вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
24.10.2025м. ДніпроСправа № 904/2684/25 (212/6696/25)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мартинюка С.В. розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві
в межах справи №904/2684/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК", м.Київ
до боржника Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання банкрутом
11.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві.
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.06.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві.
26.06.2025 через систему "Електронний суд" до Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від АТ "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ" надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю.
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.07.2025 постановлено цивільну справу є.у.н.212/6696/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві передати на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області в провадженні якого перебуває господарська справа №904/2684/25 про банкрутство Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат".
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.08.2025 матеріали справи №212/6696/25 передано на розгляд судді Мартинюку С.В. в межах справи про банкрутство №904/2684/25 та присвоєно єдиний унікальний номер справи №904/2684/25 (212/6696/25).
В період з 11.08.2025 по 29.08.2025 суддя Мартинюк С.В. перебував у щорічній основній відпустці.
Ухвалою господарського суду від 01.09.2025 прийнято до свого провадження справу №904/2684/25 (212/6696/25) за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
Позивач під час виконання трудових обов'язків 08.05.2014 отримав тілесні ушкодження, внаслідок чого після отриманої травми проходив лікування та відповідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №143644 від 06.03.2024 позивачу встановлено ступінь втрати працездатності у розмірі 10% з 01.10.2022 безстроково.
Актом розслідування нещасного випадку (форма Н-5), що стався 08.05.2014 року не визначено відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці на момент виникнення нещасного випадку, не з'ясовано обставини і причини нещасного випадку у повному обсязі, а саме: якими засобами захисту було забезпечено особу під час виконання трудових обов'язків; не зазначено характер дій Позивача, все це свідчить про наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями Відповідача та заподіяною шкодою здоров'ю Позивачу. Відсутність причинного зв'язку між завданою Позивачу шкодою і особистою необережністю потерпілого, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.
Позивач втратив професійну працездатність, переносить фізичні страждання та відчуває біль через отриману травму, що позбавило його нормальних життєвих зв'язків, та вимагає додаткових зусиль для організації життя, виходячи з вищевикладеного позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду у зв'язку з нещасним випадком на виробництві.
Позиція відповідача
Відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи, що позивач не довів ані факт завдання моральної шкоди, ані її розмір. Акт розслідування нещасного випадку від 08.05.2014, згідно з яким причиною травмування стало порушення позивачем вимог інструкції з охорони праці, зокрема перебування у небезпечній зоні без запобіжних засобів, що виключає вину роботодавця. Позивач добровільно продовжує працювати у шкідливих умовах, отримуючи передбачені законом пільги та компенсації, а тому наслідки для його здоров'я пов'язані з особистим вибором. Довідка МСЕК про 10% втрати працездатності не підтверджує наявність моральних страждань, а розмір заявленої компенсації у 200 000 грн є завищеним і не відповідає принципам розумності, співмірності та справедливості, визначеним у практиці Верховного Суду та ЄСПЛ.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі
Предметом доказування по даній справі є встановлення факту порушення прав позивача, наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заподіяними стражданнями, а також розміру цих страждань.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Відповідно до Акту форми Н-5 проведення розслідування нещасного випадку, що сталося 08.05.2014 о 20 годині 00 хвилин, затвердженого 15.05.2014 директором з охорони праці ПАТ "Кривбасзалізрудком" ОСОБА_2 встановлено наступне.
Згідно письмового наряду на третю зміну з 15 годин 30 хвилин до 23 години 30 хвилин 08.05.2014, виданого начальником дільниці № 15 ОСОБА_3 через майстра гірничого дільниці № 15 ОСОБА_4 , ланка кріпильників дільниці № 15 у складі: ОСОБА_1 - старший ланки робітників, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повинні були виконувати роботи по доставці інструментів, матеріалів та ремонтно-відновлювальні роботи кріплення УПК-22-4.3 в орту скреперування 184 осі гор. 1260 м.
На початку зміни, о 16 год. 30 хвилин, гірничий майстер ОСОБА_4 , який здійснював технічний нагляд та керівництво в зміні, оглянув стан робочого місця: орта скреперування 184 осі гор. 1260 м, господарчого підняттєвого № НОМЕР_1 осі гор. 1270/1260 м і нішу господарчого підняттєвого гор. 1260 м та здійснив допуск ланки кріпильників у складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до виконання робіт згідно наряду. Після чого ОСОБА_4 пішов на гор. 1270 м виконувати контроль за виконанням робіт по спуску матеріалів по стволу шахти "Нова" та доставвки матеріалів по гор. 1270м в орт-заїзди 159 осі, 183 осі, 198 осі гор. 1270м.
Близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , знаходячись в ніші господарчого підняттєвого № НОМЕР_2 на гор. 1260м, а ОСОБА_5 знаходячись в орт-заїзді 183 осі гор. 1270 м, виконували роботи по підняттю двох арок кріплення УПК - 22 - 4.3 за допомогою лебідки ШВА 1800x0.25. Під час приймання двох арок кріплення УПК-22-4.3, виводячи їх з гирла господарчого підняттєвого , не використовуючи відтяжний гак, вручну, на гор. 1260 м, ОСОБА_1 відступаючи назад спіткнувся об металеві труби 210мм, внаслідок чого дві арки кріплення УПК-22-4.3 вдарили та травмували ліву ногу ОСОБА_1 .
Причини настання нещасного випадку - організаційні: невиконання вимог інструкцій з охорони праці Порушення: п. 2.1.11.2.1 "Інструкції з охорони праці № ОП-23-20-13 для кріпильника", затвердженої наказом Голови правління ПАТ "Кривбасзалізрудком" №274 від 07.03.2013. Психофізіологічні та технічні причини відсутні.
Відповідно до акту №17-23 від 14.05.2025 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, затверджений 15.05.2014 директором з охорони праці ПАТ "Кривбасзалізрудком" ОСОБА_2 встановлено, що причинами настання нещасного випадку є не виконання вимог інструкцій з охорони праці.
Устаткування, машини, механізми, транспортні засоби інструменти і пристосування, експлуатація яких призвела до нещасного випадку відсутні (пункт 8)
Згідно пункту 9 встановлено, що діагноз згідно з листком непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу: Закритий фрагментарний злам переднього відділу лівої великогомілкової кістки. Забій, здавлення та гематома лівого гомілково-ступневого суглобу.
Пунктом 10 акту визначено, що особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці: ОСОБА_1 кріпильник дільниці № 15 шахти “Гвардійська» ПАТ “Кривбасзалізрудком», який під час виконання робіт по підняттю кріплення по господарчому підняттєвому знаходився в небезпечній зоні, та не використав запобіжні засоби (відтяжний гак) при їх наявності , чим порушив: п. 2.1.11.2.1 “Інструкції з охорони праці № ОП-23-20-13 для кріпильника», затвердженої наказом Голови правління ПАТ "Кривбвсзалізрудком" № 274 від 07.03.2013.
Відповідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №143644 від 06.03.2024 позивачу встановлено ступінь втрати працездатності у розмірі 10% з 01.10.2022 безстроково.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає, серед іншого, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Згідно з ч. 3, 4 зазначеної статті, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб; розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення; при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з ч. 3 ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Згідно з ч.1,2,4 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці; забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, роботодавець повинен забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань у працівників.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується на принципах, серед яких - принцип пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Згідно зі ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Згідно зі ст. 2371 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
З наведених норм суд робить висновок про те, що створення і забезпечення нешкідливих умов праці є сферою відповідальності працедавця.
Водночас у працівника є своя зона відповідальності: дотримання умов з охорони та безпеки праці в тій частині, за яку він сам відповідає. Зокрема, згідно зі ст. 14 Закону України “Про охорону праці» працівник, серед іншого, зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва. Нормами Кодексу законів про працю України також передбачені аналогічні обов'язки працівника. Так, статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов'язані додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці; статтею 159 - обов'язок працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці.
Як встановив суд з наданих доказів, Актів про нещасний випадок та проведення розслідування нещасного випадку, нещасний випадок настав з вини позивача оскільки останній не виконав вимог інструкцій з охорони праці та допустив порушення п. 2.1.11.2.1 "Інструкції з охорони праці № ОП-23-20-13 для кріпильника", затвердженої наказом Голови правління ПАТ "Кривбасзалізрудком" №274 від 07.03.2013.
Хоча актом розслідування встановлено порушення позивачем інструкцій з охорони праці, це не виключає обов'язку роботодавця щодо забезпечення безпечних умов праці та його відповідальності за наслідки нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом.
Суд враховує положення ч. 2 ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана, зокрема, з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Отже, вина власника не є обов'язковою складовою юридичного складу який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди. В таких правовідносинах перевага надається встановленню обставин завдання шкоди саме на підприємстві відповідача та наявність моральних страждань працівника. При цьому презюмується обов'язок власника на створення належних, безпечних, здорових умов праці, слідкування за їх дотриманням усіма працівниками, та відповідальність за шкоду, завдану особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі № 225/4242/21).
У зв'язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок трудового каліцтва, пов'язаного з виробництвом, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.
У відповідності зі ст.ст. 23,1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок отримання ним трудового каліцтва.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Так, нещасний випадок з позивачем стався під час виконання ним трудових обов'язків, а ст. 13 Закону України “Про охорону праці» передбачає, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Крім того, відсутність причинного зв'язку між завданою позивачу шкодою і винною протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Отже, законодавство не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов'язку власника відшкодувати моральну шкоду.
Враховуючи вищевикладене, ступінь втрати ним професійної працездатності в розмірі 10%, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог та стягнення моральної шкоди з відповідача, розмірі 70000,00 грн.
Щодо оподаткування суми моральної шкоди
Господарський суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі №235/3143/24 (провадження № 61-14246св24) вказав, що обов'язки сторін у сфері оподаткування, які виникають у зв'язку з ухваленням та/або виконанням судових рішень про стягнення коштів, суд не встановлює. Необґрунтованим є вирішення судами у цій цивільній (господарській) справі питань щодо податків, зборів чи інших обов'язкових платежів та визначення в резолютивній частині рішення порядку його виконання про стягнення цієї суми "без утримання податків та інших обов'язкових платежів".
Судовий збір
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Звертаючись з даним позовом до Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області позивачем заявлено майнову вимогу про відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з нещасним випадком на виробництві.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" вбачається, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
В даному випадку позивач звільнений від сплати судового збору.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, належний розмір судового збору за подання даного позову складає 700,00 грн.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне стягнути несплачений судовий збір в розмірі 700,00 грн з відповідача безпосередньо на користь державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь Сергєєва Андрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) моральну шкоду у зв'язку з нещасним випадком на виробництві у розмірі 70000,00 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 700,00 грн - судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя С.В. Мартинюк