адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
про забезпечення позову
24.10.2025 Справа № 917/1064/25
м. Полтава
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали
за позовною заявою ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА», адреса: Полтавська область, Миргородський район, село Гиряві Ісківці, вул. Миру, буд. 2/1; ЄДРПОУ 36190829
про стягнення 124 060 400 грн
без виклику представників сторін
На розгляді Господарського суду Полтавської області перебуває справа № 917/1064/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА» про стягнення ринкової вартості частки ОСОБА_3 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА», яка підлягає виплаті у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви про вихід з товариства (28.03.2024 року) в розмірі 124 060 400 грн.
ОСОБА_2 подано до суду через систему «Електронний суд» заяви про забезпечення позову від 22.10.2025 (вх. № 13605, 13606). В заявах про забезпечення заявник просить суд:
- накласти арешт на грошові кошти, належні Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРО ПРЕРЕМОГА», які знаходяться на всіх рахунках цього товариства у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в сумі 44 060 400, 00 гривень;
- накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПРЕРЕМОГА», загальною вартістю 80 000 000,00 гривень.
Необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову позивачка обґрунтовує тим, що з моменту, коли відповідачу стало відомо про вихід позивача із товариства (16.04.2024 року), пройшло більше року, але, всупереч закону та статуту товариства, колишньому учаснику ОСОБА_3 вартість її частки не була виплачена.
Позивачка посилається на те, що відповідачем в особі директора 27.08.2025, тобто після подання позову, здійснювалося коригування раніше поданих фінансових звітів ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» за 2023, 2024 роки, внаслідок чого у відповідній фінансовій звітності відбулося, зокрема, зменшення у 2023 році нерозподіленого прибутку між учасниками товариства на 281, 213тис.грн, а також фінансовий результат за 2023 рік було змінено з прибутку в розмірі 55440 тис.грн. на збиток у розмірі 227773 тис.грн.
За висновком позивачки, ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» здійснило, після подачі позову маніпуляцію з фінансовою та бухгалтерською звітністю, яка штучно збільшила зобов'язання товариства, зменшила вартість чистих активів, що, відповідно мало суттєвий вплив на ринкову вартість частки, належної до виплати ОСОБА_3 .
Внаслідок таких дій відповідача ринкова вартість частки ОСОБА_3 зменшилась на 56,243 млн.грн за рахунок внесення змін до фінансової звітності ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА».
На переконання позивачки, судом має бути враховано, що одноособовий власник відповідача ОСОБА_4 , який одночасно є і директором ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА», не має жодних обмежень в будь-який час прийняти рішення про відчуження майна товариства.
З огляду на вищевказані факти, ОСОБА_3 має обгрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент розгляду позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду, тому просить суд застосувати забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів та нерухомого майна в межах ціни позову - 124 060 400,00 грн.
Позивачка надала пропозицію щодо зустрічного забезпечення, шляхом внесення на депозитний рахунок суду коштів у розмірі 100 000,00 грн.
Відповідач проти забезпечення позову заперечує. У заяві від 22.10.2025 (вх. № 13634 від 23.10.2025) зазначив, зокрема, що заява про забезпечення позову переобтяжена припущеннями позивачки щодо невідповідності доказів по справі, однак не містить жодних фактичних даних, які б свідчили на користь обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Відповідач вважає, що позивачка відкрито ігнорує докази, подані проти доводів позову, оскільки у заяві про забезпечення позову не враховано дані Звіту про незалежну оцінку корпоративних прав ТОВ "Агро Перемога" (код ЄДРПОУ 36190829) в розмірі 100,0% статутного капіталу станом на 28 березня 2024 року, згідно з якими незалежним оцінювачем визначено вартість 100,0% корпоративних прав ТОВ "Агро Перемога" у вартісному вираженні - шістдесят п'ять мільйонів сімсот дев'яносто три тисячі грн. З урахуванням даних цього звіту, вартість частки корпоративних прав позивачки є значно меншою, ніж сума заявлена нею в позовних вимогах та, за посиланням відповідача, складає не більше 13 158 600 грн.
Відповідач вважає запропонований позивачкою захід зустрічного забезпечення недостатнім, з огляду на малозначність запропонованого забезпечення у порівнянні за ознаками адекватності та співмірності із заходами забезпечення позову, обґрунтовуючи це тим, що відповідач як власник грошових коштів має право розпоряджатися ними на власний розсуд, блокування суми, про яку просить позивачка у вигляді арешту, позбавить права відповідача використовувати кошти на власні потреби, зокрема забезпечення продовження господарської діяльності; позбавить підприємство можливості отримати проценти за депозитом; призведе до необхідності залучення додаткових коштів для забезпечення потреб підприємства, що зумовить необхідність залучення кредитних коштів.
Зважаючи на вказані обставини, відповідач вважає, що зустрічне забезпечення повинно складати 20% від суми, про забезпечення якої просить позивачка.
При розгляді поданої заяви суд враховує таке.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується, у тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; (п.1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22 звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Разом з тим, судом приймається до уваги, що державна реєстрація виходу ОСОБА_3 зі складу учасників товариства проведена 29.03.2024 року, що вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА» станом на 03.04.2024 року (запис 29.03.2024 18:32:48, 1005701070033000494).
Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю» не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов'язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Докази вчинення відповідачем дій, передбачених вказаною нормою, в матеріалах справи відсутні, тобто відповідачем порушені вимоги закону щодо інформування позивачки щодо розміру її частки на момент виходу з товариства.
В запереченнях проти заяви про забезпечення позову відповідач зазначає, що за його припущенням, вартість частки позивачки складає не більше 13 158 600 грн.
Враховуючи викладене, керуючись принципами добросовісності та розумності учасника цивільних правовідносин, відповідач мав планувати свою господарську діяльність з врахуванням того, що щонайменш така сума грошових коштів (13 158 600 грн) мала бути виплачена позивачці.
В зв'язку з цим, суд вважає, що накладення арешту на грошові кошти відповідача на суму 13 158 600 грн, не може негативно вплинути на можливість відповідача здійснювати господарську діяльність.
За таких обставин суд доходить висновку, що накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах 13 158 600, є обґрунтованим, адекватним та співмірним, оскільки:
- відповідає предмету спору;
- спрямоване запобіганню виникненню можливих перешкод для виконання рішення суду у разі задоволення позову, з урахуванням того що відповідачем після подання позову до суду не вживалися дії щодо повернення заявлених до стягнення грошових коштів (попередньої оплати);
- забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позову.
В той же час, накладення арешту на нерухоме майно вартістю 80 000 000 грн не призведе до обмеження майнових прав відповідача.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами Відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для Позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та Позивач отримає задоволення своїх вимог.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із Позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Відповідна правова позиція викладена в п. 24 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 березня 2023 року № 905/448/22.
Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд вживає заходи по забезпеченню позову лише за заявою позивача, у суду наявні підстави для арешту майна відповідача лише на суму 80 000 000 грн, в межах вимог щодо забезпечення позову, викладених позивачем у поданих ним заявах.
Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Розглянувши доводи відповідача про застосування зустрічного забезпечення позову, викладені в запереченнях проти заяви проти забезпечення позову, суд дійшов висновку про таке.
Частиною 1 ст. 141 ГПК України передбачено право суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому питання щодо необхідності зустрічного забезпечення може бути вирішено судом після розгляду заяви про забезпечення позову, що не порушує приписів ч. 6 ст. 140 цього Кодексу.
З аналізу положень статті 141 ГПК України вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Заходи до зустрічного забезпечення повинні бути співмірними із заходами забезпечення позову. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до зустрічного забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про зустрічне забезпечення господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Метою зустрічного забезпечення є співмірне вжиття судом заходів, спрямованих на забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача відповідно до ст. 146 ГПК України, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Інститут зустрічного забезпечення спрямований на реалізацію таких основних засад господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та пропорційність, адже забезпечення позову певною мірою обтяжує відповідача у випадку незадоволення вимог позивача зустрічне забезпечення гарантує можливість відшкодувати збитки.
Відповідні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28.07.2023 у справі №911/2797/22.
Забезпечення позову та зустрічне забезпечення позову є процесуальними інструментами, які мають відмінну правову природу та процесуальну мету.
Так, метою зустрічного забезпечення позову, є саме забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути понесенні останнім, у зв'язку з вжиттям заходів забезпечення позову.
З урахуванням обставин справи, встановлених судом, та враховуючи часткове задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які можуть свідчити про реальну можливість заподіяння збитків відповідачу внаслідок застосованих заходів забезпечення позову.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.
Керуючись статтями 42, 136 - 140, 141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяви про забезпечення позову - задовольнити частково.
2. Накласти арешт на грошові кошти, належні Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА», адреса: Полтавська область, Миргородський район, село Гиряві Ісківці, вул. Миру, буд. 2/1; ЄДРПОУ 36190829, які знаходяться на всіх рахунках цього товариства у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми 13 158 600 грн.
3. Накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА», адреса: Полтавська область, Миргородський район, село Гиряві Ісківці, вул. Миру, буд. 2/1; ЄДРПОУ 36190829, загальною вартістю 80 000 000,00 грн.
4. В іншій частині у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
5. Ухвалу направити учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 ГПК України.
6. Дана ухвала відповідно до ч. 3 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України та п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом.
Стягувач: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА», адреса: Полтавська область, Миргородський район, село Гиряві Ісківці, вул. Миру, буд. 2/1; ЄДРПОУ 36190829.
Дата набрання ухвалою законної сили 24.10.2025.
Строк пред'явлення ухвали до виконання до 25.10.2028.
Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (ч. 8 ст. 140, ст. 235, 255-256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя І.І. Пушко