Справа № 320/43088/24 Головуючий у І інстанції - Басай О.В.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
22 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.,
суддів: Бужак Н.П., Василенка Я.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просила:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у перерахунку пенсії за вислугу років, яка прийнята за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 26 лютого 2024 року, зареєстрованої за вх. № 6301/Є-1000-24 від 27 лютого 2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2022 перерахунок і виплату пенсії за вислугу років із розміру заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та яка зазначена у довідці Київської міської прокуратури від 04 лютого 2022 року № 21/33 із урахуванням висновків, викладених у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі № 320/3400/21.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивачка вказала, що відмова Відповідача у перерахунку пенсії на підставі довідки Київської міської прокуратури від 04 лютого 2022 року № 21/33 із урахуванням висновків, викладених у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі № 320/3400/21 є протиправною, та порушує право Позивачки на належне пенсійне забезпечення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області оформлену листом від 12 березня 2024 року № 1000-0202-8/43228 у перерахунку пенсії за вислугу років, яка прийнята за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 26 лютого 2024 року, зареєстрованої за вх. № 6301/Є-1000-24 від 27 лютого 2024 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2022 перерахунок і виплату пенсії за вислугу років із розміру заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та яка зазначена у довідці Київської міської прокуратури від 04 лютого 2022 року № 21/33, із урахуванням висновків, викладених у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі № 320/3400/21.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Зокрема, Відповідач зазначив про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії Позивачки на підставі поданої довідки.
Позивачкою подано відзив на апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому вона просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі № 320/3400/21, яке набрало законної сили, адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 103550003497 від 18.02.2021 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з урахуванням наявного на день звернення за призначенням пенсії за вислугу років стажу роботи за вислугу років 21 рік 9 місяців 8 днів, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів 16 років 2 місяці 6 днів.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» період навчання в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого з 01.09.1994 по 30.06.1999 та період навчання в Національному Університеті «Одеська юридична академія» з 01.09.2011 по 02.06.2012.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити призначення ОСОБА_1 з 15 лютого 2021 року пенсії за вислугу років, без обмеження її граничного розміру, згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ), з урахуванням наявного стажу роботи за вислугу років 21 рік 9 місяців 8 днів, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів 16 років 2 місяці 6 днів, з розрахунку 90% від суми складових заробітної плати, зазначених в довідках Київської міської прокуратури № 21/22 від 27.01.2021 «Про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років)» та № 21/23 від 27.01.2021 року «Про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією)» та забезпечити виплату призначеної пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Відповідно до довідки Київської міської прокуратури від 04.02.2022 № 21/33 розмір заробітної плати (грошового забезпечення) ОСОБА_1 , з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами, чинними на 01.01.2022 за відповідною (прирівняною) посадою начальника відділу становить 84 000,00 грн та складається з таких складових: посадовий оклад 57 600,00 грн; надбавка за вислугу років (25%) - 14 400,00 грн; матеріальні допомоги (1/12) для оздоровлення - 6 000,00 грн; для вирішення соціально-побутових питань - 6 000,00 грн.
Позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Київської міської прокуратури від 04 лютого 2022 року № 21/33 із урахуванням висновків, викладених у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі № 320/3400/21.
Листом від 12 березня 2024 року № 1000-0202-8/43228 Відповідачем повідомлено Позивачку, що провести перерахунок пенсії на підставі довідки Київської міської прокуратури від 04.02.2022 № 21/33 немає можливості, оскільки рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі № 320/3400/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити призначення ОСОБА_1 з 15.02.2021 пенсії за вислугу років, без обмеження її граничного розміру, згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ), з урахуванням наявного стажу роботи за вислугу років 21 рік 9 місяців 8 днів, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів 16 років 2 місяці 6 днів, з розрахунку 90% від суми складових заробітної плати, зазначених в довідках Київської міської прокуратури № 21/22 від 27.01.2021 "Про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років)" та № 21/23 від 27.01.2021 "Про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією)" та забезпечити виплату призначеної пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Вважаючи відмову Відповідача протиправною, Позивачка звернулася з даним адміністративним позовом до адміністративного суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, відмовивши у здійсненні перерахунку пенсії Позивачці на підставі довідки Київської міської прокуратури від 04.02.2022 № 21/33, діяло поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, та зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Базовим (рамковим) нормативно-правовим актом, який визначає права, принципи, підстави, механізм та умови призначення, перерахунку і виплати пенсії за вислугу років працівникам органів прокуратури був і є Закон України «Про прокуратуру»: до 15 липня 2015 року - Закон № 1789-ХІІ, з цієї дати - Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ).
Умови пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури до 15 липня 2015 року визначалися статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ.
Так, за ч. 1 статті 50-1 прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно з ч. 13 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ).
Надалі 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Таким чином, після 01 січня 2015 року повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури законодавець делегував Кабінету Міністрів України.
15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ, згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, Закон № 1789-ХІІ, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.
Частиною 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положення ч. 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Установлено такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
У рішенні № 7-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України також зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до ст. 86 Закону.
Колегія суддів звертає увагу, що частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII у первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте, згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.
Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», якою також передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII зі змінами втратили чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення від 13 грудня 2019 року, а тому Закон № 1697-VII з вказаної дати не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів звертає увагу, що підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Враховуючи відсутність нормативного акта, який регулював порядок перерахунку раніше призначених пенсій працівникам прокуратури, суд першої інстанції з урахуванням ч. 6 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до спірних правовідносин Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, яким встановлено, що з метою перерахунку призначеної пенсії до Управління пенсійного фонду подається заява встановленого зразка.
Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи та встановлено судом першої інстанції, 24 лютого 2022 року Київською міською прокуратурою відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 за нормами чинними на 01.01.2022, на ім'я ОСОБА_1 видано довідку № 21/33 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, яка становить 84 000,00 грн.
Вказана довідка була надана Позивачкою до пенсійного органу для здійснення перерахунку пенсії.
Таким чином, виходячи з положень рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019, з дня набрання чинності цього рішення Конституційного Суду України у Позивачки виникло право на перерахунок пенсії та нею дотримано вимоги щодо реалізації такого права, а саме отримано довідку про заробітну плату та до пенсійного органу подано відповідну заяву про проведення перерахунку пенсії разом із вказаною довідкою.
Крім того, колегія суддів зазначає, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування та перерахунок на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових заробітної плати (грошового забезпечення), зазначених у довідках.
Також, відповідно до п. 16 Порядку № 3-1 орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Разом з тим, Відповідачем не поставлено під сумнів надану йому Позивачкою довідку Київської міської прокуратури від 04.02.2022 № 21/33 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за нормами, чинними на 01.01.2022 за відповідною (прирівняною) посадою, як і не ініційовано проведення перевірки обґрунтованості її видачі.
Колегія суддів також звертає увагу, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі № 320/3400/21, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 103550003497 від 18.02.2021 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з урахуванням наявного на день звернення за призначенням пенсії за вислугу років стажу роботи за вислугу років 21 рік 9 місяців 8 днів, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів 16 років 2 місяці 6 днів; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» період навчання в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого з 01.09.1994 по 30.06.1999 та період навчання в Національному Університеті «Одеська юридична академія» з 01.09.2011 по 02.06.2012; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити призначення ОСОБА_1 з 15.02.2021 пенсії за вислугу років, без обмеження її граничного розміру, згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ), з урахуванням наявного стажу роботи за вислугу років 21 рік 9 місяців 8 днів, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів 16 років 2 місяці 6 днів, з розрахунку 90% від суми складових заробітної плати, зазначених в довідках Київської міської прокуратури № 21/22 від 27.01.2021 «Про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років)» та № 21/23 від 27.01.2021 «Про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією)» та забезпечити виплату призначеної пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Так, статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Європейський суд з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, відмовивши у здійсненні перерахунку пенсії Позивачці на підставі довідки Київської міської прокуратури від 04 лютого 2022 року № 21/33, з урахуванням висновків, викладених у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі № 320/3400/21, діяло поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Водночас, Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірності своїх доводів.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відтак, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв'язку з обставинами справи.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Я.М. Василенко