частин першої, другої статті 382 КПК України, суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.309 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичного засобу, без мети збуту, повністю доведена.
Положення частини 2 статті 50 КК України встановлюють, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.
Відповідно до змісту статті 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують та обтяжують.
Згідно пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень статті 12 КК України, віднесене до кримінального проступку.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12025020220000105 від 27 березня 2025 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Грим'ячка Віньковецького району Хмельницької області, є громадянином України, має базову загальну середню освіту, одружений, військовослужбовець військової служби за мобілізацією, старший солдат, старший навідник 1 гармати 1 самохідного артилерійського взводу 3 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відомостей персонально-довідкового обліку, отриманих з Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України про притягнення осіб до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, судимостей не має.
За довідкою-характеристикою, виданою 07.04.2025 року Зіньківською сільською радою Хмельницького району Хмельницької області, компрометуючими даними відносно ОСОБА_3 сільська рада не володіє. Відповідно до службової характеристики, виданої військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України, ОСОБА_3 за місцем несення військової служби характеризується задовільно.
Як слідує з листа Комунального некомерційного підприємства «Віньковецька багатопрофільна лікарня» Віньковецької селищної ради Хмельницької області від 02.04.2025 року, ОСОБА_3 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.
Санкція частини 1 статті 309 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк.
Процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого рішення в цій частині.
Первинним етапом повинна бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду і розміру покарання. Наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 19 березня 2020 року у справі № 290/932/19 зазначив, що призначення покарання у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, означає, що суд має виходити із санкції тієї статті, за якою кваліфіковано вчинений злочин. У санкції такої статті (частини чи пункту статті) визначається один чи кілька основних видів покарання і, як правило, його межі. Всі санкції статей КК України є альтернативними або відносно визначеними. У них передбачено кілька основних, різних за своєю суворістю покарань. Суд, виходячи з принципу справедливості покарання, має застосувати більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише тоді, коли менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження нею нових злочинів.
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеру діяння, обстановки, способу, місця, часу його вчинення, наявності пом'якшуючої та обтяжуючої обставин, особи обвинуваченого, суд приходить до висновку щодо призначення ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті закону, яка передбачає відповідальність за вищевказане кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000грн.00коп.
При визначенні даного виду та розміру покарання, судом враховано, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Конституційний Суд України у рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та межі покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного (абзац п'ятий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення).
Такий висновок узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (рішення у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, заява № 10249/03) (рішення Конституційного Суду від 26 січня 2011 року № 1-рп/2011).
З урахуванням вищенаведеного, визначене даним вироком покарання, відповідає принципам справедливості.
Відповідно до частини дев'ятої статті 100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Речові докази, вилучені в ході розслідування кримінального провадження, а саме поліетиленовий пакет з наркотичним засобом - канабісом, загальною масою 25,0г., які відповідно до постанови дізнавача СД відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 25.04.2025 року, передано до камери зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, після набуття вироком законної сили, необхідно знищити.
Згідно положень частини 4 статті 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, на вилучені в ході досудового розслідування кримінального провадження речі накладався арешт на речовину рослинного походження /ухвала слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_5 від 28.03.2025 року у справі № 132/977/25 (номер провадження 1-кс/132/165/24)/.
З урахуванням вимог процесуального закону, та беручи до уваги, що в застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_5 від 28.03.2025 року у справі № 132/977/25 (номер провадження 1-кс/132/165/24) на речовину рослинного походження.
Відповідно до частини 2 статті 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Згідно з пінкту 2 частини 4 статті 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат.
За роз'ясненнями, викладеним в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Витрати на залучення експерта згідно висновку експерта № СЕ-19/102-25/8968-НЗПРАП від 22.04.2025 року, у розмірі 4457грн.00коп., підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого в ході досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.
Керуючись ст.ст.302, 368, 370, 374, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000грн.00коп.
Речові докази, вилучені в ході розслідування кримінального провадження, а саме поліетиленовий пакет з наркотичним засобом - канабісом, загальною масою 25,0г., які відповідно до постанови дізнавача СД відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 25.04.2025 року, передано до камери зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, після набуття вироком законної сили, знищити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_5 від 28.03.2025 року у справі № 132/977/25 (номер провадження 1-кс/132/165/24) на речовину рослинного походження - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта згідно висновку експерта № СЕ-19/102-25/8968-НЗПРАП від 22.04.2025 року, у розмірі 4457грн.00коп.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя