ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.10.2025Справа № 910/11599/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Морозова С.М., при секретарі судового засідання Кот О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп", Волинська область, м. Луцьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат Будмонтаж", м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , м. Дніпро
про стягнення 1 270 405,01 грн,-
За участю представників сторін:
від позивача: Кваснікевич В.В. (адвокат за ордером серії АС№1136726 від 17.04.2025 року);
від відповідача: не з'явились;
від третьої особи: не з'явились
24.09.2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат Будмонтаж" (відповідач) суми безпідставно отриманих коштів в розмірі 1 270 405,01 грн, у зв'язку з розірванням Договору підряду №15/07/24 від 15.07.2024 року за заявою позивача на підставі п. 9.2. Договору.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали №910/11599/24 передані на розгляд судді Морозову С.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.11.2024 року.
01.11.2024 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
В підготовчому засіданні 12.11.2024 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 17.12.2024.
02.12.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та заява про долучення доказів повідомлення відповідача про розгляд справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.03.2025.
15.01.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи та клопотання з доказами її направлення.
27.01.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
11.03.2025 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та заява про долучення доказів повідомлення відповідача про розгляд справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
13.03.2025 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 про вступ у справу в якості третьої особи.
14.03.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про залишення відзиву без розгляду.
В судове засідання 18.03.2025 представники сторін не з'явились, про час та місце повідомлялись належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат Будмонтаж", поданий до суду 27.01.2025 року, повернуто без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 постановлено повернутись до розгляду справи №910/11599/24 у підготовчому провадженні.
Також, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та відкладено підготовче засідання до 29.04.2025.
22.04.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В підготовчому засіданні 29.04.2025 судом було оголошено перерву до 20.05.2025.
13.05.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
19.05.2025 року від третьої особи до суду надійшли пояснення на позовну заяву, в яких зазначено, що ОСОБА_1 , як працівник-будівельник, здійснив ремонтні роботи на об'єкті позивача, про що у нього з відповідачем складено відповідний акт. Зазначені обставини свідчать про те, що позовні вимоги необґрунтовані.
20.05.2025 року від позивача надійшли пояснення в яких зазначено, що надані третьою особою докази не мають братись судом до уваги.
В підготовчому засіданні 20.05.2025 судом було оголошено перерву до 08.07.2025.
02.07.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В підготовчому засіданні 08.07.2025 судом було оголошено перерву до 12.08.2025.
05.08.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.10.2025.
07.10.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В судовому засіданні 14.10.2025 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
15.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» (надалі також - «Комбінат Будмонтаж» (надалі також - відповідач, підрядник) було укладено Договір підряду №15/07/24 (надалі - Договір) відповідно до п. 1.1. якого, підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик із залученням власних матеріалів та/або з матеріалів, наданих замовником, виконати згідно Дефектного акту та Договірної ціни (Додатків до даного Договору) комплекс будівельних робіт на об'єктах замовника, що визначаються сторонами в Додатках до даного Договору, надалі - роботи, здати виконані роботи замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вартість виконаних робіт згідно умов, передбачених Договором.
За умовами п. 1.3. Договору перелік робіт, що виконуються підрядником, а також вартість робіт узгоджуються сторонами у Додатках до цього Договору, якими є Дефектний акт та Договірна ціна.
Вартість робіт, що виконуються підрядником, визначається сторонами у Додатку №1 «Специфікація», до цього Договору, що є його невід'ємною частиною, що складається із загальної кошторисної вартості робіт і матеріалів, що становить 1 651 787,01 грн з ПДВ, ПДВ 20% становить 275 297,84 грн. (п. 3.1. Договору).
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що загальна вартість цього Договору складається з вартості фактично виконаних підрядником робіт та затверджених підписами обома сторонами актами приймання-передачі виконаних робіт.
Згідно з п. 3.4. Договору розрахунки між сторонами здійснюються наступним чином:
- оплата будівельних матеріалів: замовник сплачує підряднику авансовий платіж на закупівлю будівельних матеріалів та обладнання, вказаних у Додатку №1 «Специфікація» до цього Договору, у розмірі 100%, що становить 1 270 405,01 грн, протягом п'яти банківських днів з дати підписання сторонами цього договору (п. 3.4.1.);
- оплата будівельних робіт: замовник сплачує підряднику авансовий платіж на виконання будівельних робіт вказаних у Додатку №1 «Специфікація» для цього Договору, у розмірі 30%, що становить 114 414,60 грн з ПДВ, протягом п'яти банківських днів з дати підписання сторонами цього договору (п. 3.4.2.);
- загальна сума авансового платежу по пунктах 3.4.1. та 3.4.2., котру замовник сплачує підрядникові перед початком будівельно-монтажних робіт, становить 1 384 819,61 грн з ПДВ (п. 3.4.3.);
- остаточний розрахунок за виконані будівельно-монтажні роботи підрядником, замовник сплачує протягом п'яти банківських днів після підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних будівельних робіт (п. 3.4.4.).
Відповідно до п. 4.1. Договору строк виконання підрядником робіт і здачі їх замовнику по даному Договору становить 30 календарних днів з моменту перерахування авансу згідно з п. 3.4.3. даного Договору, якщо інші строки виконання робіт не погоджені сторонами в Додатках до даного Договору.
Після завершення виконання робіт, підрядник здає замовнику виконані роботи. Факт завершення виконання підрядником робіт на користь замовника оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт. (п. 4.2. Договору).
Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2024 року, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. (п. 9.1. Договору).
Замовник вправі розірвати даний Договір в односторонньому порядку, повідомивши про це підрядника за 10 календарних днів до бажаної дати розірвання Договору та на інших умовах, прямо передбачених даним Договором. (п. 9.2. Договору).
Додатком №1 до Договору сторони оформили специфікацію, якою визначили об'єкт проведення будівельно-монтажних робіт «Електромереж та фундаменту для Електро-зарядних станцій на АЗК «WOG» «Глибочиця» (Житомирська область, Житомирський район, с. Глибочиця, автодорога «Київ-Чоп» км. 127+990 (праворуч)), найменування робіт та їх вартість і найменування матеріалів та їх вартість.
На виконання умов Договору відповідачем було виставлено позивачу Рахунок на оплату №01/15 від 15.07.2024 року на суму 1 270 405,01 грн.
Позивачем було сплачено відповідачу аванс у розмірі 1 270 405,01 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №6726519629 від 16.07.2024 року (копія міститься в матеріалах справи).
Однак, як зазначає позивач, відповідач не виконав роботи, у зв'язку з чим позивачем було направлено відповідачу лист №147 від 06.08.2024 року про дострокове розірвання договору підряду на підставі п. 9.2. Договору та повернення коштів (лист надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку, а саме: ТОВ «Нова Пошта» за експрес накладною №59001201991201 від 13.08.2024 року та АТ «Укрпошта» цінним листом за поштовим відправленням №4302703214828 від 09.09.2024 року).
У зв'язку з тим, як зазначено в позовній заяві, що відповідач роботи передбачені Договором не провів та кошти не повернув, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми авансових коштів у розмірі 1 270 405,01 грн.
Відповідач відзиву до матеріалів справи не надано.
Третя особа проти позову заперечувала, зазначаючи, що ОСОБА_1, як працівник-будівельник, здійснив ремонтні роботи на об'єкті позивача, про що у нього з відповідачем складено відповідний акт. Зазначені обставини свідчать про те, що позовні вимоги є необґрунтованими.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За змістом статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно із статтею 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Предметом даного спору є питання щодо наявності/відсутності підстав для повернення позивачу суми авансових коштів в розмірі 1 270 405,01 грн, у зв'язку з розірванням Договору підряду №15/07/24 від 15.07.2024 року за односторонньою заявою позивача, а також обставина виконання/невиконання відповідачем робіт за вказаним Договором.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину суд визнає Договір належною підставою, у розумінні норм ст. 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків та є фактично за своєю правовою суттю договором підряду.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. (ст. 837 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Як встановлено судом, 15.07.2024 між відповідачем, як підрядником, та позивачем, як замовником, було укладено Договір підряду №15/07/24.
