Справа № 131/713/25
Провадження № 3/131/515/2025
"21" жовтня 2025 р. м. Іллінці
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Марчук В.І., при секретарі судових засідань Чех Л.В., за участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Щавінського К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №3 в м.Іллінці Вінницької області матеріали, які надійшли від Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого по АДРЕСА_1 , працюючого водієм у ТОВ «ЛЮСТДОРФ»,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
28 квітня 2025 року о 21 год. 00 хв. по вул.А.Кобля в м.Іллінці Вінницького району Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, поведінка, що не відповідає дійсності. Водій на місці події на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння проходити відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
У ході розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненні даного адмінправопорушення не визнав. Вказав, що не вчиняв його, не керував транспортним засобом, а перебував на задньому пасажирському сидінні.
Зокрема відмітив, що вказаної в протоколі дати він попросив свою сестру ОСОБА_2 відвезти його на зустріч із товаришами на територію ПМК. Остання погодилася та, керуючи належним їй транспортним засобом, відвезла його у місце призначення. Під час руху він перебував на задньому пасажирському сидіння автомобіля. Коли приїхали на територію ПМК м.Іллінці, сестра вийшла із автомобіля та пересіла в інший автомобіль до свого чоловіка ОСОБА_3 , який чекав її, та вони поїхали звідти. Перед ними рухався автомобіль, а позаду них - патрульний автомобіль. Останній приїхав через 1-2хв. після них, проїхав далі та зупинився. Він вважав,що сигнал про зупинку патрульний автомобіль подавав водієві транспортного засобу,що рухався попереду них. Зауважив, що не керував транспортним засобом та не пересідав із водійського сидіння на заднє пасажирське сидіння, скільки не міг би цього зробити за станом здоров'я (в зв'язку із отриманими травмами). Вказав, що не відмовлявся від проходження огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння та не проходив його оскільки не керував транспортним засобом, про що і вказував працівникам поліції. Вважає, що працівники поліції упереджено до нього ставилися, оскільки інспектор ОСОБА_4 , здійснюючи телефонний дзвінок повідомив про зупинення його ( ОСОБА_1 ) та запитав, що йому робити, на що отримав вказівку наказати по максимуму.
Крім того, пояснив, що виконуючи вказівку працівників поліції, сплатив штраф згідно винесеної ними постанови.
Свідок ОСОБА_2 повідомила суду, що 28 квітня 2025 року до неї близько 20-21год. (точного часу не пам'ятає) зателефонував її брат, ОСОБА_1 , та попросив завезти його на територію ПМК м.Іллінці, на що вона погодилася. Забравши брата, вона, керуючи автомобілем, відвезла його у вказане ним місце. Вказала, що під час руху бачила, що позаду них рухається патрульний автомобіль, однак вважала, що він рухається за іншим транспортним засобом, який рухався попереду автомобіля під її керуванням та зупинився при в'їзді на територію ПМК. Після зупинки автомобіля вона вийшла із нього та пересіла в автомобіль ОСОБА_5 , який вже чекав її там же, та вони поїхали по своїм справам, залишивши брата в автомобілі. Коли вона виходила із автомобіля, то працівники поліції були ще в службовому авто.
Свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що весною 2025 року, точної дати не пам'ятає, забирав за попередньою домовленістю дружину ОСОБА_2 із території АТП м.Іллінці. Він приїхав раніше та бачив, як проїхав один автомобіль, за ним автомобіль дружини та за ним - автомобіль працівників поліції. Дружина зупинилася, вийшла із авто зі сторони водія, пересіла до нього в автомобіль та вони поїхали звідти. Вказав, що автомобіль працівників поліції зупинився перед автомобілем, яким керувала його дружина. Під час руху на службовому автомобілі працівників поліції були увімкнені проблискові маячки синього кольору, чи були вони червоного кольору не пам'ятає.
Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Щавінський К.С., в ході розгляду вказав, що у справі відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом при обставинах, вказаних в протоколі, відповідно, особа, у розумінні диспозиції ст.130 КУпАП, не є суб'єктом вчинення даного адміністративного правопорушення за ознаками відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, так як відсутні докази керування нею транспортним засобом, і, як наслідок, така особа не може нести відповідальність. Так, вказав, на відеозаписі з нагрудної камери не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом і моменту зупинки, а сам ОСОБА_1 не визнає факт і стверджує, що його не зупиняли і він не керував транспортним засобом і не виконував функції водія. Жодних доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом матеріали справи не містять. З наявного у справі відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на що він не висловлював відмови, а заперечував факт його зупинки як водія, відеозапис не підтверджує факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, оскільки останній не відмовлявся.
Крім того, зазначає, що в порушення вимог Інструкції, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026, працівники поліції з невідомих причин не здійснювали безперервно відео зйомку. Рахує, що наданий відеозапис являється недопустимим доказом у справі. На наявному в матеріалах відеозаписі о 21год. 00хв. 32сек. вбачається, що поліцейський під час розмови з ОСОБА_1 повідомляє його про наявність у нього відео з реєстратора патрульної машини та з відео нагрудних камер, де зафіксований факт керування автомобілем саме громадянином ОСОБА_1 і факт зупинки, однак в матеріалах справи такі відео взагалі відсутні, що свідчить про недобросовісність самого працівника поліції з самого початку спілкування з ОСОБА_1 . Вважає, що працівник поліції взагалі діяв упереджено. Упередженість працівників поліції підтверджується самим відеозаписом на якому відображена поведінка працівників поліції, а саме вживання нецензурної лексики (відеозапис наданий з телефону працівника поліції), введення працівником поліції ОСОБА_1 в оману щодо наявності видуманих доказів, ведення часткової відео фіксації всупереч вимог законодавства. Зокрема, незважаючи на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та повідомляв працівників поліції, що він не водій, працівник поліції умисно вводив останнього в оману щодо наявності неіснуючих доказів щодо керування автомобілем саме ОСОБА_1 .
Окрім того, вказує, що 28.04.2025 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00грн. за порушення ПДР, а саме керування автомобілем марки Фольксваген в якому був неосвітлений номерний знак, також ненадання посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а також не увімкнення покажчика повороту при зміні напрямку руху. Після отримання вказаної постанови працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про необхідність обов'язкової оплати вказаного штрафу, оскільки у разі несплати вказаний штраф буде подвоєний. Відразу на наступний день ОСОБА_1 здійснив оплату за наданими реквізитами. Про можливість її оскарження і наслідки не оскарження ОСОБА_1 ніхто не повідомляв. Однак, ОСОБА_1 не керував транспортним засобом і не вчиняв адміністративне правопорушення, а факт сплати штрафу, посилаючись на постанову КАС ВС від 22.07.2019 року у справі №757/2757/16-а), вважає, що не є беззаперечним доказом в підтвердження вини останнього.
Вказав, що наявна в матеріалах справи заява ОСОБА_1 про визнання ним вини у вчиненні адмінправопорушення не може слугувати доказом у справі, оскільки носить очевидно штучний характер через те, що вчинена на заздалегідь підготовленому бланку, а наслідки визнання вини працівниками поліції ОСОБА_1 , у якого немає юридичної освіти, не роз'яснили.
У зв'язку із наведеним просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його представника і свідків, дослідивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного висновку.
Згідно з вимогами статей 245,251,252,280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 266 ч. 1, 2, 3, 4 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
З протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №314536, складеного 28 квітня 2025 року інспектором ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції Смішним В.І., слідує, що 28 квітня 2025 року о 21 год. 00 хв. по вул.А.Кобля в м.Іллінці Вінницького району Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, поведінка, що не відповідає дійсності. Водій на місці події на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння проходити відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п. п. 1.1, 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Відповідно до вимог статті 266 КУпАП та п.2.6 Інструкції, про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння відповідно до п. 3 Розділу І Інструкції є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Із аналізу вказаних норм слідує, що підставою для проведення огляду водія транспортного засобу на стан сп'яніння є наявність у поліцейського підстав вважати, що водій перебуває у такому стані на основі виявлених ознак сп'яніння.
Відповідно до пунктів 6-7 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 , що полягали у відмові у проходженні огляду на стан сп'яніння, суперечили вказаним вимогам.
Також, суд враховує і рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'HalloranandFrancis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і №25624/02), де Суд наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі», а тому ОСОБА_6 , як водій транспортного засобу, крім передбачених законодавством України прав, має ще й певні обов'язки, яких необхідно дотримуватися при експлуатації транспортного засобу за будь-яких обставин.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його представника, адвоката Щавінського К.С., свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_5 , дослідивши письмові матеріали та відеозаписи, а також з'ясувавши всі обставини справи та надавши оцінку дослідженим доказам, поза розумним сумнівом приходжу до висновку винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №314539, складеного 28 квітня 2025 року о 21год. 32хв. інспектором ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції Смішним В.І. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яким зафіксовано вищевказані обставини події;
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд ОСОБА_1 для встановлення стану сп'яніння в зв'язку із виявленими ознаками сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці) на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів не проводився в зв'язку із його відмовою;
- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якому зафіксовані ознаки алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці) та його відмову від проходження огляду;
- даними заяви ОСОБА_8 про зобов'язання доставити автомобіль Фольксваген гольф, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , відносно якого складено протокол за ч.1ст.130 КУпАП, за місцем його проживання;
- даними відеозаписів з нагрудних бодікамер уповноважених працівників поліції (відеореєстраторів) від 28 квітня 2025 року за №№800142, 798350, які були безпосередньо досліджені судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, згідно яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я. Так, відео з портативного відеореєстратору працівника поліції (798350) розпочинається (20:58:20) як працівник поліції, перебуваючи за кермом автомобіля, здійснює його зупинку, відкриває двері зі сторони водія та виходить із авто. Попереду руху автомобіля видно інший автомобіль, який не рухається, та не фіксується, що із автомобіля, зокрема зі сторони водія, хтось виходить. Відео з портативного відеореєстратору працівника поліції (800142) розпочинається (20:58:28) як працівник поліції підходить до автомобіля, який вже не рухається, а здійснює стоянку із ввімкненими фарами, двигун авто працює, поліцейський відкриває двері зі сторони водійського сидіння (20:58:33 на відео 800142, 798350). Горить світло у салоні авто. ОСОБА_1 знаходиться на задньому сидінні за переднім пасажирським сидінням на якому сидить особа чоловічої статті. Працівник поліції повідомляє про проведення відеофіксації, зокрема зазначає «так, попереджую, що ведеться відео та фотофіксація» (на 20:58:40 відео 798350) та причину зупинки транспортного засобу. На відеозаписі видно, що на службовому автомобілі працівників поліції були увімкнені проблискові маячки червоного кольору, які в подальшому були вимкнені поліцейським (на 21:05:40 відео 798350). Працівник поліції запропонував особам надати документи для перевірки, обійшов авто, відкрив задні двері авто зі сторони, де сидів ОСОБА_1 , та звертається до нього «пане водій, Ваші документи», вказує «Ви пересіли». ОСОБА_1 повідомляє, що він не водій (на 20:59:19 відео 798350), запитує, чи поліцейський бачив як той пересів, на що останній повідомив, що бачив та стверджує, коли це сталося (на 20:58:59 відео 798350). На пропозицію поліцейського про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу (на 21:00:00 відео 798350) та в закладі охорони здоров'я (на 21:00:09 відео 798350) в зв'язку із ознаками алкогольного сп'яніння, про які останній повідомив, а саме різкий запах алкоголю із порожнини рота (на 20:58:56 відео 798350), на підставі яких він