Провадження № 11-сс/821/476/25 Справа № 697/2374/25
22 жовтня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19 вересня 2025 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
В провадженні Черкаського апеляційного суду перебуває на розгляді апеляційна скарга представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19 вересня 2025 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду вказаного провадження визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
22.10.2025 у судовому засіданні представником ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_6 усно заявлено відвід суддям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відвід мотивовано тим, що у справі № 703/6221/25 ухвалою Черкаського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року в складі колегії суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 вересня 2025 року на бездіяльність працівників Смілянської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 384, 385 КК України відносно громадина ОСОБА_8 , залишено без змін.
Отже, на думку представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вже приймали рішення у розгляді провадження, яке безпосередньо пов'язане з обставинами, які викладені в апеляційній скарзі на ухвалу слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19 вересня 2025 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто вже давали оцінку скарзі ОСОБА_5 від 02.09.2025, яка була адресована до Смілянської окружної прокуратури про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 384, 385 КК України відносно громадина ОСОБА_8 .
При цьому, представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 навів мотиви та обґрунтування своєї незгоди з прийнятим судовим рішенням у справі № 703/6221/25.
Таким чином, посилаючись на п. 4 ст. 75 КПК України вважає, що в даному випадку наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Вислухавши думку скаржника, дослідивши матеріали судового провадження, та встановивши, що скарга представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 вересня 2025 року на бездіяльність працівників Смілянської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, у справі № 703/6221/25 (провадження № 11-сс/821/468/25) розглядалась у складі колегії суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 75 КПК України визначає вичерпний перелік підстав з яких слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.
Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».
Безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися згідно з суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»). Найголовніше як відзначає Європейський суд з прав людини, - це довіра, яку і демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості і передусім, у разі кримінального провадження.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з:
(І) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та
(ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пп. 28, 30 рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24.02.1993 та «Веттштайн проти Швейцарії», заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
За суб'єктивним критерієм «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного» (п.п. 49, 50 рішення у справі «Білуха проти України», заява № 33949/02, рішення від 09.11.2006).
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:
- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пп. 27, 28, З0 рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24.02.1993; п. 42 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);
- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (п. 64 рішення у справі «Бочан проти України», N7577/02 від 03.05.2007);
- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п.п. 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі «Газета «Україна-центр» проти України»);
- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (п.38 рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
Надаючи оцінку обґрунтованості усної заяви адвоката ОСОБА_6 про відвід суддів, суд також бере до уваги, що обставини відводу, на які посилається адвокат ОСОБА_6 не є тими безумовними підставами для відводу суддів, визначеними законодавцем, зокрема в КПК України.
Колегія суддів, зокрема, констатує, що усна заява адвоката ОСОБА_6 не містить посилань на обставини, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вони ґрунтуються виключно на припущеннях, а незгода скаржника з мотивами та обґрунтуванням ухвали Черкаського апеляційного суду від 01.10.2025 постановленої колегією суддів до складу якої входили судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є підставою для задоволення відводу.
Відтак у цій частині заява адвоката ОСОБА_6 є необґрунтованою, і в цій частині, як підстава для відводу, не підлягає до задоволення.
Водночас, як указано у Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Отже, коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Як встановлено, колегія у складі суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 розглядала апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 вересня 2025 року на бездіяльність працівників Смілянської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 384, 385 КК України відносно громадина Польщі ОСОБА_9 .
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 01.10.2025 у складі колегії суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 залишено без задоволення. Ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 вересня 2025 року залишено без змін.
Отже, враховуючи те, що судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , брали участь у розгляді апеляційної скарги по скарзі представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви ОСОБА_5 від 02.09.2025 про кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 384, 385 КК України відносно громадина Польщі Фурмана ОСОБА_10 , у справі № 703/6221/25, за результатами розгляду якої вказані судді висловили свою позицію, а предметом даної скарги є аналогічна заява від 02.09.2025, з метою недопущення, щоб у стороннього спостерігача виникали сумніви в неупередженості суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , колегія суддів вважає за можливе застосувати положення п. 4 ст. 75 КПК України та в цій частині задовольнити заяву адвоката ОСОБА_6 про відвід суддів.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 82, 83 КПК України, колегія суддів,
Заяву представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про відвід суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Відвести суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від розгляду апеляційної скарги.
Матеріали апеляційної скарги представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19 вересня 2025 року передати на повторний автоматизований розподіл.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3