Справа № 128/2826/25
Іменем України
23.10.2025 м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,
секретар Манюк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 24.07.2023 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 76586197.
14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» Права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників, згідно п. 9.1 якого (зі змінами та доповненнями) передбачено автоматичну пролонгацію договору факторингу на кожен наступний рік. Відповідно до Реєстру боржників № 21 від 20.03.2024 до вказаного Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 25 007, 43 грн, з яких: 6 312, 50 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18 694, 93 грн. - сума заборгованості за відсотками. Всупереч умовам Договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первісного кредитора.
За вказаних обставин позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача вищевказану суму заборгованості за Договором позики № 76586197 та судові витрати по справі (а.с. 2 - 5).
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 30.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 40).
Представник відповідача, адвокат Шелудько О.О, на підставі ст. 178 ЦПК України надала суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позивачем не надано доказів надіслання кредитодавцем та отримання відповідачем листів на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлень щодо зазначеного договору, здійснення відповідачем входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. Також, не надано жодного доказу направлення ідентифікатора відповідачеві (наприклад довідки від мобільного оператора), не надано доказів використання відповідачем цього ідентифікатора. Крім цього, позивачем не надано доказів приєднання відповідача до Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів», а тому самі по собі такі правила не можуть оцінюватись судом як договір приєднання та породжувати передбачені цими правилами права і обов'язки для відповідача. Також представник відповідача зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують перерахування коштів відповідачу згідно договору позики № 76586197 від 24.07.2023. Позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданого відповідачеві кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованої суми боргу та процентів не є можливим. В свою чергу, розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу. Відповідно до наданого розрахунку взагалі неможливо встановити дійсний розмір заборгованості відповідача, періоди та відсоткову ставку, за які така заборгованість була нарахована. Жодних належних доказів, які підтверджують видачу кредитних коштів позичальнику за кредитним договором від первісного кредитора до позовної заяви долучено не було.
Також представник відповідача зазначає, що позивач не надав реєстру боржників чи належно оформленого витягу з нього. Враховуючи те, що позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» не доведено належними та допустимими доказами перехід права грошової вимоги за договором позики № 76586197 від 24.07.2023, це свідчить про відсутність такого права вимоги у позивача, тому просить в позові відмовити в повному обсязі (а.с. 46 - 53).
Представник позивача ОСОБА_2 подала до суду відповідь на відзив, відповідно до якого зазначає, що кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а тому укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений. Доказів протилежного відзив на позовну заяву не містить.
Надані позивачем докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження надання/перерахування коштів позичальнику та обгрунтування розміру заборгованості відповідача за Кредитним договором, крім цього,до позовної заяви було долучено належним чином засвідчені витяги з реєстру боржників, які оформлені у відповідності до закону, а твердження відповідача щодо не доведення позивачем факту переходу права грошової вимоги є необгрунтованими та безпідставними.
Договір факторингу був діючий на момент відступлення права вимоги до відповідача та є діючим на даний момент, а тому перехід прав вимоги за Кредитним договором відбувся відповідно до діючого Договору факторингу, є правомірним і відповідає чинному законодавству. Крім того, договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором, договір факторингу, укладений між первісним кредитором та ТОВ «ФК «ЄАПБ» у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, діє презумція правомірності правочину.
Тому, позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с. 69 - 81).
Представник відповідача 24.09.2025 подала до суду заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначила, що позивачем до позовної заяви, а надалі і у відповіді на відзив не долучено жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення нарахувань по кредитному договору № 76586197 від 24.07.2023. У зв'язку із відсутністю в матеріалах справи вказаних документів, відсутня можливість перевірити як факт наявності заборгованості у відповідача, так і встановити її розмір. Позивачем не долучено жодних первинних документів, які б підтверджували перерахування ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 10 000, 00 грн, як кредитних, на виконання умов спірного кредитного договору. Доказів, які б свідчили про виконання позивачем умов договору по видачі кредитних коштів або доказів перерахунку коштів на картковий рахунок відповідача позивачем не надано, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Також, представник відповідача зазначає, що позивачем не було спростовано належними доказами заперечення відповідача стосовно відступлення права вимоги за кредитним договором № 76586197 від 24.07.2023. Позивач долучив до матеріалів справи копію договору позики, з якого видно, що вказаний договір був укладений пізніше, ніж договір факторингу, за яким до позивача, на його переконання, перейшло право вимоги за даним договором.
Аналіз положень договору факторингу дає підстави вважати, що вимога до боржника ОСОБА_1 не могла входити до Витягу з Реєстру боржників № 21, адже на момент укладення договору факторингу договір позики ще не був укладений, а сам договір факторингу не передбачає передачу абстрактних вимог за договорами позики, які будуть укладені у майбутньому. Отже, до Реєстру боржників було включено право вимоги за договорами, які були укладені пізніше від самого договору про передачу прав вимог за ним, що суперечить умовам п. 1.1 договору факторингу № 14/4/21 від 14.06.2021 та свідчить про неправомірність вимог позивача до відповідача, тому просить в зовдоволенні позову відмовити в повному обсязі (а.с. 93 - 97).
В судове засідання учасники справи не з'явились.
Представник позивача в позовній заяві заявив клопотання, згідно якого просив розгляд справи здійснювати за відсутністю представника позивача. У разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з'явилися, представник відповідача, адвокат Шелудько О.О., подала до суду заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
Матеріалами справи доведено, що 24.07.2023 між ТОВ «ФК «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Договір позики № 76586197, який підписано ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов вказаного договору позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (Проценти) від суми позики. Даним договором сторони погодили суму позики - 10 000 грн, строк позики - 30 днів, процентну ставку - 2, 50 %. Дата надання позики - 24.07.2023, дата повернення позики - 23.08.2023, знижена процентна ставка/день 0, 625 % (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності), процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день (не застосовується в період воєнного стану) - 2, 70 %, пеня (не застосовується в період воєнного стану) - 2, 70 %/день, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 709. 17 %, орієнтовна загальна вартість позики - 11 875, 00 грн. Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором/додатковими угодами. Товариство на власний розсуд може зупинити нарахування процентів до спливу строку, визначеного у першому реченні цього пункту (п. 4). Відповідно до п. 6 Договору, позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника. При продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватись за базовою процентною ставкою, визначеною в п.п. 2.3 п. 2 договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті (а.с. 6 - 8).
Крім того, сторонами вказаного договору електронним підписом засвідчено погодження Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, з якої вбачається, що сторони встановили строк кредитування кредитом тривалістю 30 календарних днів, а також необхідність укладення додаткової угоди в разі продовження строку користування позикою (а.с.8 зі звороту - 9).
Згідно копії договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (Клієнта) (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (Позики), плату за Позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формують згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору (а.с. 10 - 12).
Відповідно до копії додаткової угоди № 2 від 28.07.2021 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, сторони погодили внести зміни до п. 1.3 Договору та викласти його в наступній редакції: Клієнт зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства (а.с. 13).
Окрім цього, між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» укладено додаткову угоду № 7 від 13.06.2022, згідно п. 9.1. якої домовилися, що даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення його печатками Сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік, та додаткову угоду № 21 від 20.03.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 14, 15).
Відповідно до Акта прийому-передачі Реєстру Боржників № 21 від 20.03.2024 за вказаним договором факторингу, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників № 21 кількістю 4 149 (а.с. 16).
За відступлення права вимоги згідно додаткової угоди № 21 від 20.03.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» перерахувало на рахунок ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» кошти у розмірі 4 119 952, 78 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 21044 від 26.03.2024 (а.с. 17).
Згідно Витягу з реєстру боржників № 21 від 20.03.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, за номером 3664 ОСОБА_1 включено до боржників за вказаним договором, а саме за договором позики № 76586197, сума заборгованості за основною сумою боргу складає 6 312, 50 грн, сума заборгованості за відсотками становить 18 694, 93, сума заборгованості разом - 25 007, 43 грн (а.с. 18).
Згідно розрахунку заборгованості за період з 20.03.2024 по 31.05.2025, станом на 31.05.2025 заборгованість за договором позики № 76586197 від 24.07.2023 не погашена, залишок заборгованості складає 25 007, 43 грн, з яких сума заборгованості за основною сумою боргу складає 6 312, 50 грн, сума заборгованості за відсотками становить 18 694, 93 грн (а.с. 19).
Згідно Протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» було перевірено електронні підписи боржників, в тому числі ОСОБА_1 (а.с. 84 - 87).
