ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.10.2025Справа № 910/1243/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Шмиги В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Акула Трейд» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/1243/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акула Трейд»
до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»
про стягнення коштів
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Акула Трейд» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (далі - відповідач) про стягнення коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримав право вимоги до відповідача за неналежне виконання останнім договору поставки №723/з від 27.10.2020 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення основний борг у розмірі 1265292,13 грн, 3% річних у розмірі 108632,70 грн та інфляційні втрати у розмірі 521138,92 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/1243/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам строки на подачу заяв по суті спору та призначено підготовче засідання у справі.
18.03.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Акула Трейд» надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд здійснювати розгляд справи за вимогою про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 634272,25 грн, 3% річних у розмірі 56006,81 грн та інфляційних втрат у розмірі 279741,60 грн, а належною ціну позову вважати в сумі 970020,66 грн.
У судовому засіданні 18.03.2025 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про прийняття до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим новою ціною позову є 970020,66 грн.
У судовому засіданні 01.05.2025, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Акула Трейд» до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про стягнення коштів задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акула Трейд» основний борг у розмірі 634272,25 грн, 3% річних у розмірі 55915,19 грн, інфляційні втрати у розмірі 279741,60 грн та судовий збір у розмірі 11639,15 грн.
07.10.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Акула Трейд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/1243/25, в якій позивач просить суд ухвалити у даній справі додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 52000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на 16.10.2025.
У судове засідання 16.10.2025 представник заявника не з'явився, однак в поданій заяві просив розгляд заяви провести без його участі. Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.
Частиною 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За таких обставин, враховуючи, що заявник просив розгляд заяви провести без його участі, а відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної заяви і не повідомив суду про причини неявки, суд на місці постановив розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №910/1243/25 проводити за їх відсутності.
Приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У той же час, враховуючи встановлені приписами ст. 238 Господарського процесуального кодексу України вимоги до змісту рішення суду та визначений у ст. 240 Господарського процесуального кодексу України порядок проголошення судового рішення, вбачається, що у разі якщо учасник справи в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України до закінчення судових дебатів у справі заявив про намір подати протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду докази на підтвердження розміру судових витрат, суд, після надходження відповідних доказів від учасника справи, може вирішити питання щодо розподілу судових витрат не інакше як шляхом ухвалення додаткового рішення.
Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2025 року у справі №910/1243/25 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду даної справи на оплату послуг професійної правничої допомоги, оскільки представник позивача скористався своїм правом на подання таких доказів протягом 5 днів після ухвалення рішення суду в даній справі у порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).
У поданій заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 52000,00 грн на професійну правничу допомогу.
За приписами частини 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано копії договору про надання правничої допомоги №214 від 20.03.2024 (далі -договір), укладеного між Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Голдрейн Партнерс» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акула Трейд» (далі - клієнт); додаткової угоди №1 від 25.01.2025 до договору; рахунків на оплату №001270 від 12.12.2024 на суму 32000,00 грн, №001373 від 18.03.2025 на суму 12000,00 грн, №001410 від 01.05.2025 на суму 4000,00 грн, №001483 від 22.07.2025 на суму 4000,00 грн; актів виконаних робіт №001376 від 18.03.2025 на суму 32000,00 грн, №001373 від 18.03.2025 на суму 12000,00 грн, №001410 від 01.05.2025 на суму 4000,00 грн, №001483 від 22.07.2025 на суму 4000,00 грн; ордеру на надання правничої допомоги, серії АІ №1806961 від 29.01.2025, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, серії РН №1304 від 04.11.2017.
Відповідно до пункту 1.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 25.01.2025) сторони домовились, що клієнт доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати клієнту професійну правничу допомогу у судових справах: за позовом клієнта до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про стягнення коштів (заборгованості) за договором №723 від 27.10.2020 року та договором про відступлення права вимоги від 19.03.2024 року; за позовом клієнта до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про стягнення коштів (заборгованості) за договором №923 від 27.10.2021 року та договором про відступлення права вимоги від 19.03.2024 року.
