79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"23" жовтня 2025 р. Справа №914/611/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Желіка М.Б.,
секретар судового засідання Хом'як Х.
розглянув апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Панахиди Ольги Миколаївни
на рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2025 (повне рішення складено 03.06.2025, суддя Коссак С.М.)
у справі № 914/611/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло», м. Київ
до відповідача Фізичної особи-підприємця Панахиди Ольги Миколаївни, м. Новояворівськ, Львівська обл.
про стягнення заборгованості в сумі 48249,89 грн
без повідомлення учасників справи
Господарський суд Львівської області в рішенні від 29.05.2025 у справі №914/611/25 ухвалив задоволити позов Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ/ Товариство) «Нафтогаз Тепло», стягнути з Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Панахиди Ольги Миколаївни 48 249,89грн заборгованості (38099,76грн - заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, 823,57грн - заборгованість за абонентське обслуговування постачання теплової енергії, 1400,45грн - заборгованість за постачання гарячої води, 1287,75грн - заборгованість за абонентське обслуговування постачання гарячої води, 5258,69грн - інфляційні втрати, 1379,67 грн - 3% річних) та 3028,00грн судового збору.
Приймаючи рішення про задоволення позову, господарский суд встановив, що відповідач, приміщення якого знаходиться в житловому будинку, є споживачем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, відтак позивачем нараховано відповідачу плату за послуги з постачання теплової енергії за період з лютого 2023 року по листопад 2024 року, плату за абонентське обслуговування постачання теплової енергії, а також, за період з жовтня 2020 року по листопад 2024 року позивачем були надані послуги з постачання гарячої води та абонентського обслуговування постачання гарячої води. Отримання зазначених постуг відповідачем не заперечено, як і не доведено здійснення їх оплати.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням місцевого господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2025 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» у задоволенні позовних вимог, а доводи його апеляційної скарги зводяться, зокрема, до такого:
- жодні договори, акти приймання-передачі чи акти постачання теплової енергії та гарячої води ФОП не підписувала, оскільки її приміщення мають окремі необхідні прилади;
- відповідачка не отримувала послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, відтак і не сплачувала рахунки;
- між сторонами не виникли правовідносини по наданню та споживанню комунальних послуг, які врегульовано Законами України «Про теплопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».
На виконання вимог ст. 263 ГПК України позивач у справі подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи апелянта, зокрема, з таких підстав:
- правовідносини з надання комунальних послуг з постачання теплової енергії та гарячої води у багатоквартирному будинку регулюються Законами України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189-YIII) і «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі - Закон №2119-YIII), Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затв. Постановою КМ України №830 (далі - Правила № 830), Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затв. Постановою КМ України № 1182 (далі - Правила 1182) та іншими нормативно-правовими актами;
- оскільки співвласники багатоквартирного будинку №1 на вул. Івана Мазепи у м. Новояворівську не приняли рішення щодо моделі договірних відносин та не уклали з ТзОВ «Нафтогаз Тепло» відповідного договору у термін, визначений законом, тому з усіма співвласниками, в тому числі й з відповідачем укладено індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, що є публічними договорами приєднання;
- подання теплової енергії та гарячої води до багатоквартирного житлового будинку, в якому знаходиться приміщення вдповідача впродовж опалювальних періодів 2020/2021, 2021/2022, 2022/2023, 2023/2024 років підтверджується актами про пуск теплоносіїв від 21.10.2020, від 14.10.2021, від 24.11.22, від 27.10.2023, від 31.10.2024 року, а також актами про відпуск теплової енергії, які підписані головою ОСББ «Фаворит», яке діє від імені та в інтересах співвласників будинку (серед яких і відповідач у справі), підтверджуючи факт подання і споживання теплової енергії у будинку;
- згідно ч.5 ст.13 Закону України № 2189 плата виконавцю комунальної послуги за публічним договором приєднання, складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування; плата за абонентське обслуговування розраховується не за обсяги спожитих послуг, а в розрахунку на одного абонента.
За наведених обставин, позивач не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки таке ухвалено з повним з'ясуванням всіх дійсних обставин справи.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача, з огляду на таке:
Позивач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло" є виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води на території Новояворівської міської ради Львівської області, відповідно до рішення Новояворівської міської ради Львівської області від 19.11.2019 року за № 1119.
Тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води затверджувалися рішеннями виконавчого комітету Новояворівської міської ради від 26.01.2022 року за №26, які набули чинності з 01 січня 2022 року, від 06.12.2023 року № 672, які набули чинності з 23.10.2023, від 24.01.2024 за № 59, які введено в дію 01.01.2024.
Фізична особа-підприємець Панахида Ольга Миколаївна є споживачем комунальних послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, які надає ТзОВ «Нафтогаз Тепло» в нежитловому приміщенні "Кафе "Феєрія", яке знаходиться у багатоквартирному житловому будинку, приєднаному до системи централізованого теплопостачання та постачання гарячої води за адресою: м. Новояворівськ, вулиця Івана Мазепи, буд. 1. Нежитлове приміщення відповідача вбудоване та є невід'ємною частиною багатоквартирного житлового будинку, що підтверджується долученим актом обстеження № 353 від 25.02.2021 року.
З 01 листопада 2021 року набули чинності Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та Індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання і встановлюють порядок та умови надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячої води, які опубліковані 01 жовтня 2021 року на офіційному сайті ТзОВ «Нафтогаз Тепло».
Відповідно до п. 13 Правил № 830 фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви - приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Відповідно до матеріалів справи, житловий будинок №1 по вулиці Івана Мазепи у місті Новояворівськ під'єднано до системи централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання з наявним споживанням теплової енергії і гарячої води.
Даний житловий будинок оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії марки SHARKY 775 заводський № 58133253, який встановлено на системі централізованого опалення будинку, що обліковує кількість теплової енергії спожитої у будинку для потреб опалення. Даний прилад комерційного обліку теплової енергії опломбовано та прийнято на комерційний облік, що підтверджується актом опломбування приладу комерційного обліку теплової енергії № 297 від 26.08.2020 року та актом опломбування приладу комерційного обліку теплової енергії № 3273 від 27.01.2022 року після проходження чергової метрологічної повірки. Прилад є технічно справним, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №24-1-2К/228 від 10.01.2022 року. Акти та свідоцтва про повірку додані до матеріалів справи.
Нежитлове приміщення, яким користується відповідач за адресою: м. Новояворівськ, вул. Івана Мазепи №1, оснащене індивідуальним засобом обліку гарячої води марки ТАКТ-15, заводський №1400206863, що підтверджується актом обстеження №353 від 25.02.2021 року. У вересні 2020 року працівниками ТзОВ «Нафтогаз Тепло» прийнято на абонентський облік даний прилад розподільного обліку гарячої води, що зафіксовано актом про прийняття вузла розподільного обліку на абонентський облік № 692 від 25.09.2020 року. Прилад є технічно справним, в межах міжповірочного інтервалу, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №246-281023-07 від 28 жовтня 2023 року.
Оскільки відповідач, приміщення якого знаходиться в житловому будинку на вул. Івана Мазепи, 1 , є споживачем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, відтак, позивачем нараховано йому плату за послугу з постачання теплової енергії за період з лютого 2023 року по листопад 2024 року, яке проводилося відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. N 315 та складається з нарахування за частину теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби на опалення та з обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення.
За період з лютого 2023 року по листопад 2024 року відповідачу нараховано плату за абонентське обслуговування постачання теплової енергії.
В контексті пунктів 45 Правил №830 та Правил №1182, індивідуальний споживач зобов'язаний, в тому числі, оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та вносити плату за абонентське обслуговування.
За період з жовтня 2020 року по листопад 2024 рік, за надані відповідачу комунальні послуги за адресою нежитлового приміщення на вул. Івана Мазепи, 1 в м. Новояворівську, позивачем проведено нарахування: за жовтень 2020 на суму 1400,45 грн. з ПДВ за послугу з постачання гарячої води; за листопад 2021 на суму 24,46 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за грудень 2021 на суму 24,46 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за січень 2022 на суму 32,96 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за лютий 2022 на суму 32,96 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за березень 2022 на суму 32,96 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за квітень 2022 на суму 32,96 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за травень 2022 на суму 32,96 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за червень 2022 на суму 32,96 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за липень 2022 на суму 32,96 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за серпень 2022 на суму 32,96 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за вересень 2022 на суму 32,96 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за жовтень 2022 на суму 32,96 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за листопад 2022 на суму 32,96 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за грудень 2022 на суму 32,96 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за січень 2023 на суму 32,96 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за лютий 2023 на суму 4907,44 грн. з ПДВ за послугу з постачання теплової енергії (0,931675 Гкал), 27,92 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та 32,96 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за березень 2023 на суму 4671,41 грн. з ПДВ за послугу з постачання теплової енергії (0,886864 Гкал), 39,47 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та 39,47 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за квітень 2023 на суму 1682,84 грн. з ПДВ за послугу з постачання теплової енергії (0,319487 Гкал), 39,47 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та 39,47 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води. У квітні 2023 року проведено перерахунок за лютий-березень 2023 на суму 0,01 грн. з ПДВ.; за травень 2023 на суму 39,47 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та 39,47 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за червень 2023 на суму 39,47 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та 39,47 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за липень 2023 на суму 39,47 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та 39,47 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за серпень 2023 на суму 39,47 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та 39,47 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за вересень 2023 на суму 39,47 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та 39,47 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за жовтень 2023 на суму 573,78 грн. з ПДВ за послугу з постачання теплової енергії (0,175697 Гкал), 39,47 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та 39,47 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за листопад 2023 на суму 3377,00 грн. з ПДВ за послугу з постачання теплової енергії (0,890448 Гкал), 39,47 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та 39,47 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води. У листопаді 2023 року проведено перерахунок за жовтень 2023 на суму 101,80 грн. з ПДВ; за грудень 2023 на суму 4667,55 грн. з ПДВ за послугу з постачання теплової енергії (1,062576 Гкал), 39,47 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та 39,47 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води. У грудні 2023 року проведено перерахунок за жовтень - листопад 2023 на суму 981,20 грн. з ПДВ; за січень 2024 на суму 4720,69 грн. з ПДВ за послугу з постачання теплової енергії (1,029802 Гкал), 36,45 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та 34,79 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за лютий 2024 на суму 3810,30 грн. з ПДВ за послугу з постачання теплової енергії (0,855892 Гкал), 36,45 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та 34,79 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за березень 2024 на суму 3628,81 грн. з ПДВ за послугу з постачання теплової енергії (0,848738 Гкал), 36,45 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та 34,79 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за квітень 2024 на суму 113,45 грн. з ПДВ за послугу з постачання теплової енергії (0,027381 Гкал), 36,45 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та 34,79 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води. У квітні 2024 року проведено перерахунок за жовтень 2023 - березень 2024 на суму 0,03 грн. з ПДВ; за травень 2024 на суму 36,45 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та 34,79 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за червень 2024 на суму 36,45 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та 34,79 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за липень 2024 на суму 36,45 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та 34,79 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за серпень 2024 на суму 36,45 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та 34,79 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за вересень 2024 на суму 36,45 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та 34,79 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за жовтень 2024 на суму 110,81 грн. з ПДВ за послугу з постачання теплової енергії (0,023064 Гкал), 36,45 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та 34,79 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води; за листопад 2024 на суму 4752,64 грн. з ПДВ за послугу з постачання теплової енергії (0,980219 Гкал), 36,45 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та 34,79 грн. з ПДВ за абонентське обслуговування постачання гарячої води.
Отже, плата за надані відповідачу послуги за адресою: м. Новояворівськ, вулиця Івана Мазепи №1 розрахована, виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства, така відповідачем не сплачувалась.
Всього за період з лютого 2023 року по листопад 2024 року за адресою м. Новояворівськ, вул. Івана Мазепи, 1, позивачем було надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії на суму 38099,76 грн. з ПДВ та нараховано за абонентське обслуговування постачання теплової енергії на суму 823,57 грн з ПДВ. Також за період з жовтня 2020 року по листопад 2024 рік позивачем були надані послуги з постачання гарячої води та абонентського обслуговування, на суму, що становить 2688,20 грн., з них 1400,45 грн. за послугу з постачання гарячої води, 1287,75 грн. за абонентське обслуговування постачання гарячої води, які також відповідачем не оплачені.
Таким чином, розмір заборгованості відповідача перед ТзОВ «Нафтогаз Тепло» за отримані послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування, за адресою м. Новояворівськ, вулиця Івана Мазепи, 1 за період з лютого 2023 року по листопад 2024 року включно становить 38 923,33 гривень з ПДВ. За послуги з постачання гарячої води та абонентського обслуговування, за період з жовтня 2020 року по листопад 2024 року включно становить 2688, 20 гривень з ПДВ за вказаною адресою.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач кожного місяця формує та надає споживачам теплової енергії в м. Новояворівську рахунки на оплату вартості отриманих комунальних послуг, в яких відображено розмір поточного нарахування за розрахунковий період, а також розмір заборгованості за попередні періоди. Відповідачу також надавалися рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії, гарячої води та абонентського обслуговування, а також акти приймання-передачі наданих послуг. Дані рахунки та акти були надіслані поштовими відправленнями на юридичну адресу відповідача, що підтверджено долученими до позовної заяви списками згрупованих відправлень АТ «Укрпошта» та конверти з відміткою відділення АТ «Укрпошта». Підтвердження їх надіслання та отримання відповідачем знаходиться в матеріалах справи. Доказів на спростування вищезазначеного скаржник не подав ні суду першої ані апеляційної інстанцій.
Відтак, станом на дату звернення позиача до суду першої інстанції, відповідач, отримавши послуги з постачання теплової енергії та гарячої води і абонентського обслуговування постачання теплової енергії та гарячої води, не сплатив заборгованість перед ТзОВ «Нафтогаз Тепло» за отримані послуги: 38 099,76грн. заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, 823,57грн. заборгованість за абонентське обслуговування постачання теплової енергії, 1400,45грн. заборгованість за послуги з постачання гарячої води, 1287,75грн. заборгованість за абонентське обслуговування постачання гарячої води. Докази протилежного в матералах справи відсутні.
З огляду на викладене, за неналежне виконання зобов'язань за отримані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води та абонентського обслуговування постачання теплової енергії та гарячої води, позивачем нараховано відповідачу 5 258,69грн. інфляційне збільшення, 1379,67грн. 3% річних.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Між сторонами виникли правовідносини по наданню та споживанню комунальних послуг з теплопостачання, які врегульовано Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання яких є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать: регулювання діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад; здійснення контролю за забезпеченням споживачів тепловою енергією відповідно до нормативних вимог; встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.
Пунктом 3 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, серед іншого, споживачі та виконавці комунальних послуг.
З 01 листопада 2021 року набули чинності Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та Індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання і встановлюють порядок та умови надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячої води, які опубліковані 01 жовтня 2021 року на офіційному сайті ТзОВ «Нафтогаз Тепло».
Відповідно до п. 13 Правил № 830 фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви- приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
ТзОВ «Нафтогаз Тепло» та Фізична особа-підприємець Панахида Ольга Миколаївна не уклали письмового договору про постачання теплової енергії, хоча відповідач фактично продовжував користуватися послугами, які ТзОВ «Нафтогаз Тепло» надає споживачам м. Новояворівська і відповідачу, зокрема.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги. Як свідчать матеріали справи, відповідач не підписав заяву-приєднання, однак продовжував отримувати послуги з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (що ним і не заперечується), докази на спростування зазначеного скаржником не долучено до матеріалів справи.
Пунктом 5 розділу 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Відповідно до статті 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, що відповідає висновку Верховного Суду України, висловленому у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13 і постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ч. 4 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії здійснюється згідно з Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі - Методиув № 315), між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано (п.3 розд.1).
Відповідно до п. 2 р. II Методики № 315 загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
Згідно п. 38 Правил № 830 споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Методикою № 315 визначено, що загальнобудинкові потреби на опалення - це витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
Відповідно до п. 12 р. IV Методики № 315 обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Згідно з п. 45 Правил №830 індивідуальний споживач зобов'язаний в тому числі у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі №462/1232/23.
Закони України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про теплопостачання» не передбачають безоплатного споживання теплової енергії та зобов'язують споживачів здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію та гарячу воду щомісячно. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг, не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.
Скаржник наявності заборгованості зі сплати боргу у сумі 38 099,76грн. за послуги з постачання теплової енергії, 823,57грн. за абонентське обслуговування постачання теплової енергії, 1400,45грн. за постачання гарячої води, 1287,75грн. за абонентське обслуговування постачання гарячої води не спростував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду. Тому такі вимоги позивача правомірно задоволено судом першої інстанції.
Судова колегія, перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, які обраховувалися позивачем від сум, які підлягали сплаті помісячно, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України та п. 35 Правил № 830, п.37 Правил № 1182, прийшла до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позов в цій частині позовних вимог.
З огляду на викладені вище обставини, доводи апелянта відхиляються як необгрунтовані і як такі, що спростовуються матералами справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалено відповідно до норм чинного законодавства, актуальних правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи.
Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі судового рішення.
Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
В задоволенні вимог апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Панахиди Ольги Миколаївни відмовити.
Рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2025 у справі № 914/611/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає оскарженню.
Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Повну постанову складено 23.10.2025
Головуючий суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік