65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"14" жовтня 2025 р. Справа № 916/2425/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Букарова Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,
за позовом: Керівника Чорноморської окружної прокуратури (68004, Одеська область, Одеський р-н, м. Чорноморськ, вул. В. Шума, 9/102Н; код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (65496, Одеська обл., Одеський р-н, с. Таїрове, вул. Перемоги, буд. 27; код ЄДРПОУ 05582159),
до відповідача: Приватного підприємства "Ресурс" (65037, Одеська область, Овідіопольський р-н, с. Лиманка, ж/м "Червоний хутір", вул. Центральна, 1А; код ЄДРПОУ 22461061),
про стягнення 346872,98 грн.
За участю представників сторін:
від прокуратури - прокурор Кривельова Т.М.
від позивача - Іщенко В.О., самопредставництво;
від відповідача - адвокат Биков Д.Ю., ордер серія ВН №1546953.
Обставини справи.
Керівник Чорноморської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області до приватного підприємства "Ресурс", в якій просить суд стягнути безпідставно збережені кошти пайової участі у розмірі 280000,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 52834,62 грн та 3% річних у розмірі 14038,36 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на ті обставини, що приватним підприємством «Ресурс» безпідставно не сплачені грошові кошти у якості пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на користь Таїровської селищної ради у зв'язку із будівництвом об'єкта за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Лиманка, вул. Центральна, ж/м «Червоний хутір», 1-а/1 (нове будівництво комплексу апартаментів).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025 справу № 916/2425/25 передано на розгляду судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Разом із позовною заявою до Господарського суду Одеської області керівником Чорноморської окружної прокуратури було подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:
1) Накласти арешт на грошові кошти, що належать приватному підприємству "Ресурс" (65037, Одеська область, Овідіопольський р-н, с. Лиманка, ж/м "Червоний хутір", вул. Центральна, 1А; код ЄДРПОУ 22461061) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ПП "Ресурс" у межах суми позовних вимог на загальну суму 346872,98 грн;
2) Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить приватному підприємству "Ресурс" (65037, Одеська область, Овідіопольський р-н, с. Лиманка, ж/м "Червоний хутір", вул. Центральна, 1А; код ЄДРПОУ 22461061) у межах ціни позову 346872,98 грн гривень, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
Ухвалою суду від 23.06.2025 заяву керівника Чорноморської окружної прокуратури про забезпечення позову у справі № 916/2425/25 задоволено, вжито відповідні заходи забезпечення позову.
Ухвалою суду від 23.06.2025 прийнято позовну заяву керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2425/25. Справу № 916/2425/25 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 15.07.2025 о 15:10 год.
10 липня 2025 року до суду від Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
15 липня 2025 року у підготовчому засіданні суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання у справі на 12:00 год. 16.09.2025.
Ухвалою суду від 15.07.2025 повідомлено Таїровську селищну раду Одеського району Одеської області та приватне підприємство "Ресурс", що наступне підготовче засідання у справі № 916/2425/25 призначене на 16.09.2025 о 12:00 год.
27 серпня 2025 року до суду від ПП "Ресурс" надійшов відзив на позовну заяву.
04 вересня 2025 року до суду від Чорноморської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.
Вказану відповідь на відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
16 вересня 2025 року до суду від Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області надійшли додаткові пояснення у справі.
Вказані додаткові пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 16.09.2025 відмовлено відповідачу в задоволенні заяви про поновлення строку на подання відзиву. Відзив ПП "Ресурс" залишено без розгляду.
Ухвалою від 16.09.2025 суд закрив підготовче провадження у справі № 916/2425/25 та призначив справу до судового розгляду по суті на 16:10 год. 14.10.2025.
Прокурор у судовому засіданні 14.10.2025 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у заявах по суті справи.
Представник позивача у судовому засіданні 14.10.2025 позовні прокуратури підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні 14.10.2025 надав пояснення, в яких позовні вимоги в частині стягнення суми безпідставно збережених коштів пайової участі у розмірі 280000,00 грн визнав. Щодо вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, то в цій частині відповідач вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі. Відповідач зазначає, що про вимогу виконати грошове зобов'язання ПП «Ресурс» дізналось після звернення до суду з позовною заявою Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, а тому вважає, що оскільки вимоги сплати грошового зобов'язання не було направлено ПП «Ресурс», є безпідставним стягнення індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних.
Також представник відповідача у судовому засіданні 14.10.2025 заявив усне клопотання про розстрочення виконання рішення суду строком на 1 рік.
Прокурор та представник позивача у судовому засіданні 14.10.2025 надали пояснення, в яких зазначили, що в частині вирішення клопотання про розстрочку виконання рішення суду строком на 1 рік покладаються на розсуд суду.