На підставі цього договору клієнт доручає виконавцю вести судові справи в місцевих загальних, господарських, адміністративних судах, апеляційних судах, апеляційних господарських судах, апеляційних адміністративних судах, у Верховному Суді, Конституційному Суді України. Для цього клієнтом надаються виконавцю усі права, які надані законом позивачу, відповідачу, особі, заявникові та скаржникові, зацікавленій особі, потерпілому, підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, цивільному позивачу, цивільному відповідачу, особі, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), свідкові, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншим особам, залежно від процесуального статусу в якому перебуває клієнт. У тому числі клієнт надає виконавцю право подавати та підписувати заяви, позовні заяви, скарги, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, ухвал, постанов і інших документів, що є у справі та залучаються сторонами та третіми особами або учасниками процесу до справи, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти усні та письмові клопотання, заявляти відводи складу суду та державним виконавцям, давати усні та письмові пояснення, підписувати необхідні документи, подавати свої доводи, міркування та заперечення по справі, сплачувати відповідні платежі, отримувати належне клієнтові майно та грошові суми, вчиняти всі інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду повноважень та які, на думку виконавця, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов'язань, передбачених цим договором, а також користуватися всіма іншими правами, наданими Кодексом адміністративного судочинства України, Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України. Крім того надається право повної або часткової відмови від позову, визнання позову (повністю або в частині), подання зустрічного позову, зміни позову, укладення мирової угоди, оскарження рішення, постанови, ухвали суду (місцевого, апеляційного та касаційного судів будь-яких юрисдикцій) в касаційній та апеляційній інстанціях, Верховному Суді, пред'являти виконавчий документ, судове рішення за результатами розгляду судової справи до виконання та представляти інтереси клієнта в органах державної виконавчої служби, Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України, приймати участь у виконавчому провадженні на всіх його стадіях. За окремим дорученням клієнта виконавець може надати клієнту інші види правничої допомоги, крім передбаченої вище у цьому договорі. Таке доручення клієнта повинно бути оформлено в письмовій формі або засобами електронного зв'язку. Якщо клієнт невідкладно потребує надання правничої допомоги інших видів, ніж передбачені в цьому договорі, а надання доручення в письмовій формі чи засобами електронного зв'язку за конкретних обставин є неможливим, то таке доручення клієнт зобов'язаний надати виконавцю у найближчий можливий строк (пункт 2.1 договору).
Згідно пункту 3.1 договору клієнт приймає на себе наступні зобов'язання: вчасно забезпечувати виконавця всім необхідним для виконання його доручень, передбачених цим Договором, в тому числі документами в необхідній кількості екземплярів, внутрішніми нормативними актами, які регулюють діяльність клієнта, у випадку необхідності робочим місцем, транспортними засобами. При вирішенні спорів клієнта з іншими підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, оперативно надавати повну та достовірну інформацію, що необхідна для врегулювання відповідного спору. Оплачувати отримані послуги у відповідності до умов розділу 4 договору.
За умовами пункту 4.1 договору послуги, що надаються виконавцем за цим договором, клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу на банківський рахунок виконавця суми, яка підлягає сплаті за надані послуги. Суми, які вказані в цьому пункті підлягають оплаті клієнтом протягом 5-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку-фактури.
Відповідно до пунктів 4.3, 4.4 договору вартість однієї години роботи виконавця становить 2000,00 грн без ПДВ. Після закінчення кожного календарного місяця чи іншого періоду, в якому були надані послуги, складається акт про надані послуги, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг, деталізація наданих послуг та їх вартість. На письмову вимогу клієнта виконавець може надавати додатки до актів про надання послуг, в яких буде вказано перелік наданих послуг та їх ідентифікація.
Цей договір укладений на невизначений строк (пункт 7.1 договору).
На виконання умов договору сторонами було підписано акти виконання робіт №001376 від 18.03.2025 на суму 32000,00 грн за послуги: 29.01.2025 - підготовка позову ТОВ «Акула Трейд» до ПрАТ «ХК «Київміськбуд» про стягнення заборгованості за договором поставки №723/з від 27.10.2020 р., кількістю 7 годин на суму 14000,00 грн, 30.01.2025 - підготовка та подача позову ТОВ «Акула Трейд» до ПрАТ «ХК «Київміськбуд» про стягнення заборгованості за договором поставки №723/з від 27.10.2020 р., кількістю 8 годин на суму 16000,00 грн, 14.02.2025 - підготовка та подача заяви ТОВ «Акула Трейд» про усунення недоліків позовної заяви у справі №910/1243/25, кількістю 1 година на суму 2000,00 грн; №001373 від 18.03.2025 на суму 12000,00 грн за послуги: 14.03.2025 - підготовка відповіді на відзив у справі №910/1243/25 та заяви про зменшення позовних вимог (та ціни позову), кількістю 4 годин на суму 8000,00 грн, 18.03.2025 - підготовка та участь у підготовчому судовому засіданні у справі №910/1243/25 18.03.2025 на 15:00 у Господарському суді міста Києва з урахуванням часу на дорогу, кількістю 2 години на суму 4000,00 грн; №001410 від 01.05.2025 на суму 4000,00 грн за послуги: 01.05.2025 - підготовка та участь у підготовчому судовому засіданні у справі №910/1243/25 01.05.2025 о 14:45 з урахуванням часу на дорогу, кількістю 2 години на суму 4000,00 грн; №001483 від 22.07.2025 на суму 4000,00 грн за послуги: 08.07.2025 - підготовка та участь у судовому засіданні у справі №910/1243/25 з урахуванням часу на дорогу, кількістю 2 години на суму 4000,00 грн.
Судом встановлено, що Мазур Ірина Олександрівна є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру; - погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та постанові Верховного Суду від 30.01.2024 року у справі №904/9441/21 наголошено на тому, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
В той же час, Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові №922/445/19 від 03.10.2019 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Тобто, «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.
При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі №910/429/21 та від 11.11.2022 у справі №909/50/22.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №922/2666/21.
Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, під час вирішення питання про розподіл судових витрат через призму приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує, що включення до складу наданих адвокатом послуг, таких двох окремих послуг як: «підготовка позову» та «підготовка та подача позову» не можуть бути виділені в окремі види правничої допомоги, позаяк є ідентичними і взаємопоглинаються одна одною.
Разом з тим, як вбачається із актів, частиною правової допомоги є подання до суду різного роду заяв та клопотань з процесуальних питань, зокрема заяви про усунення недоліків позовної заяви, заяви про зменшення позовних вимог.
В контексті означеного слід зауважити, що подання до суду процесуальних заяв та клопотань є важливим, але не визначальним елементом правничої допомоги. Судом враховано, що подача таких заяв та клопотань спрямована на уточнення процесуальної та правової позицій сторони, втім їх значення є вторинним у співвідношенні із значенням заяв по суті спору, які містять основні аргументи, способи захисту, підкріплені відповідними доказами, на які сторона покладається для захисту своїх прав та інтересів.
На переконання суду, ефективність правничої допомоги визначається, передусім, якістю формування заяв по суті спору, які виступають основою для оцінки судом матеріально-правової позиції сторін, а тому саме ґрунтовність, системність і правова обґрунтованість таких заяв мають вирішальний вплив на результативність судового розгляду, у той час як процесуальні заяви та клопотання виконують лише допоміжну роль.
Водночас, судом враховано, що метою поданих до суду заяв, зокрема, про усунення недоліків позовної заяви та про зменшення розміру позовних вимог, є насамперед уточнення правової позиції сторони у справі та приведення предмету позову у відповідність до фактичних обставин справи, з огляду на допущені помилки під час формування позову, що, у свою чергу, не може визнаватися судом, як надання правничої допомоги з метою захисту порушеного права учасника справи.
Крім того, з наданих позивачем актів виконаних робіт вбачається, що як вид правничої допомоги є участь адвоката у судових засіданнях 18.03.2025, 01.05.2025 та 08.07.2025, тривалістю кожне по дві години, загалом шість годин, на суму 12000,00 грн.
Однак, дослідивши матеріали справи та протоколи судових засідань, суд встановив, що фактична тривалість зазначених засідань сумарно становила не більше 1 год. 10 хв. включно із затримками початку розгляду справи, відтак відомості, наведені у актах виконаних робіт щодо витраченого часу, не відповідають дійсним обставинам справи та не можуть бути визнані судом достовірними доказами фактичних витрат на правничу допомогу.
При цьому суд зазначає, що посилання на необхідність урахування часу, витраченого на добирання до суду, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки зазначений час є непропорційно значним навіть із огляду на особливості транспортних роз'язок міста Києва.
Таким чином, господарський суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу адвоката, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом фактичні обставини справи не є безумовною підставою для стягнення судом витрат на професійну правничу допомогу з відповідача саме в розмірі 52000,00 грн, адже цей розмір має бути документально обґрунтований, відповідати критерію розумної дійсності та необхідності таких витрат.
Відтак, беручи до уваги те, що суду необхідно надати оцінку розміру витрат сторони на правничу допомогу з урахуванням всіх аспектів і категорії складності справи, враховуючи предмет спору та заявлені позовні вимоги у співвідношенні до заявлених витрат на правову допомогу, приймаючи до уваги надані позивачеві послуги та зважаючи на обсяг і зміст наданих позивачем під час судового розгляду справи №910/1243/25 процесуальних документів, суд приходить до висновку, що зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до розміру 20000,00 грн від попередньо заявленої суми, яка є завищеною, відповідатиме критерію пропорційності і розумності.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши надані представником позивача докази, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору, та висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Акула Трейд» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/1243/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4/6, ідентифікаційний код 23527052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акула Трейд» (03191, м. Київ, вул. Кістяківських Родини, буд. 6, кв. 7-155, ідентифікаційний код 38810093) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 (двадцяти тисяч) грн 00 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання додатковим рішенням суду законної сили.
4. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Акула Трейд» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/1243/25 відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 24.10.2025.
СуддяТ.В. Васильченко