печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49792/25-к
пр. 1-кс-41886/25
23 жовтня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представників власника майна - адвоката: ОСОБА_3 , слідчої: ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у залі суду в режимі відеоконференції в м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду Полтавської області № 554/6298/25 від 09.05.2025 у кримінальному провадженні № 12025170440000338 від 25.04.2025, яке було об'єднано з кримінальним провадженням № 12024000000001805 від 30.08.2024,-
09.10.2025 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду Полтавської області № 554/6298/25 від 09.05.2025 у кримінальному провадженні № 12025170440000338 від 25.04.2025, яке було об'єднано з кримінальним провадженням № 12024000000001805 від 30.08.2024.
Мотивуючи означене клопотання, заявник вказує, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду Полтавської області від 09.05.2025 у справі № 554/6298/25 клопотання слідчого СВ ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025170440000338 від 25.04.2025 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 227 КК України про арешт майна, задоволено частково, накладено арешт на майно вилучене в ході обшуку 25.04.2025 в період часу з 18:05 до 21:13 год. на трасі Н-31 в ділянці «Решетилівка-Царічанка Дніпро» неподалік м. Решетилівка (ділянка місцевості з географічними координатами 49.572117, 31.101255), а саме на вантаж у вигляді 28 палет з салом свійських свиней мороженого хребтового.
В подальшому кримінальне провадження № 12025170440000338 від 25.04.2025 за ст. 227 КК України було об'єднано з кримінальним провадженням № 12024000000001805 від 30.08.2024.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні 12024000000001805 від 30.08.2024 здійснює Головне слідче управління Національної поліції України.
Так, як вбачається із ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду Полтавської області від 09.05.2025, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як випливає з сертифікатів якості та міжнародних сертифікатів, майно, на яке накладено арешт є харчовим продуктом і має зберігатися у спеціальних умовах, а саме його температура має становити - 18°C.
Зберігання цього майна в інших умовах призведе до втрати його споживчих властивостей і погіршення якісних показників, що створює ризик його псування та фактичної втрати.
Як і в ТОВ «РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС», так і у ТОВ «ВОЛИНЬ СТАР» наявний експлуатаційний дозвіл, що виданий Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.
Листом від 01.05.2025 за вих. № 25/04-02 ТОВ «Віншування» підтвердило фінансово-господарські відносини з ТОВ «РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС».
До того ж, жоден з посадових осіб ТОВ «РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС» та ТОВ «ВОЛИНЬ СТАР» в кримінальному провадженні № 12024000000001805 від 30.08.2024 не мав та не має процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого чи цивільного відповідача, тому обмеження права власності ТОВ «РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС» та ТОВ «ВОЛИНЬ СТАР» не може вважатись обґрунтованим для потреб кримінального провадження.
Адвокат ОСОБА_3 , в судовому засіданні в режимі відеоконференції вимоги клопотання підтримала з викладених в ньому підстав та просила задовольнити, надавши пояснення.
Слідча ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечувала, зазначивши, що арештоване майно відповідно до ухвали суду визнано речовим доказом у межах кримінального провадження № 12025170440000338, що підтверджується матеріалами досудового розслідування.
Згідно з експертним висновком № 001482 п/25 від 14.05.2025, досліджена продукція - сало свиняче хребтове (заморожене) - за мікробіологічними показниками не відповідає вимогам наказу МОЗ України № 548 від 19.07.2012 р. і є небезпечним для споживання людиною.
Отже, вилучений вантаж становить об'єкт, що має істотне доказове значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, передбаченого ст. 227 КК України, та підлягає зберіганню до прийняття відповідного процесуального рішення в порядку, передбаченому КПК України.
З огляду на викладене, правові підстави для скасування арешту відсутні, оскільки майно є речовим доказом і зберігається для подальшого проведення експертиз та дослідження його походження, безпеки й відповідності санітарним нормам.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення адвоката, заперечення слідчої, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні 12024000000001805 від 30.08.2024 здійснює Головне слідче управління Національної поліції України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду Полтавської області від 09.05.2025 у справі № 554/6298/25 клопотання слідчого СВ ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025170440000338 від 25.04.2025 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 227 КК України про арешт майна, задоволено частково, накладено арешт на майно вилучене в ході обшуку 25.04.2025 в період часу з 18:05 до 21:13 год. на трасі Н-31 в ділянці «Решетилівка-Царічанка Дніпро» неподалік м. Решетилівка (ділянка місцевості з географічними координатами 49.572117, 31.101255), а саме на вантаж у вигляді 28 палет з салом свійських свиней мороженого хребтового.
Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Частиною 2 ст. 64-2 КПК України визначено, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Відповідно до позиції Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у своєму Узагальненні судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 року зазначає: «Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.
За таких обставин, слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна, накладеного на вантаж у вигляді 28 палет з салом свійських свиней мороженого хребтового, оскільки до суду з клопотанням про арешт майна звернулась неуповноважена особа, а саме, слідчий за погодженням із прокурором.
Відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України з клопотанням про арешт майна третьої особи має право звертатись лише прокурор.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду Полтавської області № 554/6298/25 від 09.05.2025 у кримінальному провадженні № 12025170440000338 від 25.04.2025, яке було об'єднано з кримінальним провадженням № 12024000000001805 від 30.08.2024 - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду Полтавської області № 554/6298/25 від 09.05.2025 у кримінальному провадженні № 12025170440000338 від 25.04.2025, яке було об'єднано з кримінальним провадженням № 12024000000001805 від 30.08.2024, на майно вилучене в ході обшуку 25.04.2025 в період часу з 18:05 до 21:13 год. на трасі Н-31 в ділянці «Решетилівка-Царічанка-Дніпро» неподалік м. Решетилівка (ділянка місцевості з географічними координатами 49.572117, 31.101255), а саме на вантаж у вигляді 28 палет з салом свійських свиней мороженого хребтового.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_1