ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.10.2025Справа № 910/6549/25
За позовом Консорціуму «Спеціалізований ремонтний консорціум Укррембуд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
про визнання недійсними правочинів, розірвання договору та стягнення 770 672, 08 грн
Суддя Карабань Я.А.
Секретар судових засідань Севериненко К.Р.
Представники учасників справи:
від позивача: Гусакова О.Б., Караканова Т.В.;
від відповідача: Анісімов Д.Д.;
Консорціум «Спеціалізований ремонтний консорціум Укррембуд» (надалі позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (надалі відповідач), в якому просить суд:
- визнати недійсним односторонній правочин, вчинений відповідачем, про залік зустрічних вимог від 29.11.2024, що оформлений повідомленням за вих. № ТОВВИХ-24-18480 на суму 459 431,58 грн;
- визнати недійсним односторонній правочин, вчинений відповідачем, про залік зустрічних вимог від 09.12.2024, що оформлений повідомленням за вих. № ТОВВИХ-24-19079 на суму 262 460,04 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за виконані послуги згідно договору № 460008443 від 04.10.2023 у сумі 721891,60 грн, 9 610,51 грн пені, 9 610,51 грн 0,01% річних та 29 559,46 грн компенсації від інфляції;
- розірвати договір № 460008443 про закупівлю послуг від 04.10.2023, укладений між позивачем та відповідачем.
Позовні вимоги, з посилання на ст.11, 202, 203, 204, 215, 526, 625, 651 Цивільного кодексу України мотивовані тим, що відповідачем безпідставно вчинено односторонні правочини про зарахування однорідних зустрічних вимог та неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов?язання за договором на закупівлю послуг № 4600008443, у частині повної та своєчасної оплати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
29.05.2025 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі №910/6549/25, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.07.2025.
06.06.2025 від представника позивача адвоката Гусакової О.Б. надійшла заява про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 заяву представника позивача адвоката Гусакової О.Б. про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
17.06.2025 та 18.06.2025 від представника позивача адвоката Караканової Т.В. надійшли заяви про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 заяву представника позивача адвоката Караканової Т.В. про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
23.06.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позов у якому останній зазначає, що повідомлення від 29.11.2024 за вих. № ТОВВИХ-24-18480 та повідомлення від 09.12.2024 за вих. № ТОВВИХ-24-19079 не є одностороннім правочином про зарахування однорідних зустрічних вимог, а є правом відповідача передбачене п. 10.15.1. договору про закупівлю послуг № 4600008443 від 04.10.2023, а саме в частині нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання договору та отримання їх із сум, які підлягають виплаті позивачу. Крім того, відповідач вважає безпідставним нарахування позивачем пені, 0,01% річних та інфляційних втрат, оскільки відповідач має право у відповідності до вимог п.7.7 договору відтермінувати оплату послуг до моменту надання позивачем доказів реєстрації податкових накладних за спірний період. Що стосується вимог про розірвання договору, то позивачем не наведено достатніх правових підстав для цього.
02.07.2025 від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.
У підготовче засідання 02.07.2025 з'явились представники сторін. Суд протокольною ухвалою в порядку ст.74 ГПК України витребував у позивача та відповідача докази та письмові пояснення. Також суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 відкладено підготовче засідання на 29.07.2025.
11.07.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, разом з клопотаннями про поновлення строку на подання доказів, та долучення поданих доказів до матеріалів справи.
14.07.2025 від представника відповідача, на виконання вимог ухвали суду, надійшли витребувані докази. Також 14.07.2025 від представника відповідача надійшли заперечення.
22.07.2025 від представника відповідача надійшли заперечення.
У підготовче засідання 29.07.2025 з'явились представники сторін. Суд протокольною ухвалою, з урахуванням думки представника відповідача, задовольнив клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів, поновив строк на подання доказів та долучив подані 02.07.2025 і 11.07.2025 докази до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 відкладено підготовче засідання на 16.09.2025.
У підготовче засідання 16.09.2025 з'явились представники сторін. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2025, враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, сторонам надавалось достатньо часу для надання доказів та пояснень по суті спору, окрім того, не було зазначено про неможливості надання доказів чи заявлення клопотань, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.10.2025.
Судове засідання, призначене на 07.10.2025 не відбулось, у зв'язку з оголошеною в місті Києві повітряною тривогою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 судове засідання у справі № 910/6549/25 призначено на 14.10.2025.
У судове засідання 14.10.2025 з'явилися представник позивача та представник відповідача.
У судовому засіданні 14.10.2025 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
04.10.2023 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір про закупівлю послуг № 4600008443 (надалі - договір), згідно п.1.1 якого виконавець зобов?язується за завданням замовника надати послуги з «Фарбування та скління (відновлення захисного антикорозійного покриття КС Боярка)», далі - послуги, а замовник зобов?язується оплатити такі послуги.
Згідно з п.1.2. договору обсяги та види послуг, що надаються виконавцем визначені в кошторисній документації (додаток 2 до цього договору).
Відповідно до п.1.3. договору обсяги, порядок, вимоги та технічні характеристики надання послуг визначаються технічними, якісними та кількісними характеристиками предмета закупівлі (додаток 3 до цього договору ) та графіком надання послуг (додаток 4 до цього договору ).
Пунктом 2.1. договору передбачено, що ціна договору згідно із договірною ціною (додаток 1 до цього договору) становить 7 777 499,00 грн (сім мільйонів сімсот сімдесят сім тисяч чотириста дев?яносто дев?ять гривень 00 коп.), крім того ПДВ (20%) - 1 555 499,80 грн (один мільйон п?ятсот п?ятдесят п?ять тисяч чотириста дев?яносто дев?ять гривень 80 коп.). Ціна договору разом з ПДВ становить 9 332 998,80 грн (дев?ять мільйонів триста тридцять дві тисячі дев?ятсот дев?яносто вісім гривень 80 коп.).
За змістом п.2.2. договору ціна договору може бути змінена за взаємною згодою сторін у випадках, встановлених чинним законодавством України, що оформляється додатковою угодою до цього договору.
Місце надання послуг - відповідно до переліку в додатку 3 до цього договору 3.1. (далі - об?єкт (и)) (пунктом 3.1. договору).
Пунктом 3.2. договору сторони погодили, що передбачені цим договором послуги виконавець надає згідно з графіком надання послуг (додаток 4 до цього договору) в умовах діючого виробництва, яке є об?єктом підвищеної небезпеки. При цьому виконавець надає послуги не порушуючи режимів транспорту газу та роботи газотранспортної системи, вимог з промислової безпеки та охорони праці із залученням своїх висококваліфікованих фахівців з використанням сучасних технологій.
Згідно з п.3.3. договору для отримання послуг замовник, не пізніше ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дати надання послуг відповідно до умов цього договору, направляє на адресу вказану в розділі 17 цього договору та/або електронну адресу виконавця вказану в п.16.12 цього договору письмову заявку в якій визначається дата початку надання послуг. Виконавець приступає до надання послуги не пізніше дати надання послуг визначеної замовником у відповідній заявці. При цьому до отримання заявки виконавець не приступає до надання послуги.
Відповідно до п. 3.4. договору за 7 (сім) календарних днів до початку надання послуг виконавець надає замовнику заяву для отримання допуску до місця надання послуг у порядку, передбаченому договором, а також необхідний перелік документів для отримання допуску представників виконавця відповідно до вимог внутрішніх документів замовника щодо охорони праці та допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об'єктах ТОВ «Оператор ГТС України».
За змістом пункту 3.5. договору замовник повідомляє виконавця про допуск на об'єкт(и) для надання послуг шляхом направлення листа на електронну адресу виконавця вказану в п.16.12 цього договору.
Пунктом 3.6. договору сторони погодили, що передбачені цим договором послуги виконавець надає із своїх матеріалів, своїм обладнанням, доставку яких виконавець здійснює своїм транспортом після отримання від замовника листа про допуск на об'єкт(и) для надання послуг.
Положенням п.6.1. договору передбачено, що прийняття наданих послуг замовником здійснюється по кожному об'єкту окремо після перевірки якості послуг і оформлюється актом здачі-приймання наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін.
За змістом п.6.2. договору у процесі приймання послуг замовник перевіряє: відповідність обсягів наданих послуг умовам договору шляхом здійснення контрольних оглядів (обмірів, обстеження) безпосередньо на об'єктах надання послуг; відповідність якості наданих послуг технічним, якісним та кількісним характеристиками предмета закупівлі (додаток 3 до цього договору), національним стандартам, іншим нормативним документам, що регламентують надання послуг; наявність документів, що підтверджують витрати матеріалів, обладнання, тощо; дотримання строків надання послуг відповідно до умов цього договору.
Послуги вважаються наданими з моменту підписання сторонами відповідного акту здачі-приймання наданих послуг (п.6.3 договору).
Згідно з п.6.4. договору за результатами надання послуг по кожному з об'єктів не пізніше останнього дня строку надання відповідних послуг виконавець складає та надає замовнику підписаний зі своєї сторони акт здачі-приймання наданих послуг разом з виконавчою та технічною документацією по об'єкту (за наявності), виконаною відповідно до цього договору та діючих нормативно-правових актів. Обов'язковим додатком до акту здачі-приймання наданих послуг є довідка (розрахунок) про вартість наданих послуг та витрат, для складання якої використовуються форми документів КБ-2в та КБ-3.
Відповідно до п.6.5. договору замовник протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання підписаного виконавцем акту здачі-приймання наданих послуг та у будь-якому випадку після отримання документів, які надаються замовнику виконавцем за результатами надання послуг згідно з п.6.4. договору, зобов'язаний надати виконавцю підписаний зі своєї сторони акт здачі-приймання наданих послуг або у вказаний строк надати мотивовану відмову від підписання акту здачі-приймання наданих послуг. У разі надання замовником мотивованої відмови від підписання акту здачі-приймання наданих послуг виконавець зобов'язаний не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту надання такої мотивованої відмови усунути недоліки у наданих послугах.
За змістом п.6.6. договору якщо виконавець не усунув недоліки у визначений у цьому пункті договору строк, замовник має право: відмовитися від прийняття послуг та вимагати відшкодування збитків; усунути такі недоліки своїми силами або із залученням третіх осіб; у такому разі виконавець зобов'язаний компенсувати замовнику витрати на усунення вказаних недоліків.
Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що оплата за цим договором проводиться після належного надання виконавцем послуг. Підставою для проведення оплати є підписання обома сторонами акту(ів) здачі-приймання наданих послуг.
Оплата наданих послуг проводиться шляхом перерахування грошових коштів на визначений у розділі 17 договору поточний рахунок виконавця, протягом 60 (шістдесяти) календарних днів, але не раніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін відповідного акту здачі-приймання наданих послуг (п.7.2 договору).
Згідно з п. 7.7. договору несвоєчасне надання виконавцем податкової накладної/розрахунку коригування, або її оформлення з порушенням порядку заповнення, встановленого ПК України, або надання податкової накладної з порушенням вимог щодо електронного підпису уповноваженої особи, яка її підписала, або не підтвердження реєстрації податкової накладної в ЄРПН в терміни передбачені Податкового кодексу України, є відкладальною обставиною для настання обов'язку замовника щодо здійснення оплати послуг за цим договором, до моменту одержання замовником такої податкової накладної/розрахунку коригування та одержання інформації з ЄРПН про підтвердження факту здійснення такої реєстрації виконавцем та перевірки податкової накладної/розрахунку коригування на предмет додержання вимог законодавства щодо її заповнення та підписання.
Положенням п.7.8. договору передбачено, що замовник залишає за собою право відстрочити виконання своїх зобов'язань з оплати послуг за цим договором у разі наявності простроченого виконання зобов'язань виконавця за штрафними санкціями, передбаченими цим договором, до моменту належного виконання виконавцем таких зобов'язань.
Згідно з п. 9.1. договору замовник зобов?язаний, в тому числі, приймати якісно надані послуги у порядку, передбаченому договором, здійснювати оплату за надані послуги на умовах цього договору.
При цьому, відповідно до п.9.2. договору замовник має право: відмовитись від прийняття наданих послуг у разі виявлення недоліків цих послуг, повернути акти здачі-приймання наданих послуг та довідки про вартість наданих послуг та витрат виконавцю без здійснення оплати в разі їх неналежного оформлення (відсутність підпису, печатки тощо), для дооформлення, вимагати відшкодування збитків та сплати штрафних санкцій, у разі порушення виконавцем умов цього договору.
Натомість відповідно до п.9.3. договору виконавець зобов?язаний забезпечити надання послуг у обсягах, в строки, порядку та відповідної якості, встановлених цим договором, скласти, підписати та направити акти здачі-приймання наданих послуг на подальший розгляд замовнику за місцем надання послуг, відшкодувати замовнику завдані збитки відповідно до законодавства та цього договору.
При цьому, за змістом п. 9.4. договору виконавець має право отримувати плату за надані послуги на умовах цього договору.
У випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (п.10.1. договору).
За змістом п.10.4. у випадку несвоєчасного надання послуг, передбачених графіком надання послуг (додаток 4 до цього договору), до виконавця застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості ненаданих послуг за кожен день прострочення надання послуг, а при порушенні строку надання послуг більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % від вартості ненаданих послуг.
Згідно з п. 10.8. договору у разі прострочення оплати послуг за договором замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,01 (нуль цілих одна сота) відсотка простроченої суми оплати за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.10.9. договору сторони домовились, що на суму боргу за порушення строку здійснення платежів нараховується 0,01 (нуль цілих одна сота) відсотка річних від простроченої суми.
Пунктом 10.15.1. договору передбачено, що замовник має право отримати суму нарахованих штрафних санкцій та збитків, заподіяних невиконанням та/або неналежним виконанням договору виконавцем, з сум, які підлягають виплаті виконавцю. Оперативно-господарська санкція застосовується до виконавця після того, як він не сплатив у визначений строк штрафні санкції та/або збитки згідно з розрахунком штрафних санкцій та/або збитків, направленого на його адресу. Про застосування оперативно-господарської санкції замовник зобов'язаний письмово повідомити виконавця.
Згідно з пунктом 15.1. договору сторони домовилися про те, що з метою виконання умов договору будуть здійснювати обмін документами, як електронними документами у розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі - Електронні документи). Під «обміном електронними документами» сторони розуміють їх створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, підписання, використання тощо за допомогою системи електронного документообігу, що визначена у п. 15.6. договору.
Відповідно до п.15.3. договору до електронних документів, обмін якими сторони зобов'язані здійснювати за допомогою системи електронного документообігу, що визначена у п. 15.6. договору, сторони відносять первинні (бухгалтерські) документи (рахунок на оплату / рахунок-фактура, акт звірки взаєморозрахунків, акти виконаних робіт, наданих послуг тощо), а також будь-які інші документи, необхідні для виконання договору та/або які створюються у процесі його виконання.
Сторони домовились здійснювати обмін електронними документами, у тому числі створювати, пересилати та підписувати електронні документи, із застосуванням визначеної у
цьому пункті договору системи, яка забезпечує обмін електронними документами (далі - система електронного документообігу): комп'ютерна програма «Система зовнішнього обігу електронних документів «DEALS», та відповідно до положень Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (п.15.6. договору).
Пунктом 15.7. договору сторони домовилися, що створення електронного документа завершується накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої на підписання такого документа особи (далі - КЕП).
Відповідно до п.15.12. договору сторони домовилися, що електронний документ, підписаний КЕП та відправлений за допомогою системи електронного документообігу, має юридичну силу, породжує права та обов'язки для сторін, може бути представлений до суду як належний доказ та визнається рівнозначним документу на паперовому носієві.
Згідно з п.8.1. договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 24 (двадцяти чотирьох) місяців, а в частині гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання.
Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, взятих на себе за цим договором, та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.8.2. договору).
Договірна ціна на послуги з «Фарбування та скління (відновлення захисного антикорозійного покриття КС «Боярка») (додаток 1 до договору) становить 9 334 998,80 грн.
Згідно з п.1, 2 технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі (додаток 3 до договору) мета надання послуг - відновлення захисних та декоративних властивостей захисного лакофарбового покриття технологічного обладнання, трубопроводів, металоконструкцій, а також захисного покриття переходах «земля-повітря» на КС Боярка. Строк надання послуги з дати укладання договору становить 24 (двадцять чотири) місяців. Місце надання послуг: Київська область, Фастівський район, м. Боярка, 08151.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач (виконавець) передав, а відповідач (замовник прийняв) роботи на загальну суму 3 596 906,82 грн, що підтверджується:
актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 08.10.2024 на суму 584 553,61 грн;
актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт від 29.10.2024 на суму 845 303,04 грн;
актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт від 31.10.2024 на суму 710 596,08 грн;
актом №1 приймання виконаних будівельних робіт від 20.11.2024 на суму 1 456 454,09грн (т.5, а.с.119-139).
Зазначені акти приймання виконаних будівельних робіт підписані накладенням кваліфікованого електронного підпису з обох сторін без зауважень та заперечень.
21.11.2024 відповідачем на електронну адресу позивача було направлено вимогу №ТОВВИХ-24-17935 про сплату штрафних санкції згідно з п.п.10.4, 10.15.1. договору, а саме пеню у розмірі 309 599,89 грн та штраф у розмірі 149 831,69 грн, а усього 459 431,59грн у строк до 27.11.2024, за порушення позивачем (виконавцем) строків надання послуг за договором. Також зазначено, що у випадку незадоволення цієї вимоги у строк до 27.11.2024 відповідачем будуть застосовані оперативно-господарські санкції відповідно до п.п.10.4, 10.15.1. договору у вказаному розмірі, яка буде утримана з суми коштів, що підлягають сплаті на користь позивача (т.І, а.с.59-60).
29.11.2024 відповідачем на електронну адресу позивача було направлено вимогу №ТОВВИХ-24-18479 про сплату штрафних санкції згідно п.п.10.4, 10.15.1. договору, а саме пеню у розмірі 160 508,26 грн та штраф у розмірі 101 951,79 грн, а усього 262 460,04 грн у строк до 06.12.2024, за порушення позивачем (виконавцем) строків надання послуг за договором. Також зазначено, що у випадку незадоволення цієї вимоги у строк до 06.12.2024 відповідачем будуть застосовані оперативно-господарські санкції відповідно до п.п.10.4, 10.15.1. договору у вказаному розмірі, яка буде утримана з суми коштів, що підлягають сплаті на користь позивача (т.І, а.с.61-62).
29.11.2024 відповідачем на електронну адресу позивача було направлено повідомлення №ТОВВИХ-24-18480 про застосування оперативно-господарської санкції в порядку п.п.10.4, 10.15.1. договору від 04.10.2023 № 4600008443 стосовно утримання суми штрафних санкцій у розмірі:
138 324,37 грн, із суми грошових коштів 584 553,61 грн, які підлягають сплаті на користь виконавця за умовами договору від 04.10.2023р., № 4600008443 на підставі акту наданих послуг від 08.10.2024 р., № 1 від 08.10.2024, КС Боярка Центрального ЛВУМГ;
198 140,29 грн, із суми грошових коштів 845 303,04 грн, які підлягають сплаті на користь виконавця за умовами договору від 04.10.2023р., № 4600008443 на підставі акту наданих послуг від 29.10.2024 р., № 2 від 29.10.2024, КС Боярка Центрального ЛВУМГ;
122 966,92 грн, із суми грошових коштів 710 596,08 грн, які підлягають сплаті на користь виконавця за умовами договору від 04.10.2023р., № 4600008443 на підставі акту наданих послуг від 31.10.2024 р., № від 31.10.2024, КС Боярка Центрального ЛВУМГ (т.І, а.с.119).
09.12.2024 відповідачем на електронну адресу позивача було направлено повідомлення № ТОВВИХ-24-19079 про застосування оперативно-господарської санкції в порядку п.п.10.4, 10.15.1. договору від 04.10.2023 №4600008443 щодо утримання суми штрафних санкцій договору у розмірі 262 460,04 грн, із суми грошових коштів 1 456 454,09 грн, які підлягають сплаті на користь виконавця за умовами договору від 04.10.2023р., № 4600008443 на підставі акту наданих послуг від 20.11.2024р., № 1 від 20.11.2024 КС Боярка Центрального ЛВУМГ (т.І, а.с.120).
Позивач заперечує, вважає дані повідомлення одностороннім правочином про зарахування зустрічних однорідних вимог, вважає їх спірними та заперечує проти застосування відносно нього оперативно-господарських санкції, вважає їх неправомірними.
Як свідчать матеріали справи відповідачем було здійснено часткову оплату за виконані позивачем роботи на загальну суму 2 875 015, 20 грн, що підтверджується наступними платіжними інструкціями, а саме:
платіжною інструкцією в національній валюті від 25.02.2025 № 336286 на суму 446 229,24 грн (призначення платежу - часткова оплата акту № 1 від 08.10.2024 за договором № 4600008443 від 04.10.2023);
платіжною інструкцією в національній валюті від 25.02.2025 № 336287 на суму 587 629,16 грн (призначення платежу - часткова оплата акту № 3 від 31.10.2024 за договором № 4600008443 від 04.10.2023);
платіжною інструкцією в національній валюті від 27.02.2025 № 337485 на суму 647 162,75 грн (призначення платежу - часткова оплата акту № 2 від 29.10.2024 за договором № 4600008443 від 04.10.2023);
платіжною інструкцією в національній валюті від 06.03.2025 № 338 951 на суму 1 193 994,05 грн (призначення платежу - часткова оплата акту № 1 від 20.11.2024 за договором № 4600008443 від 04.10.2023).
Спір у даній справі виник з підстав неправомірного, на думку позивача, вчинення відповідачем правочину щодо зарахування відповідачем зустрічних однорідних вимог на загальну суму 721 891,60 грн, зазначає, що грошові кошти не є безспірними; вказує про неналежне виконання відповідачем свого грошового зобов'язання за договором на закупівлю послуг № 4600008443 у частині повної та своєчасної оплати основного боргу. З огляду на що, позивач просить суд: визнати недійсним односторонній правочин, вчинений відповідачем, про зарахування зустрічних вимог від 29.11.2024, що оформлений повідомленням за вих. № ТОВВИХ-24-18480 на суму 459 431,58 грн; визнати недійсним односторонній правочин, вчинений відповідачем, про зарахування зустрічних вимог від 09.12.2024, що оформлений повідомленням за вих. № ТОВВИХ-24- 19079 на суму 262 460,04 грн; стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за виконані послуги згідно договору № 460008443 від 04.10.2023 у сумі 721891,60 грн, 9 610,51 грн пені, 9 610,51 грн 0,01% річних та 29 559,46 грн компенсації від інфляції; розірвати договір №460008443 про закупівлю послуг від 04.10.2023, укладений між позивачем та відповідачем.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов?язковим для виконання сторонами.
Аналізуючи умови укладеного між сторонами договору, суд зазначає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором підряду, до якого, крім положень Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов?язання, застосовуються також положення глави 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов?язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов?язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Статтею 844 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов?язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
За приписами ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов?язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов?язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов?язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Приписи статті 202 Цивільного кодексу України встановлюють, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Умови чинності правочинів встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, а саме: законність змісту правочину, наявність у сторін необхідного обсягу цивільної дієздатності, наявність об'єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину, його адекватність внутрішній волі, відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону, спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення.
Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №911/2768/20, від 30.06.2021 у справі №910/3140/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
За змістом Постанови №9 від 06.11.2009 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено, насамперед, порушення прав заявника та наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсним.
Так, звертаючись із позовом, позивач зазначає, що ним було надано послуг за актами приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 08.10.2024, №2 29.10.2024, № 3 від 31.10.2024, № 1 від 20.11.2024 на загальну суму 3 596 906,82 грн. Одночасно відповідачем своє грошове зобов'язання виконано частково у сумі 2 875 015,20грн. У період з 29.11.2024 по 09.12.2024 відповідач направив позивачу повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції по договору від 04.10.2023 № 4600008443 на загальну суму 721 891,60 грн мотивуючи тим, що позивачем порушено строки надання послуг, а тому останньому нараховано штрафні санкції у загальному розмірі 721 891,60 грн та враховуючи часткову оплату за послугу здійснив зустрічне зарахування. Між тим, позивач не визнає обов'язку зі сплати штрафу за порушення строків надання робіт, тобто між сторонами існує неузгодженість щодо наявності зустрічного зобов'язання.
Статтею 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов'язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов'язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов'язані з виконанням.
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: - бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); - бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); - строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (п. 29, 30 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2022 у справі №910/11116/19).
Поряд з тим, як вбачається з вимог відповідача від 21.11.2024 за вих. № ТОВВИХ-24- 17935 та від 29.11.2024 за вих. № ТОВВИХ-24- 18479 про сплату штрафних санкцій, а також повідомлень відповідача від 29.11.2024 за вих. №ТОВВИХ-24-18480 та від 09.12.2024 за вих. №ТОВВИХ-24-19079 про застосування оперативно-господарської санкції по договору від 04.10.23 №4600008443, останнім застосовано відносно позивача оперативно-господарські санкції, у вигляді пені та штрафу на загальну суму 721 891,60 грн на підставі положень п.п.10.4., 10.15.1. договору, що не є одностороннім правочином за своєю суттю у розумінні ст. 601 Цивільного кодексу України, виходячи з наступного.
Застосування штрафних санкцій за договором та правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог - це різні правові інститути, які фактично мають різні цілі та правові наслідки. Правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення зобов'язань, тоді як штрафні санкції є заходом відповідальності за порушення умов договору і виконують охоронну та каральну функцію, що покликані стимулювати сторони виконати зобов'язання та у разі невиконання нести відповідальність за порушення такого зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за договором є реалізацією стороною свого права на застосування передбачених таким договором заходів відповідальності та не спрямоване на припинення зустрічних грошових зобов'язань сторін договору.
Так, відповідно до 10.15.1. договору передбачено, що замовник має право отримати суму нарахованих штрафних санкцій та збитків, заподіяних невиконанням та/або неналежним виконанням договору виконавцем, з сум, які підлягають виплаті виконавцю. Оперативно-господарська санкція застосовується до виконавця після того, як він не сплатив у визначений строк штрафні санкції та/або збитки згідно з розрахунком штрафних санкцій та/або збитків, направленого на його адресу. Про застосування оперативно-господарської санкції Замовник зобов'язаний письмово повідомити виконавця.
Отже, сам по собі, факт нарахування штрафних санкцій в порядку п. 10.15.1. за неналежне виконання договору з сум, що підлягають виплаті позивачу - не свідчить про вчинення правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог і не призводять до припинення основного грошового зобов'язання. А тому суд відмовляє позивачу в частині визнання недійсними односторонніх правочинів про зарахування зустрічних однорідних вимог, що оформлені повідомленням від 29.11.2024 за вих. №ТОВВИХ-24-18480 та від 09.12.2024 за вих. №ТОВВИХ-24-19079.
Стосовно посилань відповідача на правомірність стягнення штрафних санкцій за повідомленнями від 29.11.2024 за вих. №ТОВВИХ-24-18480 та від 09.12.2024 за вих. №ТОВВИХ-24-19079, суд зазначає, що по-перше, це не припиняє виконання останнім його основного зобов'язання за договором. По-друге, щодо правомірності нарахування розміру таких штрафних санкцій, порядку та строку їх нарахування, то це не входить до предмету розгляду даної справи та відповідач не позбавлений права звернутися до суду з окремим позовом.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором, то суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов?язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов?язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що оплата за цим договором проводиться після належного надання виконавцем послуг. Підставою для проведення оплати є підписання обома сторонами акту(ів) здачі-приймання наданих послуг.
Згідно п.7.2 договору оплата наданих послуг проводиться шляхом перерахування грошових коштів на визначений у розділі 17 договору поточний рахунок виконавця, протягом 60 (шістдесяти) календарних днів, але не раніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін відповідного акту здачі-приймання наданих послуг.
Згідно з п. 7.7. договору несвоєчасне надання виконавцем податкової накладної/розрахунку коригування, або її оформлення з порушенням порядку заповнення, встановленого ПК України, або надання податкової накладної з порушенням вимог щодо електронного підпису уповноваженої особи, яка її підписала, або не підтвердження реєстрації податкової накладної в ЄРПН в терміни передбачені ПК України, є відкладальною обставиною для настання обов'язку замовника щодо здійснення оплати послуг за цим договором, до моменту одержання замовником такої податкової накладної/розрахунку коригування та одержання інформації з ЄРПН про підтвердження факту здійснення такої реєстрації виконавцем та перевірки податкової накладної/розрахунку коригування на предмет додержання вимог законодавства щодо її заповнення та підписання.
За змістом п. 9.4. договору виконавець має право отримувати плату за надані послуги на умовах цього договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, матеріалами справи підтверджується, зокрема актами приймання виконаних будівельних робіт (т.5, а.с.119-139), наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача суми у розмірі 721 891,60 грн (3 596 906,82 грн (загальна сума наданих послуг) - 2 875 015,20грн (загальна сума оплат).
Посилання відповідача на те, що позивачем порушені вимоги п.7.7. договору щодо надання відповідачу (замовнику) доказів щодо реєстрації податкових накладних є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, зокрема, квитанціями про реєстрацію податкових накладних за спірний період та листи про їх направлення відповідачу, а саме (т.V. а.с.35-40, 44, т.VІ, а.с.49-58).
Щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.7.2. договору оплата наданих послуг проводиться шляхом перерахування грошових коштів на визначений у розділі 17 договору поточний рахунок виконавця, протягом 60 (шістдесяти) календарних днів, але не раніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін відповідного акту здачі-приймання наданих послуг.
Згідно з п. 10.8. договору у разі прострочення оплати послуг за договором замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,01 (нуль цілих одна сота) відсотка простроченої суми оплати за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.10.9. договору сторони домовились, що на суму боргу за порушення строку здійснення платежів нараховується 0,01 (нуль цілих одна сота) відсотка річних від простроченої суми.
Оскільки відповідач не в поновному обсязі виконав своє грошове зобов'язання за договором про закупівлю послуг № 4600008443 від 04.10.2023 у відповідача утворилась сума заборгованості у розмірі 721 891,60 грн, у зв'язку з чим йому нараховано суму відповідальності за порушення грошового зобов'язання в порядку ст.625 Цивільного кодексу України та суму пені, а саме: 9 610,51 грн пені, 9 610,51 грн 0,01% річних та 29 559,46 грн інфляційні втрати.
Як свідчать матеріали справи між сторонами були складені наступні акти приймання виконаних будівельних робіт:
- актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 08.10.2024 на суму 584 553,61грн;
- актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт від 29.10.2024 на суму 845 303,04грн;
- актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт від 31.10.2024 на суму 710 596,08грн;
- актом №1 приймання виконаних будівельних робіт від 20.11.2024 на суму 1 456 454,09грн.
Згідно з п. 7.7. договору несвоєчасне надання виконавцем податкової накладної/розрахунку коригування, або її оформлення з порушенням порядку заповнення, встановленого ПК України, або надання податкової накладної з порушенням вимог щодо електронного підпису уповноваженої особи, яка її підписала, або не підтвердження реєстрації податкової накладної в ЄРПН в терміни передбачені ПК України, є відкладальною обставиною для настання обов'язку замовника щодо здійснення оплати послуг за цим договором, до моменту одержання замовником такої податкової накладної/розрахунку коригування та одержання інформації з ЄРПН про підтвердження факту здійснення такої реєстрації виконавцем та перевірки податкової накладної/розрахунку коригування на предмет додержання вимог законодавства щодо її заповнення та підписання.
Як свідчать матеріали справи податкова накладна за актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 08.10.2024 на суму 584 553,61 грн була зареєстрована в ЄРПН 13.02.2025 за № 9349875504, докази чого були направленні відповідачу, що підтверджується листом №ТОВВХ-25-3861 від 17.02.2025. Отже, з урахування вимог п.7.7 договору оплата за цим актом повинна була бути здійснена не пізніше наступного дня - 18.02.2025. Заборгованість за актом №1 приймання виконаних будівельних робіт від 08.10.2024 становить 138 324,37 грн (584 553,61 грн (сума наданих послуг) - 446 229,24 грн (сплачена сума)). За таких обставини, пеня нараховується за період з 19.02.2025 по 15.05.2025 (в межах позовних вимог), тобто за 86 днів, що становить 1 189,59 грн (138 324,37 грн * 0,01% * 86 днів).
Так, як свідчать матеріали справи податкова накладна за актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт від 29.10.2024 на суму 845 303,04 грн була зареєстрована в ЄРПН 21.02.2025 за № 9349873986, докази чого були направленні відповідачу, що підтверджується листом №ТОВВХ-25-4475 від 24.02.2025. Отже, з урахування вимог п.7.7. договору оплата за цим актом повинна була бути здійснена не пізніше наступного дня - 25.02.2025. Заборгованість за актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт від 29.10.2024 становить 198 140,29 грн (845 303,04 грн (сума наданих послуг) - 647 162,75 грн (сплачена сума)). За таких обставини, пеня нараховується за період з 26.02.2025 по 15.05.2025 (в межах позовних вимог), тобто 79 днів, що становить 1 565,31 грн (198 140,29 грн * 0,01% * 79 днів).
Як свідчать матеріали справи податкова накладна за актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт від 31.10.2024 на суму 710 596,08грн була зареєстрована в ЄРПН 19.02.2025 за № 9349869796, докази чого були направленні відповідачу, що підтверджується листом №ТОВВХ-25-4268 від 20.02.2025. Отже, з урахування вимог п.7.7 договору оплата за цим актом повинна була бути здійснена не пізніше наступного дня - 21.02.2025. Заборгованість за актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт від 31.10.2024 становить 122 966,92 грн (710 596,08 грн (сума наданих послуг) - 587 629,16 грн (сплачена сума)). За таких обставини, пеня нараховується за період з 22.02.2025 по 15.05.2025 (в межах позовних вимог), тобто 83 дні, що становить 1 020,62 грн (122 966,92 грн * 0,01 * 83 днів).
Як свідчать матеріали справи податкова накладна за актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 20.11.2024 на суму 1 456 454,09 грн була зареєстрована в ЄРПН 04.03.2025 за № 9385116827, докази чого були направленні відповідачу, що підтверджується листом №ТОВВХ-25-5337 від 05.03.2025. Отже, з урахування вимог п.7.7 договору оплата за цим актом повинна була бути здійснена не пізніше наступного дня - 06.03.2025. Заборгованість за актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 20.11.2024 становить 262 460,04 грн (1 456 454,09грн (сума наданих послуг) - 1 193 994,05 грн (сплачена сума)). За таких обставини, пеня нараховується за період з 07.03.2025 по 15.05.2025 (в межах позовних вимог), тобто 70 днів, що становить 1 837,22 грн (262 460,04 грн * 0,01% * 70 днів).
Отже, загальна сума 0,01% пені (нарахованих відповідно до п.10.8 договору) становить 5 612,74 грн (1 837,22 грн+1 020,62 грн+1 565,31 грн+1 189,59 грн), , і відповідно розмір 0,01% річних (нарахованих відповідно до п.10.9 договору) становитиме 5 612,74 грн.
Що стосується нарахування інфляційних втрат:
Сума боргу Акт приймання виконаних будівельних робітПеріод нарахуванняСукупний індекс інфляції за серпень та вересень 2024 рокуРозмір інфляційних втрат
138 324,37 грн№1 від 08.10.2024з 19.02.2025 по 15.05.2025102,211%3 057,66 грн
198 140,29 грнактом № 2 від 29.10.2024з 26.02.2025 по 15.05.2025102,211%4 379,89 грн
122 966,92 грн№ 3 від 31.10.2024з 22.02.2025 по 15.05.2025102,2112 718,18 грн.
262 460,04 грнза актом № 1 від 20.11.2024з 07.03.2025 по 15.05.2025102,211%5 801,68 грн.
Усього 15 957,41 грн
щодо суми заборгованості за актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 08.10.2024 у розмірі 138 324,37 грн (період нарахування з 19.02.2025 по 15.05.2025),:
- у період з 01.03.2025 по 15.05.2025 індексація на суму 138 324,37 грн [Сукупний індекс інфляції] = 101,50% Ч 100,70% = 102,211% (за період Березень 2025, Квітень 2025);
- [Інфляційні нарахування] = 138 324,37 грн (сума боргу) Ч 102,211% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 138 324,37 грн (сума боргу) = 3 057,66 грн;
щодо суми заборгованості за актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт від 29.10.2024 у розмірі 198 140,29 грн (період нарахування з 26.02.2025 по 15.05.2025):
- у період з 01.03.2025 року по 15.05.2025 року індексація на суму 198 140,29 грн [Сукупний індекс інфляції] = 101,50% Ч 100,70% = 102,211% (за період Березень 2025, Квітень 2025)
- [Інфляційні нарахування] = 198 140,29 грн (сума боргу) Ч 102,211% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 198 140,29 грн (сума боргу) = 4 379,89 грн
щодо суми заборгованості за актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт від 31.10.2024 у розмірі 122 966,92 грн (період нарахування з 22.02.2025 по 15.05.2025):
- у період з 01.03.2025 року по 15.05.2025 року індексація на суму 122 966,92 грн [Сукупний індекс інфляції] = 101,50% Ч 100,70% = 102,211% (за період Березень 2025, Квітень 2025) [Інфляційні нарахування] = 122 966,92 грн (сума боргу) Ч 102,211% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 122 966,92 грн (сума боргу) = 2 718,18 грн.
щодо суми заборгованості за актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 20.11.2024 у розмірі 262 460,04 грн (період нарахування з 07.03.2025 по 15.05.2025):
- у період з 07.03.2025 року по 15.05.2025 року індексація на суму 262 460,04 грн [Сукупний індекс інфляції] = 101,50% Ч 100,70% = 102,211% (за період Березень 2025, Квітень 2025) [Інфляційні нарахування] = 262 460,04 грн (сума боргу) Ч 102,211% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 262 460,04 грн (сума боргу) = 5 801,68 грн.
Отже, загальний розмір інфляційних втрат становитиме 15 957,41 грн (5 801,68 грн + 2 718,18 грн +4 379,89 грн +3 057,66 грн).
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі визначеному судом, а саме: 5 612,74 грн - 0,01% пені, 5 612,74 грн - 0,01% річних, 15 957,41 грн - інфляційних втрат.
Щодо позовних вимог в частині розірвання договору, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтями 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов'язань, визначених ним.
Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов'язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов'язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов'язання.
Так, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін. Виключенням з цього загального правила є випадки, якщо право на односторонню відмову від договору передбачене договором або законом.
Відповідно до частин другої та третьої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У статті 653 Цивільного кодексу України визначені правові наслідки розірвання договору, за змістом якої у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, наслідком розірвання договору є припинення зобов'язання, що виникли між сторонами на підставі такого розірваного договору.
Відповідно до сталої та послідовної позиції Верховного Суду розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 11.09.2025 № 925/1565/24, від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17, від 14.07.2021 у справі № 911/1442/19, від 21.06.2022 зі справи № 911/3276/20 та від 18.11.2019 у справі № 910/16750/18 (на яку посилається скаржник).
Отже, перш ніж розглядати по суті заявлену у справі вимогу про розірвання договору господарському суду належить пересвідчитись (шляхом встановлення відповідних обставин та оцінки пов'язаних з цим доказів зі справи) у чинності такого договору.
При цьому застосування приписів статей 651, 653 ЦК України має універсальний характер незалежно від правової природи правочину, якого стосується спір.
Згідно зі статтею 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Верховний Суд зазначає про те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 щодо змісту понять "строк договору", "строк виконання зобов'язання" і "термін виконання зобов'язання" відзначила таке:
"29. Поняття "строк договору", "строк виконання зобов'язання" та "термін виконання зобов'язання" згідно з приписами Цивільного кодексу України мають різний зміст.
30. Відповідно до частини першої статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
31. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (Цивільного кодексу України).
32. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 Цивільного кодексу України ). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 Цивільного кодексу України).
33. Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
34. Поняття "строк виконання зобов'язання" і "термін виконання зобов'язання" охарактеризовані у статті 530 Цивільного кодексу України . Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
35. З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання".
Отже, "строк дії договору" та "строк/термін виконання зобов'язання" за своїм юридичним змістом не є тотожними поняттями, та в залежності від умов договору, укладеного між сторонами, останні можуть як співпадати між собою, так і бути відмінними один від одного.
Із змісту п.8.1. договору вбачається, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 24 (двадцяти чотирьох) місяців, тобто до 04.10.2025.
Встановлення обставин закінчення строку дії договору, щодо якого заявлено позов про його розірвання, є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові про його розірвання, оскільки розірвання договору, строк дії якого закінчився, є неможливим як таке. Даний висновок узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 11.09.2025 у справі № 925/1565/24.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині розірвання договору № 460008443 про закупівлю послуг від 04.10.2023, укладений між позивачем та відповідачем.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 4 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачами не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, стягнення з відповідача 721 891,60грн - основного боргу, 5 612,74 грн - 0,01% пені, 5 612,74 грн - 0,01% річних, 15 957,41 грн - інфляційних втрат, а в задоволенні вимог щодо визнання недійсними односторонніх правочинів від 29.11.2024 № ТОВВИХ-24-18480 та від 09.12.2024 № ТОВВИХ-24-19079 та розірвання договору № 460008443 про закупівлю послуг від 04.10.2023, укладений між позивачем та відповідачем відмовити.
З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законо України «Про судовий збір» (надалі -Закон).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
Згідно пп.1 п.2 ч.1 ч.2 ст.4 Закону ставка судового збору за подання до господарського позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, ч.3 ст.4 Закону передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як свідчать матеріали справи позивачем заявлено три немайнові вимоги, а також майнову вимогу в загальній сумі 770 672,08 грн, отже, за подання позову, з урахуванням коефіцієнту 0,8, позивач мав сплатити судовий збір у загальній сумі 16 515,26 грн:
7 267,20 грн - за три немайнові вимоги;
9 248,06 грн - за майнову вимогу.
При поданні позовної заяви позивачем було сплачено 16 515,26 грн судового збору.
Судом задоволено одну майнову позовну вимогу на загальну суму 749 074,49 грн (721891,60 грн + 5 612,74 + 5 612,74 грн + 15 957,41 грн), що у відсотках складає 97,197564235% задоволених майнових позовних вимог (749 074,49 грн / 770 672,08 грн).
Враховуючи зазначене розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог складатиме 8 988,88 грн (9 248,06 грн * 97,197564235%).
Керуючись ст.73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок 44, ідентифікаційний код 42795490) на користь Консорціуму «Спеціалізований ремонтний консорціум Укррембуд» (49000, місто Дніпро, вулиця Ливарна, будинок 11, ідентифікаційний код 45187146) 721 891 (сімсот двадцять одну тисячу вісімсот дев?яносто одну) грн 60 коп. - основного боргу, 5 612 (п?ять тисяч шістсот дванадцять) грн 74 коп. - 0,01% пені, 5 612 (п?ять тисяч шістсот дванадцять) грн 74 коп. - 0,01% річних, 15 957 (п?ятнадцять тисяч дев?ятсот п?ятдесят сім) грн 41 коп. - інфляційних втрат, та 8 988 (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн 88 коп. судового збору.
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 23.10.2025.
Суддя Я.А. Карабань