вважає, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані сп'яніння, ОСОБА_1 відповів відмовою (на 21:00:07 та на 21:00:14 відео 798350). ОСОБА_1 запитує «ну а що, Ви мене спинили, чи догнали» (на 21:00:17 відео 798350), на що працівник поліції відповів «да, ми Вас спинили за порушення Правил дорожнього руху, нє?» (на 21:00:19 відео 798350) та повідомив, що наявні докази зупинення ОСОБА_1 . Працівник поліції ще раз повідомив причину зупинки та вказав «під час руху не ввімкнули покажчик повороту…він, кстаті, в центрі там тоже покажчик повороту не ввімкнув.., нада це відео звітди тоже витягнуть» (на 21:01:15 відео 798350) на що ОСОБА_1 повідомив «нє, там всьо було включено» (на 21:01:26 відео 798350), чим фактично підтвердив керування транспортним засобом до моменту його зупинки працівниками поліції. Крім того, на відео зафіксовано, що працівник поліції вказує, що «ви не зупинилися .. ми Вас практично півтора кілометра вели сюда, до місця де зупинилися» (на 21:03:42 відео 798350), ним подавався сигнал (червоно-сині маячки) про зупинку транспортного засобу. Подача сигналу про зупинку визнавалася ОСОБА_1 та іншим особою, пасажиром автомобіля, який на запитання поліцейського чи той був за кермом повідоми «нє» (на 21:04:15 відео 798350), які вказали що «мигалки» включилися перед поворотом. Крім того, ОСОБА_1 повідомляв, що «не тікав». Поліцейський повідомив, що бачив «коли вийшов із автомобіля, як даний громадянин пересідав … про що ним буде вказано в ним в рапорті (на 21:04:45 відео 798350), на що ОСОБА_1 вказав, що «не бачили, ну як ти бачив». Зафіксовано, як працівник поліції «заглушив» автомобіль оскільки подальший рух транспортним засобом ОСОБА_1 заборонено (на 21:06:16 відео 798350). В подальшому, працівником поліції повторно запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я (на 21:11:34 відео 798350), однак останній відмовився та вказав «я ж не керував». ОСОБА_1 не заперечував, що від нього чути запах алкоголю, однак відмовляється від проходження огляду оскільки за кермом не був (на 21:16:34 відео 798350). Працівник поліції вказував, що в зупиненому транспортному засобі було дві особи, та конкретно бачив ОСОБА_1 (на 21:37:38 відео 798350). Про присутність третьої особи, зокрема іншого водія, як то ОСОБА_2 , в ході розмови ОСОБА_1 не вказувалося. Інший працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 його права та що відносно нього складається протокол про адміністративне правопорушення (на 21:38:24 відео 798350). Крім того, на відеозаписі зафіксовано, що керування транспортним засобом передано «тверезому водієві» (на 21:40 відео 798350).
- даними відеозапису IMG_4289, долученого працівниками поліції та який був безпосередньо досліджений судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, згідно якого підтверджується послідовність руху транспортних засобів та їх в'їзду на територію підприємства (спершу невстановлений автомобіль, який зупинився відразу при в'їзді, потім - автомобіль з д.н.з. НОМЕР_1 , а потім - службовий автомобіль працівників поліції, який продовжував рух безпосередньо (а не через 1-2хв, як вказував ОСОБА_1 ) за попереднім транспортним засобом, минувши той, який стояв при в'їзді, до моменту зупинки ТЗ з д.н.з. НОМЕР_1 ), подача працівниками поліції звукового та світлового сигналу про зупинку водієві транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_1 , та спростовуються покази свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_5
- даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4606388, винесеної 28 квітня 2025 року інспектором ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції Смішним В.І., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Даною постановою підтверджується факт порушення 28 квітня 2025 року близько 21 години ОСОБА_1 ПДР під час керування транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул.Андрія Кобля в м.Іллінці Вінницького району Хмельницької області. ОСОБА_1 та його представником визнається факт сплати штрафу в добровільному порядку та вказувалося на оскарження ними даної постанови в судовому порядку;
- та даними рапорту інспектора СРПП ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції Смішного В.І. від 28.04.2025 року.
Вказані докази судом приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи. Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів у справі не вбачається.
Під час розгляду справи не здобуто доказів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 події, так і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, аналіз перевірених і оцінених доказів переконують суд, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, винуватість його у порушенні п. 2.5 ПДР України, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена, його дії кваліфіковано вірно і він повинний нести адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Твердження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його представника, адвоката Щавінського К.С. про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є надуманими та безпідставними, спрямованими на уникнення адміністративної відповідальності за скоєне.
Суд звертає увагу на те, що особа, яка підозрюється в тому, що перебуває у стані сп'яніння, повинна не просто погодитись на проведення огляду на стан сп'яніння, а своєю поведінкою забезпечити реальну можливість проведення такого огляду і не створювати перешкоди для проведення такого огляду, висуваючи безпідставні умови, які значно ускладнюють або взагалі унеможливлюють проведення такого огляду.
Що стосується доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, тобто самої події, що входить до складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування, не було, то суд звертає увагу, що наявними в матеріалах справи даними, зокрема відеозаписами, підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_1 . Так, службовий автомобіль працівників поліції здійснював рух безпосередньо після останнього, подаючи сигнал про негайну зупинку. Працівник поліції стверджує, що бачив, як ОСОБА_1 керував даним транспортним засобом та пересів із водійського сидіння на заднє пасажирське. ОСОБА_2 не керувала транспортним засобом та не здійснювала рух за вказаних у протоколі обставинах. ЇЇ пояснення та пояснення ОСОБА_1 суд оцінює критично, такими, що дані з метою намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності, встановленої законом, та такими, що спростовуються даними досліджених відеозаписів. Зокрема, останніми зафіксовано, що із автомобіля після зупинки, ОСОБА_2 не виходила, а ОСОБА_1 в ході оформлення матеріалів адмінправопорушення не вказував, що саме остання, як водій, здійснювала рух транспортним засобом. В зв'язку із вказаним не приймаються і пояснення свідка ОСОБА_5 . На повідомлення працівника поліції «під час руху не ввімкнули покажчик повороту…він, кстаті, в центрі там тоже покажчик повороту не ввімкнув.., нада це відео звітди тоже витягнуть» ОСОБА_1 повідомив «нє, там всьо було включено», фактично підтвердивши, що він керував вказаним транспортним засобом. Факт керування ним транспортним засобом та порушення ним ПДР під час руху підтверджується і даними дослідженої судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Сторона захисту в ході розгляду справи виказувала, що оскаржувала дану постанову, однак їх позовна заява після того, як не були усунені її недоліки, була повернена позивачу, а штраф сплачено ОСОБА_1 сплачено в добровільному порядку.
Висловлені сумніви щодо відеозапису подій, який міститься в матеріалах справи, мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а будь яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять.
При накладенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог, передбачених ст.ст.23,33 КУпАП, суд враховує конкретні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.
Обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 34 КУпАП, та обставини, що обтяжують йому відповідальність за адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.
На підставі положень ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу правопорушника, ступеня вини, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП основне адміністративне стягнення у виді штрафу та додаткове у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення вбачається необхідним та достатнім для виховання особи та запобігання вчинення нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами та повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.
Крім того, згідно вимог Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі наведеного та керуючись статтями 33-35, 130, 248, 249, 251, 252, 256, 276, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00грн. /сімнадцять тисяч гривень/, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Реквізити для стягнення (сплати) штрафу: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Іллінці/21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA418999980313080149000002001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Реквізити для стягнення (сплати) судового збору: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Іллінці /22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA518999980313121206000002780, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 308 КУпАП).
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (ч. 2 ст. 308 КУпАП).
Строк звернення постанови судді до виконання становить три місяці, починаючи з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови оголошений 24 жовтня 2025 року.
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК