вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" вересня 2025 р. Справа№ 910/12832/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Сибіги О.М.
Тищенко О.В.
за участю секретаря судового засідання Кузьмінській О.Р.,
за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 16.09.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Савро Ганни Олександрівни
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025
у справі № 910/12832/24(суддя - Сташків Р.Б.)
за позовом Комунального підприємства "Дніпротранссервіс" Дніпровської міської ради
до Фізичної особи-підприємця Савро Ганни Олександрівни
про зобов'язання вчинити дії та стягнення штрафних санкцій у сумі 1672,58 грн,
Комунальне підприємство "АВТОПІДПРИЄМСТВО САНІТАРНОГО ТРАНСПОРТУ" Дніпровської міської ради (надалі - позивач, КП "АВТОПІДПРИЄМСТВО САНІТАРНОГО ТРАНСПОРТУ" Дніпровської МР) до Фізичної особи-підприємця Савро Ганни Олександрівни (надалі - відповідач, скаржник, ФОП Савро Ганни Олександрі) з вимогою про зобов'язання відповідача здійснити заміну товарів неналежної якості, а саме: акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_1 ; акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_2 ; акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_3 ; акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_4 , акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (0) Force, серійний номер НОМЕР_5 ; акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_6 ; акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (0) Force, серійний номер НОМЕР_15 на нові аналогічні акумулятори автомобільні та передати їх позивачу та стягнути з відповідача штрафні санкції по договору поставки товарів №157 АП від 21.02.2023, а саме: пеню у сумі 647,08 грн та штраф у сумі 1 025,50 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 позов задоволено повністю. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця Савро Ганну Олександрівну здійснити заміну товарів неналежної якості, а саме: акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_1 ; акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_2 ; акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_3 ; акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_4 , акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (0) Force, серійний номер НОМЕР_5 ; акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_6 ; акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (0) Force, серійний номер НОМЕР_15 на нові аналогічні акумулятори автомобільні та передати їх Комунальному підприємству "Дніпротранссервіс" Дніпровської міської ради. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Савро Ганни Олександрівни на користь Комунального підприємства "Дніпротранссервіс" Дніпровської міської ради 647, 08 грн пені, 1 025, 50 грн штрафу та 6 056, 00 грн судового збору.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 10.06.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Фізична особа-підприємець Савро Ганна Олександрівна звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/12832/24, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/12832/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Дніпротранссервіс" Дніпровської міської ради відмовити у повному обсязі.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що у зв'язку з ненаданням Позивачем гарантійного талону у останнього відсутні правові підстави для пред'явлення вимог про заміну акумуляторів.
Апелянт вказує, що Позивач на підтвердження своїх вимог надав неналежно оформлені документи - а саме, акти рекламації та висновки технічного характеру, які не відповідають вимогам п. 6.3. Договору щодо проведення технічної експертизи у випадку виходу з ладу товару в межах гарантійного строку.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що Позивач не дотримався встановленої договірної процедури фіксації несправностей товару та не довів наявності підстав для заміни таких товарів.
Скаржник зазначає, що за результатами перевірки, проведеної офіційним представником та дистриб'ютором виробника торгової марки Forse, встановлено, що акумулятори заміні не підлягають
Скаржник вказує, що проведення експертизи відповідно до умов Договору є обов'язковим. Тобто, з аналізу умов Договору вбачається, що обов'язок протягом 3 календарних днів з моменту отримання повідомлення від Позивача замінити товари на аналогічні настає лише тоді, коли експертиза не проводиться. Натомість експертиза може не проводитись лише тоді, коли обидві сторони визнають факт наявності дефектів товарів з причин, що не залежать від Позивача.
Одночасно з поданням апеляційної скарги, Фізична особа-підприємць Савро Ганна Олександрівна просить апеляційний суд призначити судову технічну експертизу по справі №910/12832/24.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що у матеріалах справи №910/12832/24 наявні докази, надані обома сторонами, які є взаємно суперечливими, зокрема щодо: причин виникнення дефектів поставлених товарів, дотримання умов їх експлуатації та зберігання, належності та допустимості технічних висновків, відповідності процедури встановлення дефектів умовам Договору. За таких обставин суд першої інстанції мав призначити експертизу по справі для об'єктивного та всебічного розгляду справи, натомість не вчинив таких дій.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2025, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Сибіга О.М.
Суддя Тищенко О.В. 16.06.2025 перебувала у відпустці.
Одночасно, в тексті апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про проведення судової експертизи, у якому апелянт просить поновити йому строк на подання клопотання про призначення технічної експертизи, призначити судову технічну експертизу по справі № 910/12832/24 та поставити експерту наступні питання: - Які несправності мають такі автомобільні акумулятори: 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_1; акумулятор автомобільний 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_2; акумулятор автомобільний 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_3; акумулятор автомобільний 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_4, акумулятор автомобільний 6 СТ-60 (0) Force, серійний номер НОМЕР_5; акумулятор автомобільний 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_6; акумулятор автомобільний 6 СТ-60 (0) Force, серійний номер НОМЕР_16; - В наслідок чого такі несправності виникли?; - Чи були вони причинені порушенням умов зберігання та/або експлуатації після їх передачі Комунальному підприємству "Дніпротранссервіс" Дніпровської міської ради?.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Савро Ганни Олександрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/12832/24. Запропоновано позивачу надати свої міркування щодо заявленого Фізичною особою-підприємцем Савро Ганною Олександрівною клопотання про призначення судової технічної експертизи по справі № 910/12832/24. Витребувано матеріали справи № 910/12832/24 у Господарського суду міста Києва. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Савро Ганни Олександрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/12832/24 у судовому засіданні 09.07.2025.
26.06.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Комунального підприємства "Дніпротранссервіс" Дніпровської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, який вмотивований тим, що висновки та акти рекламації, складені та підписані працівниками позивача містять відомості щодо кожного акумулятору, які вийшли з ладу, із зазначенням технічних показників та висновків про те, що акумулятори автомобільні не забезпечують запуск двигуна і до подальшої експлуатації не придатні.
На думку позивача, доводи апеляційної скарги про те, що за результатами перевірки, проведеної офіційним представником та дистриб'ютором виробника торгової марки Forse встановлено, що акумулятори заміні не підлягають, не підлягають врахуванню, так як відповідачем не доведено, що ТОВ «АКБ ЦЕНТР» є уповноваженою організацією на проведення технічних експертиз акумуляторних батарей. Крім того, дане підприємство продало дані акумулятори відповідачу та здійснення ТОВ «АКБ ЦЕНТР» технічної експертизи може мати характер упередженості.
Посилання представника відповідача у апеляційній скарзі на те, що відлік 3 календарних днів на заміну товарів відповідно до п.6.4 Договору не розпочався та відповідно не сплив, також є безпідставними, оскільки претензії позивача були отримані відповідачем 29 липня 2024 року та 17 вересня 2024 року відповідно, що вбачається з відстеження вантажу Транспортної компанії SAT, тому протягом 3 календарних днів ФОП Савро Г.О. мала здійснити гарантійний обмін товару або звернутись для проведення відповідної експертизи, у випадку наявності сумнівів у дотримання покупцем правил експлуатації та зберігання акумуляторів. Факт не направлення відповідачем акумуляторів автомобільних для проведення експертизи до організації, яка має право на проведення таких експертиз, не звільняє ФОП Савро Г.О. від гарантійних зобов'язань щодо заміни товару неналежної якості протягом гарантійного строку на аналогічний.
30.06.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Комунального підприємства "Дніпротранссервіс" Дніпровської міської ради надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи, які вмотивовані тим, що відповідач самостійно використовував свої процесуальні права під час розгляду справи судом першої інстанції, а кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, вважаю, що представником ФОП Савро Г.О. належним чином не обґрунтовано неможливість звернення до суду першої інстанції з клопотання про призначення судової технічної експертизи, тому у задоволенні такого клопотання поданого до суду апеляційної інстанції слід відмовити.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 заяву представника Комунального підприємства "Дніпротранссервіс" Дніпровської міської ради адвоката Бевзи Миколи Олександровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Савро Ганни Олександрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/12832/24 призначити в режимі відеоконференції на раніше визначену дату 09.07.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2025 заяву представника Фізичної особи-підприємця Савро Ганни Олександрівни адвоката Шапошнікова Іллі Борисовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Савро Ганни Олександрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/12832/24 призначено в режимі відеоконференції на раніше визначену дату 09.07.2025.
У судовому засіданні 09.07.2025 колегією суддів оголошено перерву у розгляді до 06.08.2025.
Судове засідання призначене до розгляду 06.08.2025 не відбулось, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. з 24.07.2025 по 22.08.2025 у відпустці. Суддя Тищенко О.В. з 24.07.2025 по 22.08.2025 перебувала у відпустці. Суддя Сибіга О.М. з 04.08.2025 по 22.08.2025 перебував у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 призначено до розгляду у судовому засіданні справу № 910/12832/24 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Савро Ганни Олександрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 на 16.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 заяву представника Фізичної особи-підприємця Савро Ганни Олександрівни адвоката Шапошнікова Іллі Борисовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Савро Ганни Олександрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/12832/24 призначено в режимі відеоконференції на раніше визначену дату 16.09.2025.
10.09.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від представника Комунального підприємства "Дніпротранссервіс" Дніпровської міської ради адвоката Бевзи Миколи Олександровича до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2025 заяву представника Комунального підприємства "Дніпротранссервіс" Дніпровської міської ради адвоката Бевзи Миколи Олександровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
Розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Савро Ганни Олександрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/12832/24 призначено в режимі відеоконференції на раніше визначену дату 16.09.2025.
Вирішуючи питання щодо необхідності призначення у даній справі судової експертизи, судова колегія керувалась наступним.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до ст. ст. 98, 99 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Як видно з зазначених норм права перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Виходячи з наведених норм, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.
При цьому господарський суд сам визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає, і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.
Заявлені позивачем вимоги обґрунтовані посиланням на обставини, які підтверджені представленими до матеріалів справи доказами, що підлягають оцінці судом в порядку, передбаченому нормами процесуального кодексу (ст. 43 ГПК України).
Питання, щодо з'ясування яких відповідачем заявляється про необхідність призначення у справі судової експертизи можуть бути з'ясовані згідно матеріалів справи.
Таким чином, виходячи з предмету та підстав заявленого позову, для вирішення спору по суті відсутня потреба у спеціальних знаннях.
У судове засідання, що відбулось 16.09.2025 з'явились представники позивача та відповідача надали свої пояснення щодо суті спору та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21.02.2023 між відповідачем як постачальником та позивачем як покупцем було укладено договір поставки товарів №157 АП (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити покупцю акумуляторні батареї (ДК 021:2015 код 31430000-9 "Електричні акумулятори") (надалі - іменується "товар"), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.
Згідно з п. 1.2 Договору асортимент, одиниця виміру, ціна товару, найменування та вартість Товару обумовлюється сторонами в кожному випадку окремо і закріплюється в Специфікаціях до цього договору, які є невід'ємною його частиною.
За умовами п. 3.1 Договору ціна товару за одиницю є незмінною протягом дії договору і вказується у специфікації на товар. Загальна вартість Договору складає 87900 грн, без урахування ПДВ.
Відповідно до платіжної інструкції №611 від 15.03.2023 на суму 46 880,00 грн та платіжної інструкції №764 від 28.03.2023 на суму 41 020,00 грн, позивач сплатив на користь відповідача повну суму вартості товару за Договором у загальному розмірі 87 900,00 грн.
Факт здійснення постачання товару фіксується накладними (п. 2.2 Договору).
Відповідно до п. 2.3 Договору якість та комплектація товару, що постачається, повинна відповідати нормам, стандартам якісних показників та технічних вимог, які встановлені діючим нормативним актам України та умовам цього Договору.
Пунктом 2.5 Договору сторони погодили, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати передачі товару покупцеві, що є датою підписання обома сторонами видаткових накладних на товар.
Позивач зазначає, що на підставі Договору ним було отримано від відповідача акумулятори автомобільні 6 СТ-60 (1) Force у кількості 8 шт. та акумулятори автомобільні 6 СТ-60 (0) Force у кількості 8 шт., що підтверджується видатковою накладною №76/1 від 21.02.2023, яка підписана уповноваженими представниками сторін.
З пояснень позивача вбачається, що 03.03.2023 акумулятор 6 СТ-60 (0) Force, серійний номер НОМЕР_5 було встановлено на автомобіль марки Geely, модель CK, рік випуску 2012, vin-код НОМЕР_7 , 06.03.2023 акумулятор 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_3 було встановлено на автомобіль марки Geely, модель CK, рік випуску 2012, vin-код НОМЕР_8 , 10.03.2023 акумулятор 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_17 було встановлено на автомобіль марки Geely, модель CK, рік випуску 2012, vin-код НОМЕР_9 , 13.03.2023 акумулятор 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_2 було встановлено на автомобіль марки Geely, модель CK, рік випуску 2012, vin-код НОМЕР_10 , 13.03.2023 акумулятор 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_1 було встановлено на автомобіль марки Geely, модель CK, рік випуску 2012, vin-код НОМЕР_11 , 16.05.2023 акумулятор 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_6 було встановлено на автомобіль марки Geely, модель CK, рік випуску 2012, vin-код НОМЕР_12 , 13.06.2023 акумулятор 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_4 було встановлено на автомобіль марки Geely, модель CK, рік випуску 2012, vin-код НОМЕР_13 , 15.08.2023 акумулятор 6 СТ-60 (0) Force, серійний номер НОМЕР_15 було встановлено на автомобіль марки Geely, модель CK, рік випуску 2012, vin-код НОМЕР_14 .
В подальшому, у липні 2024 року працівниками позивача, за наслідками перевірки працездатності, була встановлена непридатність для подальшого використання: акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_1 (замикання 1 елементу, 1 напруга 5,49 В); акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_2 (замикання 1 елементу, 1 напруга 8,83 В); акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_3 (замикання 1 елементу, 1 напруга 6,41 В) та акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_4 (замикання 1 елементу, 1 напруга 10,57 В), акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_18 (замикання 1 елементу, 1 напруга 11,24 В).
У висновках, складених акумуляторником позивача, зазначено, що 5 акумуляторів автомобільних не забезпечують запуск двигуна і до подальшої експлуатації не придатні.
Працівниками позивача зафіксована непрацездатність:
- акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_1 у акті рекламації від 10 липня 2024 року, акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_2 у акті рекламації від 10 липня 2024 року;
- акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_3 у акті рекламації від 10 липня 2024 року; акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_4 у акті рекламації від 22 липня 2024 року;
- акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_17 у акті рекламації від 23 липня 2024 року.
24.07.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією №206, в якій повідомив про вихід з ладу акумуляторів автомобільних 6 СТ-60 (1) Force та просив добровільно виконати зобов'язання передбачені п.6.3, 6.4 Договору та замінити акумулятор автомобільний 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_1; акумулятор автомобільний 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_2; акумулятор автомобільний 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_3; акумулятор автомобільний 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_4 та акумулятор автомобільний 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_17 на аналогічні акумулятори автомобільні протягом 3 календарних днів з моменту отримання даної претензії. Разом з претензією до відповідача було направлено акумулятори автомобілі, які вийшли з ладу, з метою їх заміни, відповідно до гарантійних зобов'язань по Договору.
Листом відповідача вих. №23-05/1 від 23.08.2024 "Щодо рекламації акумуляторів", відповідач повідомив, що направлені акумуляторні батареї перевіряються виробником на предмет дефекту вказаного у акті №147, акт №285, акті №292, акті №331, акті №352 для з'ясування обставин виходу з ладу та подальшого ремонту або заміни.
Листом відповідача вих. №23-05/1 від 05.09.2024 "Щодо рекламації акумуляторів", відповідач вказав, що згідно переданих на рекламацію акумуляторів на рекламацію в ході перевірки встановлено, що їх несправність не є гарантійним випадком. Зокрема, зазначено, що акумулятори прибули на перевірку у розрядженому стані та один з акумуляторів має темний електроліт.
Крім того, у серпні-вересні 2024 року працівниками позивача, за наслідками перевірки працездатності, була встановлена непридатність для подальшого використання: акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (0) Force, серійний номер НОМЕР_5 (замикання 1 елементу, 1 напруга 6,32 В); акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_6 (замикання 2 елементів, 1 напруга 8,30 В); акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (0) Force, серійний номер НОМЕР_15 (замикання 1 елементу, 1 напруга 10,95 В). У відповідних висновках, складених акумуляторником КП "Автопідприємство санітарного транспорту" ДМР, зазначено, що 3 акумулятори автомобільні не забезпечують запуск двигуна і до подальшої експлуатації не придатні, про що були складені акти рекламації від 30.08.2024 та від 02.09.2024.
12.09.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією №246, в якій повідомив про вихід з ладу акумуляторів автомобільних 6 СТ-60 (1) Force та просив добровільно виконати зобов'язання передбачені п.6.3, 6.4 Договору та замінити акумулятор автомобільний 6 СТ-60 (0) Force, серійний номер НОМЕР_5; акумулятор автомобільний 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_6; акумулятор автомобільний 6 СТ-60 (0) Force, серійний номер НОМЕР_15 на аналогічні акумулятори автомобільні протягом 3 календарних днів з моменту отримання даної претензії. Разом з претензією до відповідача було направлено акумулятори автомобілі, які вийшли з ладу, з метою їх заміни, відповідно до гарантійних зобов'язань по Договору.
Однак відповідач не надав відповіді на письмову претензію позивача від 12.09.2024 та не замінив акумулятори неналежної якості на нові аналогічні протягом гарантійного строку.
У зв'язку з тим, що відповідачем не було замінено позивачу відповідні акумулятори останній звернувся до суду із вказаною позовною заявою, у якій просить суд зобов'язати відповідача здійснити заміну товару неналежної якості на новий аналогічний товар, а також стягнути нараховані штраф і пеню.
Відповідач заперечуючи проти вимог позову зауважує, що між ним та ТОВ "БЕГ-АВТО" укладено договір поставки товарів №БП-0010 від 12.11.2021 який є пролонгований та залишається чинним. На підставі зазначеного договору відповідачу були поставлені спірні акумулятори, які ТОВ "БЕГ-АВТО" закупило зазначені акумулятори у офіційного дилера акумуляторних батарей торгової марки Forse - ТОВ "АКБ ЦЕНТР", який і надає прямі гарантійні зобов'язання як офіційний представник. В підтвердження цього надано сертифікат дилера, який також додається до матеріалів справи.
За претензією позивача вих. №206 від 24.07.2024 було здійснено технічну експертизу акумуляторів в офіційного представника та дилера торгової марки Forse - ТОВ "АКБ ЦЕНТР".
ТОВ "АКБ ЦЕНТР" провів перевірку, що підтверджується актами:
- Акт №1883 від 26.08.2024 - АКБ Forse 60Ah (січень 2023 року) прибув на перевірку у розрядженому стані, що порушує вимоги п. 8.2.7 гарантійного талону. Обслуговування було відмовлено;
- Акт №1887 від 26.08.2024 - АКБ Forse 60Ah (лютий 2023 року) мав темний електроліт, що свідчить про порушення умов експлуатації (п. 8.2.18 гарантійного талону). Обслуговування відмовлено;
- Акт №1885 від 26.08.2024 - АКБ Forse 60Ah (січень 2023 року) також був розряджений, що суперечить п. 8.2.7 гарантійного талону. Обслуговування відмовлено;
- Акт №1886 від 26.08.2024- АКБ Forse 60Ah (січень 2023 року) мав незадовільні показники, що порушує п. 8.2.4 та п. 8.2.7 гарантійного талону. Обслуговування було відмовлено;
- Акт №1882 від 26.08.2024 - АКБ Forse 60Ah (червень 2023 року) перевірений у розрядженому стані, що порушує п. 8.2.7 гарантійного талону. Обслуговування відмовлено.
Відповідач заперечуючи у суді першої інстанції вказував, що вказані акти були направлені постачальнику та дилеру на уточнення для зазначення серійних номерів акумуляторів (копії додаються). Усі акти засвідчують, що несправності акумуляторів не є гарантійними випадками, оскільки причини дефектів виникли через недотримання правил експлуатації з боку покупця. В підтвердження того, що експертиза проводилась саме на акумуляторах поставлених за договором №157 АП від 21.02.2023 відповідачем додатково надані фото вказаних в актах акумуляторів.
Відповідач зауважував, що на фото видно їх зовнішній стан, який явно вказує, що батареї забруднені та експлуатувались за не належних умов.
Забруднення автомобільного акумулятора може значно вплинути на його строк експлуатації та стати причиною дострокового виходу з ладу. Основні впливи забруднення такі: 1. Стікання струму по поверхні корпусу. Забруднення, особливо вологе або маслянисте, створює провідний шар на корпусі акумулятора. Це спричиняє витік струму між полюсними виводами, що може призвести до розряджання батареї навіть тоді, коли автомобіль не працює; 2. Корозія клем. Забруднення, зокрема кислотні залишки, викликають утворення корозії на клемах. Це погіршує контакт з електричною системою автомобіля, знижуючи ефективність зарядки та віддачі струму; 3. Перегрів. Бруд на поверхні акумулятора може спричиняти локальне нагрівання корпусу через погіршення теплообміну. Це призводить до прискореного випаровування електроліту та пошкодження внутрішніх компонентів батареї; 4. Збільшення саморозрядження. Забруднена поверхня акумулятора сприяє збільшенню саморозрядження через провідні шляхи для струму, що утворюються на ній; 5. Пошкодження ізоляції. Вплив бруду і кислотних залишків може поступово руйнувати ізоляцію між елементами акумулятора, що збільшує ризик короткого замикання.
Відповідач вважав, що гарантійний випадком у даному випадку не настав, а позивач жодним чином не довів, що товар є неналежної якості, як ним зазначено в позовній заяві.
Також, відповідач зазначав, що щодо претензії позивача вих. №246 від 12.09.2024, яка стосується виходу з ладу двох акумуляторів 6 СТ-60 (0) Forse та одного акумулятора 6 СТ-60 (1) Forse, відповідач планує також направити ці акумулятори офіційному дилеру торгової марки Forse - ТОВ "АКБ ЦЕНТР" який має повноваження для подальшої технічної експертизи.
Розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Савро Ганни Олександрівни колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідності до статті 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною другою цієї статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було передано, а позивачем прийнято за Договором акумулятори 6 СТ-60 (0) Force, серійний номер: НОМЕР_5, НОМЕР_3, НОМЕР_17, НОМЕР_2, НОМЕР_1, НОМЕР_6, НОМЕР_4, НОМЕР_15.
Вказані акумулятори були встановлені позивачем на свої автомобілі у період з березня по серпень 2023 року.
У період з липня по вересень 2024 позивачем було складено Акти рекламації та Висновки відповідно до яких встановлено, що акумулятори 6 СТ-60 (0) Force, серійний номер: НОМЕР_5, НОМЕР_3, НОМЕР_17, НОМЕР_2, НОМЕР_1, НОМЕР_6, НОМЕР_4, НОМЕР_15 не забезпечують запуску двигуна та не придатні до експлуатації.
24.07.2024 та 12.09.2024 позивач звернувся до відповідача з претензіями в яких повідомив про вихід з ладу спірних акумуляторів автомобільних 6 СТ-60 (1) Force та просив добровільно виконати зобов'язання передбачені п.6.3, 6.4 Договору та замінити акумулятори на аналогічні акумулятори автомобільні протягом 3 календарних днів з моменту отримання даної претензії. Разом з претензіями до відповідача було направлено акумулятори автомобілі, які вийшли з ладу, з метою їх заміни, відповідно до гарантійних зобов'язань по Договору.
За умовами п. 6.1 Договору постачальник гарантує можливість використання товару за призначенням протягом встановленого строку, належну функціональність Товару за умови його використання відповідно до вимог, які звичайно ставляться до такого ж виду Товару. Гарантія повинні підтверджуватися гарантійним талоном.
Відповідно до п. 6.2 Договору гарантійний строк на Товар починає свій перебіг з моменту установки та складає гарантійний строк встановлений п. 2.4 Договору.
Гарантійний термін використання акумуляторів автомобільних - 24 місяців з моменту постачання товару на склад покупця (п. 2.4 Договору).
Згідно з п. 6.3 Договору під гарантією Сторони розуміють обов'язки Постачальника у разі виходу з ладу Товару в період гарантійного обслуговування замінити його на новий аналогічний Товар. Характер пошкоджень і причини, що призвели до псування Товару, встановлюються на підставі акту технічної експертизи, проведеної спеціалістами Покупця або Постачальника за підписами представників Сторін або іншої організації, яка має право на проведення таких експертиз.
Гарантійне обслуговування та всі пов'язані витрати з транспортуванням виконується Постачальником або іншими уповноваженими особами за його рахунок. У разі виходу з ладу Товару у гарантійний період Товар замінюється на аналогічний за рахунок Постачальника. Гарантійний обмін Товару повинен бути виконаний протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання Постачальником від Покупця повідомлення про вихід Товару з ладу або з моменту проведення відповідної експертизи. Витрати на проведення експертизи несе Сторона - замовник, з правом відшкодування її вартості у випадку підтвердження даних, на встановлення яких було замовлено експертизу, а саме; у випадку виходу невідповідності товару умовам якості - вартість експертизи компенсує Постачальник, у випадку непридатності товару до експлуатації винними діями Покупця - вартість експертизи компенсує Покупець (п. 6.4 Договору).
У п. 6.6 Договору сторони погодили, що гарантія не поширюється на пошкодження Товару, які виникли внаслідок необережності, недостатнього контролю та обслуговування з боку покупця чи неправильного використання Товару покупцем.
З наведеного вбачається, що за умовами Договору відповідач має здійснити обмін товару протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання відповідачем від позивача повідомлення про вихід товару з ладу або з моменту проведення відповідної експертизи.
У відповідь на претензію позивача від 24.07.2024 відповідачем було надано Акти технічної експертизи ТОВ "АКБ Центр" датовані 26.08.2024.
Як вбачається зі змісту актів №1882, 1883, 1885, 1886 акумулятори прийшли в розрядженому стані і тому в обслуговуванні було відмовлено, а в акті №1887 вказано, що виявлено темний електроліт і з посиланням на умови гарантійного талону у обслуговуванні було відмовлено.
В свою чергу, скаржником не надано суду доказів на підтвердження того є ТОВ "АКБ Центр" є тією організацією, яка має право проводити таку експертизу за умовами п. 6.3 Договору. Відповідачем лише надано сертифікат того, що вказана юридична особа є офіційним дилером з продажу стартерних акумуляторів батарей торгових марок Forse original, Maxion, Feon виробництва ПрАТ "ІСТА-Ценрт" і ТОВ "ДДЗ "Енергоавтоматика" в Україні. Відповідно, ТОВ "АКБ Центр" не є навіть виробником акумуляторів, а лише займається їх купівлею-продажем.
Посилання у вказаних актах на Умови гарантійного талону стосуються правовідносин між відповідачем та ТОВ "АКБ Центр", які не відносяться умов Договору, що регулює правовідносини між позивачем та відповідачем.
ТОВ "АКБ Центр" є зацікавленою особою, яка продала спірні акумулятори відповідачу, та здійснення нею технічної експертизи може мати характер упередженості.
Статтею 675 ЦК України встановлено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 676 ЦК України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.
Згідно зі статтею 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Частиною 6 статті 269 ГК України передбачено, що постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.
Гарантійний строк це період в часі, протягом якого постачальник гарантує якість товару та можливість його використання за призначенням за умови дотримання споживачем правил експлуатації або зберігання виробу. Тобто, саме протягом вказаного строку, який за загальним правилом обчислюється з моменту передання товару покупцеві, постачальник виконує гарантійні зобов'язання, несе відповідальність за дотримання вимог щодо якості поставленого товару, які обумовлено сторонами або установлено положеннями чинного законодавства.
Відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І, відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов'язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.
Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.
Наведена позиція викладено у постанові Верховного Суду від 20.01.2020 у справі №910/18335/20.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України", зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Надані позивачем у сукупності докази підтверджують факт настання гарантійного випадку за умовами Договору, про які було вказано вище, натомість, відповідачем такі твердження не спростовано.
Крім того, станом на день ухвалення цього рішення відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження проведення експертизи щодо акумуляторів вказаних у претензії №246 від 12.09.2024.
В умовах Договору сторони погодили, що гарантійний термін використання акумуляторів - 24 місяців з моменту постачання товару позивачу, поряд з цим, сторони домовились, що гарантійний обмін має бути виконаний у двох випадках: 1) протягом трьох календарних днів з моменту отримання постачальником від покупця повідомлення про вихід товару з ладу; 2) з моменту проведення відповідної експертизи.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інчтанції, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування тверджень та доказів наданих позивачем щодо настання гарантійного випадку за Договором, відповідач зобов'язаний був здійснити обмін акумуляторів протягом трьох календарних днів після отримання претензії від 24.04.2024 та від 12.09.2024.
Судом першої інстанції правомірно відхилено твердження відповідача стосовно того, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання акумуляторів, оскільки не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами у цій справі.
Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку, що надані позивачем пояснення та докази у своїй сукупності є більш вірогідними ніж заперечення відповідача.
На підставі викладеного, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити заміну спірних акумуляторів.
Щодо позовних вимог про стягнення пені у сумі 647,08 грн та штрафу у сумі 1 025,50 грн на підставі умов п. 4.4 Договору.
Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до п. 4.4 Договору за порушення строків гарантійного обміну товару в гарантійний період постачальник сплачує неустойку в формі пені у розмірі 0,05 % від вартості товару, який підлягає обміну, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості товару та неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який покупець, мав право розраховувати у разі належного виконання зобов'язань постачальником.
Згідно зі Специфікацією, яка є Додатком №1 до Договору та видатковою накладною №76/1 від 21.02.2023 вартість 1 акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (0) Force становить 2 930 грн, таку ж вартість має і акумулятор автомобільний 6 СТ-60 (1) Force.
Претензія позивача №206 від 24.07.2024 про вихід з ладу 5 акумуляторів автомобільних 6 СТ-60 (1) Force була отримана відповідачем 29.07.2024, що підтверджується товарно-транспортною накладною (накладною на вантаж відправника) №055003216 від 25.07.2024, відстеженням вантажу Транспортної компанії SAT відправлення №055003216.
Судом першої інстанції вірно встановлено, відповідач до 01.08.2024 мав провести гарантійний обмін цього товару в гарантійний період, а з 02.08.2024 починається період прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань по обміну товару.
Вартість товарів, які підлягали обміну, а саме - 5 акумуляторів автомобільних становить 14 650,00 грн (2930 грн. * 5 = 14650 грн), пеня за кожен день прострочення складає 7,32 грн (14 650 грн * 0,05 % = 7,32 грн ), загальний період прострочення гарантійного обміну 5 акумуляторів автомобільних становить 74 календарних дні (з 02.08.2024 по 15.10.2024). Отже, сума пені за порушення відповідачем строків гарантійного обміну 5 акумуляторів автомобільних складає 541,68 грн (7,32 грн. * 74 дні (з 02.08.2024 по 15.10.2024) = 541,68 грн).
Також, у зв'язку з простроченням обміну 5 акумуляторів автомобільних, більше ніж на 30 календарні днів, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 7 % від вартості цих товарів, а саме - 1025,50 грн (14650 грн * 7 % = 1025,50 грн).
Претензія позивача №246 від 12.09.2024 про вихід з ладу 2 акумуляторів автомобільних 6 СТ-60 (0) Force та 1 акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force була отримана відповідачем 17.09.2024, що підтверджується товарно-транспортною накладною (накладною на вантаж відправника) №055003864 від 12.09.2024, відстеженням вантажу Транспортної компанії SAT відправлення №055003864.
Відповідач до 20.09.2024 мав провести гарантійний обмін цього товару в гарантійний період, а з 21.09.2024 починається період прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань по обміну товару.
Вартість товарів, які підлягали обміну, а саме - 3 акумуляторів автомобільних становить 8 790 грн (2930 грн * 3 = 8790 грн), пеня за кожен день прострочення складає 4,39 грн (8790 грн * 0,05 % = 4,39 грн), загальний період прострочення гарантійного обміну 3 акумуляторів автомобільних становить 24 календарних дні (з 21.09.2024 по 15.10.2024).
Сума пені за порушення відповідачем строків гарантійного обміну 3 акумуляторів автомобільних складає 105,48 грн (4,39 грн. * 24 дні (з 21.09.2024 по 15.10.2024) = 105,48 грн).
Перевіривши розрахунки пені та штрафу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що він є обґрунтованим та арифметично правильним, а тому заявлені суми пені та штрафу підлягають стягненню з відповідача.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про зобов'язання Фізичної особи-підприємця Савро Ганну Олександрівну здійснити заміну товарів неналежної якості, а саме: акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_1 ; акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_2 ; акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_3 ; акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_4 , акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (0) Force, серійний номер НОМЕР_5 ; акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (1) Force, серійний номер НОМЕР_6 ; акумулятору автомобільного 6 СТ-60 (0) Force, серійний номер НОМЕР_15 на нові аналогічні акумулятори автомобільні та передати їх Комунальному підприємству "Дніпротранссервіс" Дніпровської міської ради та стягнення з Фізичної особи-підприємця Савро Ганни Олександрівни на користь Комунального підприємства "Дніпротранссервіс" Дніпровської міської ради 647, 08 грн пені, 1 025, 50 грн штрафу.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Савро Ганни Олександрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/12832/24 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Савро Ганни Олександрівни - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/12832/24 - залишити без змін.
Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 23.10.2025
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді О.М. Сибіга
О.В. Тищенко