22 жовтня 2025 р. Справа № 902/382/25
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю :
від боржника : Марусич М.С.
арбітражний керуючий Белінська Н.О. (в режимі відеоконференцзв'язку)
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/382/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ..
Ухвалою суду від 14.05.2025 року відкрито провадження у цій справі. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Белінську Н.О. Призначено попереднє засідання на 08.09.2025 року.
15.05.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
29.08.2025 року до суду від АТ "Юнекс Банк" надійшла заява б/н від 29.08.2025 року (вх. № 01-36/1052/25) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 2 437,98 грн у справі № 902/382/25.
В зв'язку з перебуванням судді Тісецького С.С. у відпустці, згідно розпорядження керівника апарату суду та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, зазначену вище заяву передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О..
Ухвалою суду від 04.09.2025 року (суддя Яремчук Ю.О.) прийнято справу №902/382/25 до свого провадження у частині розгляду заяви АТ "Юнекс Банк" (вх.№ канц. 01-36/1052/25 від 29.08.2025) про грошові вимоги до боржника в розмірі 2437,98 грн у справі № 902/382/25. Призначено заяву до розгляду в попередньому засіданні 08.09.25 о 11:30 год..
04.09.2025 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. надійшло повідомлення № 02-672/5370 від 04.09.2025 року про результати розгляду вимог АТ "Юнекс Банк".
08.09.2025 року суддя Тісецький С.С. приступив до роботи.
На підставі заяви судді Яремчука Ю.О., згідно розпорядження керівника апарату суду та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, зазначену вище кредиторську заяву передано на розгляд судді Тісецькому С.С..
Ухвалою від 11.09.2025 року (з урахуванням ухвали від 26.09.2025 року про виправлення описки) призначено заяву АТ "Юнекс Банк" б/н від 29.08.2025 року (вх. № 01-36/1052/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/382/25 до розгляду в судовому засіданні на 22.10.2025 року об 11:30 год..
Ухвалою від 15.10.2025 року задоволено заяву арбітражного керуючого Белінської Н.О. № 02-672/6485 від 14.10.2025 року про участь в судовому засіданні у справі № 902/382/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Белінської Н.О. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/382/25, яке призначено на 22.10.2025 року об 11:30 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
22.10.2025 року до суду від представника боржника надійшло повідомлення № 3 від 21.10.2025 року про результати розгляду вимог АТ "Юнекс Банк".
В судове засідання на визначену дату з'явились арбітражний керуючий та представник боржника. Заявник повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив.
В ході розгляду справи, арбітражний керуючий та представник боржника визнали заявлені АТ "Юнекс Банк" грошові вимоги до боржника в повному обсязі, про що було зазначено у повідомленнях про результати розгляду вимог кредитора.
Суд, розглянувши подану кредиторську заяву, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом кредиторської заяви, 29.10.2025 року АТ "Юнекс Банк" (далі - Банк) та гр. ОСОБА_1 (далі - Позичальник, Відповідач), уклали кредитний договір №81.13151.1024.1 (далі - кредитний договір), на умовах, що зазначені в ньому та відповідно до публічної пропозиції "Правила (Договірні умови) надання споживчих кредитів АТ "Юнекс Банк", що оприлюднені на Офіційному сайті Банку за електронною адресою: www.unexbank.ua. (далі - Правила).
Приймання Позичальником цієї публічної пропозиції відбувається виключно в цілому, без можливості запропонувати Банку свої умови Кредитного договору, який є договором приєднання відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Преамбулою Правил передбачено, що Правила та всі додатки до них, Кредитний договір та всі додатки до нього, вважаються його невід'ємною частиною та разом складають Кредитний договір як єдиний документ.
ОСОБА_1 підписала кредитний договір № 81.15773.1124.1 від 24.11.2024 року цифровим власноручним підписом шляхом створення власноручного підпису на електронному пристрої із сенсорним екраном. Зразок цифрового власноручного підпису Відповідача додаємо до позовної заяви.
В свою чергу, кредитор - АТ "Юнекс Банк" підписав кредитний договір № 81.13151.1024.1 від 29 жовтня 2024 року кваліфікованим електронним підписом, протокол перевірки підпису додається до заяви.
Відповідно до п. 6.2. "Правил (Договірних умов) надання споживчих кредитів АТ "Юнекс Банк" від 17.04.2024 року Банк, керуючись нормами статті 207 Цивільного кодексу України пропонує Позичальнику, а Позичальник погоджується з тим, що під час підписання з боку Банку документів, необхідних для укладання Кредитного договору, всіх його додатків і інших супутніх документів, а також наданні банківських, фінансових та інших послуг, використовуватиметься факсимільне відтворення підпису уповноваженої особи Банку та відбитку печатки Банку, які нанесені засобами електронного або іншого копіювання та зразки яких містяться в цьому пункті та містить відповідний підпис та відбиток печатки.
Отже, відповідно до підписаного кредитного договору боржник, акцептував та приєднався до публічної пропозиції Позивача на укладення даного договору на умовах та в порядку, передбаченому Правилами, що оприлюднені на офіційній інтернет сторінці Банку.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.4., 1.6. кредитного договору, Банк надав Позичальнику грошові кошти в сумі 2 200 грн, строком до 29.01.2025 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі, визначеному кредитним договором, на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання обов'язків найманого працівника.
У відповідності до п. 1.10 кредитного договору, встановлено разово комісію в розмірі 200,00 грн, яку додано до загальної суми видачі кредиту.
Таким чином, загальний розмір отриманих коштів позичальником склав в сумі 2 200,00 грн.
Водночас, факт отримання Боржником кредитних коштів в сумі 2 200,00 грн підтверджується платіжними інструкціями № 6156 від 29.10.2025 р., №6158 від 29.10.2024 року, випискою за особовим рахунком позичальника з 29.10.2024 по 15.07.2025 року.
Разом з тим, в порядку й на умовах відповідно до пунктів 1.7, 1.9., 1.12., 2.8 кредитного договору та пунктів 3.5., 3.6., 3.7.,3.8., 3.9. Правил, Позичальник зобов'язався Позичальник щомісячно до 25 (включно) числа кожного календарного місяця протягом строку дії цього Договору (відповідно до Графіку Платежів) починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання цього Договору, здійснює внесення грошових коштів в сумі, що вказано в Графіку платежів, стовпчик "сума платежу за розрахунковий період, грн" за відповідний період (далі - Платіж) на Рахунок для погашення заборгованості.
Проте, Боржник не виконав свої зобов'язання належним чином, тим самим допустив порушення умов кредитного договору та Правил.
Станом на 15.07.2025 року загальна заборгованість боржника перед АТ "Юнекс Банк" за кредитним договором складає: 2 437,98 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом складає 1 145,82 грн.; сума заборгованості за процентами складає 1 292,16 грн.
На підставі викладеного, заявник просить суд: визнати грошові вимоги конкурсного кредитора - АТ "Юнекс Банк" до боржника в розмірі заборгованості за кредитним договором № 81.13151.1024.1 від 29.10.2024 в сумі 2 437,98 грн; внести відповідні грошові вимоги в реєстр вимог кредиторів.
Згідно повідомлень арбітражного керуючого Белінської Н.О. та представника боржника про результати розгляду вимог АТ "Юнекс Банк" у справі № 902/382/25, заявлені вимоги АТ "Юнекс Банк" в розмірі 2 437,98 грн визнаються в повному обсязі.
Також, у повідомленні зазначено, що заява з грошовими вимогами від АТ "Юнекс Банк" була створена в системі "Електронний Суд" 29.08.2025 року, в зв'язку з чим, 30-денний строк пропущено.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 15.05.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи, заява АТ "Юнекс Банк" № 15.3-10946 від 29.08.2025 року (вх. № 01-36/1052/25) про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/382/25, надійшла до суду 29.08.2025 року (сформована в системі "Електронний суд" - 29.08.2025), тобто поза межами визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Слід зазначити, що згідно ч. 4 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 звернулася до АТ "Юнекс Банк" із Анкетою (опитувальником) для отримання споживчого кредиту у сумі 2 200,00 грн (копія наявна у справі).
