Рішення від 08.10.2025 по справі 129/305/25

Справа № 129/305/25

Провадження по справі № 2/129/657/2025

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2025 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Дєдова С.М.,

заочно розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відсутність сторін та їх представників в місті Гайсині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Установив:

22.01.2025 р. до суду заявлено цей позов, у якому представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1289-4121 від 19.10.2023 року в сумі 17250 гривень 00 копійок.

Позовні вимоги обґрунтувано тим, що 19.10.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1289-4121.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» - зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Зазначений Кредитний договір:

- як вбачається із його змісту, разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений;

- у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію" (роздруківка Кредитного договору разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом та Таблицею споживчого кредиту додаються до цієї Позовної заяви).

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту.

Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А2386, для підписання Кредитного договору №1289-4121 від 19.10.2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до вище наведеного, обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між Позивачем та Відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані Відповідачу.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:

- сума кредиту - 15 000,00 грн.;

- строк кредитування - 300 днів;

- базовий період - 14 днів;

- промо-ставка - 0,01 % в день;

- знижена % ставка - 2,50 % в день;

- стандартна % ставка - 2,50 % в день;

Базовий період - проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов'язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця.

Умовами Кредитного договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем передбачено, що тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована та процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року), видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

В подальшому, відповідач ОСОБА_1 всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором.

Станом на 02.01.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором становить в сумі 143721,00 гривень, а саме:

- прострочена заборгованість за кредитом - 15 000,00 грн.;

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 128721,00 грн.

Разом з тим кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику ОСОБА_1 за нарахованими процентами у загальній сумі 68721,00 грн. за умови погашення позичальником ОСОБА_1 решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 75000,00 грн., що складає із:

- простроченої заборгованість за кредитом - 15 000,00 грн.;

- простроченої заборгованість за нарахованими процентами - 60 000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, письмово просив справу розглянути у його відсутність на підставі наявних в матеріалах справи доказів, заявив про ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про перенесення розгляду справи не заявив, відзиву не надавав відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи відповідач у судові засідання неодноразово не з'являвся, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, клопотань про відкладення справи, відзиву, а представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважав необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення у порядку спрощеного позовного провадження, про що 08.10.2025 р. постановив ухвалу.

З'ясувавши обставини, позицію представника позивача та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Доведено, що 19.10.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір № 1289-4121 про відкриття кредитної лінії. Як вбачається з договору, позикодавець зобов'язується на умовах та на строк, визначений договором, надати позичальнику грошові кошти в сумі 15 000,00 грн. на 300 календарних днів, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом. Даний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом.

Відповідно до копії паспорта споживчого кредиту сторони погодили всі умови споживчого кредиту до укладення договору про споживчий кредит. Паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 електронним підписом.

Згідно з копією таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1289-4121 від 19.10.2023 р., відповідно до Методики Національного банку України, строк кредитування з 19.10.2023 року по 13.08.2024 року, сума кредиту за договором 15 000 грн., чиста сума платежу/сума платежу за розрахунковий період 17700 грн., проценти за користування кредитом 2700 грн, реальна річна процентна ставка 1139965,00 %. Таблиця обчислення підписана ОСОБА_1 .

Відповідно до копії довідки про перерахування суми кредиту за договором № 1289-4121 від 19.10.2023 року, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через АТ КБ «Приват банк», здійснило перерахунок коштів на рахунок ОСОБА_1 , № НОМЕР_1 , в сумі 15000,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 1289-4121 від 19.10.2023 року, станом на 02.01.2025 року загальна сума заборгованості складає 143721,00 грн., яка складається з простроченої заборгованість за кредитом - 15000,00 грн., простроченої заборгованість за нарахованими процентами - 128721,00 грн.

Однак, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника ОСОБА_1 . Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику ОСОБА_1 за нарахованими процентами у загальній сумі 68721,00 грн. за умови погашення позичальником ОСОБА_1 решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 75000,00 грн., що складає із:

- простроченої заборгованість за кредитом - 15000,00 грн.;

- простроченої заборгованість за нарахованими процентами - 60000,00 грн.

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до пункту 4.10 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, з наступною ставкою: стандартна процентна ставка 3,00 % за кожен день користування Кредитом.

Згідно з пунктом 4.12 договору, строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення кредиту 13.08.2024 року.

Згідно з пунктом 4.13 договору, реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 1139965,00 %. Орієнтовна загальна сума кредиту складає 150000,00 грн.

Відповідно до пункту 8.5 договору про відкриття кредитної лінії у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати закінчення строку кредиту, що встановлений п.4.12 цього Договору.

Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, оспорюваний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про дійсність укладено кредитного договору між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», неналежне виконання взятих на себе позичальником зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності у відповідача боргових зобов'язань перед позивачем.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Відповідно до статей 11 та 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Крім того, статтею 21 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит, згідно якої споживач, який порушив своє зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Проте, законодавцем визначені чіткі особливості щодо розміру відповідальності споживача, яка визначена у пункті 2 статті 21 Закону України «Про споживче кредитування», а саме: у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Встановлений сторонами договору розмір відсотків за несвоєчасно виконані зобов'язання за кожен день прострочки, у розмірі 3,00 %, що у результаті 150000,00 грн., є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить встановленим обмеженням статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» та порушує принцип розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг фінансової установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми відсотків, яка перевищує подвійну облікову ставки Національного банку України та становить більше ніж п'ятнадцять відсотків простроченого платежу.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 17250 грн. (15000,00 грн. - сума залишку кредиту за договором, 2250,00 грн. сума відсотків, яка не перевищує 15 % від суми простроченого платежу), внаслідок чого позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції № 44763 від 10.01.2025 р. позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 гривень.

З ухваленням рішення про часткове задоволення вимог позову, яка у відсотковому вимірі складає близько 23% від загальної суми всіх заявлених позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягають стягненню на користь позивача ТОВ «УКР Кредит Фінанс» понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору при поданні позову у сумі 557 гривень 15 копійок.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. ст. 200, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України,

Ухвалив:

Позовні вимоги задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1289-4121 від 19.10.2023 року в сумі 17250 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» сплачений судовий збір в сумі 557 гривень 15 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", юридична адреса Україна, 01133, місто Київ, Бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598, засоби зв'язку: ел. пошта esud@creditkasa.ua, тел. 0800200221.

Відповідач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя:

Попередній документ
131242551
Наступний документ
131242553
Інформація про рішення:
№ рішення: 131242552
№ справи: 129/305/25
Дата рішення: 08.10.2025
Дата публікації: 28.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Гайсинський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (30.10.2025)
Дата надходження: 29.10.2025
Предмет позову: за позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до Луговенка Максима Михайловича про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
07.04.2025 10:00 Гайсинський районний суд Вінницької області
11.06.2025 10:00 Гайсинський районний суд Вінницької області
08.10.2025 10:20 Гайсинський районний суд Вінницької області