22 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 905/578/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А. , суддя Попков Д.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, м.Харків на рішення Господарського суду Донецької області від 11.08.2025 у справі №905/578/25
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, м.Харків
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Максименка Станіслава Павловича, м.Курахове Донецької області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства Донбасенерго в особі Структурної одиниці Публічного акціонерного товариства Донбасенерго Підприємство робочого постачання Енерготорг,
про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути державне майно з оренди та стягнення 52146,46грн, з яких 44568,42грн заборгованість з орендної плати, 7578,04грн пеня,
У червні 2025 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, м.Харків (далі- Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області із позовом до Фізичної особи-підприємця Максименка Станіслава Павловича, м.Курахове Донецької області (далі- Відповідач) про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути державне майно з оренди та стягнення 52146,46грн, з яких 44568,42грн - заборгованість з орендної плати, 7578,04грн - пеня.
Ухвалою господарського суду від 09.06.2025, зокрема, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача - Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» в особі Структурної одиниці Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» «Підприємство робочого постачання «Енерготорг»(далі-Третя особа).
Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.08.2025 у справі №905/578/25 позовні вимоги задоволено частково:
-стягнуто з Відповідача на користь Державного бюджету України заборгованість з орендної плати у розмірі 25215,19грн та пеню у розмірі 4153,11грн, відмовлено у стягненні решти суми;
- розірвано Договір оренди №0358Д/2021 від 11.06.2021 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, укладений між Позивачем та Відповідачем;
- зобов'язано Відповідача повернути державне майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 60,0 кв. м. будівлі магазину №4 (інвентарний №88, реєстраційний номер 23343582.101.ЦЕШНМЮ250), розташованого за адресою: Донецька область, м. Курахове, проспект Прокоф'єва, 20а, шляхом підписання акту повернення з оренди з балансоутримувачем Публічним акціонерним товариством Донбасенерго (84306, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Краматорськ, вул.Тихого Олекси, будинок 6, ідентифікаційний код 23343582) в особі Структурної одиниці Публічного акціонерного товариства Донбасенерго Підприємство робочого постачання Енерготорг (84182, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Миколаївка, вул.Січових стрільців, будинок 9, ідентифікаційний код ВП:00132724).
Не погодившись з прийнятим рішенням, Позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 11.08.2025 у справі №905/578/25 в частині відмови у стягненні решти заборгованості з орендної плати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги заборгованості зі сплати орендної плати у сумі 44 568,42 грн та пені у сумі 7 578,04 грн задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив наступне:
-судом першої інстанції помилково визначено, що Відповідач підпадає під пп. 4 п. 1 Постанови №634, тому у спірних правовідносинах наявні підстави для нарахування орендної плати в розмірі 50% в межах спірного періоду с лютого 2023 року;
- розрахунок орендної плати, здійсненим Господарським судом Донецької області із застосуванням пільги у розмірі 50% розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації), є помилковим і Позивач правомірно нарахував за період з 01.01.2023 по 07.05.2024 у розмірі 100%.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду у справі №905/578/25 від 26.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача на означене судове рішення та встановлено строк учасникам справи для надання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи у строк до 08.09.2025р. (включно).
Вказаною ухвалою повідомлено учасників справи про розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в світлі частини 10 статті 270 ГПК України, оскільки справа переглядається лише в частині матеріальних вимог з ціною позову менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідач надіслав додаткові пояснення у справі, які за своїм змістом є відзивом на апеляційну скаргу де зазначив про перебування у скрутному фінансовому становищі, місцезнаходження його власного та орендованого майна на окупованій території, у зв'язку з чим у разі задоволення апеляційної скарги Позивача та стягнення додаткових грошових коштів буде непомірним тягарем для нього. Відтак просив рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Від інших учасників справи відзивів на апеляційну скаргу Позивача у визначений судом строк не надійшло.
Враховуючи положення ч. ч. 13, 14 ст. 8 ГПК України, фіксація розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:
-укладення 11.06.2021 між Позивачем, як орендодавцем та Відповідачем, як орендарем Договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №0358Д/2021, відповідно до умов якого балансоутримувачем є Структурна одиниця ПАТ «Донбасенерго» «Підприємство робочого постачання «Енерготорг»(п.3.3. Договору), а об'єктом оренди є нерухоме майно
- нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 60,0кв.м. будівлі магазину №4 (інвентарний №88, реєстраційний номер 23343582.101.ЦЕШНМЮ250), розташованого за адресою: Донецька область, м. Курахове, проспект Прокоф'єва, 20а, що обліковується на балансі Структурної одиниці ПАТ «Донбасенерго» «Підприємство робочого постачання «Енерготорг» та не увійшов до статутного капіталу ПАТ «Донбасенерго» (п.4.1.)
-підписання сторонами акту прийому-передачі нерухомого майна від 11.06.2021;
-повідомлення Позивача Фондом державного майна України про те, що відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» (далі - Постанова №634) визначені орендарі, які звільняються від орендної плати державного та комунального майна на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 року, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 року або раніше, що підтверджується листом №10-16-4516 від 24.02.2023;
-звернення Відповідача листом №б/н від 27.07.2023 до Позивача про неможливість використовувати приміщення та сплачувати орендну плату, у зв'язку з початком бойових дій;
- неодноразове звернення Позивача до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості з орендної плати та нарахованої пені, про що свідчать листи №20-03-02- 1120ВСВС від 09.08.2023, №20-03-1585ВС від 28.09.2024, №20-03-02-170ВС від 26.01.2024, №20-03-889ВС від 27.05.2024, 20-03-1941ВС від 27.11.2024, №20-03-669 від 29.05.2025).
Оскільки Відповідач не здійснив сплату орендних платежів за період з лютого 2023 року по вересень 2024 року у розмірі 44568,42грн. Позивач, посилаючись на порушення умов Договору оренди №0358Д/2021 від 11.06.2021, звернувся до суду з відповідним позовом.
В суді першої інстанції Відповідач у відзиві на позов просив суд звільнити його від сплати орендної плати на підставі ч.6 ст. 762 Цивільного кодексу України, а також просив зобов'язати балансоутримувача підтвердити факт невикористання з його боку орендованого майна у спірний період.
Від Третьої особи письмових пояснень в суді першої інстанції не надходило.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність Позивачем факту невиконання Відповідачами своїх зобов'язань зі сплати орендної плати, однак вважав, що Відповідач (орендар) не відноситься до орендарів, визначених підпунктами 1-3 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» (далі - Постанова №634), та, відповідно, підпадає під пп.4 п.1 Постанови №634, з огляду на що у спірних правовідносинах наявні підстави для нарахування орендної плати в розмірі 50%.
Предметом апеляційного перегляду у даній справі є незгода Позивача з розрахунком розміру орендної плати, здійсненого судом першої інстанції, вважаючи, що наявні підстави до нарахування 100% розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) та стягнення пені у повному обсязі.
Оскільки висновки суду першої інстанції в частині розірвання договору та повернення майна Позивачем не оскаржуються, то відповідно і не переглядаються судовою колегією.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Судова колегія вважає доводи апеляційної скарги в оскаржуваній частині рішення суду безпідставними, з огляду на наступне.
Правовідносини, що склалися між сторонами на підставі договору №0368Д/2021 від 11.06.2021, регулюються положеннями законодавства про договір найму (оренди), зокрема положеннями Глави 58 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), параграфу 5 Глави 30 Господарського кодексу України (далі ГК України), Закону України “Про оренду державного та комунального майна» (оскільки предметом договору є нерухоме майно, що знаходиться у державній власності).
У силу приписів ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ч.1). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ч.2). Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна» (ч.3).
Статтею 283 ГК України врегульовано, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності (ч.1). За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ) (ч.2). До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6).
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно з ч.ч.1-5 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду.
За умовами п.3.3 розділу ІІ договору орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди.
Статями 525, 526 ЦК України, які узгоджуються з положеннями ст.193 ГК України, визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст.530 ЦК України).
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що за період з лютого 2023 року по вересень 2024 року позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача 100% розміру орендної плати, яка перераховується до Державного бюджету України, у загальному розмірі 44568,42грн.
При цьому за змістом позовної заяви Позивач зазначав, що у період з 24.02.2022 по 31.12.2022 орендаря було звільнено від орендної плати на підставі п.1 Постанови №634.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строк якого був неодноразово продовжений і який діє станом на теперішній час.
У зв'язку із запровадженням воєнного стану в Україні, Верховною Радою Законом України №2181-IX від 01.04.2022 внесено зміни до Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та доповнено пунктом 6-1, яким унормовано, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом.
Відповідно до пп.1 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05. 2022Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану (у редакції станом на 07.05.2024, яка охоплює спірний період) на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022р., за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна, зокрема, які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м.Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м.Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм.Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп'янського і Харківського районів (крім м.Мерефи, смт Нова Водолага, м.Харкова), Чугуївського району (крім м.Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м.Севастополь).
Відповідно до п.п.5 п.1 Постанови №634 (у редакції станом на 07.05.2024, яка охоплює спірний період) звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця.
Згідно з п.16 Постанови №634 (у редакції станом на 07.05.2024, яка охоплює спірний період) орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї Постанови, починаючи з 24.02.2022.
Постанова Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 набрала чинності 01.06.2022.
Як вбачається з матеріалів справи, об'єкт оренди - нерухоме майна, розташоване у м. Курахове Донецької області та відноситься до Курахівської міської територіальної громади.
Щодо спірного періоду судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (чинний у спірний період нарахування орендної плати), Курахівська міська територіальна громада з 24.02.2022 по 05.09.2024 є територією можливих бойових дій та з 06.09.2024 - територією активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
На підставі викладеного, беручи до уваги, що наказ Міністерства юстиції України від 01.04.2022 №1307/5 втратив чинність у січні 2023 року, враховуючи, що у період з лютого 2023 року по вересень 2024 року територія, на якій розташоване орендоване майно, не належить до територій активних бойових дій та згідно з приписами постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №209 на такій території не припинено доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що на спірні правовідносини дія пп. 1 п. 1 Постанови №634 не розповсюджується.
Разом з тим, відповідно до пп. 4 п. 1 Постанови №634 на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше: орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).
Отже, враховуючи те, що Відповідач (орендар) не відноситься до орендарів, визначених підпунктами 1-3 пункту 1 Постанови №634, суд дійшов висновку, що Відповідач підпадає під пп. 4 п. 1 Постанови №634, тому у спірних правовідносинах наявні підстави для нарахування орендної плати в розмірі 50% в межах спірного періоду з лютого 2023 року.
Разом з тим, згідно з пп.4 п.1 Постанови №634 (у редакції станом на 07.05.2024, яка охоплює спірний період) на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022р. або раніше: орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).
Судова колегія погоджується з висновками Господарського суду Донецької області про те, що оскільки Відповідач (орендар) не відноситься до орендарів, визначених підпунктами 1-3 пункту 1 Постанови №634, а підпадає під дію пп.4 п.1 Постанови №634, то у зв'язку із наведеним у спірних правовідносинах наявні підстави для нарахування орендної плати в розмірі 50%.
Не погоджуючись із означеним висновком суду першої інстанції, апелянт зазначає, що оскільки при звільненні орендаря від орендної плати за період з 24.02.2022 по 31.12.2022 Регіональним відділенням застосовано вимоги, встановлені пп.1 п.1 Постанови №634, у Позивача відсутні правові підстави для застосування положень пп.4 п.1 Постанови №634 стосовно застосування знижки у розмірі 50% розміру орендної плати, встановленої договором оренди, за період з лютого 2023 по вересень 2024.
Суд апеляційної інстанції вважає помилковими означені доводи скаржника, оскільки у спірний період на Відповідача не розповсюджувалися положення пп.1 п.1 Постанови №634, проте, розповсюдження на Відповідача означених положень Постанови №634 у період, що передував спірному періоду, не спростовує можливості розповсюдження на Відповідача положень пп.4 п.1 Постанови №634 у спірний період.
Тим більше, як правильно виснував місцевий господарський суд, при встановленні нерозповсюдження дії пп.1 п.1 Постанови №634 (як на тому наполягає скаржник) на орендаря, який знаходиться на території Донецької області (зокрема, як у розглядуваному випадку, коли орендар знаходиться на території можливих бойових дій), нарахування 100% розміру орендної плати є вочевидь несправедливим у порівнянні з іншими орендарями, які розташовані в інших регіонах України, однак до яких протягом 2023 року застосовувалася відповідна пільга.
Висновки суду першої інстанції про нарахування орендної плати в розмірі 50% відповідають закріпленим у ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства, серед яких справедливість вирішення спорів судом.
Окрім вищевикладеного Східний апеляційний господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
До Постанови №634 регулятором вносились зміни, якими розширювався перелік осіб та відносин, до яких застосовувалися пільгові умови. З 08.05.2024 регулятором Постанову №634 викладено в новій редакції (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №512 від 07.05.2024).
Проаналізувавши положення Постанови №634, як станом на дату її прийняття, так і з урахуванням внесених до неї змін, суд апеляційної інстанції робить висновок, що така постанова прийнята для зменшення фактичного фінансового навантаження на орендарів державного та комунального майна у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, для підтримання суб'єктів, які несуть надмірний тягар у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації.
Покладення на відповідача обов'язку зі 100% оплати орендної плати в зоні можливих бойових дій суперечить цілям регулятора, які переслідувалися при прийнятті Постанови №634, особливо за умови надання певних пільг у сплаті іншим орендарям, які знаходяться на всій території України.
Відтак, за висновками суду апеляційної інстанції, у спірний період Позивач мав право нараховувати орендну плату за договором оренди №0358Д/2021 від 11.06.2021 розмірі 50% орендної плати, встановленої у договорі з урахуванням її індексації, а нарахування її Позивачем у спірний період у розмірі 100% розміру орендної плати суперечить не відповідає вимогам нормативних документів, аналіз яких наведено вище.
Господарський суд Донецької області, самостійно здійснивши розрахунок орендної плати за спірний період та перерахунок пені на належний розмір боргу, дійшов обґрунтованого висновку, що належний розмір заборгованості з орендної плати становить 25215,19грн. (з урахуванням переплати у розмірі 426,89грн.), а сума нарахованої на цю заборгованість пені складає 4153,11грн.
Апеляційна скарга не містить жодних зауважень чи заперечень щодо арифметичної правильності здійсненого судом першої інстанції розрахунку.
Інших доводів на спростування висновку суду першої інстанції апеляційна скарга не містить.
За таких підстав колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи означене рішення, в повній мірі дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Донецької області від 11.08.2025 року у справі №905/578/25 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги.
Про понесення сторонами інших судових витрат - не заявлено, тому вони не підлягають розподілу.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, м.Харків на рішення Господарського суду Донецької області від 11.08.2025 у справі №905/578/25 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 11.08.2025 у справі №905/578/25 залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, м.Харків
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя О.А. Істоміна
Суддя Д.О. Попков