Справа № 752/17518/25
Провадження №: 3/752/6310/25
Іменем України
22 жовтня 2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бойко О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Казталовськ, Уральської області, громадянина України, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , працюючого охоронцем в ТОВ «Сіріус», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -
ОСОБА_1 , 04.07.2025 року о 03 год. 50 хв. в м. Києві по вул. Велика Кільцева, 10, керував автомобілем «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, у встановленому законом порядку, чим порушила п. 2.5 ПДР України, тобто вчинила дії передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , у судовому засідання свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Зазначив, що 04.07.2025 року він керував транспортним засобом «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , їхав до укриття, а саме до Жулянський мосту, оскільки було голошено повітряну тривогу та був масовий обстріл, через що було пошкоджено його житло, а саме вибито вікна. Підтвердив факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Захисник Куліш Б.М., у судовому засіданні просив про закриття провадження відносно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вказував, що відповідно до ст. 17 КУпАП ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, оскільки було безпосереднє посягання на життя внаслідок ракетного обстрілу, альтернативи, крім як використання автомобіля не існувало, він не мав наміру керувати автомобілем у стані сп'яніння, а діяв лише в межах необхідної оборони свого життя. Зазначив, що з огляду на стресовий стан та сильне емоційне збудження після пережитого обстрілу, ОСОБА_1 не зміг адекватно оцінити ситуацію, тому відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку про наявність вини ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп'яніння містить Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005, судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 , підтверджується зібраними по справі матеріалами в сукупності, протоколом про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння та відеозаписом. Як убачається з відеозапису, ОСОБА_1 , було запропоновано пройти медичний огляд на стан спяніння, на що він відмовився. В протоколі зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, що вказує на дотримання інструкції та вимог вказаної постанови Верховного Суду України.
Клопотання захисника про закриття провадження у справі, у зв'язку із вчиненням вказаного правопорушення в стані крайньої необхідності, задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Натомість суду не надано жодного доказу, який би підтверджував той факт, що ОСОБА_1 вимушений був керувати згаданим транспортним засобом та відповідно вчиняти інкриміноване правопорушення в стані крайньої необхідності. Панічний стан не є тотожнім стану крайньої необхідності та не є його наслідком.
Слід вказати, що адреси мешкання ОСОБА_1 : вул. Доброхотова, 8 та вул. Ушинського, 36 знаходяться на значній відстані від Жулянського мосту - Велика Кільцева, 10, по дорозі згідно карти укриттів, знаходиться більше 50 безпечних місць, передбачених для забезпечення безпеки під час повітряних тривог, в яких міг би перебувати ОСОБА_1 . Дійти до них міг не використовуючи транспортний засіб, оскільки укриття знаходяться в пішій доступності. Чому саме, він на автомобілі вирушив до Жулянського мосту, аргументів не подав. З долученого відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 при спілкуванні з поліцейськими, які пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння, знаходився в панічному стані і просить надати йому можливість слідувати в укриття, яке він обрав. Отже, такі показання та аргументи оцінюю виключно, як стратегія захисту та його намір уникнути відповідальності.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи яка притягується до адміністративної відповідальності, їй необхідно призначити адміністративне стягнення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Отже, судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605, 60 грн., підлягає стягненню із ОСОБА_1 .
На підставі ст.130 КУпАП та керуючись ст.ст. 283, 284, 285 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що складає - 17 000 грн. (сімнадцять тисяч) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 , на користь держави, судовий збір, в розмірі 605 (шістсот п'ять гривень) грн. 60 (шістдесят) коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Голосіївський районний суд м. Києва, протягом 10 діб з моменту її винесення.
Суддя: О.В. Бойко