ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.10.2025Справа № 910/8222/25
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Фінанси та кредит Лекс" (Україна, 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. А, кім. 803 Б; ідентифікаційний код: 32109975)
до 1) Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (Україна, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40; ідентифікаційний код: 20782312)
2) Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Чиста вода" (Україна, 08112, Київська обл., Бучанський р-н, с. Мила, вул. Комарова, буд. 23Б; ідентифікаційний код: 30059069)
про стягнення 105 070,90 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Фінанси та кредит Лекс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Чиста вода" (далі - відповідач-2), в якій просить суд стягнути з відповідача-1 страхове відшкодування у розмірі 73 539,35 грн та з відповідача-2 різницю між страховим відшкодуванням та фактичним розміром спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 31 531,55 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
07.07.2025 позивачем сформовано в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками, яка 07.07.2025 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
23.07.2025 представником відповідача-1 сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, який 23.07.2025 зареєстрований в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
30.07.2025 представником відповідача-2 сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, який 30.07.2025 зареєстрований в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
05.09.2024 о 09 год. 10 хв. на просп. Литовському у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля "Isuzu NLR85L", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , а також автомобілів "Skoda Octavia", "Toyota Rav-4" та "Suzuki Vitara", реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідно до постанови Оболонського районного суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 756/11869/24 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено, зокрема, автомобіль "Suzuki Vitara", реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Фінанси та кредит Лекс".
Станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Isuzu NLR85L", реєстраційний номер НОМЕР_1 , (відповідача-2) була застрахована відповідачем-1 на підставі полісу ЦПВВНТЗ ЕР №220708796, ліміт відповідальності за шкоду майну складає 160 000,00 грн, франшиза - 2 600,00 грн.
Відповідно до інформації у Страховому акті №47058/1, складеному відповідачем-1, 10.09.2024 позивач звернувся до ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" з вимогою про виплату страхового відшкодування. За наслідком розгляду вимоги відповідачем-1 було оцінено шкоду, завдану автомобілю позивача, в 42 551,77 грн та здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 39 951,77 грн, за вирахуванням франшизи - 2 600,00 грн.
18.09.2024 ДП "Авто Інтернешнл" виставило позивачу рахунок-фактуру №1361009_253415 на суму 199 266,95 грн з ПДВ.
З матеріалів справи вбачається, що надалі відповідачем-1 було складено Звіт №81623 про визначення вартості матеріального збитку, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля "Suzuki Vitara", реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 99 336,78 грн, з урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали.
Як наслідок, відповідачем-1 було здійснено доплату страхового відшкодування у розмірі 43 908,88 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №00136502 від 19.02.2025.
18.03.2025 між позивачем та Фізичною особою - підприємцем Абрамкіним Богданом Петровичем було укладено Договір на проведення транспортно-товарознавчого дослідження №2216.
29.03.2025 судовим експертом Абрамкіним Богданом Петровичем було складено Висновок експерта №2216, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженням транспортного засобу "Suzuki Vitara", реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, на дату оцінки 05.09.2024 складає 188 931,55 грн.
З огляду на те, що відповідач-1 обов'язок з виплати страхового відшкодування виконав не в повному обсязі, а ліміт відповідальності за полісом ОСЦПВВНТЗ ЕР №220708796 складає 160 000,00 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача-1 страхове відшкодування у розмірі 73 539,35 грн та з відповідача-2 різницю між страховим відшкодуванням та фактичним розміром спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 31 531,55 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Вина фізичної особи ОСОБА_1 встановлена постановою Оболонського районного суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 756/11869/24, а відповідно до наявної в матеріалах справи копії полісу №220708796 цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "Isuzu NLR85L", реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату ДТП була застрахована у відповідача, відтак особою, відповідальною за завдану внаслідок ДТП шкоду, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач-1.
Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
У пункті 9 частини першої статті 7 Закону України "Про страхування" передбачені види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Системний аналіз положень цього закону дає підстави для висновку, що в момент укладення договору обов'язкового страхування страховик приймає на себе зобов'язання відповідати перед невизначеним і невідомим заздалегідь колом осіб за майнову шкоду, завдану цим особам страхувальником відповідальності, тобто приймає на себе фінансові ризики виплати відшкодування завданої страхувальником іншій особі майнової шкоди.
За змістом статті 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
У відповідності до підп. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Згідно з пунктами 34.1 та 34.2 статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Суд встановив, що 10.09.2024 позивач звернувся до відповідача-1 із вимогою про страхове відшкодування, за наслідком розгляду якої відповідачем-1 було оцінено шкоду, завдану позивачеві внаслідок ДТП, в 42 551,77 грн та здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 39 951,77 грн, за вирахуванням франшизи - 2 600,00 грн.
Надалі відповідачем-1 було складено Звіт №81623 про визначення вартості матеріального збитку, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля "Suzuki Vitara", реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 99 336,78 грн, з урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали, у зв'язку з чим відповідачем-1 було здійснено доплату страхового відшкодування у розмірі 43 908,88 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №00136502 від 19.02.2025.
Таким чином, відповідачем-1 було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 99 336,78 грн, за вирахуванням франшизи та ПДВ.
29.03.2025, на замовлення позивача, судовим експертом Абрамкіним Богданом Петровичем складено Висновок експерта №2216, яким визначено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику - ТОВ "ЮК "Фінанси та кредит Лекс", пошкодженням транспортного засобу "Suzuki Vitara", реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, на дату оцінки 05.09.2024 складає 188 931,55 грн.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Згідно з ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Відповідач-1 не звертався з вимогою про рецензію поданого позивачем звіту, як і не надав суду звіту чи висновку експерта в підтвердження іншого розміру завданих позивачу збитків у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу.
При цьому, докази на спростування встановленого судовим експертом розміру шкоди (звіт експерта, акт виконаних робіт) в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, Висновок експерта №2216 від 29.03.2025 є належним доказом розміру заподіяної матеріальної шкоди.
Водночас позивачем не надано доказів здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу.
Пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Оскільки позивачем не надано доказів проведення відновлювального ремонту автомобіля, а страхове відшкодування перераховано на його рахунок, оцінений судовим експертом розмір шкоди має бути зменшений на розмір ПДВ.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач-1, на підставі наданого позивачем Висновку експерта №2216 від 29.03.2025, повинен був здійснити виплату страхового відшкодування в межах встановленого полісом ліміту за вирахуванням франшизи та ПДВ, тобто 160 000,00 грн (ліміт) - 2 600,00 грн (франшиза) - 26 233,33 грн (ПДВ) = 131 166,67 грн.
Оскільки відповідачем-1 вже було сплачено на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 83 860,65 грн, сума, що підлягає стягненню з відповідача-1, зменшується на вказане значення та складає 47 306,02 грн.
При цьому, позивач не позбавлений права на отримання від відповідача-1 доплати в розмірі ПДВ (26 233,33 грн) після надання йому відповідних документів, що підтверджують факт оплати проведеного ремонту.
Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Враховуючи ту обставину, що відповідальність відповідача-2, як власника автомобіля "Isuzu NLR85L", реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована відповідачем-1, він зобов'язаний сплатити позивачеві, як потерпілому, різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.
Таким чином, оскільки полісом ОСЦПВВНТЗ ЕР №220708796 передбачено ліміт страхового відшкодування за заподіяну майнову шкоду в розмірі 160000,00 грн (з урахуванням ПДВ), відповідачем-2 повинні бути відшкодовані збитки позивачеві в розмірі 28931,55 грн.
Окрім того, враховуючи принцип відшкодування збитків, встановлений ст. 1194 Цивільного кодексу України, відповідач-2 зобов'язаний відшкодовувати всі збитки, що не покриваються вищезазначеним полісом, в тому числі розмір франшизи.
Відтак до стягнення з відповідача-2 підлягають збитки в загальному розмірі 31531,55 грн.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак стягненню на користь позивача з відповідача-1 підлягає страхове відшкодування в розмірі 47306,02 грн, а з відповідача-2 - майнова шкода в розмірі 31531,55 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак на відповідача-1 покладається судовий збір у розмірі 1 363,30 грн, на відповідача-2 у розмірі 908,70 грн. Решта сплаченого судового збору в розмірі 756,00 грн залишається за позивачем.
Щодо розподілу витрат позивача в сумі 8 000,00 грн, пов'язаних з проведенням експертизи, суд зазначає наступне.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з частиною 4 статті 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Відповідно до Договору на проведення транспортно-товарознавчого дослідження №2216 від 28.03.2025, укладеного між позивачем та Фізичною особою - підприємцем Абрамкіним Богданом Петровичем, з урахуванням Рахунку №2216 від 18.03.2025, загальна вартість автотоварознавчого дослідження складає 8 000,00 грн.
Факт проведення експертизи на замовлення позивача підтверджується Рахунком №2216 від 18.03.2025 та Актом виконаних робіт №2216 від 29.03.2025.
З огляду на результат вирішення справи, а також на прийняття Висновку експерта №2216 від 29.03.2025 як належного доказу та його врахування судом при ухваленні рішення у справі, витрати, пов'язані з проведенням експертизи, в розмірі 8000,00 грн є підтвердженими та підлягають розподілу між сторонами справи.
Частина третя статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначає серед основних засад (принципів) господарського судочинства відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12).
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, витрати позивача на проведення експертизи підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак витрати в розмірі 3601,84 грн покладаються на відповідача-1, витрати в розмірі 2400,78 грн - на відповідача-2, а витрати в розмірі 1997,38 грн залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (Україна, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40; ідентифікаційний код: 20782312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Фінанси та кредит Лекс" (Україна, 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. А, кім. 803 Б; ідентифікаційний код: 32109975) страхове відшкодування в розмірі 47306 (сорок сім тисяч триста шість) грн 02 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1363 (одна тисяча триста шістдесят три) грн 30 коп. та витрати, пов'язані з проведенням експертизи, в розмірі 3601 (три тисячі шістсот одна) грн 84 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Чиста вода" (Україна, 08112, Київська обл., Бучанський р-н, с. Мила, вул. Комарова, буд. 23Б; ідентифікаційний код: 30059069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Фінанси та кредит Лекс" (Україна, 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. А, кім. 803 Б; ідентифікаційний код: 32109975) майнову шкоду в розмірі 31531 (тридцять одна тисяча п'ятсот тридцять одна) грн 55 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 70 коп. та витрати, пов'язані з проведенням експертизи, в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) грн 78 коп.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 756,00 грн та витрати, пов'язані з проведенням експертизи в розмірі 1997,38 грн покласти на позивача.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 24.10.2025
Суддя О.В. Нечай