У погодженому сторонами п. 3.4.1. Договору визначено, що замовник сплачує підряднику авансовий платіж на закупівлю будівельних матеріалів та обладнання, вказаних у Додатку №1 «Специфікація» до цього Договору, у розмірі, що становить 1 270 405,01 грн, протягом п'яти банківських днів з дати підписання сторонами цього договору, а також
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було виставлено позивачу Рахунок на оплату №01/15 від 15.07.2024 року на суму 1 270 405,01 грн, який позивачем оплачено згідно платіжної інструкції №6726519629 від 16.07.2024 року.
Отже, в межах визначеного п. 3.4.1. Договору строку проведення оплати будівельних матеріалів, позивачем здійснено оплату першого траншу вартості робіт по Договору.
Окрім того, пунктом 3.4.2. Договору визначено, що замовник сплачує підряднику авансовий платіж на виконання будівельних робіт вказаних у Додатку №1 «Специфікація» для цього Договору, у розмірі 30%, що становить 114 414,60 грн з ПДВ, протягом п'яти банківських днів з дати підписання сторонами цього договору.
Втім, матеріали справи не містять доказів здійснення позивачем оплати будівельних робіт на суму визначену п. 3.4.2. Договору в розмірі 114 414,60 грн.
Згідно п. 3.4.3. Договору загальна сума авансового платежу по пунктах 3.4.1. та 3.4.2., котру замовник сплачує підрядникові перед початком будівельно-монтажних робіт, становить 1 384 819,61 грн з ПДВ.
Проте, згідно наявних в справі доказів, що не заперечено сторонами, позивачем проведено авансовий платіж лише на суму 1 270 405,01 грн, що на 114 414,60 грн менше від суми, яка є необхідна для початку виконання відповідачем робіт.
Пунктом 4.1. Договору визначено, що строк виконання підрядником робіт і здачі їх замовнику по даному Договору становить 30 календарних днів з моменту перерахування авансу згідно з п. 3.4.3. Договору, якщо інші строки виконання робіт не погоджені сторонами в Додатках до даного Договору.
Тобто, вказаним пунктом сторонами погоджено, що строк на виконання робіт у 30 календарних днів починає свій відлік з моменту перерахування позивачем авансу, визначеного п. 3.4.3. Договору, тобто суми в розмірі 1 384 819,61 грн з ПДВ.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, висновком із зазначених вище обставин є те, що згідно погоджених сторонами у Договорі умов, строк в 30 календарних днів на виконання відповідачем робіт фактично не розпочався, враховуючи недотримання позивачем порядку проведення розрахунків, визначених п. 3.4.2. Договору.
Таким чином, відповідачем, згідно умов Договору, не порушено строк виконання робіт.
Втім, в подальшому, як зазначив позивач, у зв'язку з тим, що відповідач не виконав роботи, позивач направив відповідачу лист №147 від 06.08.2024 року про дострокове розірвання договору підряду на підставі п. 9.2. Договору з 16.08.2024 року та необхідність повернення відповідачем авансових коштів.
Зі змісту вказаного листа вбачається, що позивач не вказує причину розірвання договору, посилаючись лише на пункт 9.2. Договору, який передбачає право позивача на одностороннє розірвання договору.
Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відповідно до пункту 1 цієї статті припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
За положеннями частини першої статті 651 ЦК України та частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, зміна та розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Частиною другою статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Так, пунктом 9.2. Договору передбачено, що замовник вправі розірвати даний Договір в односторонньому порядку, повідомивши про це підрядника за 10 календарних днів до бажаної дати розірвання Договору та на інших умовах, прямо передбачених даним Договором.
Отже, оскільки сторонами в Договорі визначено право позивача, як замовника, на одностороннє розірвання договору, при цьому, таке розірвання не ставиться в залежність від наявності/відсутності порушення з боку відповідача своїх обов'язків за Договором, суд вважає лист позивача №147 від 06.08.2024 року одностороннім актом про розірвання Договору, а тому, станом на день розгляду справи в суді, Договір підряду №15/07/24 від 15.07.2024 року є розірваним з 16.08.2024 року.
Позивач звертаючись до суду з позовними вимогами про повернення суми авансових коштів в розмірі 1 270 405,00 грн наполягав на тому, що відповідачем не виконані роботи на об'єкті, визначені умовами Договору.
Втім, із зазначеними твердженнями суд не погоджується з огляду на наступне.
Згідно статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України встановлено, що Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з проведенням переддоговірної роботи до моменту укладення з позивачем Договору підряду №15/07/24 від 15.07.2024 року, відповідачем, як замовником, та третьою особою ОСОБА_1 , як виконавцем, було укладено Договір цивільно-правового підряду №10/07/24 від 10.07.2024 року, відповідно до умов якого ОСОБА_1 на об'єкті АЗК «WOG» «Глибочиця», Житомирська область, Житомирський район, с. Глибочиця, автодорога «Київ-Чоп» км. 127+990, виконає будівельно-монтажні роботи з улаштування електромереж та фундаменту для Електро-зарядних станцій.
Зазначеним Договором цивільно-правового підряду №10/07/24 від 10.07.2024 року відповідачем погоджено з ОСОБА_1 виконання робіт на об'єкті позивача, про що свідчить визначений договорами об'єкт виконання робіт.
За Актом №01/08/24/ від 01.08.2024 року приймання-передачі виконаних будівельних робіт ОСОБА_1 виконано, а відповідачем прийнято, на об'єкті позивача, виконання робіт на суму в розмірі 288 324,15 грн.
У зв'язку з проведенням зазначених робіт відповідачем було надіслано позивачу повідомлення №01/08-01 від 01.08.2024 року, в якому відповідач повідомляв, що незважаючи на недотримання позивачем умов Договору щодо надання всієї документації та погодження остаточного графіку робіт, відповідачем на свій ризик виконано роботи, про що в повідомленні міститься відповідна фотофіксація виконаних робіт. Також відповідачем зазначається, що до моменту надання позивачем всіх документів для звершення виконання робіт на об'єкті проведення робіт буде призупинене.
Вказане повідомлення надіслане позивачу засобами поштового зв'язку 31.07.2024 року, що підтверджується накладною №0811900057766, описом вкладення та фіскальним чеком АТ «Укрпошта».
При цьому, відповідачем також надіслано позивачу Акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт №1/01.08.24 від 01.08.2024 року на суму 480 540,25 грн.
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що загальна вартість цього Договору складається з вартості фактично виконаних підрядником робіт та затверджених підписами обома сторонами актами приймання-передачі виконаних робіт.
Відповідно до п. 4.2. Договору після завершення виконання робіт, підрядник здає замовнику виконані роботи. Факт завершення виконання підрядником робіт на користь замовника оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт. Замовник протягом 10 робочих днів з моменту одержання відповідного Акта приймання-передачі виконаних робіт зобов'язаний направити підряднику підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт або мотивовану відмову від приймання робіт.
Як встановлено судом, позивачем не надано суду доказів направлення відповідачу вмотивованої відмови від підписання Акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт №1/01.08.24 від 01.08.2024 року на суму 480 540,25 грн.
При цьому, лист позивача №147 від 06.08.2024 року про однотостороннє розірвання Договору, який датований після складення відповідачем акту виконаних робіт, не містить посилань на незгоду позивача із виконаними відповідачем на об'єкті роботами.
Таким чином, не заявивши обґрунтовану відмову від підписання акта виконаних робіт, позивач, з огляду на приписи частин першої, другої статті 853 ЦК України втратив право заявляти недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття.
У зв'язку з відсутністю вмотивованої відмови позивача від підписання Акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт №1/01.08.24 від 01.08.2024 року на суму 480 540,25 грн, цей акт, в розумінні ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, є погодженим, а роботи є прийнятими.
При цьому, з огляду на встановлені обставини щодо виконання робіт і прийняття їх замовником, як встановлено судом, за актом, згідно з умовами Договору та положеннями частини першої статті 854 ЦК України є підставою для виникнення у позивача обов'язку з оплати вартості таких робіт, зазначених у цьому акті.
Позиція викладена в Постанові Верховного Суду №922/1834/24 від 23.09.2025 року.
Позивач також наполягав на тому, що відповідно до п. 10.5. Договору підрядник не має права передавати свої права і зобов'язання за даним договором третій стороні без письмової згоди замовника.
Однак, суд зазначає, що Договір є розірваним, а п. 10.5. Договору не звільняє позивача від обов'язку направлення відповідачу вмотивованої відмови від підписання складеного останнім акта виконаних робіт, що в свою чергу не спростовує факту виконання відповідачем робіт за Договором.
Доводячи обставину невиконання відповідачем робіт на об'єкті, позивачем надано до матеріалів справи Договір підряду №08.08.2024 року, укладений між ним, як замовником, та ТОВ «Експертбудтрейд», як підрядником, за яким ТОВ «Експертбудтрейд» на об'єкті позивача виконало роботи за Актом №12.08.2024 року приймання виконаних робіт на суму 2 081 439,40 грн.
Згідно із частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина друга статті 73 ГПК України).
Відповідно до статті 77 ГПК України ("допустимість доказів") обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Допустимість доказів означає, що у певних випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування.
Натомість за змістом статті 76 ГПК України належність доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.
Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Суд зазначає, що надані позивачем докази виконання робіт на об'єкті іншою особою не можуть бути прийняті судом до увагу, з огляду на їх укладення та підписання в період дії Договору підряду №15/07/24 від 15.07.2024 року, укладеного з відповідачем, оскільки як встановлено вище дія Договору, укладеного з відповідачем, у зв'язку з його розірванням, припинилась 16.08.2024 року, а надані позивачем Договір та Акт датовані 08.08.2024 року та 12.08.2024 року відповідно.
При цьому, позивачем не доведено суду того, роботи виконані ТОВ «Експертбудтрейд» є тими самими роботами, виконання яких покладено на відповідача умовами Договору підряду №15/07/24 від 15.07.2024 року.
Окрім того, позивачем не заперечено обставин фотофіксованих проведених відповідачем робіт на об'єкті позивача.
Встановлені вище обставини, в сукупності, свідчать про виконання відповідачем на об'єкті позивача робіт за Договором на суму в розмірі 480 540,25 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки, виконання зобов'язання, проведене належним чином, є однією із підстав його припинення (ст. 599 ЦК України), то виконання боржником, у даному випадку відповідачем як підрядником за договором (зобов'язаною стороною за договором в частині виконання робіт), повинно бути підтверджено відповідачем належним чином.
Як вже викладалось вище, позивач направив відповідачу лист від 06.08.2024 року про розірвання Договору та просив повернути авансові кошти.
Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов'язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.
Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов'язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення частини 4 статті 849 ЦК України в сукупності з приписами статті 1212 ЦК України, а тому, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 789 864,76 грн (сума авансу перерахована позивача в розмірі 1 270 405,01 грн - вартість робіт, які, як встановлено в межах справи, є виконаними відповідачем, в розмірі 480 540,25 грн = 789 864,76 грн) безпідставно отриманих коштів, у зв'язку з чим позовні вимоги є частково обґрунтованими на вказану суму.
Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 ЦК України та можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 10.05.2018 у справі №916/1591/17, від 11.11.2018 у справі №910/13332/17 та від 14.06.2018 у справі №912/2709/17.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовано, водночас позивачем не доведено суду наявності правових підстав для покладення на відповідача відповідальності за неналежне виконання умов Договору понад суми, визнані судом обґрунтованими.
За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума коштів в розмірі 789 864,76 грн.
Судовий збір, у розмірі 9 478,38 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням коефіцієнту 0,8, передбаченого нормами Закону України «Про судовий збір», покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат Будмонтаж" (ідентифікаційний код 41831438, місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" (ідентифікаційний код 34524327, місцезнаходження: 43023, Волинська область, Луцький район, м. Луцьк, вул. Єршова, 1) суму коштів в розмірі 789 864,76 грн (сімсот вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні 76 копійок), суму судового збору в розмірі 9 478,38 грн (дев'ять тисяч чотириста сімдесят вісім гривень 38 копійок).
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене 24.10.2025 року.
Суддя С. МОРОЗОВ