Справа № 674/1764/25
Провадження № 3/674/641/25
іменем України
23 жовтня 2025 року м. Дунаївці
Суддя Дунаєвецького районного суду Хмельницької області Барателі Д.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали Кам'янець-Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , працюючого різноробочим КУ ДМР "Центр позашкільної освіти", РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 273350 від 29.09.2025 ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки ухилявся від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо вихованця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 25.09.2025 о 20 год 30 хв в парку по АДРЕСА_3 викрав в ОСОБА_3 мобільний телефон моделі Redmi 13А. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не досяг віку адміністративної відповідальності, притягується вихователь ОСОБА_1 , який здійснив неналежне виховання дитини.
ОСОБА_1 вказав, що ОСОБА_2 являється вихованцем дитячого будинку сімейного типу, тобто проживає в його сім'ї. Вказане ОСОБА_2 вчинив вперше, раніше такого не траплялось, просив суворо не карати, оскільки провів виховну бесіду з дитиною. Зазначив, що завдані збитки потерпілому відшкодовано, телефон повернуто.
Ознайомившись з матеріалами справи та встановивши обставини, визначені ст. 280 КУпАП, доходжу наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні.
Згідно з ст. 252 КУпАП суд оцінює докази на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись при цьому законом та правосвідомістю.
Зазначені положення закону передбачають, що особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, піддає відповідній правовій оцінці як докази, що містяться у матеріалах справи, так і докази, які додатково надаються під час її розгляду. Дослідження та врахування саме цих доказів має привести до обґрунтованого висновку про винуватість особи.
Вимогами ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Так, об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються спеціальним законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
При цьому ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків (що становить об'єктивну сторону правопорушення) може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Згідно зі ст. 150 Сімейного Кодексу України, визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Одночасно відповідно до ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а саме, невиконання обов'язків чітко передбачених законодавством.
Всупереч вищевикладеному, у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не вказано, в чому конкретно полягає ухилення останнього від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання дитини, в яких його діях вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та яке конкретне порушення вимог ст. 150 СК України мало місце.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Досліджені у судовому засіданні матеріали справи будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 ухилявся від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини, не містять.
Так, працівник поліції вбачає наявність в діях ОСОБА_2 ознаки викрадення чужого майна, тобто адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення посилається на те, що ОСОБА_2 не досяг віку адміністративної відповідальності, а тому до відповідальності притягується вихователь ОСОБА_1 , який здійснив неналежне виховання дитини.
В свою чергу, положеннями КУпАП, окремою нормою, а саме ч. 3 ст. 184 КУпАП, передбачена відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачена КУпАП.
Крім того, варто зазначити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом".
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.
Викладене у сукупності свідчить про те, що матеріали справи не містять об'єктивних даних про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпА, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення в повному обсязі, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, враховуючи, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів на підтвердження ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору немає.
Керуючись та на підставі ст. 7, 9, 184, 245, 247, 251, 252, 255, 256, 280, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Суддя Д. Т. Барателі