У судовому засіданні 14.10.2025 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення і повідомлено учасників справи про час складення повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та відповідача, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд
Матеріали справи свідчать, що під час опрацювання Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва установлено, що Державною інспекцією архітектури та містобудування України 05.09.2023 приватному підприємству "Ресурс" видано декларацію № ІУ101230905989 про готовність до експлуатації об'єкта за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Лиманка, вул. Центральна, ж/м "Червоний хутір", 1-а/1 (нове будівництво комплексу апартаментів).
Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, об'єкт будівництва відноситься до інших будівель для тимчасового проживання, не класифікованих раніше - код 1212.9.
Відповідно до декларації № ІУ 101230905989 об'єкт будівництва має такі основні показники:
- назва об'єкта: "Нове будівництво комплексу апартаментів";
- місцезнаходження об'єкта: Одеська область, Одеський район, Таїровська територіальна громада, с. Лиманка, вул. Центральна, ж/м "Червоний хутір", 1-а/1;
- дата початку будівництва -18.05.2010;
- дата завершення будівництва - 20.07.2023;
- строк введення об'єкта в експлуатацію - 05.09.2023;
- кошторисна вартість будівництва - 7000000,00 грн;
- загальна площа будівлі - 2500,5 кв.м.
Прокурор зазначає, що декларація № ІУ101230905989 від 05.09.2023 оприлюднена в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за посиланням: https://е- construction.gov.ua/document_detail/doc_id=31849445 82102091640/optype=100.
Вивченням дозвільного документу встановлено, що пайова участь ПП "Ресурс" як замовником не сплачено на підставі пункту 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-ІХ від 20.09.2019.
Разом з цим, ураховуючи положення пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-ІХ, слідує, що ПП "Ресурс" безпідставно не сплачені грошові кошти у якості пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на користь Таїровської селищної ради у зв'язку із будівництвом об'єкта за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Лиманка, вул. Центральна, ж/м "Червоний хутір", 1-а/1 (нове будівництво комплексу апартаментів).
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019 статтю 40 Закону № 3038-VI було виключено з 01 січня 2020 року.
Отже, починаючи з 01.01.2020 обов'язок замовника забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту саме в порядку ст. 40 Закону України № 3038-VI “Про регулювання містобудівної діяльності» перестав існувати.
Разом з тим, відповідно до частини 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX встановлено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Також, частиною 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
- для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
- для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
2) пайова участь не сплачується у разі будівництва:
- об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
- будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;
- будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;
- індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;
- об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;
- об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;
- об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
- об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;
- об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);
- об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків;
- об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства;
- об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових;
- об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);
3) замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію;
5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;
6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
З урахуванням зазначеного, ПП "Ресурс" як забудовник, який почав нове будівництво у травні 2010 року, мав обов'язок сплатити пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту на підставі Закону №132-IX від 20.09.2019.
Прокурор зазначає, що за змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов'язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов'язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21 зазначено наступне "колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що для об'єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX визначено обов'язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію.
Такі висновки Верховного Суду у цій справі відповідають загальним принципам рівності та справедливості, є націленими на те, щоб замовник будівництва, який розпочав його до 01.01.2020 та добросовісно виконав встановлений законом (статтею 40 Закону № 3038-VI) обов'язок щодо пайової участі, був у однакових ринкових умовах із забудовником, який аналогічно розпочав будівництво у попередні роки до 01.01.2020, але до цієї дати такого обов'язку не виконав, можливо навіть свідомо затягуючи процес здачі об'єкта будівництва в експлуатацію до 01.01.2020 з метою уникнення сплати пайової участі.
Як зазначає прокурор, пунктом 1 частини 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-ІХ встановлено норматив розрахунку пайової участі для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта.
Відповідно до декларації № ІУ 101230905989 кошторисна вартість будівництва складає 7000000,00 грн.
Таким чином, розмір пайової участі ПП "Ресурс" у зв'язку із будівництвом об'єкта за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Лиманка, вул. Центральна, ж/м "Червоний хутір", 1-а/1 (нове будівництво комплексу апартаментів) складатиме:
- 7000000,00 грн*4% = 280000,00 грн, де: 7000000,00 грн - загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта; 4% - розмір залучення коштів для об'єктів нежитлового призначення згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні".
Вказаний розрахунок розміру пайової участі ПП "Ресурс" у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Таїровської об'єднаної територіальної громади у зв'язку із будівництвом об'єкта за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Лиманка, вул. Центральна, ж/м "Червоний хутір", 1-а/1 (нове будівництво комплексу апартаментів), надано листом Таїровської селищної ради від 09.05.2025 за № 1339/02-07.
Відповідно до ст. 1214 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст. 536 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У період з 05.09.2023 по 07.05.2025 розмір 3 % річних становить 14038,36 грн, інфляційних витрат 52 834,62 грн.
Таким чином, прокурор вважає, що загальна сума заборгованості відповідача у зв'язку із будівництвом об'єкта за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Лиманка, вул. Центральна, ж/м "Червоний хутір", 1-а/1 (нове будівництво комплексу апартаментів), враховуючи інфляційні нарахування та 3% річних, складає 346872,98 грн, з яких: 280000,00 грн - заборгованість зі сплати пайової участі, 14038,36 грн - сума 3 % річних та 52834,62 грн - сума інфляційних втрат
Дані обставини стали підставою для звернення прокурора з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Чорноморської окружної прокуратури підлягають задоволенню, з таких підстав.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
За змістом статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Дана правова позиція повністю узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, у рішенні від 14.12.2021 по справі № 643/21744/19.
Обґрунтування наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
На підставі частин 1, 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист таких інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб'єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених до його компетенції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
З викладеним корелюються й положення ч. 3 та ч. 4 ст. 53 ГПК України за якими у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, передбачені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також указує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, згідно ст. 142 Конституції України, зокрема, є і інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Відповідно до ст. 145 Конституції України права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту спрямовуються до бюджету розвитку місцевого бюджету.
Частиною 3 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Бюджетом розвитку згідно з п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» визнаються доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку та зміцнення матеріально-фінансової бази.
Таким чином, безпідставне збереження замовником будівництва - ПП "Ресурс" коштів пайової участі призводить до заподіяння матеріальної шкоди місцевому бюджету у виді упущеної вигоди та унеможливлює виконання позивачем функцій з розвитку інфраструктури населеного пункту.
Враховуючи викладене, органом, уповноваженим державою на здійснення захисту у спірних правовідносинах, є Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області.
Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області виступає в якості суб'єкта владних повноважень, яка приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов'язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура в Україні здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до частин 4, 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Чорноморською окружною прокуратурою на адресу Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області направлено листи № 63-766вих-25 від 31.01.2025, № 63-2456ВИХ-25 від 02.04.2025 та № 63-3266ВИХ-25 від 02.05.2025, стосовно вжиття заходів реагування щодо стягнення з ПП "РЕСУРС" безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку населеного пункту за об'єктом: Одеська область, Одеський район, с. Лиманка, вул. Центральна, ж/м "Червоний хутір", 1-а/1 (нове будівництво комплексу апартаментів), а також стягнення 3% річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов'язання.
У відповідь Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області повідомила окружну прокуратуру листами від 21.02.2025 № 278/02-07, від 17.04.2025 № 936/02-07, від 09.05.2025 № 1339/02-07, що радою 20.02.2025 до ПП "РЕСУРС" направлено претензію № 1 щодо сплати коштів пайової участі у розвитку населеного пункту, інших заходів не вжито.
Тобто, не дивлячись на наявність повноважень, наділених законодавцем з метою захисту інтересів держави, обізнаність про виявлені порушення законодавства, Одеська міська рада не вживала заходів для усунення порушень законодавства та інтересів держави.
Таким чином, бездіяльність Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області у розумінні ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наділяє прокурора не тільки правом, а й обов'язком відреагувати на порушення інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом пред'явлення даної позовної заяви
На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» окружною прокуратурою листом повідомлено позивача про застосування представницьких повноважень.
Отже, проаналізувавши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч положенням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-ІХ безпідставно не сплачені грошові кошти у якості пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на користь Таїровської селищної ради у зв'язку із будівництвом об'єкта за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Лиманка, вул. Центральна, ж/м «Червоний хутір», 1-а/1 (нове будівництво комплексу апартаментів).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги керівника Чорноморської окружної прокуратури в частині стягнення з ПП "РЕСУРС" суми заборгованості зі сплати пайової участі у розмірі 280000,00 грн є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з ПП "РЕСУРС" суми інфляційних втрат у розмірі 52834,62 грн та суми 3% річних у розмірі 14038,36 грн, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже при нарахуванні інфляційних втрат та 3% річних основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості, період заборгованості та розмір процентів та коефіцієнтів, які діють у такий період.
З урахуванням постанови Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 925/683/21, інфляційні нарахування та 3 % річних підлягають нарахуванню з моменту прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Судом перевірено правильність виконаних прокурором розрахунків 3% річних та інфляційних втрат (т. 1, а.с. 44), та встановлено, що вони є вірними.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 14038,36 грн та інфляційних втрат у розмірі 52834,62 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо доводів відповідача, наведених в усних поясненнях в частині невизнання позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, то суд зазначає, що відповідно до абзацу 1 частини дев'ятої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» строки, протягом яких укладається договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту - не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Отже, замовник будівництва має звернутись до відповідного органу місцевого самоврядування зі зверненням щодо укладення договору про пайову участь не пізніше ніж за 15 робочих днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію з тим, щоб протягом зазначеного часу таким органом було підготовлено необхідний розрахунок величини пайової участі та проект договору про пайову участь, який замовник після ознайомлення має підписати з дотриманням вимоги щодо строку - до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Крім того, відповідно до підпункту 3 пункту 2 Закону № 132-ІХ замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта.
Водночас відповідач не звертався до Таїровської селищної ради ні з заявою щодо укладення договору про пайову участь, ні з заявою про визначення розміру пайової участі.
Отже, оскільки ПП «Ресурс» договір про пайову участь з Таїровською селищною радою не укладено, а будівництво об'єкту розпочато у травні 2010 року, у нього виник обов'язок звернутися до Таїровської селищної ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва та після отримання розрахунку пайової участі щодо об'єкта будівництва сплатити її до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію, тобто до 05.09.2023.
У зв'язку з добровільною несплатою відповідачем коштів пайової участі, права Таїровської селищної ради на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникло право вимагати стягнення коштів, обов'язок сплати яких був встановлений Законом.
У такому разі суд вважає, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту.
Щодо доводів відповідача про те, що ним начебто не отримано претензію від селищної ради з вимогою перерахування коштів пайової участі до бюджету Таїровської об'єднаної територіальної громади, то суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Наведені твердження відповідача не спростовують встановленого законодавством обов'язку для ПП «Ресурс» перерахування коштів пайової участі до бюджету Таїровської об'єднаної територіальної громади.
Водночас відповідач не надав жодних доказів того, що неотримання претензії від селищної ради об'єктивно унеможливило виконання зобов'язання щодо сплати пайової участі.
Суд зазначає, що норма ч. 2 ст. 625 ЦК України є обов'язковою до виконання й не передбачає винятків, окрім прямо визначених законом.
Отже, доводи відповідача, викладені ним в усних поясненнях частині невизнання позовних вимог, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.
Стосовно усного клопотання представника відповідача про розстрочку виконання рішення суду строком на один рік, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення.
Суд зазначає, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 239 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
При вирішенні питання про надання розстрочки виконання судового рішення з певним інтервалом у часі, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Надаючи оцінку доводам відповідача щодо розстрочки виконання рішення, суд зазначає, що усне клопотання відповідача не обґрунтоване жодними документальними доказами в розумінні ст. 76 ГПК України щодо підтвердження тяжкого фінансового стану відповідача.
Отже, при вирішенні питання щодо доцільності надання розстрочки виконання судового рішення, судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін та відсутність доказів, наданих на підтвердження тяжкого фінансового стану.
З урахуванням вищевикладених обставин справи, з огляду на матеріальні інтереси як позивача, так і відповідача, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для розстрочки виконання судового рішення. З матеріалів справи не вбачається того, що відсутність розстрочки виконання судового рішення унеможливить виконання такого рішення або ускладнить його виконання, в зв'язку з чим суд відмовляє відповідачу у розстроченні виконання рішення.
Суд також звертає увагу відповідача, що після набрання рішенням законної сили, відповідач не позбавлений права звернутись до суду з заявою в порядку ст. 331 ГПК України про надання розстрочки або відстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати прокуратури по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1514,00 грн та по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5203,09 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства "Ресурс" (65037, Одеська область, Овідіопольський р-н, с. Лиманка, ж/м "Червоний хутір", вул. Центральна, 1А; код ЄДРПОУ 22461061) на користь Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (65496, Одеська обл., Одеський р-н, с. Таїрове, вул. Перемоги, буд. 27; код ЄДРПОУ 05582159) безпідставно збережені кошти пайової участі у розмірі 280000,00 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 52834,62 грн та суму 3% річних у розмірі 14038,36 грн.
3. Стягнути з приватного підприємства "Ресурс" (65037, Одеська область, Овідіопольський р-н, с. Лиманка, ж/м "Червоний хутір", вул. Центральна, 1А; код ЄДРПОУ 22461061) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) суму судових витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1514,00 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5203,09 грн.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 23.10.2025.
Суддя Нікітенко С.В.