печерський районний суд міста києва
757/17527/25-к
1-кс-38344/25
10 жовтня 2025 року
Суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва заяву захисника підозрюваної ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києві ОСОБА_5 від участі у розгляді провадження № 757/17527/25-к за скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 від 31.03.2025 про закриття кримінального провадження № 62025000000000023,
У провадження судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла заява захисника підозрюваної ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києві ОСОБА_5 від участі у розгляді провадження № 757/17527/25-к за скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 від 31.03.2025 про закриття кримінального провадження № 62025000000000023.
В обґрунтування заяви адвокат ОСОБА_4 вказує, далі по тексту: «слідчий суддя вчинила істотні порушення вимог кримінального процесуального закону щодо відводу слідчого ДБР у справі № 757/47220/24-к у кримінального провадженні №62021000000000917 від 28.10.2021 відносно підзахисної ОСОБА_7 , серед іншого, ухвалила свавільне, не передбачене процесуальним законом рішення про повернення заяви про відвід слідчого, умисно затягнула розгляд справи, за заявою захисту, яка надійшла до Печерського районного суду міста Києва 14.10.2024», у зв'язку з чим, у заявника виник сумнів у неупередженості слідчого судді.
У судове засідання учасники провадження не з'явилися, про місце і час розгляду провадження повідомлені належним чином, заяви, клопотання або письмові заперечення до суду не надходили.
Відповідно до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим ухвалити рішення по суті заяви у відсутності осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши заяву, дослідивши матеріали провадження, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя безумовно підлягає відводу, визначений статтями 75, 76 КПК України.
Суддя виконує свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Положеннями статті 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, а саме частиною п'ятою вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Заявлений відвід мотивований тим, що слідчим суддею ОСОБА_5 було постановлено ухвалу у справі № 757/47220/24-к, якою повернуто заяву про відвід слідчого, що, на думку заявника, не передбачено процесуальним законом, та викликає сумніви в її неупередженості, проте доказів в обґрунтування свого твердження не навів та не надав.
Крім того, під час судового розгляду даної заяви, за наданими матеріалами, також не встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін при розгляді скарги.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. У справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012, у справі № 5-15п12).
Суддя бере до уваги усталену практику ЄСПЛ, згідно з якою наявність безсторонності для цілей пунктом 1 статті 6 Конвенції визначається відповідно до суб'єктивного критерію, де враховуються особисті переконання та поведінка конкретного судді, тобто наявність у судді будь-яких особистих упереджень або необ'єктивності в певній справі, а також відповідно до об'єктивного критерію, тобто чи забезпечував сам суд, зокрема його склад, достатні гарантії для виключення будь-яких законних сумнівів у його неупередженості.
Як убачається, заявник не вказав на жодні конкретні обставини, які б змусили суддю засумніватися в неупередженості слідчого судді, якому заявлено відвід.
Ураховуючи те, що заявлений відвід не містить належних та допустимих доказів, які б вказували на наявність фактів, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 під час розгляду провадження, тому підстави для відводу слідчого судді відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 26, 75, 76, 80, 81, 309 Кримінального процесуального кодексу України, суддя
У задоволенні заяви відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1