В подальшому, 29.10.2024 року між АТ "Юнекс Банк" (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник), був укладений кредитний договір №81.13151.1024.1, зокрема, на таких умовах :
Банк надає Позичальнику грошові кошти (надалі - "Кредит") на наступних умовах: загальний розмір Кредиту (Сума Кредиту) - 2 200,00 грн (п. 1.1.); спосіб надання Кредиту - шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок, що відкритий Позичальнику в будь-якій банківській установі України, до якого емітовано платіжну картку, за номером картки: НОМЕР_2 (п. 1.5.); строк, на який надається Кредит - з 29.10.2024 р. до 29.01.2025 р. (п. 1.6.); процентна ставка за користування Кредитом - 365,0% (триста шістдесят п'ять процентів) річних - нараховується починаючи з дня надання Кредиту (списання відповідної суми з Рахунку для обліку заборгованості) до повного погашення заборгованості за цим Договором (п. 1.7.); тип процентної ставки - фіксована (п. 1.8.); комісія за надання кредиту - разово 200,00 грн (п. 1.10.); термін погашення процентів за користування кредитом та інших платежів - згідно з Графіком погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів відповідно до Додатку № 1 до Договору (далі - "Графік платежів") (п. 1.12.).
Підписанням цього Договору Позичальник підтверджує акцептування Правил, з якими він попередньо ознайомився, повністю згоден, їх зміст розуміє і положення яких неухильно зобов'язується дотримуватися, а також поінформованість про те, що чинна редакція Правил розміщена на Офіційному сайті Банку: www.unexbank.ua (п. 2.1.).
Надання Кредиту Банком здійснюється одноразово в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на Поточний рахунок Позичальника в Банку (п. 2.2.).
Кредит надається після отримання Банком всіх необхідних документів Позичальника, в тому числі, але не виключно, для оцінки фінансового стану та кредитоспроможності, для проведення ідентифікації/верифікації, вивчення клієнта, а також після прийняття Банком відповідного рішення. Позичальник підтверджує, що інформація, яка міститься у Анкеті (опитувальнику) для отримання споживчого кредиту, є достовірною станом на дату її складання, надані Позичальником документи є чинними, та їх копії відповідають оригіналу. Ненадання Банком Позичальнику Кредиту з будь-якої причини протягом встановленого цим Договором строку є належним доказом наявності підстав, що унеможливлюють надання Кредиту в зв'язку з чим Договір вважається неукладеним. Сторони дійшли згоди, що вказане не потребує від Банку додаткового інформування Позичальника (п. 2.4.).
Банк відкриває Позичальнику рахунок IBAN НОМЕР_3 в АТ "Юнекс Банк" виключно з метою погашення Позичальником Кредиту шляхом зарахування коштів, спрямованих на повернення заборгованості (Кредиту, нарахованих процентів, комісії за Обслуговування Кредиту (за наявності), комісії за надання Кредиту (за наявності)) за цим Договором (далі - "Рахунок для погашення заборгованості"). Позичальник щомісячно до 25 (включно) числа кожного календарного місяця протягом строку дії цього Договору (відповідно до Графіку Платежів), починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання цього Договору, здійснює внесення грошових коштів в сумі, що вказано в Графіку платежів, стовпчик "сума платежу за розрахунковий період, грн" за відповідний період, (далі - Платіж) на Рахунок для погашення заборгованості (п. 2.8.).
Підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що перед укладанням цього Договору Банк ознайомив його з Паспортом споживчого кредиту, Правилами, з переліком необхідних документів, Тарифами, Позичальник згоден із ними та приймає їх як обов'язкові для виконання (п. 2.10.).
Договір діє з моменту його підписання Сторонами до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором, або настання іншої події, що зазначена в Правилах (п. 2.19.).
Водночас, як вбачається із змісту описаного кредитного договору № 81.13151.1024.1 від 29.10.2024 року, останній підписано ОСОБА_1 власноручним цифровим підписом.
Разом з тим, заявником також долучені до кредиторської заяви, копії таких документів: зразок цифрового власноручного підпису Боржника; Паспорт споживчого кредиту від 29.10.2024 року (підписаний власноручним цифровим підписом Боржника); Графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за кредитним договором № 81.13151.1024.1 від 29.10.2024 року (підписаний власноручним цифровим підписом Боржника).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. ч. 3, 7, 13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом пп. 16 п. 2 Положення про використання електронного підпису та електронної печатки, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 20.12.2023 № 172 (далі - Положення), цифровий власноручний підпис (далі - ЦВП) - електронний підпис, що є власноручним підписом фізичної особи, створеним на екрані електронного сенсорного пристрою.
Відповідно до п. 16 Положення, використання клієнтом установи електронного підпису одноразовим ідентифікатором та аналога власноручного підпису у сфері електронної комерції регулюється Законом України "Про електронну комерцію" з дотриманням положень нормативно-правових актів Національного банку з питань укладення договорів в електронній формі. Вимоги розділу VIII цього Положення не поширюються на використання клієнтом установи електронного підпису одноразовим ідентифікатором та аналога власноручного підпису у сфері електронної комерції.
За змістом пп. 4 п. 17 Положення, використання УЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП здійснюється на підставі договору між установою і клієнтом / контрагентом установи або установою і особою, що має намір стати клієнтом / контрагентом установи. Договір укладається в письмовій формі після проведення ідентифікації та верифікації відповідно до вимог законодавства України клієнта / контрагента установи чи особи, що має намір стати клієнтом / контрагентом установи : як електронний документ із ЦВП фізичної особи, визначеної в абзацах першому, третьому пункту 33 розділу IV цього Положення, та КЕП уповноваженого представника установи, з дотриманням вимог розділу IV цього Положення щодо використання ЦВП.
Згідно п. 33 Положення, фізична особа, що є клієнтом установи або має намір стати клієнтом установи, та не є фізичною особою-підприємцем, суб'єктом, який провадить незалежну професійну діяльність або уповноваженим представником юридичної особи, фізичної особи-підприємця, суб'єкта, який провадить незалежну професійну діяльність, має право використовувати ЦВП для підписання електронних документів під час електронної взаємодії виключно з установою / комерційним агентом установи з дотриманням вимог цього Положення.
Судом встановлено, що АТ "Юнекс Банк" були перераховані ОСОБА_1 грошові кошти в загальній сумі 2 200,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 6156 від 29.10.2025 р., №6158 від 29.10.2024 року, випискою за особовим рахунком позичальника з 29.10.2024 по 15.07.2025 року.
Отже, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується укладення між АТ "Юнекс Банк" (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) кредитного договору № 81.13151.1024.1 від 29.10.2024 року, та надання Банком кредиту згідно цього договору Позичальнику в загальній сумі 2 200,00 грн.
Разом з тим, згідно долученого до заяви розрахунку заборгованості станом на 15.07.2025 року за кредитним договором № 81.13151.1024.1 від 29.10.2024 року, загальна сума заборгованості складає 2 437,98 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом складає 1 145,82 грн.; сума заборгованості за процентами складає 1 292,16 грн.
Водночас, суд зважає на те, що згідно вказаного розрахунку заборгованості, зазначена вище сума заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами, нарахована за період з 29.10.2024 р. по 31.01.2025 р., тобто до відкриття провадження у справі № 902/382/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ухвала суду від 14.05.2025 року по цій справі).
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
За змістом абз. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до п. 10, п. 11 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування", у договорі про споживчий кредит зазначаються : порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.7.2024 року у справі № 910/10895/22, проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачено частиною другою статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Отже, зважаючи на викладене, суд перевіривши згаданий вище розрахунок заборгованості станом на 15.07.2025 року за кредитним договором № 81.13151.1024.1 від 29.10.2024 року, дійшов висновку, що визначена у цьому розрахунку загальна сума заборгованості в розмірі 2 437,98 грн, відповідає умовам даного договору, описаним вище нормам законодавства та наявним у справі доказам, а тому підлягає визнанню.
Водночас, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед АТ "Юнекс Банк" в загальній сумі 2 437,98 грн не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. 4 ст. 133 КУзПБ, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви АТ "Юнекс Банк" № 15.3-10946 від 29.08.2025 року (вх. № 01-36/1052/25) про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/382/25, з мотивів наведених вище та визнання заявлених вимог в розмірі 2 437,98 грн заборгованості, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 844,80 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву АТ "Юнекс Банк" № 15.3-10946 від 29.08.2025 року (вх. № 01-36/1052/25) про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/382/25.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Юнекс Банк" (код ЄДРПОУ 20023569; вул. Васильківська, буд. 14, м. Київ, 03040) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 2 437,98 грн заборгованості (друга задоволення вимог кредиторів); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/382/25.
3. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Белінській Н.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/382/25.
4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: представнику ОСОБА_1 адвокату Марусичу М.С. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ТОВ "Еко Фін" - info@cashtancredit.com.ua, представникам ТОВ "Еко Фін" Муравській О.М. - ІНФОРМАЦІЯ_3 , адвокату Арсеміковій І.В. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; АТ "Юнекс Банк" - office@unexbank.ua, представнику АТ "Юнекс Банк" адвокату Фоменку А.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5
Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи.