79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"16" жовтня 2025 р. Справа №914/575/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Желіка М.Б.
секретар судового засідання Хом'як Х.А.
розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства «ІНТРА - Львів»
на рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2024 (повний текст рішення складено 20.05.2024, суддя Стороженко О.Ф.)
у справі № 914/575/24
за позовом Львівської міської ради
до відповідача Приватного підприємства «Інтра-Львів»
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права власності відповідача на об'єкт нерухомості,
за участю представників:
від позивача - Партика Н.С.
від відповідача - Безвенюк В.В.
Львівська міська рада 28.02.2024 звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Інтра-Львів» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, розташованою на пр. Червоної Калини, 44 у м. Львові - шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності Приватного підприємства «Інтра-Львів» на об'єкт нерухомого майна: будівлю автомийки (літ. «В-1», загальною площею 141,4м2), яка зареєстрована за вказаною адресою (реєстраційний номер майна 122007046101), із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Розглянувши позовні вимоги Львівської міської ради, Господарський суд Львівської області в рішенні від 10.07.2024 задоволив такі та ухвалив усунути перешкоди у користуванні Львівською міською радою земельною ділянкою, розташованою у місті Львові, проспект Червоної Калини, 44, - шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності Приватного підприємства «Інтра-Львів» на об'єкт нерухомого майна: будівлю автомийки (літ. «В-1») загальною площею 141,4м2 на проспекті Червоної Калини, 44 у місті Львові, із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; за рахунок відповідача відшкодував позивачу судовий збір.
При вирішенні вказаного спору суд першої інстанції встановив факти: незаконної реєстрації права власності на будівлю автомийки; фізичної відсутності такої будівлі (за актом обстеження № 344 від 29.09.2023 Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради і Сихівської районної адміністрації); відсутності у ПП «Інтра-Львів» права користування земельною ділянкою, розташованою на проспекті Червоної Калини, 44 у м. Львові, з огляду на що дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ст. 152, 212 ЗК України, для задоволення позову.
Не погодившись із означеним рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2024 у цій справі та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Львівської міської ради відмовити, позаяк вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки порядку проведення обстеження, за яким було складено акт про відсутність на спірній земельній ділянці об'єкта нерухомості, та не врахував, що таке обстеження мало би проводитися з залученням фахівців, що мають відповідну кваліфікацію. Разом з тим, відповідач вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту.
Львівська міська рада, скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, подала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи апелянта, покликаючись на таке:
- первинно право власності на будівлю автомийки (літ. «В-1») площею 141,4 м2, розташованою на проспекті Червоної калини, 44 у м. Львові, зареєстровано 11.06.2012 Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні ділові системи». Така реєстрація проведена за відсутності правових підстав, а саме: на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 26.04.2012 у справі №5015/634/12, яке не набрало законної сили, так як скасовано постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2013. Проте, всупереч відсутності права власності, товариство «Інвестиційні ділові системи» відчужило будівлю автомийки Товариству з обмеженою відповідальністю «Салон «Же-О-Зе» за договорами купівлі-продажу від 11.07.2012 та 19.07.2012. В свою чергу товариство «Салон «Же-О-Зе» відчужило будівлю автомийки Приватному підприємству «Інтра-Львів» (відповідач у цій справі) на підставі договорів купівлі-продажу від 31.07.2013. Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на даний час право власності на будівлю автомийки зареєстровано за відповідачем. Незаконне набуття товариством «Інвестиційні ділові системи» права власності на будівлю автомийки зумовило незаконність відчуження вказаної будівлі за усіма договорами купівлі-продажу. Водночас, позивач звертає увагу на те, що будівля автомийки на проспекті Червоної Калини, 44 у місті Львові відсутня, що підтверджується актом обстеження за №344 від 29.09.2023, складеним представниками Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради і Сихівської районної адміністрації;
- Львівська міська рада, як власник землі, в силу приписів Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 60,26), вправі проводити обстеження земельних ділянок комунальної власності на предмет їх цільового та раціонального використання, дотримання вимог природоохоронного законодавства тощо. Виконавчі органи міської ради наділені повноваженнями вживати заходи щодо фактів порушення розміщення тимчасових споруд, у зв'язку з чим, представники Сихівської районної адміністрації, департаменту містобудування, управління земельних ресурсів, державного контролю за використанням та охороною земель в межах своєї компетенції, визначеної законодавством та ухвалою міської ради, провели комісійне обстеження об'єкта на проспекті Червоної Калини, 44 в м. Львові;
- незаконна реєстрація права власності на будівлю автомийки зумовила порушення права комунальної власності територіальної громади міста Львова (від імені якої діє Львівська міська рада) на земельну ділянку, розташовану на проспекті Червоної Калини, 44, оскільки проведення такої реєстрації позбавило територіальну громаду можливості користування та розпорядження зазначеною земельною ділянкою. У ТОВ «Інвестиційні ділові системи» та у всіх покупців будівлі автомийки за договорами купівлі-продажу (у тому числі й відповідача) не виникало право користування земельною ділянкою, розташованою на проспекті Червоної Калини, 44 у місті Львові, позаяк за нормами статей 116 (ч.1), 123 (ч.1), 124 (ч.1) Земельного кодексу України, набуття права користування земельною ділянкою комунальної власності здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування, а позивачем таке рішення - не приймалось і проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки не розроблявся;
- за висновками Верховного Суду стаття 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є процедурною нормою і не містить та й не може містити приватноправових способів захисту. Посилання у статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрації прав не є встановленням приватно-правових способів захисту прав. При цьому законами України не встановлено способу захисту для випадків, коли за особою зареєстроване право власності чи інше речове право, яке не може бути зареєстроване за жодною особою. Функцією державної реєстрації права є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам), що відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведених, зокрема, в постановах від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункт 96), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 48). Принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном передбачає, що відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається, виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння. Отже, зважаючи на правову природу реєстрації прав на нерухоме майно, як способу володіння ним, та беручи до уваги загальні засади цивільного законодавства (аналогія права), у випадку, якщо заінтересована особа - позивач (власник земельної ділянки, інший правоволоділець) вважає, що зареєстроване за відповідачем право власності чи інше речове право на певний об'єкт насправді не існує і нікому не належить, то належному способу захисту відповідає вимога про припинення володіння відповідача відповідним правом. Судове рішення про задоволення таких позовних вимог є підставою для внесення до Державного реєстру запису про відсутність права. Якщо на відповідний об'єкт, право на який не може бути зареєстроване за жодним суб'єктом, був відкритий розділ Державного реєстру прав, то таке судове рішення є також підставою для закриття розділу Державного реєстру прав на цей об'єкт.
З огляду на вказані обставини, позивач не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду.
В ході апеляційного провадження апелянтом було подано клопотання про призначення у цій справі судової будівельно-технічної експертизи, в якому відповідач зазначив, що за твердженнями позивача, якщо самочинний об'єкт нерухомості, що є предметом спору, відсутній на земельній ділянці, належній позивачу на праві власності, наявна державна реєстрація такого об'єкта створює позивачу перешкоди у користуванні цією земельною ділянкою. Разом з тим, апелянт, з покликанням на практику Верховного Суду зазначає, що підлягають оцінці обставини щодо фактичного існування (можливого знищення) майна на належній позивачеві спірній земельній ділянці. Обґрунтовуючи необхідність призначення експертизи у цій справі відповідач покликався на те, що суд першої інстанції мав достеменно перевірити та встановити правову природу спірної будівлі, її характеристики та особливості, що є суттєвим для правильного вирішення цього спору, чого ним зроблено не було.
Львівська міська рада подала заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи у цій справі та зазначила, що власником земельної ділянки на проспекті Червоної Калини, 44 є Львівська міська рада, містобудівні умови та обмеження на проектування автомийки не надавались. Також, Львівська міська рада не надавала згоду на передачу у користування чи у власність ПП «Місто Лева» земельної ділянки на проспекті Червоної Калини, 44. Крім того, автомийки за актом обстеження земельної ділянки на ній не виявлено. Право комунальної власності на землю (земельні ділянки), відповідно до статті 83 Земельного кодексу України, виникає і без реєстрації, в силу спеціальних вимог закону. Аналіз вказаної правової норми свідчить про належність земельних ділянок на території міста Львова територіальній громаді міста з визначенням її власником Львівської міської ради. Тому, Львівська міська рада має право на обстеження своєї власності, в даному випадку,- земельної ділянки. Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, розташована на проспекті Червоної Калини, 44, нікому не надавалась Львівською міською радою під будівництво; право користування на неї також наразі належить лише Львівській міській раді. Разом з тим, у Державному реєстрі речових прав на майно міститься інформація про реєстрацію на вказаній земельній ділянці права власності на будівлю автомийки (літ. «В-1») загальною площею 141,4м2 за ПП «Інтра-Львів», однак, така будівля відсутня. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Відповідачем не обґрунтовано необхідності призначення саме судової експертизи у даній справі, оскільки останній вправі замовити експертизу в будь-якій експертній установі. Враховуючи наведене, позивач просив суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи у справі № 914/575/24.
Зважаючи на те, що предметом спору у цій справі є об'єкт нерухомого майна: будівлі автомийки (літ. «В-1») загальною площею 141,4 м2 на проспекті Червоної Калини, 44 міста Львова (реєстраційний номер майна: 122007046101), який знаходиться у власності відповідача та про відсутність якого стверджує позивач, задля дослідження дійсних обставин справи і з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду цієї справи, колегія суддів призначила судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручила Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, з огляду на територіальне розташування об'єкта експертизи в межах міста Львова, та поставила на вирішення експерту перелік запитань, зазначених в ухвалі від 22.10.2024. Крім цього, витрати за проведення судової експертизи вказаною ухвалою суду було покладено на ПП «Інтра-Львів».
22.09.2025 на адресу Західного апеляційного господарського суду повернулись матеріали справи № 914/575/24 разом із супровідним листом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, в якому повідомлено про залишення без виконання ухвали Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2024, у зв'язку з несплатою рахунка вартості проведення експертизи.
Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.
В дане судове засідання прибули представники позивача та відповідача, які висловили свої міркування та доводи, зміст яких відображено у поданих ними процесуальних документах.
Розглянувши матеріали справи, в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, з огляду на таке:
Власником земельної ділянки на проспекті Червоної Калини, 44 у м. Львові є територіальна громада м. Львова в особі Львівської міської ради
Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.04.2012 у справі № 5015/634/12 було визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні ділові системи» право власності на будівлю автомийки (літ. «В-1») площею 141,4 м2, розташованої за адресою: м. Львів, проспект Червоної Калини, 44.
На підставі вказаного рішення Господарського суду Львівської області (від 26.04.2012 у справі № 5015/634/12) 11.06.2012 Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» зареєстровано право власності за ТОВ «Інвестиційні ділові системи» на будівлю автомийки (літ. «В-1») площею 141,4 м2, розташованої за адресою: м. Львів, проспект Червоної Калини, 44.
Проте, 10.04.2013 Львівським апеляційним господарським судом ухвалено постанову у справі № 5015/634/12, якою скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 26.04.2012, а ухвалою Вищого господарського суду України від 21.06.2013 повернуто касаційну скаргу ТОВ «Інвестиційні ділові системи» без розгляду. Так, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 встановлено наступне:
«Щодо позовних вимог ТОВ «Інвестиційні ділові системи» про визнання за ним права власності на інші об'єкти, то судом апеляційної інстанції встановлено відсутність будь-якого правового зв'язку між володільцями (користувачами) об'єктів по зазначених вище договорах купівлі-продажу торгівельних павільйонів з ТОВ «Інвестиційні ділові системи» чи ТОВ «Мережа концептуальних авторських ресторанів «ІФест».
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд помилково застосував ст.376 ЦК України, оскільки фактичні обставини справи свідчать про те, що у встановленому законом порядку позивачу не відводились земельні ділянки Львівською міською радою під об'єкти, на які позивач заявив позовну вимогу про визнання права власності; наявні в справі договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою, договори оренди землі підтверджують факт надання окремих конструктивних елементів благоустрою та земельних ділянок власне для обслуговування малих архітектурних форм та відкритого літнього майданчика. В матеріалах справи відсутні докази погодження будівництва відповідно до Закону України «Про планування і забудову територій» та Закону України «Про основи містобудування».
З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції у справі № 5015/634/12 дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Інформаційні ділові системи» про визнання права власності на об'єкти є безпідставними та не підлягають до задоволення».
З матеріалів справи слідує, що 11.07.2012 та 19.07.2012 ТОВ «Інвестиційні ділові системи» відчужило своє право власності на цю будівлю ТОВ «Салон «Же-О-Зе» по 1/2 частини. В свою чергу, ТОВ «Салон «Же-О-Зе» відчужило спірне майно ПП «Інтра-Львів» (відповідачу у цій справі), у зв'язку з чим, 31.07.2013 зареєстровано припинення права власності за ТОВ «Салон «Же-О-Зе».
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на майно, ПП «Інтер-Львів» є власником будівлі автомийки (літ. «В-1») площею 141,4 м2, розташованої за адресою: м. Львів, проспект Червоної Калини, 44, на підставі договорів купівлі-продажу від 31.07.2013, посвідчених нотаріусом.
З наведеного вбачається, що первинно право власності на будівлю автомийки (літ. «В-1») площею 141,4 м2, розташованої у м. Львові, проспект Червоної Калини, 44, зареєстровано 11.06.2012 Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні ділові системи». Однак, така реєстрація була проведена за відсутності правових підстав, оскільки була проведена на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 26.04.2012 у справі №5015/634/12, яке не набрало законної сили, позаяк було скасовано постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2013.
Відповідно до ст.328 ЦК України, незаконна реєстрація права власності на будівлю автомийки не зумовила виникнення у ТОВ «Інвестиційні ділові системи» права власності на вказану будівлю, що надалі зумовлювало відсутність в означеного товариства права на відчуження спірного об'єкта.
Незважаючи на відсутність права власності, ТОВ «Інвестиційні ділові системи» відчужило будівлю автомийки ТОВ «Салон «Же-О-Зе» за договорами купівлі-продажу від 11.07.2012 та 19.07.2012 (по частки). В свою чергу, ТОВ «Же-О-Зе» відчужило будівлю автомийки ПП «Інтра-Львів» (відповідач) на підставі договорові купівлі-продажу від 31.07.2013 (по частки).
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на даний час право власності на будівлю автомийки зареєстровано за відповідачем. Незаконне набуття ТОВ «Інвестиційні ділові системи» права власності на будівлю автомийки зумовило незаконність відчуження вказаної будівлі за усіма договорами купівлі-продажу.
Верховний Суд неодноразово відзначав, що самочинно збудоване нерухоме майно не є об'єктом права власності, а тому не може бути предметом поділу (виділу), а, отже, і предметом цивільно-правового договору (постанова ВС від 11.11.2019 у справі №554/13971/15-ц).
Відповідно до ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю.
Виходячи із вимог статті 83 Земельного кодексу України, презюмується належність земельних ділянок на території міста Львів територіальній громаді міста з визначенням її власником Львівської міської ради.
За приписами ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування, із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель комунальної власності на підставі рішення органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Право власності чи користування землею фізичними особами набувається та реалізується в порядку і на підставах, визначених Конституцією України (ст.ст. 13, 14), Земельного кодексу України (ст. ст. 78, 92, 93, 102-1, 116, 118, 119, 123, 125, 126), а також інших законів, що видаються відповідно до них (Закону України «Про оренду землі», Цивільного кодексу України).
Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам.
Згідно зі ст. 26 вказаного Закону до виключної компетенції ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; прийняття рішень щодо здійснення виконавчим органом сільської, селищної, міської ради державного контролю за використанням та охороною земель.
Відповідно до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою міської ради від 08.07.2021 №1081, до повноважень районної адміністрації належить:
- розгляд та вжиття заходів у встановленому міською радою та виконавчим комітетом порядку щодо фактів порушення розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, малих архітектурних форм;
- забезпечення демонтажу самовільно встановлених: парканів, тимчасових споруд.
Повноваженнями управління державного контролю за використанням та охороною земель, зокрема, є підготовка матеріалів для передачі їх у юридичний департамент для вирішення питання щодо звернення до суду з позовом про повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився; за зверненням виконавчих органів здійснення обстеження земельних ділянок щодо дотримання земельного законодавства України.
Таким чином, Львівська міська рада, як власник землі, вправі проводити обстеження земельних ділянок комунальної власності на предмет їх цільового та раціонального використання, дотримання вимог природоохоронного законодавства тощо. Виконавчі органи міської ради наділені повноваженнями вживати заходи щодо фактів порушення правил розміщення тимчасових споруд.
Представниками Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради і Сихівської районної адміністрації було проведено обстеження земельної ділянки на проспекті Червоної Калини, 44 у місті Львові, за результатами якого встановлено, що будівля автомийки відсутня, що відображено в акті обстеження за №344 від 29.09.2023.
Водночас, незаконна реєстрація права власності на будівлю автомийки зумовила порушення права комунальної власності територіальної громади міста Львова (від імені якої діє Львівська міська рада) на земельну ділянку, розташовану на проспекті Червоної Калини, 44, оскільки проведення незаконної реєстрації права власності на будівлю автомийки за вказаною адресою позбавило територіальну громаду можливості користування та розпорядження зазначеною земельною ділянкою.
У ТОВ «Інвестиційні ділові системи» та у всіх покупців будівлі автомийки за договорами купівлі-продажу (у тому числі відповідача) не виникало право користування земельною ділянкою, розташованою на проспекті Червоної Калини, 44 у місті Львові, так як, згідно з нормами статей 116 (ч.1), 123 (ч.1), 124 (ч.1) ЗК України, набуття права користування земельною ділянкою комунальної власності здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування, а позивачем таке рішення не приймалось (і проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не розроблявся).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування є самовільним зайняттям земельної ділянки.
Про самовільне зайняття земельної ділянки було відомо і ТОВ «Інвестиційні ділові системи», і усім покупцям будівлі автомийки (у тому числі відповідачу), так як відсутнім було рішення Львівської міської ради про надання земельної ділянки (на якій зареєстровано вказану будівлю) в користування (оренду) і в договорах купівлі-продажу будівлі автомийки не зазначено про наявність у продавця права землекористування.
Незаконна реєстрація права власності на будівлю автомийки порушує право комунальної власності територіальної громади міста Львова на земельну ділянку, розташовану на проспекті Червої калини, 44 у м. Львові, а саме: право користування і розпорядження земельною ділянкою, тому, згідно з нормами статей 152, 212 ЗК України, у позивача наявне право вимоги про усунення порушення його права, а у відповідача наявний обов'язок з повернення (Львівській міській раді) самовільно зайнятої земельної ділянки, у зв'язку з чим, місцевий господарський суд дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог Львівської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права власності відповідача на будівлю автомийки.
За змістом ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм чинного законодавства, наведених правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи.
Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.
Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
В задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства «ІНТРА - Львів» відмовити.
Рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2024 у справі № 914/575/24 залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Справу повернути в Господарський суд Львівської області.
повна постанова складена 23.10.2025
Головуюча суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік