ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
м. Київ
24.10.2025Справа № 910/12619/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви Комунального підприємства «Київпастранс» (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-Інвестиційна група» (01014, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, буд 43, оф. 5) про стягнення коштів
Комунальне підприємство «Київпастранс» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-Інвестиційна група» про стягнення коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії №52.25-69 від 26.02.2025 не здійснив поставку електричної енергії у встановлений договором строк, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення збитки у розмірі 2960236,62 грн, пеню в розмірі 294158,27 грн, інфляційні втрати у розмірі 83631,79 грн та 3% річних у розмірі 28466,93 грн.
Дослідивши позовну заяву Комунального підприємства «Київпастранс», суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Позовна заява - це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов.
Подання позову включає в себе дії позивача (самостійно або через представників) щодо його безпосереднього звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
Частиною 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити підпис особи, яка відповідно до установчих документів правомочна діяти в інтересах юридичної особи або підпис особи, яка відповідно до вимог закону наділена правом підписання відповідних документів.
З поданої позовної заяви вбачається, що її підписано електронним цифровим підписом та подано до Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» представником Комунального підприємства «Київпастранс» Гуровим Ігорем Вадимовичем.
На підтвердження наявності у Гурова І.В. повноважень діяти від імені та в інтересах Комунального підприємства «Київпастранс» до суду з додатками до позовної заяви подано довіреність №06-5/152 від 28.08.2025 на ім'я Гурова І.В., що видана в.о. генерального директора Тетяною Тараско та довіреність у порядку передоручення від 05.09.2025, якою Тараско Т.Є. на підставі витягу з ЄДР від 25.03.2025, уповноважує Гурова І.В. представляти інтереси Комунального підприємства «Київпастранс».
Частиною 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким внесено зміни до Конституції України, та доповнено Основний Закон окремими статтями.
Статтею 59 Конституції України (в редакції цього Закону) визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Також, Конституцію України було доповнено статтею 131-2, за частинами першою, четвертою та п'ятою якої для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
29.12.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18.12.2019 №390-IX.
Відповідно до вказаних змін, зокрема, частини третьої статті 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
За змістом частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 17.06.2020 у справі №922/2246/19 та від 23.11.2020 у справі №908/592/19, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Як встановлено судом вище, на підтвердження наявності у Гурова І.В. повноважень діяти від імені та в інтересах Комунального підприємства «Київпастранс» до суду подано довіреність №06-5/152 від 28.08.2025 та довіреність у порядку передоручення від 05.09.2025.
Проте, зазначені матеріали, які додані до позовної заяви на підтвердження наявності у Гурова І.В. повноважень представляти інтереси Комунального підприємства «Київпастранс» в судах, не містять інформації про те, що поіменована особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, довіреність, за відсутності доказів, передбачених ч. 3 ст. 56 ГПК України, не є доказом того, що відповідна особа уповноважена діяти від імені підприємства в порядку самопредставництва.
Суд звертає увагу, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.08.2021 у справі №917/106/20 та від 23.11.2020 у справі №908/592/19.
Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформація про осіб, що підписали позовну заяву від імені Комунального підприємства «Київпастранс», а саме Гурова І.В. в такому Реєстрі відсутня.
Разом з цим, суд зауважує, що згідно з ч. 2 ст. 58 ГПК України при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
За приписами частини 1, 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема, у порядку провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У той же час, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі, що перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1514000 грн), а відтак дана справа не є малозначною.
Водночас, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 60 ГПК України).
Так, згідно частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Як вже було встановлено судом, позовна заява від імені Комунального підприємства «Київпастранс» підписана його представником Гуровим І.В., який діє на підставі довіреності без надання доказів на підтвердження того, що вказана особа має статус адвоката.
Довіреності, які додані до позовної заяви, на підтвердження наявності у Гурова І.В. повноважень представляти інтереси позивача, зокрема, у Господарському суді міста Києва, також не містять інформації, що вказана особа має статус адвоката.
Отже, з огляду на зазначене, суду жодними доказами не доведено, що подана до Господарського суду міста Києва позовна заява від імені Комунального підприємства «Київпастранс» підписана особою, яка має право її підписувати у відповідності до вимог чинного законодавства.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, вказана позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
За змістом ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
При цьому, суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Комунального підприємства «Київпастранс» та додані до неї документи повернути заявнику.
2. Ухвала набирає законної сили 24.10.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Т.В. Васильченко