Також судом досліджено копію розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором позики № 76586197 від 24.07.2023, надану ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів», яка містить відомості про часткове погашення ОСОБА_1 заборгованості в сумі 3 687, 50 грн, а саме на суму 1 875, 00 грн 23.08.2023 та на суму 1 812, 50 грн 21.09.2023, які зараховано як погашення основної суми боргу, та нарахування відсотків за користування кредитними коштами, за період з 24.07.2023 по 23.08.2023 включно згідно Таблиці до укладеного кредитного договору, а саме в сумі 1 875, 00 грн, а також нарахування відсотків на залишок заборгованості за різною процентною ставкою з 24.08.2023 до 19.01.2024, нарахування та розмір яких наданим розрахунком не обгрунтовано взагалі, враховуючи що умовами договору погоджено, що строк дії договору складає 30 днів та датою повернення позики є 23.08.2023. Заборгованість позичальника за основною сумою боргу, враховуючи часткове погашення, складає 6 312, 50 грн (а.с. 88 - 89).
Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», а також Закону України "Про електронні довірчі послуги", передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до пп. 12 п. 1 ч. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Як вбачається з матеріалів справи, договір позики № 76586197 від 24.07.2023 підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам закону (а.с. 6).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Отже, з огляду на встановлені судом обставини, позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 76586197 від 24.07.2023, оскільки строк дії договору факторингу між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» неодноразово продовжувався, відповідно до умов договору факторингу та укладених додаткових договорів, в тому числі на період, в межах якого дане право було включено до реєстру прав вимоги, оскільки п. 9.1 Договору встановлено, що "даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення його печатками Сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік". Відомостей про розірвання укладеного договору на момент підписання реєстру боржників № 21 та відступлення права вимоги до відповідача, матеріали справи не містять. Договір фактрингу є чинним, відомості про його оспорення чи визнання недійсним відсутні.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Встановивши, що позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Договором позики № 76586197 від 24.07.2023, а відповідач, в свою чергу, отримав кредитні кошти та не повернув їх у встановлений договором строк, що підтверджується наданими позивачем доказами, які відповідачем не спростовано жодними доказами, оскільки самої лише незгоди з заявленими позовними вимогами та визначеної позивачем сумою боргу, який обгрунтовано відповідним розрахунком первісного кредитора, який фактор не змінював (а.с. 88 - 89), недостатньо для спростування заявлених позовних вимог, в зв'язку з чим суд дійшов до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в частині стягнення боргу за тілом кредиту та відсотків за користування ним, нарахованими в межах встановленого сторонами строку кредитування, а саме з 24.07.2023 по 23.08.2023, що становлять 1 875, 00 грн, оскільки матеріали справи не містять доказів укладення між позичальником та позикодавцем додаткової угоди для продовження строку дії договору (пролонгації), що передбачено п. 6 договору позики (а.с. 6 зі звороту).
Право нарахування відсотків за користування грошовими коштами після завершення строку виконання грошового зобов'язання встановлено ст. 625 ЦК України, але згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по простроченим відсоткам, нарахованим за період з 24.08.2023, тобто після завершення строку виконання зобов'язання, не грунтуються на вимогах закону та є безпідставними.
Щодо заперечень відповідача в частині не доведення позивачем обставин перерахування крединих коштів відповідачу первісним кредитором, суд зазначає наступне.
Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 917/549/20, стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.44. постанови від 16 лютого 2021 року у справі № 927/645/19.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Виходячи з наведеного Верховний Суд зазначив про те, що суд зобов'язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає доведеним сукупністю наданих суду доказів здійснення перерахування кредитних коштів за вказаними відповідачем реквізитами на вказану в договорі банківську картку, оскільки відповідачем не спростовано жодними доказами, що картка з такими реквізитами йому не належала та що він не здійснював часткового погашення боргу за даним договором, тому оскільки відповідач не виконує умови укладеного кредитного договору, в порядку та в строки, передбачені зазначеним договором, кошти за кредитом не повернув, що підтверджується наданими позивачем доказами, які відповідач не спростував, позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в розмірі 8 187, 50 грн, яка складається з: 6 312, 50 грн - заборгованість за неповернутим тілом позики; 1 875, 00 грн - заборгованість по процентам, нарахованим за період строку дії договору, а саме з 24.07.2023 по 23.08.2023, оскільки підстави для стягнення нарахованих відповідачу процентів за користування позикою за межами строку дії договору відсутні.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв'язку із частковим задоволенням позову, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору, пропорційно розміру задоволених позовнихвимог, а саме в розмірі 991, 38 гривень (3028, 00 грн / 25 007, 43 грн * 8 187, 50 грн).
Також суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536,611, 623, 624, 625, 638, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 141, 223, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором позики № 76586197 від 24.07.2023 в розмірі 8 187, 50 грн, з яких: 6 312, 50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 875, 00 грн - сума заборгованості за відсотками.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 991, 38 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, поштовий індекс: 01032, код ЄДРПОУ: 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 23.10.2025.
Суддя: