вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" жовтня 2025 р. Справа№ 910/14271/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Коробенка Г.П.
Сибіги О.М.
секретар судового засідання: Гріщенко А.О.
за участі представників: відповідно до протоколу судового засідання від 16.10.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомпас»
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 (повний текст рішення складено 13.06.2025)
у справі № 910/14271/24 (суддя - Головіна К.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомпас»
про стягнення 151 901,59 дол
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовних вимог
Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» (далі - ПАТ «Мотор Січ», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомпас» (далі - ТОВ «Інкомпас», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 151 901,59 дол. США за договором поставки.
Позов обґрунтований тим, що відповідач порушив умови укладеного сторонами договору поставки № 1323/658-Е20-156-UA804(ВТД) від 01.09.2020 в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого товару.
У позові ПАТ «Мотор Січ» просить стягнути основний борг у сумі 120 000,00 дол. США, пеню в сумі 21 840,00 дол. США та 3% річних у сумі 10 061,59 доларів США.
1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі № 910/14271/24 позов Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомпас» про стягнення 151 901,59 дол. США задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомпас» на користь Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» основну заборгованість у сумі 120 000 доларів США, пеню у сумі 17 391 дол. США 78 центів, 3% річних у сумі 10 060 дол. США 59 центів та судовий збір у сумі 73 074 грн 54 коп.
У решті позовних вимог - відмовлено.
Суд першої інстанції з огляду на те, що доказів належної сплати вартості товару відповідач не надав, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростував, дійшов висновку про задоволення позовних вимог АТ «Мотор Січ» щодо стягнення з ТОВ «Інкомпас» заборгованості у сумі 120 000 дол. США.
Позовні вимоги про стягнення пені судом задоволено частково, оскільки при здійсненні розрахунку позивачем не враховано, що розмір пені за порушення грошового зобов'язання не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Розрахунок трьох процентів річних судом визнано арифметично правильним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а тому відповідна позовна вимога задоволена судом в заявленому розмірі.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкомпас» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/14271/24 від 05.06.2025 скасувати повністю, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» в повному обсязі та стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМПАС» понесені судові витрати зі сплати судового збору з Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ».
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2025 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Кравчук Г.А., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14271/24 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомпас» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/14271/24.
24.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/14271/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2025, зокрема, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/14271/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомпас» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 та призначено розгляд на 10.09.2025.
20.08.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Розпорядженням керівника апарату суду від 09.09.2025 у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 у справі визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 прийнято до провадження справу №910/14271/24 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Сибіга О.М. та призначено розгляд справи № 910/14271/24 на 08.10.2025 о 12 год 00 хв.
Розпорядженням керівника апарату суду від 06.10.2025 у зв'язку з перебуванням судді Коробенка Г.П., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025 у справі визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Кравчук Г.А., Сибіга О.М.
08.10.2025 судове засідання не відбулось, у зв'язку з перебуванням головуючої судді Тарасенко К.В. у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 прийнято до провадження справу №910/14271/24 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Кравчук Г.А., Сибіга О.М. та призначено розгляд справи №910/14271/24 на 16.10.2025.
Розпорядженням керівника апарату суду від 16.10.2025 у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2025 у справі визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Сибіга О.М., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2025 прийнято до провадження справу №910/14271/24 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Сибіга О.М., Коробенко Г.П., розгляд якої здійснювати 16.10.2025.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Скаржник вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не ґрунтується на вимогах закону та на фактичних обставинах справи, судом не досліджено та не надано належної оцінки суттєвим фактам та доказам, які мають значення для справи і на які в свою чергу звертав увагу відповідач.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивачем не було виконано п.2.4.Договору, оскільки достеменно неможливо встановити, коли та яким чином було повідомлено ТОВ «ІНКОМПАС» про нібито готовність відвантаження моторам.
Скаржник зазначає, що станом на час сьогоднішній день оплачене авансом відповідачем майно - не було поставлено відповідачу згідно умов Договору між сторонами. І в той же час сплачені за цей товар кошти знаходяться у позивача і не були повернуті відповідачу. А відтак, відсутні підстави для стягнення грошових коштів з Відповідача у даному спорі.
Також за доводами відповідача, відсутність належно оформленого підтвердження приймання товару ТОВ «ІНКОМПАС» унеможливлює визнання факту належного виконання постачальником зобов'язань, що виключає підстави для стягнення вартості товару.
З наведених підстав відповідач просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач у поданому відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її доводів, зазначивши, що відповідачем не надано доказів на спростування відповідних тверджень АТ «Мотор Січ» про виконання контракту, яка підтверджена належними та допустимими доказами, наданими АТ «Мотор Січ» до матеріалів цієї справи.
Позивач звертає увагу, що з моменту підписання контракту №1323/658-Е20-156-UA804(ВТД) від 01.09.2020 від ТОВ «Інкомпас» не надходило жодної претензії або жодного позову до АТ «Мотор Січ» щодо невиконання зобов'язань за договором. При цьому, акт приймання - передачі моторами AVT.002х.071.001.200.000. відповідає всім вимогам законодавства: містить реквізити договору, повну ідентифікацію товару, кількість (2 моторами), підписи уповноважених осіб обох сторін, печатки та відсутність зауважень.
Вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, позивач просить суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
2.4. явка в судове засідання
У судове засідання 16.10.2025 з'явились представники учасників справи.
Представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.
Представник позивача просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини
01.09.2020 між ПАТ «Мотор Січ» (продавець) та ТОВ «Інкомпас» (покупець) був укладений договір № 1323/658-Е20-15б-UA804(ВТД) (далі - договір), за умовами якого продавець зобов'язується виготовити та поставити комплекти деталей та складальних одиниць для ремоторизації літака Ан-2 силовою установкою у складі двигуна МС-14-01 та п/гвинта MTV-27 (далі - моторами) згідно зі специфікацією «Перелік креслень № AVT.002.002 Х.071.001.200.000ПЧ» (додаток № 1 до цього договору), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити моторами у кількості, за вартістю та у строки, зазначені у відповідних додатках до цього договору (п. 1.1 договору). Покупець протягом 3-х днів з моменту підписання договору поставить продавцю враховану копію конструкторської документації моторами №AVT.002.002X.071.001. 200 000 (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору вартість моторами та загальна вартість договору за домовленістю сторін зафіксована у доларах США та зазначена у додатках до цього договору. Усі взаєморозрахунки за договором здійснюються в безготівковій формі, в українських гривнях за курсом НБУ на дату здійснення платежу (п. 2.2 договору).
Пунктом 2.4 договору передбачено, що покупець протягом 15 календарних днів з моменту підписання цього договору здійснює передоплату у розмірі 50% від загальної вартості, зазначеної у додатку № 2 цього договору. Остаточний платіж покупець здійснює протягом 15 календарних днів з моменту повідомлення продавцем покупця про готовність до відвантаження.
Відповідно до п. 3.1 договору моторами поставляються на умовах - EXW, Україна, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників 15, згідно з «INCOTERMS 2010». Датою передачі моторами буде дата товаротранспортної накладної на відвантажувану мотораму (п. 3.3 договору).
Пунктом 3.4 договору сторони передбачили, що продавець письмово повідомить покупця не менше ніж за 3 календарні дні про заплановану дату відвантаження моторами.
Покупець зобов'язаний: протягом 3-х днів з моменту підписання договору передати продавцю враховану копію конструкторської документації моторами; своєчасно здійснити оплату у розмірі та строки відповідно до статті 2 цього контракту. Продавець зобов'язаний: виготовити та здійснити відвантаження моторами у строки та на умовах, зазначених у статті 2 цього контракту (п. 5.1, 5.2 договору).
У додатку № 2 до договору (специфікація) сторони погодили, що позивач повинен поставити: мотораму у кількості 2 од., вартістю 100 000,00 дол. США за од., та загальною вартістю 240 000,00 дол. США; термін поставки 360 календарних днів з моменту отримання авансу; умови постачання: EXW, Україна, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників 15, згідно з «INCOTERMS 2010».
Відповідно до п. 10.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором.
3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, а також посилання на норми права
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору ТОВ «Інкомпас» сплатило позивачу попередню оплату в розмірі 50% від всієї вартості товару на суму 120 000,00 дол. США.
Зі свого боку АТ «Мотор Січ» здійснило поставку двох партій товару, що підтверджується накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей № 0519565 від 18.10.2021 та № 0265444 від 31.01.2022, актом приймання-передачі від 06.02.2024, що були підписані представниками сторін без зауважень.
На виконання умов договору позивач виставив відповідачу рахунок на остаточну оплату товару № 11 від 11.01.2022 на суму 120 000,00 дол. США.
Оскільки пунктом 2.4 договору передбачено, що остаточний платіж продавець здійснює протягом 15 календарних днів з моменту повідомлення продавцем покупця про готовність відвантаження, то до 26.01.2022 відповідач повинен був здійснити таку оплату.
Однак ТОВ «Інкомпас» свої зобов'язання з оплати поставленого товару виконало неналежним чином, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 120 000 дол. США.
Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що позивачем не було направлено на офіційну адресу ТОВ «Інкомпас» (info@encompass.com.ua) листа-повідомлення про відвантаження товару, а як з'ясувалося потім, такий лист був направлений на адресу невстановленої особи (d.gorshunov@avagrade.com).
Судом перевірено вказані доводи та встановлено, що 05.10.2021 директору АТ «Мотор Січ» надійшов лист ТОВ «Інкомпас» в особі керівника проекта Д. Горшунова № 01/0510-21, у якому відповідач просив поставити йому 2 комплекти моторам на технічну базу ТОВ «Інкомпас»: м. Запоріжжя, вул. Блакитна, 4, АК «Константа». У вказаному листі відповідач просив повідомити про дату поставки за вказаною адресою, а також вагу, кількість, габарити тари, тип, номер транспорту, ПІБ водія, його паспортні дані для своєчасної організації пропуску на територію аеропорту «Запоріжжя» та зазначено про координацію дій щодо поставки товару з представником АБ АК «Константа».
У відповідь на вказаний лист позивач направив на електронну адресу керівника проекта Д. Горшунова (d.gorshunov@avagrade.com) лист-повідомлення № ЗТД/32 від 11.01.2022 щодо готовності виконання відвантаження товару.
Відтак, наведені обставини та докази свідчать про факт обізнаності відповідача щодо готовності товару до відвантаження та погодження з позивачем дати і адреси поставки товару (технічна база ТОВ «Інкомпас» - м. Запоріжжя, вул. Блакитна, 4, АК «Константа»), як і запропонував відповідач у листі № 01/0510-21 від 05.10.2021.
Колегія суддів зауважує, що умовами договору не передбачено, що листування між сторонами повинно здійснюватися якимось конкретним способом та за якимись конкретними адресами, тому позивач повідомив відповідача про готовність товару на електронну адресу відповідача, з якої надійшов запит про поставку товару.
З наведених підстав судом відхиляються твердження відповідача про те, що лист № 01/0510-21 від 05.10.2021 був підписаний невстановленою особою (Д. Горшуновим), оскільки такі твердження не узгоджуються з іншими доказами у сукупності із встановленими у справі обставинами.
Щодо доводів відповідача про те, що особисто ТОВ «Інкомпас» товар не отримувало, а з наданих позивачем накладних вбачається, що моторами були передані іншій особі - ПрАТ «Авіакомпанія Константа» у м. Запоріжжі, у той час, як офіційним місцезнаходженням відповідача є м. Київ, суд зазначає наступне.
Матеріали справи містять довіреності № 32 від 18.10.2021 та № 05 від 31.01.2022, видані ТОВ «Інкомпас» інженеру Ішанкулову Ібрагіму Ульмасовичу на отримання від АТ «Мотор Січ» товару, обумовленого контрактом № 1323/658-Е20-156-UA804 від 01.09.2020. При цьому вказані довіреності містять підписи керівника і головного бухгалтера товариства та на них проставлені печатки ТОВ «Інкомпас».
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 58-1 ГК України суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.
Відповідно до пунктів 1, 2, 5, 9-11 розділу ІІ, параграфу 3 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 червня 2015 року N 1000/5, право на застосування гербових печаток (для установ, які мають право використовувати державну символіку) або печаток установи із зазначенням найменування установи та ідентифікаційного коду (далі - печатка установи) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом. На документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється печаткою установи (за наявності). В установах дозволяється також застосовувати печатки структурних підрозділів (служби діловодства, бухгалтерії, кадрової служби тощо), печатки для окремих категорій документів (для копій, перепусток, конвертів тощо), а також металеві печатки - для опечатування приміщень, шаф, сейфів. Розпорядчим документом керівника установи визначаються порядок використання, місце зберігання печатки установи і посадові особи, відповідальні за її зберігання, а також перелік посадових осіб, підписи яких скріплюються печаткою установи. Облік усіх печаток та штампів, що застосовуються в установі, ведеться у журналі за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Видача печаток, штампів посадовим особам здійснюється під підпис у відповідному журналі. Печатки зберігаються у шафах (сейфах), що надійно замикаються і опечатуються. Перевірка наявності печаток і штампів здійснюється щороку комісією, призначеною розпорядчим документом керівника установи, та оформлюється актом.
Встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.
З'ясування відповідних питань і оцінка пов'язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за цих обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій. Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17 та від 05 грудня 2018 року у справі № 915/878/16.
Таким чином, оскільки печатка є власністю підприємства, то саме підприємство, як власник, який розпоряджається своїм майно, призначає осіб, які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства. Тому відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності, несе повну відповідальність за законність використання його печатки, в тому числі за засвідчення документів.
Водночас, матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідачем була втрачена печатка товариства, відбиток якої міститься на вказаних вище довіреностях, її підробки чи іншого незаконного використання третіми особами всупереч волі відповідача.
Отже, відтиск печатки підприємства, наявний на довіреностях, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, на уповноваження відповідної особи підприємства на прийняття товару відповідно до договору поставки № 1323/658-Е20-156-UA804(ВТД) від 01.09.2020.
За викладених обставин, судом приймаються довіреності № 32 від 18.10.2021 та № 05 від 31.01.2022 як належні та вірогідні докази у справі на підтвердження обставин поставки товару ТОВ «Інкомпас».
Аргументи відповідача про відсутність первинних документів, що можуть підтверджувати поставку товару, також судом визнаються безпідставними з огляду на наступне.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відсутність інформації про прізвище та посаду особи на певних видаткових накладних та актах, не можна вважати істотними недоліками, оскільки видаткові накладні містять відомості про господарську операцію, якими є: дата складання документа, назва підприємства, від якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
У даному випадку в матеріалах справи наявні накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей № 0519565 від 18.10.2021 та № 0265444 від 31.01.2022 та акт приймання-передачі від 06.02.2024, які містять відомості про найменування товару, його кількість, містять підписи представників постачальника та покупця, а також відтиски печаток товариств.
Виходячи з наведеного, додані до позовної заяви накладні та акти приймання-передання продукції є належними та допустимими доказами по справі, що підтверджують факт здійснення господарської операції з поставки товару відповідачу.
Разом з цим, матеріали справи містять інші докази у справі, що свідчать про поставку позивачем товару ТОВ «Інкомпас», зокрема, сертифікати якості на моторами щодо відповідності їх технічній документації на виготовлення, встановлення гарантійного періоду на моторами; пакувальні листи до моторам №№ 32, 33, 36, 37, 1302, 1303 з точною вказівкою найменування моторам (типу, номера, кількості), ваги брутто/нетто, кількості ящиків, найменування продавця, переписка сторін, що велася на виконання умов договору.
Аналізуючи викладене в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведення позивачем належним чином факту поставки товару відповідачу, який протягом всього часу з дня укладення договору та до звернення позивача до суду жодним чином не висував продавцю претензії щодо неналежного виконання чи не виконання договору.
Право позивача на отримання грошових коштів за поставлений товар, що був прийнятий відповідачем без заперечень та зауважень, підлягає реалізації і захисту, оскільки укладений між сторонами договір є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами, а отже, в силу приписів статей 204, 629 Цивільного кодексу України, породжує для його сторін відповідні права та обов'язки.
Відтак, з огляду на ненадання відповідачем доказів належної сплати вартості товару, а також враховуючи, що доводів позивача відповідачем не спростовано, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог АТ «Мотор Січ» щодо стягнення з ТОВ «Інкомпас» заборгованості у сумі 120 000 дол. США.
Cуд враховує, що згідно зі ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. При цьому правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов'язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті (вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц).
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пені в сумі 21 840,00 дол. США, нарахованої за прострочення грошового зобов'язання за період з 27.01.2022 по 27.07.2022.
Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 статті 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
З системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що вказані штрафні санкції можуть бути стягнуті лише у тому випадку (якщо не встановлено законом), коли основне зобов'язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань сторона, яка порушила зобов'язання, виплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,1% вартості невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення.
Оскільки виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству України, а умовами договору передбачено сплату пені в установленому розмірі від суми простроченого платежу, а сторони ці умови не оспорювали, то разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути з відповідача й пеню в іноземній валюті. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 757/6367/13-ц.
Суд першої інстанції, здійснивши власний розрахунок штрафних санкцій відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 17 391,78 дол. США., тобто у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем, оскільки ним не враховано, що розмір пені за порушення грошового зобов'язання не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З наведеним висновком та розрахунком погоджується судова колегія, сторонами вказаного не спростовано, відтак позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене частиною 2 статті 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
При обрахунку трьох процентів річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України. Вказана компенсаційна виплата розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 в справі № 373/2054/16 та від 23.10.2019 в справі № 723/304/16-ц.
Розрахунок трьох процентів річних суд визнає таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, арифметично правильним, а відтак, з відповідача стягується 3% річних в сумі 10 061,59 дол. США.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Згідно з ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар (ч. 1 ст. 664 ЦК України).
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення аргументів учасників справи
Заперечення відповідача проти висновку про належне повідомлення останнього про готовність до відвантаження товару колегія суддів сприймає критично, оскільки з наявних матеріалів справи в їх сукупності вбачається обізнаність відповідача щодо готовності товару до відвантаження та погодження з позивачем дати і адреси поставки товару.
Доводи скаржника про незалучення до участі у справі ПрАТ «Авіакомпанія Константа» як можливу третю особу без самостійних вимог, незважаючи на те, що саме на цю юридичну особу було здійснене відвантаження спірного товару - судова колегія відхиляє оскільки відповідного клопотання сторонами як на стадії розгляду справи в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції - не заявлено. Більше того, апелянтом не обґрунтовано необхідності здійснення відповідних процесуальних дій та не обґрунтовано, як саме таке залучення чи незалучення може вплинути на висновки суду по суті спору.
Усі інші доводи та міркування учасників справи судом апеляційної інстанції враховано та досліджено в мотивувальній частині цієї постанови, однак вони не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі № 910/14271/24 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомпас» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі № 910/14271/24 задоволенню не підлягає.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомпас» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі № 910/14271/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі № 910/14271/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/14271/24 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 22.10.2025.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді Г.П. Коробенко
О.М. Сибіга